Українська література. 5 клас. Яценко

Народні та літературні казки

Читацький путівник

Юний читачу! Юна читачко!

Твій читацький досвід збагатиться ознайомлення із народними та літературними казками. Ти матимеш можливість поглибити знання про види народних і літературних казок; навчитися розрізняти особливості їх побудови; виявляти елементи реального та фантастичного в цих творах; замислитися над проблемами, порушеними в казках. А головне — ти зможеш насолодитися чарівним світом художнього слова, збагнути, яким невичерпним джерелом мудрості є казка.

Народні казки

Ти вже знаєш, що народна казка — фольклорний твір про вигадані чи фантастичні події. Їх можна лише уявити.

Казка «Яйце-райце» занурить тебе в дивовижний світ народної фантазії, мудрості та моральних чеснот українського народу.

Яйце-райце

(Скорочено)

Колись була птиця жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця — давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже:

— Нехай мені буде!

А жайворонок каже:

— Нехай мені!

Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та немає старших за них: немає до кого йти позиватися. Потім миша каже:

— Ну, я краще перекушу.

Цар на це діло згодився. Миша тільки взяла зерно в зуби та в нору й побігла. Тут цар-жайворонок збирає всіх птахів, щоб звоювати царицю-мишу, а цариця скликає всіх звірів — і почали війну.

Коли цариця огляділась, — аж немає на війні комашні. Тоді вона звеліла, щоб конче була на вечір і комашня.

Цариця й загадала їй, щоб вона вночі полізла на дерева і за одну ніч повідкушувала птиці пір’я коло крил.

На другий день, тільки що розвиднілось, цариця кричить:

— Ану, вставайте воюватися!

Птиця що підійметься, то й упаде на землю.

Поміркуй!

• Що стало причиною війни між царем-жайворонком і царицею-мишею?

• Кого жайворонок і миша залучили до розв’язання своєї суперечки?

• Хто, на твою думку, є переможцем у цій війні?

А орел бачить, що лихо, сидить на дереві й не злітає. Коли тут іде стрілець, бачить, що орел сидить на дереві, як націлиться на нього, той орел так просить його:

— Не бий мене, голубчику, я тобі у великій пригоді стану.

Стрілець удруге націливсь, він ще його просить:

— Візьми краще мене та вигодуй.

Стрілець ще намірився стріляти, утретє; орел знов його почав просити:

— Не бий мене та візьми до себе, — я тобі у великій пригоді стану!

Стрілець повірив йому: поліз та зняв з дерева та й несе його додому

А він йому каже:

— Принеси мене до своєї хати та годуй мене м’ясом доти, поки в мене крила повідростають.

Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»

А в того чоловіка було дві корови, а третій бугай. Він зараз і зарізав йому одну корову. Орел ту корову за рік і з’їв та й каже чоловікові:

— Пусти мене, я політаю, побачу, чи вже відросли крила.

Орел літав, літав та й прилетів опівдні назад до того чоловіка, каже йому:

— Ще в мене мала сила, — заріж іще одну ялівку!

Орел з’їв її за рік. Пролітав мало не цілий день, — увечері знову прилітає та й каже йому:

— Заріж іще й бугая!

Він з’їв і того бугая, таки за рік, а потім як полетів, то літав так високо — аж під хмарою.

Коли це прилітає та й каже йому:

— Ну, спасибі тобі, чоловіче: вигодував мене, а тепер сідай на мене.

Цей і сів.

Орел його поніс аж у хмару, а потім і пустив його додолу.

Той чоловік летить додолу, — коли це орел не дав йому долетіти до землі, підхопив його та й каже:

— А що, як тобі здавалось?

А він каже:

— Так, наче я вже неживий був.

Тоді орел каже йому:

— Отак саме і мені було, як ти на мене націлявся.

Орел знов його як поніс, та аж у саму хмару, а звідтіль скинув його з себе — та підхопив його так, може, як на два сажні від землі, та й питається його:

— А що, чоловіче, як тобі здавалось?

Він йому каже:

— Так зовсім, наче вже кістки мої розсипались.

Тоді орел йому каже:

— Так само й мені було, як ти вдруге націливсь. Ну, ще сідай.

Поміркуй!

• Чому стрілець пожалів орла?

• По скільки разів повторюються важливі події у казці? Коротко перекажи ці епізоди.

