Українська література. 5 клас. Яценко

Минуле українського народу: легенди, перекази, літописні оповіді

Читацький путівник

Юний читачу! Юна читачко!

Далеке минуле завжди приваблює своєю загадковістю. Наші предки — праукраїнці-русичі, як й інші народи, створювали свої мудрі, красиві й захопливі легенди, перекази, літописні оповіді, у яких збережено історичну пам’ять народу Сьогодні вони вже призабулися, а деякі з них узагалі були втрачені, тож ти матимеш можливість прочитати давні оповіді в переказі сучасних письменників.

Художні твори цього розділу зачарують тебе неймовірними подіями, вразять надзвичайними героями та героїнями.

Легенди

Ти вже знаєш, що легенди — це невеликі твори фольклору, у яких відображено народні уявлення про виникнення рослин, звірів, птахів, походження імен людей, назв річок, озер, окремих місцевостей, про події минулого й видатних історичних діячів.

Пригадай відомі тобі легенди. Розкажи, що нового ти довідався/довідалася з них про звичаї, традиції, світогляд українського народу.

Калина

У давні часи дівчат називали не так, як тепер. Одну дівчину звали Калина. Йшла вона мимо городів, левад, лугів. А ось і криниця. Задивилася Калинка на свою красу, а була дуже гарна. Аж чує голос із криниці:

— Не дивись довго у воду, бо калиною станеш.

Не послухалась дівчина та й зачерпнула водички. І перетворилася в калину, гарний, густий кущ. Зашуміла листям, усіма своїми стеблами-суглобами потяглася до людей, до сонця, вітру, хмар:

— Верніть мені дівочу вроду.

Але ніхто її не хотів слухати, всім було байдуже.

Поміркуй!

• Розглянь картину О. Шупляка «Сон Калини». Який настрій намагався передати художник?

• З яким епізодом легенди співвідноситься ця картина?

• Перекажи легенду від імені головної героїні — дівчини Калини. Обери правильну інтонацію для передачі настрою героїні.

• Які враження справила на тебе легенда?

• Чому калина стала символом краси, доброти та кохання?

О. Шупляк. Сон Калини

Минав час. Якось пролітав мимо журавель та й задивився на калину, зажурену, сиротливу Накинув на неї червоне намисто, і стала вона краща, як була. Не зміг покинути журавель таку красу. Так і залишився з нею назавжди. Напував її водою і беріг від усього злого. А в народі криницю, журавля й калину відтоді згадують, коли йдеться про красу, доброту, кохання.

Криниця-журавель

Мовна скарбничка

Про калину складено багато прислів’їв і приказок. Ось деякі з них:

Дівчина, як у лузі калина.

Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками.

Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.

Без верби і калини нема України.

Поміркуй!

• Прочитай прислів’я та приказки про калину. Які з них найбільше відповідають змісту легенди? Чому?

• Прокоментуй приказку чи прислів’я, яке тобі особливо сподобалося.

Літературознавчий клуб

В основу легенд покладено щедро прикрашену вигадкою розповідь про реальні історичні події та про реальних історичних осіб, які з якихось причин запали в народну пам’ять.

На відміну від казок, легенди не мають традиційних початкових і прикінцевих виразів, трикратних повторів подій тощо. Лише подеколи у них є спільне з казками, зокрема початок: «було це давно», «колись давно-давно».

Про давні часи йдеться і в творі «Берегиня». Перш ніж прочитати його, ознайомся з «Мовною скарбничкою», що допоможе тобі дізнатися значення слів, які нечасто трапляються у сучасному світі. Зверни на них увагу.

Літературознавчий словничок

Легенда — розповідь про якусь надзвичайну, чудесну, фантастичну подію, яку подано як достовірну. Персонажі легенд — історичні постаті, надлюдські істоти, які уособлюють сили природи.

Види легенд: міфологічні, біблійні, героїчні, топонімічні.

Поміркуй!

• Доведи, що твір про Калину — це легенда.

• До якого виду легенд належить цей твір?

Мовна скарбничка

Берегиня — богиня добра, захисту людини й оселі від усього лихого.

Жорна — плескуватий круглий камінь, призначений для розмелювання зерна.

Кутина — свій куток, хатина, притулок.

Бурдей — житло, викопане в землі.

Кіш — літнє житло кочовиків, табір, стан.

Доскіпуватися — наполегливо допитуватися.

Куделя — прядиво, намотане на верх прядки.

Віншувати — вітати.

Роси, гукри, кияни — прадавньоукраїнські племена.

Берегиня

Йшли і йшли люди до Сварога та Берегині зранку й до вечора: подивитися на хатину, на піч і жорна, скуштувати того дива, що хлібом зветься й схоже на Сонце.

І нічого не таїв од людей Сварог, все показував і пригощав хлібом. Їли вони той хліб і казали: «Хочемо й ми піч мати та хліб пекти».

