Література (українська та зарубіжна). Інтегрований курс. Частина 1. 7 клас. Яценко

Українські народні козацькі пісні

Ти вже знаєш про життя і побут козаків із вивченого в 5-му класі народного переказу « Козацька сторожа в степу». А ще подумай, що тобі відомо про Запорозьку Січ з уроків історії. Нагадати про героїв тих часів допоможе одна з найвідоміших козацьких пісень.

ОЙ НА ГОРІ ТА Й ЖЕНЦІ ЖНУТЬ...

Ой на горі та й женці жнуть, (2 рази)

А попід горою, яром-долиною козаки йдуть.

Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть.

Попереду Дорошенко (2 рази)

Веде своє військо, Військо Запорозьке хорошенько.

Гей, долиною, гей, широкою, хорошенько.

А по-, а позаду Сагайдачний, (2 рази)

Що проміняв жінку на тютюн та люльку, необачний.

Гей, долиною, гей, широкою, необачний.

«Гей, вернися, Сагайдачний, (2 рази)

Візьми свою жінку, віддай тютюн-люльку, необачний!»

Гей, долиною, гей, широкою, необачний!

«Мені з жінкою не возиться, (2 рази)

А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться!»

Гей, долиною, гей, широкою, знадобиться.

«Гей, хто в лісі, озовися, (2 рази)

Та викрешем вогню, та запалим люльку — не журися!»

Гей, долиною, гей, широкою, не журися!

Ой на, ой на горі та й женці жнуть, (2 рази)

А попід горою, яром-долиною козаки йдуть.

Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть.

І. Зозуля. Козаки йдуть у бій

Поміркуй!

• За QR-кодом послухай пісню «Ой на горі та й женці жнуть...».

• Які особливості виконання козацьких пісень тобі вдалося помітити в цій пісні?

Історичні паралелі

Життя козаків — захисників рідного краю було вільним, сповненим військової доблесті, слави та честі, але й дуже складним і небезпечним. Більшість часу козаки проводили в походах, у розлуці з батьками, коханими, рідною домівкою. Почуття і думки, породжені тяготами вояцької долі, козаки виражали в піснях.

Літературознавчий клуб

Козацькі пісні почали з’являтися разом із виникненням козацтва — приблизно з XV ст. Головним у них є узагальнений образ козака. Цей герой двоїстий: бадьорий і сумовитий, безстрашний воїн у бою, веселий та іронічний жартівник на дозвіллі. І лише в пісні на самоті він відкриває свою справжню чутливу душу, журиться за домівкою, за рідними, коханою, за своїм краєм.

У цих піснях є й інші традиційні образи: кінь вороненький, шабля, товариство побратимів, степ, дуб, явір тощо.

Основні мотиви козацьких пісень:

прощання козака з рідними, коханою та виїзд «на війноньку»·,
поневіряння в поході в постійній небезпеці;
самотність, туга за сім’єю, домом;
загибель козака, його прощання зі своїм конем, рідними, Україною;
уславлення волі, звитяги, завзяття козацтва.

М. Пимоненко. У похід. Проводи козака

Багата прадавня символіка козацьких пісень. Козацькі пісні зазвичай виконували чоловіки. Ритміка цих пісень бадьора, енергійна, адже під них марширувало військо.

Для козацьких пісень характерні такі художні засоби: рефрен, постійні епітети та паралелізм.

• Знайди в інтернеті та прочитай інформацію про козацькі пісні. Поділися враженнями з однокласниками й однокласницями.

Постійні епітети — художні означення, які традиційно (постійно) уживають із певними словами.

Паралелізм (від давньогрецьк. той, що рухається поряд) — це паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя.

У народних піснях уживають такі постійні епітети: карі очі, чорні брови, синє море, широка долина, буйний вітер, кінь (кониченько) вороненький, чисте поле, козак молоденький, орел сизокрилий, Січ-мати, вовки-сіроманці тощо.

У фольклорі найчастіше паралельно змальовано світ природи та світ людей. Нерідко трапляються психологічні паралелізми — коли пейзаж розкриває, увиразнює душевні переживання героїв і героїнь. Також традиційним є символічний паралелізм, побудований на основі символічних пар: рілля — битва; сокіл, дуб чи явір — козак; калина — жінка тощо. Наприклад, психологічний і символічний паралелізм поєднано в таких пісенних рядках:

Стоїть явір над водою, в воду похилився;

На козака пригодонька — козак зажурився.

Не хилися, явороньку, ти ще зелененький!

Не журися, козаченьку, ще ти молоденький!

Поміркуй!

Які основні художні засоби використано в народних козацьких піснях? З якою метою?

Історичні паралелі

Пісня «Ой на горі та й женці жнуть...» створена, очевидно, у другій половині XVII ст. У ній згадано історичних осіб. Одні дослідники вважають, що йдеться про гетьманів Петра Сагайдачного (близько 1582-1622) і Михайла Дорошенка (?-1628). За іншою версією, це гетьман Петро Дорошенко (1627-1698) та його сучасник і побратим полковник Григорій Сагайдачний. Утім, пісня не зосереджується на якихось конкретних історичних подіях. Згадані ж постаті — узагальнені образи отаманів.

А. Манастирсъкий. Запорожець

У пісні постає мальовнича картина: по горах хвилюються неозорі дозрілі пшениці, селяни збирають урожай, а шляхом по долині з піснями марширує в похід Запорозьке Військо.

Сама тональність пісні похідна — бадьора, енергійна, передає злагоджений рух кінноти. Цьому особливо сприяють численні вигуки та повтори. Веселий, жартівливо-іронічний і її зміст. Козаки підхвалюють-підтримують, вочевидь, молодшого отамана й добродушно жартують над старшим, більш авторитетним.

Але наскрізна у творі антитеза (женці — козаки) підказує, що за жартами десь у підтексті пісні вгадується смуток козаків за мирним, родинним життям, хліборобською працею. Однак вони розуміють, що сильні й мужні мають захищати «женців» — свій народ, рідну землю.

С. Поляков. Козаки

Поміркуй!

• Яких історичних постатей згадано в пісні? Що тобі про них відомо?

• Зверни увагу на побудову пісні. Між ким відбувається діалог?

• Якими особистими цінностями поступається козак заради суспільних інтересів?

Мистецькі діалоги

Мотив пісні «Ой на горі та й женці жнуть...» узято за основу славетного «Запорозького маршу». Його створив сліпий бандурист із міста Ромни на Сумщині Євген Адамцевич (1904-1972), використовуючи давні кобзарські мелодії.

Євген Адамцевич

Уперше марш прозвучав у 1969 р. на врочистому концерті в м. Києві. Тодішню комуністичну владу дратували надзвичайна популярність і козацький, вільнолюбний дух маршу. Тому мелодію було заборонено.

Згодом шедевр знову повернувся до слухачів. Він став одним із головних маршів української армії. Існує навіть рок-версія цієї мелодії. У час великого повномасштабного російського вторгнення в Україну «Запорозький марш» вселяє в серця українців та українок відвагу, рішучість захищати рідний край і віру в нашу перемогу.

Поміркуй!

За QR-кодом послухай «Запорозький марш». Які почуття та асоціації в тебе викликала мелодія? Поділися враженнями з однокласниками й однокласницями.

• За QR-кодом послухай народні пісні: «Ой у лузі та ще й при березі...», «Стоїть явір над водою...», «Ой віє вітер, ой, віє буйний», «Ой із-за гір, із-за гір...».

• Сформулюй мотиви обраних пісень.

• Уклади фото- або відеозбірку твоїх улюблених козацьких пісень.