• Чи стане орел, на твою думку, у пригоді стрільцеві?

Орел як понесе його аж за хмару та звідтіль і пустив його додолу, та підхопив уже аж коло самої землі, та тоді питається його:

— Як тобі здавалось, як ти летів на землю?

Він йому каже:

— Так, наче мене зовсім не було вже на світі.

Тоді орел йому каже:

— Отак же само мені було, як ти втретє націлявсь.

А потім каже:

— А тепер сідай на мене, та будемо летіти до моєї господи.

Ото летять та й летять; прилітають до його дядька. Орел і каже:

— Іди ж у хату, та як будуть питатися тебе, чи не бачив нашого небожа1, то ти скажеш: як дасте яйце-райце, то й на вічі приведу.

1 Небіж — племінник, син брата або сестри.

Він приходить у хату, коли це йому кажуть:

— Чи по волі, чи по неволі?

А він їм каже:

— Добрий козак усе по волі ходить.

Вони його питаються:

— Чи не чув ти там за нашого небожа? Бо вже третє літо, як пішов на війну, — та ні чутки, ні звістки.

А він їм каже:

— Як дасте яйце-райце, то й на вічі приведу. Вони йому кажуть:

— Краще нам його ніколи не бачити, як віддати тобі яйце-райце.

Тоді він виходить із хати та й каже орлові:

— Казали так: краще нам його ніколи не бачити, як тобі віддати яйце-райце.

Орел йому каже:

— Летімо далі!

Летять та й летять та й прилітають до орлового брата, та й тут чоловік те саме говорив, що в його дядька, — таки й тут не здобув яйця-райця.

Прилітають до його батька.

Вони його стали питатися:

— Чи не бачив нашого сина? Бо вже як немає — четверте літо: десь пішов на війну, та, мабуть, убили його там.

А він їм каже:

— Я бачив, але як дасте яйце-райце, то я й на очі приведу.

— Піди ж приводь, — зараз тобі дамо!

Він уводить орла в хату, тоді його батьки так зраділи, що дали яйце-райце і сказали:

— Тільки не розбивай ніде на дорозі, а як прийдеш додому, то погороди загороди великі, а тоді його і розіб’єш.

Він іде та йде, та так схотілось пити йому... Коли це найшов криничку. Тільки що став пити воду, та якось об цебрину2 й розбив те яйце-райце. Як узяв скот вернути з того яйця! Кричить бідолаха, нічого сам не зробить.

2 Цебрина — верхня частина колодязя, зроблена з дерева.

Поміркуй!

• Чому лише батько орла згодився віддати яйце-райце стрільцеві?

• Чи виконає орел обіцянку, дану стрільцеві? Поясни свою думку

• Яке «магічне число» трапилося тобі в прочитаному уривку? Яке прислів’я є у ньому? Як ти розумієш його зміст?

Коли це іде до нього змія і каже йому:

— Що ти мені даси, чоловіче, як я тобі скот цей вжену в те яйце?

— Даси те, що без тебе стало дома?

А він каже:

— Дам!

Ото вона йому гарненько загнала той скот у яйце і дала йому в руки.

Він приходить додому, аж там без нього син народився.

Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»

— Це ж я тебе, сину, віддав змії!

Живуть вони, аж поки син підріс.

От син і каже:

— Це ви мене, тату, віддали змії. Ну, дарма, якось буде!

От він зараз і пішов до змії. Приходить до неї, а вона йому каже:

— Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував, і щоб там ізорав, і пшениці насіяв, ізжав її, в скирти поклав, і щоб в одну ніч з тієї пшениці мені паляницю спік.

Поміркуй!

• Чи став стрілець щасливим, коли забагатів? Поясни чому.

• Чи по силі синові стрільця були завдання змії? Обґрунтуй своє твердження.

• За якої умови зміїна дочка погодилася допомогти синові стрільця? Як ти думаєш, чи зможе вона посприяти у виконанні завдань змії?

Він іде до ставка та й зажурився. А там близько був мурований стовп, і в тім стовпі була зміїна дочка замурована. Він приходить сюди та й плаче. А та дочка його питається:

— Чого ти плачеш?

А він каже:

— Як же мені не плакати, коли змія загадала таке, що я ніколи його не зроблю.

Вона його спиталась:

— А що ж там?

Він їй і розказав. Вона йому каже:

— Як візьмеш мене за жінку, то я тобі все зроблю.