І казав їм Сварог: «Спочатку кутини будуйте, виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити у світлій хаті...».

Поміркуй!

• Яке враження справили на тебе перші рядки твору «Берегиня»?

• У які часи відбуваються події, описані в творі? Зачитай рядки, які підтверджують твою думку

• Чим саме привертали до себе людей Сварог і Берегиня?

• Із чим давні люди порівнювали хліб? Поміркуй, чому в їхній уяві виникало таке порівняння.

Тоді просили його люди: «Навчи ставити ті кутини».

І сказав їм Сварог: «Ось піду я від коша до коша показувати, як ставити хатину, як піч мурувати, як жорна тесати».

«Коли ж се буде?» — нетерпляче доскіпувалися люди.

«Ось тільки закінчу ткацький верстат будувати».

«А що воно таке?»

«Се таке, що на ньому ткатимете полотно так, як навчить вас Берегиня».

Тоді промовляла до людей Берегиня:

«Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м’яке полотно та ходити в білій одяганці, як личить дітям Білобога. Я навчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як нитку сукати, полотно ткати, як його вибілювати та вишивати».

А. Шишкін. Сварог

Люди слухали й раділи. Та надходила ніч і страх виповзав на Землю з усіх шпарин. Бо починала Земля трястись і гойдатися. То лютував Чорнобог. Він шаленів, метався у своєму похмурому Підземному Царстві, несамовито гупав усім тулубом своїм у Землю, намагаючись її розвалити чи перевернути. Та — дарма.

Тоді гримів його трубний голос:

«Он Сварог вже навчає людей кутини білі ставити, печі мурувати... А Берегиня хоче вдягати людей в біле полотно, аби відлякувати моє чорне військо, що боїться усього світлого. Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє...».

Поміркуй!

• Якими постають у творі «Берегиня» Сварог і Чорнобог?

• Розглянь зображення цих персонажів на ілюстраціях. Чи відповідають ілюстрації зображенням героїв у творі?

• Які риси зовнішності та вдачі Берегині тобі сподобалися? Чому?

І зійшлися Чорнобог і Мара, і стали вони нутрощі свої спорожняти. І з тої твані смердючої вродилося ціле стадо ящерів — чорних панцирних потвор.

І повелів їм Чорнобог іти на Землю й розтоптати хатину Сварога й Берегині, і їхню піч, і жорна, і їх самих разом зі сварожичами.

І. Ожиганов. Чорнобог

Тоді здригнулася й загупотіла Земля, коли по ній важко полізли чорні ящери. Вони нестримно — тупою панцирною лавою — сунули на білу хату Сварога й Берегині.

І вихопилися назустріч потворам хоробрі сварожичі, але їхні двогострі мечі відскакували від зроговілого панцира ящерів, і сини Сварога мусили відступити геть. Не зміг зупинити Чорнобогове військо і бог Сварог — він кидав у плазунів палаючі смолоскипи, проте їхній панцир не горів і не пікся.

І коли загрозливо наблизились ящери й мали ось-ось розчавити першу на Землі хатину, з неї вийшла Берегиня. Вся в яскраво-білому вбранні, з червоними, вишитими на білому полотні «стрілами Перуна» та «соколами». Богиня здійняла догори руки — і... чорне військо враз зупинилося, ніби заворожене білою красою.

Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими руками на ящерів, і вони стали понуро відповзати.

Поміркуй!

• Зверни увагу на слова, які у творі «Берегиня» написано з великої літери. Поясни таке написання.

• Який епізод твору тебе найбільше схвилював?

• Чому Берегиня стала богинею Краси і захисницею Білої Хати? Поясни свою думку.

• Українці споконвіку білили свої хати всередині й ззовні. Що розказано про цю традицію у творі «Берегиня»?

І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор. І тоді загнала Берегиня чорних ящерів у річку Рось. І закишіла вода від них, і почорніла, і загнила вмить. І сморід дійшов до Вирію, і в гніві великому Білобог творець Росі змахнув чарівною рукою своєю і тої ж самої миті панцирні потвори перетворились у скелі, що обрамили береги цієї річки.

Українська хата

Орнамент на рушнику

Поміркуй!

• Розглянь світлину річки Рось. Перекажи уривок твору, що відповідає світлині. Чи свідчить цей епізод про творчу уяву та фантазію прадавніх українців та українок?

Річка Рось

І Краса засяяла довкруж, і Берегиня була богинею Краси і захисницею її. І пішла по Землі слава про Берегиню як захисницю Білої Хати. І стали люди її віншувати і молитись їй, захисниці дому людського від чорних сил.

Мовна скарбничка

Відгомін прадавніх легенд зберігається й у сучасній українській мові. Усім відоме слово «вирій». Так називаємо теплі краї, куди відлітають птахи. Однак тисячі років тому це слово означало «рай», «світ духів». І в наші дні вживаємо також слово «мара» — у розумінні «привид», «примара».

