Українська література. 5 клас. Заболотний

Олександр Олесь

(1878-1944)

Олександр Іванович Кандиба (це справжнє прізвище поета і драматурга Олександра Олеся) народився на Сумщині.

З юнацьких років хлопець друкував свої поезії в тогочасній пресі. Майбутня дружина пестливо називала свого коханого Олесем, і це ім’я стало його літературним псевдонімом.

Олександру Олесю багато років довелося прожити на чужині. Але він ані на мить не забував про рідний край, марив Україною. Поет не втрачав надії повернутися на Батьківщину і вірив, що Україна буде вільною та незалежною державою.

За кордоном Олександр Олесь не тільки писав вірші для дорослих читачів, а й створив книгу для дітей «Княжа Україна». Піклувався він і про розвиток театру для дітей. Із давніх-давен існувала в Україні казка про Кожум’яку, який звільнив рідну землю від лиха великого. За мотивами цієї казки Олександр Олесь написав казку-п’єсу «Микита Кожум’яка».

ЦІКАВО ЗНАТИ

Микита (за іншою версією Кирило) Кожум’яка - народний богатир-змієборець. Уперше його згадано в літописі «Повість минулих літ».

Богатир нібито мешкав у Києві, на Подолі, і тут-таки здійснив найвідоміший свій подвиг - переміг великого й страшного Змія. За легендою, на тому місці, де відбувся бій, побудували Кирилівську церкву. У мирний час Микита, як і всі його сусіди, м’яв шкіри, звідси й походить його прізвисько.

МИКИТА КОЖУМ'ЯКА

КАЗКА В ЧОТИРЬОХ КАРТИНАХ

(Скорочено)

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Микита Кожум’яка.

Гонець.

Батько, він же Дід.

Воєводи.

Князь.

Сини.

Княгиня.

Парубок.

Князівна.

Старий дід.

Джура.

Діти.

Дівчина.

Дівчинка.

Посланець.

Юрба.

КАРТИНА ПЕРША

Палати1 Князя.

Дівчина

Сумний наш Князь, сумний наш Князь,

Лягли йому на чоло хмари,

Неначе ждуть нас знов удари,

Неначе знов орда знялась...

1 Палати - кімнати в палаці.

Княгиня

Ах, я так серцем не боліла,

Коли орда в степах кипіла,

І він з мечем і на коні

Літав орлом між ворогами,

А кров червоними квітками

Цвіла на дикім бур’яні.

Тепер же я горю в огні, -

Невже віддати мушу Змію

Дочку мою, красу, надію,

Сама згубити її мушу?

Ах, краще б взяв мою він душу...

Дівчина

Хай Змій віки уже лютує, -

Всьому на світі край свій є...

Княгине! Серце моє чує,

Що Змія лицар той уб’є!

Княгиня

От так колись черга настане,

І згину я, і згинеш ти...

Дівчина

Чому ж увесь народ не встане

Страшного ката розп’ясти?!

Княгиня

Мовчи... Бо й стіни мають вуха!..

І що, коли нас Змій підслухав, -

Удвох загинем в одну мить!

Дівчина

Ах, в серці кров моя кипить!

Коли б Князівну врятувати,

Я б не боялась самострати...

(Дівчина, угледівши на порозі Князя, виходить.)

Князь

Невже країна вся байдужа?..

Невже у нас немає мужа

Палкого серцем, молодого,

Який би зваживсь на двобій,

Невже не знайдеться нікого

В державі нашій молодій?!

(Входить Джура.)

Князь

Що сталось, Джуро? Чийсь гонець?

Джура

Атож! Від Змія посланець.

Князь

Хм! Посланець?!. Від Змія... Клич!

Джура

Такий він чорний, як та ніч!..

Такий зубатий та окатий...

Князь

Дарма!.. Іди, зови в палати!

Посланець (входить)

Наш пан, великий володар

Землі й самого пекла цар,

Прислав мене тобі сказати,

Що мусиш ти Дочку віддати.

Лишає він тобі три дні...

Оце сказать звелів мені.

Князь

За три дні відповідь я дам...

Яку - твій Пан почує сам.

Посланець

Гляди! Накличеш ще біду...

Дивися сам... Так я піду.

(Виходить.)

Князь

Щоб нарешті ката-гада

Наш позбавився народ,

Джуро, скликать воєвод1,

Нині ввечері нарада!

1 Воєвода - воєначальник, голова військового загону.

Князівна (входить)

Мамо, тату! Не журіться!..