Він каже:

— Добре.

Вона йому каже:

— Лягай же тепер спати, а завтра рано щоб устав та понесеш змії паляницю.

От пішла дочка змії до того лугу та як свисне: той луг тріщить, лущить на тім місці ореться, пшениця сіється... до світанку спекла паляницю, дала йому.

Змія прокинулася, вийшла в двір та й дивиться на той луг.

Тоді йому каже:

— Ну, справивсь! Гляди ж, щоб і друге діло зробив!

— Щоб ти оту гору розкопав і щоб туди Дніпро йшов, а коло того Дніпра побудуй комори: щоб байдаки туди приставали й щоб ти ту пшеницю продав. Як устану рано, то щоб це все було готове! І знову дочка змії допомогла парубкові.

Змія встає та й дивиться, що все так і зроблено.

Тоді загадує йому втретє:

— Щоб ти цю ніч уловив золотого зайця.

Він ізнов іде до того стовпа та й плаче, та дівка питається його:

— Що вона загадала?

Він каже.

— Оце вже не жарти: хто його знає, як його і вловити золотого зайця. Одначе ходім до тієї скелі. Стань над норою; ти будеш ловити, а я буду гонити з нори, і гляди ж: що тільки буде виходити з нори, бери його: то золотий заєць!

Поміркуй!

• Які завдання поставила змія синові стрільця?

• Чи допомогла зміїна дочка йому в їх виконанні?

• Чи можуть події, зображені в казці, відбуватися в реальному житті? Поясни свою думку

Ото вона пішла та й жене. Коли це — вилазить з нори гадюка та й сичить. Він її і пустив. Дівчина виходить із нори та й питається його:

— А що, нічого не вилазило?

А він каже:

— Лізла гадюка, а я побоявся її, щоб не вкусила, та й пустив.

А вона йому каже:

— Ото і є самий заєць! Ну, гляди ж, я ще раз піду.

Полізла та й жене. Коли виходить така стара баба та й питається того парубка:

— Чого ти, сину, тут шукаєш?

А він їй каже:

— Золотого зайця.

Вона йому каже:

— Де тут він узявся: тут його нема!

Сказала це та й пішла від нього.

Коли це виходить та дівчина й питається його:

— А що, немає зайця?

Він каже:

— Ба ні: виходила баба стара.

— Чом ти не держав? Ото самий заєць! Ну, тепер більше ніде його не піймаєш, хіба я перекинуся зайцем, — тільки не віддавай змії у руки, бо як віддаси, то вона пізнає і розірве і тебе, і мене.

Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»

От вона так і зробила, він узяв, приніс того зайця, положив його перед змією на стільці та й каже змії:

— Нате ж вам зайця, а я піду вже від вас.

Вона каже:

— Добре, йди!

Він пішов.

А змія тільки з хати, а заєць знову перекинувся дівчиною та за парубком. Почали вони вдвох утікати.

Коли це змія побачила, що то не заєць був, а її дочка — давай доганяти. Та сама не побігла змія, а послала свого чоловіка. Змій біжить за ними: коли вони чують — аж стугонить земля. Тоді дівка каже:

— Оце вже за нами біжить! Я перекинусь пшеницею, а ти дідом та будеш стерегти мене; та як буде питаться тебе: «Чи не бачив парубка й дівки, чи не йшли сюди?», то ти скажеш, що тоді йшли, як ця пшениця сіялась.

Поміркуй!

• Завдяки чому головним героям та героїням казки вдалося подолати перешкоди на своєму шляху?

• Які чарівні перетворення відбувалися з ними?

Коли це змій летить та й питається того діда:

— Чи не бачив тут — не йшли сюдою парубок з дівкою?

А він каже:

— Ба йшли.

Той питається:

— Давно ж вони йшли?

— Тоді, як оця пшениця сіялась.

Змій каже:

— Цю пшеницю пора косить, а їх учора не стало.

Та й вернувся назад.

Прилітає змій додому. Змія його питається:

— Чом ти того діда й ту пшеницю не розірвав? То ж вони були! Тепер я сама побіжу!

Побігла — аж земля реве і гаряча. Дівчина тоді каже йому:

— Ей, тепер ми пропащі: уже сама біжить! Ну, я тебе зроблю річкою, а сама зроблюсь рибою окунем.

Зробила.

Прибігає змія та й каже до тієї річки:

— А що, втекли?