І, навчившись робити полотно, стали роси, і гукри, і кияни вишивати не тільки «стріли Перуна» та «соколів», а й Берегиню з піднятими в захисному пориві руками, і почали вони вирізьблювати образ Великої Охоронниці на дверях, на вікнах, вишивати її постать на рушниках, на сорочках, аби Берегиня захищала їх від усього злого завжди й повсюдно.

(За С. Плачиндою)

Ти вже знаєш, що в міфах відображено уявлення наших предків про походження світу, діяння богів, вірування людей. Події, зображені в міфах і легендах, здебільшого є фантастичними.

Літературознавчий клуб

Українські письменники/письменниці створюють власні версії давніх оповідей, поєднуючи відомі факти зі своєю творчою уявою. Так, Сергій Плачинда, автор книжки «Міфи і легенди Давньої України», розповів про Берегиню — захисницю домашнього вогнища, української родини від усіляких бід. Цей твір має міфічну основу. Письменнику вдалося майстерно поєднати у творі «Берегиня» елементи міфу та легенди.

Поміркуй!

• Пригадай ознаки міфу, що відомі тобі з початкової школи. Які з них наявні у творі «Берегиня»? Доведи, що в цьому творі є ознаки міфу і легенди.

• Яка ідея утверджується у творі «Берегиня»? Чи актуальна вона нині? Поясни свою думку.

Тож і в творі «Берегиня» розповідається про праукраїнських божеств. Володарем світу, прабатьком усіх інших божеств наші пращури вважали Сварога — бога вогню і ковальства. Добро і зло втілювали Білобог і Чорнобог. Білобог — бог білого дня, щастя, добра, багатства, здоров’я. Чорнобог — бог ночі, підземного мороку пекла, ворог світла. Його донька Мара — богиня зла, ворожнечі, смерті.

У творі про Берегиню уславлюються сили, що несуть людям світло, красу, добробут, щастя та засуджуються сили зла, що намагаються знищити ці цінності.

У колі мистецтв

Наші предки оточували себе оберегами — предметами або знаками, що мали оберігати, захищати від сил зла, приносити здоров’я й удачу. Їх вишивали на сорочках і рушниках, малювали на дверях, вікнах, воротах або ж вирізали з дерева. Поширеними й донині оберегами є пучечки запашного зілля, підкови, гілки дерев тощо. Оберегами також стали хрести, ікони, свячена вода.

Головним оберегом наші далекі пращури вважали Берегиню. Її уявляли як постать жінки із застережливо піднятими догори руками (знак захисту). Часто її зображували із пташками в руках — це провісники світлої долі, щастя. На думку деяких дослідників, саме схематичне зображення Берегині поступово перетворилося на знак тризуба. Спочатку його використовували як оберіг, а згодом він став символом князівської влади. Під тризубом українці багатьох поколінь боролися за свою свободу. Тепер це Державний Герб України.

О. Шупляк. Берегиня

Монумент Незалежності (м. Київ) Скульптор А. Кущ

Т. Білокрилець. Берегиня. Лялька-мотанка

Поміркуй!

• Чому до образу Берегині часто звертаються митці та мисткині?

• У яких творах мистецтва зображено Берегиню? Назви їх авторів/авторок.

• Розглянь зображення Берегині в різних творах мистецтва. Який із образів тебе найбільше вразив? Поясни чому

І сьогодні образ Берегині популярний в Україні. Берегиня стала символом нашої відродженої держави. Саме її постать установлено на верхівці Монумента Незалежності в Києві.

Поміркуй!

• Які обереги тобі доводилося бачити? А які є у твоїх близьких і знайомих?

• Чому сучасні люди, які знають, що обереги не мають магічних властивостей, досі вшановують їх?

Читай і досліджуй!

Підготуй презентацію про символічне значення орнаментів на писанках, рушниках чи сорочках, про те, якими були традиційні українські обереги. Для виконання цього завдання скористайся фондом власної чи шкільної бібліотеки або ж зіскануй QR-код та прочитай книжку С. Плачинди «Міфи та легенди стародавньої України».

Підсумуй!

• Що таке легенда? Чим вона відрізняється від казки?

• Якими були уявлення праукраїнців про світ, богів?

• Які традиції та звичаї давніх часів збереглися й донині?

• Якими образами утворах «Калина» та «Берегиня» представлені сили добра і зла?

• Схарактеризуй образи головних героїв та героїнь прочитаних творів.

• Яка головна думка у творах «Калина» та «Берегиня»?

• Як образ Берегині розкривається у творах сучасного українського мистецтва?

• Що залишилося для тебе нез’ясованим? Чи хотів би/хотіла б ти дізнатися більше цікавої інформації про легенди? Як ти оцінюєш свої знання про легенди?

Читацьке дозвілля

Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.