Ви навколо подивіться:

Смерть зливається з життям,

Розцвіт тут, занепад там...

Хай я згину в пащі Змія,

Та в мені живе надія,

Що загине й він колись,

І потоки людських сліз

Згодом висохнуть росою...

Князь

Ні, до зброї, до двобою!

Зараз скличу воєвод

І, коли вони, безсилі,

Схилять голови похилі,

Підніму я весь народ -

Або більше я не Князь!

Джуро! Слухати наказ:

Всі столи єдвабом вкрити,

Воєвод цю мить просити.

Петро Андрусів. Ілюстрація до казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» (1971). Журнал «Веселка»

КАРТИНА ДРУГА

Велика світлиця1 в палатах Князя. За столами сидять воєводи.

Князь

За яку, скажіть, провину

Мусим ми платить данину?!

За що кров з нас смокче Змій?

Воєводи, на двобій!

Що черга Дочці, - байдуже,

Хай моя Княгиня тужить,

Все дарма... Але неволі

Мусим крикнути: «Доволі!»

Досить нам зубів і лап!

Хто не бореться, той раб!

1 Світлиця - тут: головна кімната в палаці, вітальня, місце нарад Князя зі своїми воєначальниками.

Перший воєвода

Мусим ми скоритись долі -

Вітром гнеться й дуб у полі.

Другий воєвода

Гнулись ми, та досить гнутись -

Час до вітру обернутись!..

Третій воєвода

Правда! Час підставить груди:

Хай що буде, те і буде!

Мусить статися двобій.

Четвертий воєвода

Хай загине лютий Змій!

П’ятий воєвода

Мусить край настати Змію!

Князь

Бачу, слухаю, радію.

Але хто себе і зброю

Вкриє славою ясною?!

(Тиша.)

Джура (входить)

Дід там... Справу пильну має,

Хоче Князю щось сказати.

Князь

Що ж, гаразд! Зови в палати.

Дід (входить)

Б’ю я Князеві чолом,

Б’ю чолом і воєводам!

Воєводи! Не годиться,

Щоб віддав Дочку наш Князь.

Треба з лютим Змієм биться,

Щоб не жер він більше нас.

Князю! Треба вбити гада!

Князь

Ось про це і йде нарада...

Але б хто на бій пішов?!

Дід

Змія б син мій поборов.

Князь

Що ж, він дужий?

Дід

Та не знаю,

А подужав би, гадаю.

Всі сини мої, панове,

Молоді, міцні, здорові,

А найменший - щось страшне!

Вже з трьох літ боров мене!

...Раз колись коня мій син

Перекинув через тин.

...А сердитий!.. Тільки слово -

І скипів, і вже готово!

Що підвернеться під руку,

Все потрощить, як макуху!

Скажеш: «Сину, час вставати!», -

І тікай, тікай із хати,

Бо, що трапиться на очі,

Те тобі й на спину скоче!

Сміх і сльози... Чулий, добрий,

І розумний, і хоробрий,

І всіх любить нас, либонь,

А зачепиш - як огонь!

Князю! В мене є надія,

Що подужає він Змія.

Князь

Ах, коли б він гада вбив,

Я б тебе озолотив!

Дід

Не прошу нічого в тебе,

Та мені його й не треба;

Я хотів лише тобі

Помогти в тяжкій журбі...

Князь

Ох, старий, тяжка година!

Що ж... Поклич до мене сина!

Дід

Щоб пішов він?! Та нізащо!

Не послухає, ледащо.

Він не встане із стільця.

Князь

Що ж - послати посланця?

Дід

Шли найкращих, молодих.

Не послухає - старих!

Як не вийде знов нічого,

Шли малих дітей до нього.

Наймиліш йому дитина...

Отакого маю сина!

Князь

Все зроблю, сивенький мій,

Тільки б завтра був двобій!

Князь (до воєводів)

Дуже ви допомогли...

Але є ще в нас орли,

Та не тут, не в цій палаті,

А в мужицькій простій хаті!

(Князь встає і виходить. Разом з ним встають і воєводи з ніяково похиленими головами.)

КАРТИНА ТРЕТЯ

Подвір’я Кожум’яки. Сини при роботі.

Перший син (співає)

«На горі мак цвіте,

А волошка в житі.

Любить дівчину юнак

Над усе на світі.

Одружився б з нею він,

Взяв її додому,

Та далеко до зорі

Місяцю ясному».