Перекинулася враз щукою, давай ганятися за тією рибою: так-таки не вловила та надумала всю воду з річки випити. Стала пити: пила, пила, напилась багато та й луснула.

Ото тоді та дівка, що була рибою, каже тому парубкові, що був річкою:

— Тепер ми вже не біймось!

Поміркуй!

• Які чарівні перетворення допомогли щастю молодих?

• Які звичаї та традиції українського народу знайшли відображення в народній казці «Яйце-райце»?

• Які моральні цінності утверджуються в цьому творі?

Ходімо до твоєї господи; та гляди: усіх поцілуєш, тільки дядькової дитини не цілуй, бо як поцілуєш ту дитину, то забудеш мене. А я наймусь у цім селі в кого-небудь.

Ото він пішов у хату з усіма поздоровкався та й думає собі:

«Як же мені не поздоровкаться з дядьковою дитиною? Поцілував і дитину дядькову. Як поцілував, так і забув за ту дівку.

Ю. Мітченко. Ілюстрація до казки «Яйце-райце»

Ото побув пів року та надумав женитися. Йому нарадили одну гарну дівку. От перед весіллям, увечері, кличуть на шишки1 молодиць. Прикликали і ту дівку, що він з нею втікав. Стали брати шишки; та дівка зліпила з тіста голуба й голубку, — вони стали живі. Голубка й почала говорити до голуба:

— А ти забувсь, як я за тебе луг викорчувала й там пшеницю сіяла, а з тієї пшениці паляницю спекла, щоб ти до змії відніс?

1 Шишки — весільні хлібці у вигляді плодів сосни.

— А ти забувсь, як я за тебе гору розкопувала і туди Дніпро пустила, щоб байдаки ходили до комор і щоб пшеницю ти продавав на байдаки?

А він каже:

— Забув, забув!

Потім знов голубка каже:

— А ти забув, як ми ходили вдвох за золотим зайцем? Ти й за мене забув?

А голуб каже:

— Забув, забув!

Тоді парубок згадав за ту дівку, — за цю-таки саму, що голуби поробила, — та ту покинув, а з цією оженився. І тепер живе добре.

Ти вже знаєш, що є різні види народних казок. Нагадаємо їх ознаки:

  • казки про тварин — твори, у яких ідеться про цікаві події із життя тварин; на цих прикладах навчають людей правил поведінки;
  • героїко-фантастичні (чарівні) — розповіді про подвиги головних героїв/героїнь, які мають незвичайні здібності, магічні властивості;
  • соціально-побутові — розповіді про повчальні випадки із життя звичайних людей, про перемогу добра, справедливості, життєвої мудрості.

Деякі народні казки можуть мати ознаки їх різних видів. Подумай, ознаки яких видів має казка «Яйце-райце». Поясни свою думку.

Літературознавчий клуб

Народні казки виникли дуже давно. Спочатку їх розказували усно — передавали з уст в уста. Розповідачі/розповідачки могли пропустити якийсь епізод або додати свій. Тому одна й та сама казка існує в багатьох варіантах видозмінах. Ім’я її творця найчастіше забувалося.

Казки містять захопливі розповіді про незвичайні фантастичні події, чарівні перетворення, дивовижні вчинки, надлюдські якості героїв/героїнь. У казках завжди відображаються уявлення народу, його багатовіковий життєвий досвід, звичаї, обряди, побут, вірування. Казкові герої/героїні уособлюють моральні цінності, утверджують ідеали добра і справедливості народу.

Схема. Ознаки народної казки

Поміркуй!

• Подумай над походженням слова «казка». Поясни, як воно утворилося.

• Які народні казки відомі тобі з початкової школи? Яка з них стала твоєю улюбленою? Чому? Коротко розкажи її своїм друзям і подругам. Постав декілька запитань до них, щоб з’ясувати, чи уважно вони слухали казку.

• Уважно розглянь схему «Ознаки народної казки» та прокоментуй кожну з ознак прикладами з казки «Яйце-райце» або з іншої прочитаної тобою народної казки.

Одним із таких творів є українська народна казка «Яйце-райце». Вона поєднує елементи різних видів казок і приховує багато таємниць, що поступово розкриються допитливому читачеві/читачці.

Прочитавши казку, ти переконався/переконалася, що в ній багато чарівних, магічних елементів.

