Українська література. 6 клас. Яценко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Веснянки

Ти вже знаєш, що існує декілька циклів календарно-обрядових пісень. У прадавні часи (утім, як і зараз) усі з особливим нетерпінням чекали приходу весни і дуже раділи їй. Тож, хоча за вікном осінь, пропонуємо подумки перенестися у весняні дні.

Благослови, мати

Благослови, мати,

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!

Зимочка — в возочку,

Літечко — в човночку.

Поміркуй!

• Який настрій викликала в тебе пісня?

• Про які пори року в ній ідеться?

І. Гончар. Веснянки

Мовна скарбничка

Пригадай, що таке пестливі слова. За допомогою яких суфіксів вони найчастіше утворюються? Знайди у веснянці пестливі слова. З якою метою, на твою думку, їх тут використано?

Літературознавчий клуб

Наші пращури сприймали явища природи олюдненими, тому й мали багато різних обрядів, зокрема проводів зими і зустрічі весни. Вони раділи приходу весни, того й проводили дійства — топили в річці або спалювали солом’яне опудало зими, співали пісень, водили хороводи (їх ще називали корогоди), влаштовували ігри. Розпочиналися ці запальні свята, коли, як казали, «щука хвостом кригу розіб’є» або коли «зозуля вперше закує». Такі обряди проводили для того, щоб пробудити землю, допомогти їй побороти зиму, порадіти життєдайному сонечку й теплу, буянню природи. Неодмінною частиною цих обрядів були веснянки — пісні, що закликали й прославляли весну.

Веснянки — назва узагальнена, відома у всій Україні. Але в різних місцевостях до неї додавали ще й свої — гагілки, ягілки, магілки, гаївки, лаголайки, городальки, огульки та багато інших.

Веснянки мають свої художні жанрові ознаки. Такі пісні виконували тільки дівчата. Зазвичай парубки тільки милувалися іграми й піснями. Веснянки мали переважно діалогічну форму виконання. Дівчата зазвичай ділилися на два хори, і кожен гурт по черзі виконував пісні чи окремі їх частини (куплети). У таких піснях багато риторичних звернень і запитань до весни, а також повторів її імені з метою докликатися («Ой весно, весно, весняночко, де твоя дочка паняночка?», «Ой ти весна, весна, що ти нам принесла?», «Весняночка-паняночка, де ти зимувала?» тощо). Тому закономірно, що найчастіше у веснянках трапляються рефрени, зокрема приспіви, та анафори.

Літературознавчий словничок

Рефрен (або повтор) — повторення кількох слів чи рядків у творі з метою увиразнити ритмічність, мелодійність тексту.

Анафора (або єдинопочаток) — різновид рефренів, повторення однакових слів на початку рядків чи строф твору.

Поміркуй!

• Назви художні, жанрові ознаки веснянки в пісні «Благослови, мати».

• Зверни увагу, що в уривку веснянки, який подано нижче, використано звичайний рефрен («співай, співай»), а також анафору — кожен рядок першого куплета суголосний із відповідним рядком другого.

• Поясни значення рефрену в цьому уривку веснянки. З якою метою, на твої думку, окремі слова і навіть рядки повторюються?

Ой кувала зозуленька,

Сівши на лелії, —

Співай, співай, товаришко,

Минає неділя.

Ой кувала зозуленька,

Сівши на барвінок, —

Співай, співай, товаришко,

Минув понеділок.

Веснянки співають майже завжди одночасно з танцями-хороводами та іграми, що мають закликати весну та добрий урожай. Один із найдавніших хороводів, що зберігся досі, — «Кривий танець». Зазвичай саме ним розпочинали весняні веселощі.

Під час виконання цього танцю всі учасниці стають у ряд, узявшись за руки. Перша дівчина-провідниця веде всіх за собою кривою лінією (звідси й назва). Такий багатолюдний хоровод піднімав усім настрій, згуртовував громаду.

Танець супроводжується піснею. Існує багато варіантів цієї пісні. Ось один із найдавніших.

Кривий танець

Кривого танцю йдемо,

Кінця йому не знайдемо:

То в гору, то в долину,

То в ружу, то в калину.

А ми кривому танцю

Не виведем кінця,

Бо його треба вести,

Як віночок плести.

До речі, у пісні невипадково згадується вінок. В українського народу він символізував сонце, а також святість, щастя, молодість, дівоцтво, кохання, шлюб.

І зміст, і мелодія пісні, та й сам танець прості. Але спільний багатолюдний хоровод піднімав усім настрій, «розворушував» і згуртовував громаду святкувальників.

І. Гончар. Кривий танець

У колі мистецтв

Розглянь картини І. Гончара, що зображують весняні традиції та обряди наших предків.

Іван Гончар — талановитий український художник і скульптор, учений і фольклорист. Зібрана ним колекція творів народного мистецтва стала основою для створення Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» — одного з найбільших музеїв нашої держави.

Поділися враженнями про картини видатного митця зі своїми однокласниками та однокласницями.

Читай і досліджуй!

Виконай одне із завдань (на вибір):

1. Зіскануй QR-код і послухай уважно розповідь про веснянки. Яку додаткову інформацію про ці твори ти довідався / довідалася?

2. Зіскануй QR-код і послухай веснянки у виконанні дитячого фольклорного гурту «Калиновий цвіт». Які особливості весняного обряду, згадані в підручнику, ти помітив / помітила в цьому відео? Яка веснянка тобі найбільше сподобалася?

3. Запиши від старших людей якусь календарно-обрядову пісню та намалюй до неї ілюстрацію.

Підсумуй!

• Поділися своїми враженнями про обряди, традиції наших предків, що супроводжували зустріч весни.

• Назви художні особливості веснянок.

• Чому «Кривий танець» так називається? Яке його призначення?

• Які запитання щодо календарно-обрядових пісень весняного циклу для тебе залишилися нез’ясованими? Обговори їх разом зі своїми однокласниками/ однокласницями або ж звернися за роз’ясненням до вчителя / вчительки.

• Оціни свої знання про веснянки за допомогою смайлика.