Третій син

Вибирати треба рівну,

Незважаючи на смак...

Ось Микита наш, дивак,

Покохав собі Князівну.

Четвертий син

А ви чули чутку дивну?

Кажуть люди, що Князівну

Завтра Змію віддають...

У палатах сльози ллють!..

Другий син

Що робить? Прийшла черга

Невблаганна, грізна, люта...

Ех, коли б оця рука

Та була з заліза кута!

Четвертий син

Таку руку має він,

Наш найменший брат, Микита.

Не з заліза - з криці лита!

Переміг би він один...

Перший син

Гей, Микито, чуєш ти,

Що Тарас про тебе каже?

Може б, ти схотів піти?..

Переможеш, Змій поляже.

Зважся, з силою зберись

І - на гада!

Микита

Одчепись...

Батько (входить)

Гарно, сину, дуги гнеш -

Це сьогодні уже п’яту?

(До другого)

І ти добре шкури мнеш...

Що ж! Нову збудуєм хату,

Купим пару ще волів

Та новий поставим хлів.

А Микита?! Цей відразу

По дванадцять шкур бере...

Другий син

З його сила так і пре:

Він поміг уже й Тарасу...

Четвертий син

Ех, цю б силу та на Змія!

Та чомусь плоха надія...

Входять дванадцять парубків.

Парубок (до старого Кожум’яки)

Князь довідавсь, що твій син

Неймовірну силу має,

Що в державі він один

Ката-Змія подолає.

(До Микити)

Отже, Князь хотів би знати,

Чи ти підеш на двобій,

Бо Князівну нашу взяти

Післязавтра хоче Змій.

Будеш ти з тим гадом биться?..

Що ж мовчиш ти?..

Микита (рве дванадцять шкур)

Одчепіться!..

Геть! Не маю я охоти

Розмовлять під час роботи.

(Парубки з похиленими головами виходять.)

Батько

Сину, сину! Що ж це буде?

Це ж були від Князя люди...

Негаразд, мій любий сину...

Микита

Слово ще - й робити кину.

(Входять дванадцять дідів.)

Старий дід

Князь послав нас до Микити

І звелів чолом нам бити!

(Вклоняються.)

Згляньсь на Князя, край спаси!

Яку ж відповідь даси?

Микита

Ходять, лазять, заважають,

Від роботи одривають,

Хоч покинь та з двору йди...

Батько (пошепки до дідів)

Йдіть, бо близько до біди!

Микита

Знов набилось повний двір...

Петро Андрусів. Ілюстрація до казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» (1971). Журнал «Веселка»

Через вас дванадцять шкір

Вже подер... Хіба не шкода?

Батько

Йдіть, бо станеться пригода!

(Діди пішли.)

Батько

Що це, сину?! Глум, пиха?

Микита

Не доводьте до гріха!

(Входять дванадцять дітей.)

Дівчинка

Нас прислали до Микити,

Ми прийшли його просити.

Де ж він, той, що дуги гне?

Батько

Ось він, діти, шкури мне.

Дівчинка

Князь, Княгиня і Князівна

Низько б’ють тобі чолом.

Налети орлом на Змія,

Вбий його своїм крилом.

Коли кращу від Князівни

Найдеш квітку навесні,

І коли темніше неба її віченьки ясні,

Коли є корали в морі,

Червоніші уст її,

І коли від неї краще

Заспівають солов’ї, -

То не йди... Вона й не хоче.

Коли ж чуєш правду ти,

На двобій із лютим Змієм

Мусиш, лицарю, піти.

Все ти матимеш, що схочеш,

Зробить Князь для тебе все,

А вона тобі в дарунок

Власне серце принесе...

Микита

Скарбів, діти, я не хочу!

Що б робив я з скарбом тим?

Недосяжна зірка в небі,

Хоч вона і сяє всім.

Йдіть скажіть ясному Князю,

Що іду я на двобій,

Що поміряюсь я з гадом,

Хоч і дужий, кажуть, Змій.

Йдіть скажіть, що за хвилину

Я у Князя на дворі

Хочу спробувати силу,

А уранці - на горі.

Дівчинка

Низько б’єм чолом Микиті...

Ще не вмерла правда в світі,

Вогник віри не погас...

Гонець (вбігає)

Люди добрі! Лихо в нас!

Прилетів на крилах гад!

І Князівну вкрав з палат!

(Всі наче закам’яніли.)