Створюючи казки, народні автори/авторки оповідали не лише те, що бачили в дійсності, а й те, що уявляли завдяки своїй творчій фантазії. Щоб зацікавити читачів/ читачок, вони зображали надзвичайних героїв/героїнь, які здатні на дивовижні вчинки. А також змальовували різні магічні, неймовірні події, чарівні перетворення. Таке зображення називається фантастичним. Фантастичне відрізняється від реального тим, що існує не в дійсності, а у творчій уяві автора/авторки. Наприклад, у народній казці «Яйце-райце» орел підносить стрільця спершу «аж під хмару», потім «аж у саму хмару», зрештою «аж за хмару» і кидає його вниз; змія «надумала всю воду з річки випити. Стала пити: пила, пила, напилась багато та й луснула». Таке перебільшене змалювання сили або ж можливостей героїв/героїнь називається гіперболою.

Літературознавчий словник

Творча фантазія — уміння автора/авторки створювати нові незвичайні образи на основі спостережень за реальною дійсністю.

Фантастичне у творі — неймовірні, чарівні деталі, події, перетворення.

Гіпербола — показ ознак якогось явища у надмірно перебільшеному вигляді, аби привернути до нього увагу читача/читачки.

Поміркуй!

• Зіскануй QR-код і прослухай ще раз казку «Яйце-райце», уважно стежачи за її текстом у підручнику, та виконай такі завдання:

  • Поділи казку на частини. Дай кожній із них заголовок.
  • Зверни увагу на початок казки, її кінцівку. Чи всі частини пов’язані між собою за змістом? Як ти думаєш, чому?
  • Виділи в тексті казки ознаки казок про тварин, героїко-фантастичних (чарівних), соціально-побутових. Яких ознак більше?
  • Зверни увагу, як герої/героїні народної казки звертаються один до одного/одна до одної. Випиши в зошит звертання, повтори слів, прислів’я та приказки.
  • Подумай, що із зображеного в казці можливе в реальності, а що є чарівним, магічним. Зроби узагальнення за допомогою таблиці.
  • Поясни, що таке гіпербола. Знайди приклади використання гіперболи в тексті казки.

У колі мистецтв

Катерина Штанко — українська художниця та письменниця. У її творчому доробку ілюстрації до казок і дитячих книжок.

К. Штанко. Ілюстрації до казки «Яйце-райце»

Поміркуй!

• Розглянь ілюстрації К. Штанко до народної казки «Яйце-райце». Чи так ти уявляв/уявляла головних героїв/героїнь твору? Хто з них тобі найбільше сподобався й запам’ятався? Чому?

• Чи вдалося мисткині відобразити характер головних героїв/героїнь казки? Поясни свою думку.

Читай і досліджуй!

Казка «Яйце-райце» сповнена символічними образами. Наприклад такими.

Головним образом цього твору є яйце, на що вказує заголовок казки. Прадавні українці, як і багато інших народів, вважали, що світ виник із яйця. До сьогодні існує звичай на Великдень розписувати або фарбувати яйця і вважати їх священними.

Пригадай, у яких українських народних казках події розгортаються довкола яйця. Підготуй розповідь про традиції розпису яєць у твоїй місцевості. Розкажи, чи готують твої рідні та близькі крашанки або ж писанки на Великдень. Дізнайся, що означає орнамент розпису, який символізує певний колір. Розповідь проілюструй фотографіями, оформленими в мультимедійну презентацію.

Підсумуй!

• Які події казки «Яйце-райце» тебе найбільше вразили?

• До якого виду казок належить цей твір?

• Схарактеризуй одного із героїв/героїнь казки.

• Як ти думаєш, завдяки чому герої/героїні казки «Яйце-райце» змогли стати щасливими?

• Поміркуй і розкажи, які звичаї і традиції, описані в казці, тобі хотілося б зберігати в колі своїх рідних і близьких.

• Оціни за допомогою смайлика свої знання про вивчений матеріал.

Ти вже знаєш, що територія України є Батьківщиною не тільки українців, але й інших народів — кримських татар (киримлян), караїмів, кримчаків. Різні народи мають свої мови, традиції й культуру, але всіх об’єднують спільні цінності — любов до Батьківщини, пошанування родинних зв’язків, звичаї гостинності й толерантності. Переконайся в цьому, ознайомившись із кримськотатарською народною казкою «Золоте яблуко». Скористайся QR-кодом.