КАРТИНА ЧЕТВЕРТА

Майдан за містом. Вдалині, на горі, химерний замок Змія з різнокольоровими, освітленими огнями вікнами. Ліворуч попід горою частина міста. Ледве починає розвиднятись. Юрба, яка щохвилини збільшується.

Перша дівчина

Сьогодні Князь ішов,

Мовчав, сховавши муку,

Княгиня ж - як та ніч...

Її вели під руку.

Друга дівчина

Я бачила в дворі

Микиту Кожум’яку:

Усе сміється він -

Ні крихти переляку!

Третя дівчина

Залізну булаву

Всю ніч йому кували,

Нещасні ковалі

І стілечки не спали.

Друга дівчина

В палац, до замку йде!

Ой лишенько, ой горе!

Та що ж це буде з ним?

Та він же не поборе?!

Парубок (з дерева)

Погляньте: став, як дуб,

І стукає в ворота...

Змій виглянув з вікна

І сипле іскри з рота!!!

Другий голос

Князь! Князь! Шапки з голів.

Дорогу! Розступіться!

Третій голос

Княгиня також з ним

Іде на бій дивиться.

Дід

Б’ємо тобі чолом,

Б’ємо й твоїй Княгині!

Минало тебе зло,

Мине тебе і нині.

Хіба що Змій огнем

Микиті спалить очі,

Та хлопець він верткий

І набік в час відскочить.

(Князь із Княгинею пішли наперед.)

Голос (з дерева)

Ой, гляньте, гляньте: Змій!

Перша дівчина

Ой лишенько, дивіться!

Друга дівчина

Який страшний та злий!

І в сні таким не сниться.

Другий голос

Микита одступив...

Друга дівчина

Невже це з переляку?

Третій голос

Микита не здригне:

Я знаю Кожум’яку.

Шостий голос

Схопились... ай, ай, ай!

Одскочили і стали...

Стоять і ждуть...

Сьомий голос

Ну що ж? Хоч боки розім’яли!

Перший голос

Дивіться! Буде щось:

Микита наступає,

Тримає булаву,

Змій лапи потирає.

(Гук від удару.)

Ага! Ото дістав!

Другий голос

Дісталось і Микиті!

Дід

Це, мабуть, перший бій

Такий на цілім світі.

Другий голос

Ай, як розгнівавсь Змій!

Пустив, дивіться, пару,

Мов курява знялась.

О, знову кинув жару!

(Чути гупання булави.)

Голос (із дерева)

Не видко ані-ні!

Кадр із мультфільму «Микита Кожум’яка» (2016). Режисер Манук Депоян

Вся площа димом вкрита.

(Пауза.)

Дивіться: Змій упав,

Спіткнувся і Микита.

Третій голос

Погляньте: Змій зваливсь!

Це, мабуть, добре вшкварив!

Микита Змія взяв,

Ще раз об землю вдарив.

(Гупання. Люди весь час ворушаться, деякі пробують вилізти на дерева, матері піднімають угору дітей.)

Голос (з дерева)

Як мертвий, Змій лежить...

Лежить і не здригнеться...

Микита в боки взявсь,

Стоїть собі й сміється.

Крики

Слава, слава, слава,

- Слава, слава Микиті!

- Хай живе Князь!

- Хай живе Микита!

Слава, слава, слава!

Петро Андрусів. Кожум’яка (Бій зі змієм) (1971)

Перший голос

Микита вже з палацу йде

І на руках виносить...

Крики

- Князівну, Князівну!

- Князівну несе!

- Хай живе Князь...

(Завіса.)

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

ГІПЕРБОЛА

У народних і літературних казках, переказах, легендах ви бачили, як окремі персонажі могли одним ковтком випити море, одним ударом повалити на землю могутнього Змія або ж за один раз з’їсти дванадцять смажених биків. Звичайно, у дійсності такого бути не може, усе це художній засіб - гіпербола (у перекладі з грецької - «перебільшення»).

Гіпербола - це надмірне перебільшення можливостей людини, властивостей предметів чи явищ у художньому творі.

Гіпербола допомагає посилити враження, загострити образ для емоційного впливу на читачів.

Виразно перебільшеними можуть бути навіть події. Наприклад, булава, яку шпурнув Богатир у казці «Котигорошко», летіла аж дванадцять діб.

У казці-п’єсі «Микита Кожум’яка» гіперболізовано образ головного героя: «Раз колись коня мій син перекинув через тин...»; «Що підвернеться під руку все потрощить, як макуху!»; «Вхопить шкуру та як трісне, дух твій вийде, ані писне!».

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Розташуйте в часовій послідовності наведені нижче описи місць, де відбуваються дії п’єси «Микита Кожум’яка».

  • A Майдан за містом
  • Б Палати Князя
  • В Подвір’я Кожум’яки
  • Г Велика світлиця в палатах

2. В уривку «Таку руку має він, наш найменший брат, Микита. Не з заліза - з криці лита!» використано

  • А алегорію
  • Б епітет
  • В гіперболу
  • Г метафору

3. Які надприродні можливості мав Микита?

4. Яку звістку приніс Князю Посланець від Змія?

АНАЛІЗУЄМО

5. З якою метою Князь скликав воєвод? Чи виправдали вони його сподівання?

6. Прочитайте виразно вголос висловлювання Діда (картина друга) від слів «Князю! В мене є надія, що подужає він Змія» до слів «Та не знаю, а подужав би, гадаю». Чому, на вашу думку, Дід вважає, що саме Микита здатен подолати Змія?

7. Пригадайте й перекажіть епізод казки, у якому є такі слова Князя:

Але є ще в нас орли,

Та не тут, не в цій палаті,

А в мужицькій простій хаті!

Яку основну думку передає автор цими рядками? Чому воєводи вийшли з ніяково похиленими головами?

8. Для народних казок характерними є триразові повтори. Чи є такі повтори в казці «Микита Кожум’яка»? Які саме?

9. Чому тільки маленька дівчинка зуміла впросити Микиту стати на двобій зі Змієм? Знайдіть і прочитайте виразно її слова.

10. Знайдіть у тексті гіперболи для змалювання образу Микити. Яким ми уявляємо героя завдяки цьому художньому засобу?

11. Поясніть, як ви розумієте такі слова Князя: «Хто не бореться, той раб!»

12. Чи легко вдалося Микиті подолати Змія? З чого це видно?

13. Розкажіть про риси характеру, особливості вдачі, фізичні можливості головного героя твору «Микита Кожум’яка». Скористайтеся поданою схемою.

14. Зачитайте діалог між Микитою та його батьком і братами (картина друга). Поясніть, чи передає мова Микити його запальний і рішучий характер?

15. Визначте в казці позитивних і негативних дійових осіб. Скориставшись поданою схемою, порівняйте мову Князівни та Посланця Змія.

Мова дійових осіб

16. Знайдіть у тексті приклади слів, за допомогою яких упізнаваною стає Україна та її народ (імена, назви рослин, тварин, приміщень тощо).

17. Визначте елементи сюжету (зав’язка, кульмінація, розв’язка) п’єси-казки «Микита Кожум’яка».

МІРКУЄМО

18. Знайдіть і зачитайте рядки, у яких Князівна намагається заспокоїти батька й матір. Чи є вона, на вашу думку, мужньою дівчиною? Чи до пари вона Микиті Кожум’яці? Свою відповідь поясніть.

19. Кого прославляє Олександр Олесь в образі Микити? Як ви думаєте, заради кого Кожум’яка пішов на поєдинок зі Змієм: заради Князівни чи заради дітей? А можливо, він хотів отримати багато золота? Відповідь поясніть.

20. Мистецька хвилинка. Перегляньте анімаційний фільм «Микита Кожум’яка» (2016) режисера Манука Депояна, знятий за мотивами однойменної книги Антона Сіяніки. За допомогою яких якостей перемагає Змія головний герой п’єси-казки Олександра Олеся та герой мультфільму Манука Депояна? У чому ще подібні та відрізняються ці твори?

Кадр із мультфільму «Микита Кожум’яка» (2016). Режисер Манук Депоян

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

21. Прочитайте в ролях епізод казки (на вибір).

22. Мистецька хвилинка. Уявіть, що актова зала вашого закладу освіти - це сцена великого театру. А акторами цього театру є учні п’ятого класу. Підготуйте з однокласниками й однокласницями інсценізацію казки «Микита Кожум’яка», або кількох її епізодів, картин. Розподіліть між собою ролі, вивчіть слова напам’ять, підготуйте костюми, доберіть музичний супровід, намалюйте афішу.

Для додаткового читання.

Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка». Іван Липа. «Близнята».

Дара Корній. «Чарівні істоти українського міфу».

Василь Симоненко. «Подорож у країну Навпаки».

Наталя Забіла. «Казка про веселого метелика».

Марійка Підгірянка. «В чужому пір’ю».Галина Римар. «Чарівна флейта».