Література (українська та зарубіжна). Інтегрований курс. Частина 1. 7 клас. Яценко
Тарас Шевченко
Ти вже знаєш багато про найвидатнішого українського поета Тараса Шевченка, про його походження, кріпацьке дитинство, щасливу юність у Петербурзі. У 5-му та 6-му класах ти ознайомився / ознайомилася із Шевченковими творами «Учітесь, читайте...» (уривок із поеми «Посланіє»), «Зоре моя вечірняя...» (уривок із поеми «Княжна»), «І досі сниться...», що входять до славнозвісного «Кобзаря». Напевно, тобі запам’яталися зворушливі рядки цих поезій. Процитуй їх. А ось іще один проникливий ліричний твір митця «Розрита могила».
Розрита могила
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
Панувала і я колись
На широкім світі,
Панувала... Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
О. Шупляк. Кобзар
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Степи мої запродані
Жидові1, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає,
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати».
Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили
Старі батьки? Ех, якби-то,
Якби-то найшли те,
що там схоронили,
Не плакали б діти, мати
не журилась.
1 Жиди (від іт. giudeo, утвореного від гебрейського імені Юда, що означає «хвалений») — синонімічна назва єврейського народу. У російській мові вважають образливим словом. В українській та інших слов’янських мовах — цілком нейтральне.
Розкопана могила біля с. Лихачівки на Полтавщині. Сучасний вигляд
Поміркуй!
• Яке враження справила на тебе поезія? Над чим спонукала замислитися?
• Пригадай соціально-побутові й патріотичні пісні, у яких є діалоги сина та матері. А між ким відбувається уявний діалог у вірші «Розрита могила»?
• Що бентежить душу ліричного героя?
Літературознавчий клуб
Кріпакові й сироті Тарасові Шевченку (1814-1861) у юності несподівано всміхнулася доля: знайшлися добрі, співчутливі люди, що викупили його з кріпацтва. А далі — навчання в омріяній Академії мистецтв, видання геніального «Кобзаря», усезагальне визнання поетичного таланту. І все ж імперська чужина гнітила душу митця.
Понад усе він мріяв повернутися в рідну Україну. Залишив її ще підлітком, але зберіг у душі романтичний, дещо ідеалізований образ Батьківщини. Якою ж вона виявиться насправді?
І ось заповітна мрія збувається: у травні 1843 р. Т. Шевченко приїздить до рідного краю. Його скрізь радо вітали. Він зупинявся передовсім у поміщицьких маєтках: заробляв на прожиття малюванням портретів на замовлення. Перебування серед панів не бентежило колишнього кріпака. Поводився природно, розмовляв тільки українською мовою. Був дотепний і веселий, дуже швидко ставав душею кожного нового товариства.
З трепетом у серці відвідав рідне село Керелівку — столітнього діда Івана, братів, сестер, родичів і приятелів дитинства. Удома, переодягнувшись у народний одяг, пішов на вулицю (гуляння молоді), де перетанцював з усіма дівчатами. Одначе, хоч би як гостинно приймали Т. Шевченка, він не міг довго залишатися на одному місці. Адже його найпершою метою було побачити, пізнати справжню Україну — таку, якою вона є: її народ, інтелігенцію, панство, владу, громадські настрої.
Поет багато об’їздив — Чернігівщину, Полтавщину, Київщину. Намагався відвідати насамперед видатні історичні місця: побував на дніпровському острові Хортиця, де колись вирувала Запорозька Січ, у Чигирині — столиці козацької держави Б. Хмельницького, а також у Переяславі та Києві. Познайомився і заприятелював із багатьма патріотично налаштованими українцями — від хліборобів до професорів університетів, розпитував, уважно спостерігав за життям.
Історичні паралелі
Поступово проникливому митцеві відкрився реальний стан уярмленої, сплюндрованої України. Селянство — замучене, затуркане кріпаччиною. Панство — переважно жорстоке, ненаситне, пихате й обмежене, і не тільки «привезене» — польське чи московське, а часто й своє, рідне. Інтелігенція (учителі, лікарі, чиновники) здебільшого, замість дбати про свій народ, слухняно служила загарбникам за «жалованіє» і жалюгідні подачки. Ціла нація зросійщувалася, деградувала на очах.
Літературознавчий клуб
Про думки й почуття, які вирували в Шевченковій душі, найкраще розкажуть його тогочасні твори. Болісними спостереженнями й узагальненнями переповнені вірші «Чигрине, Чигрине...», «Холодний Яр», «Розрита могила».
Саме із цього часу поет відхилить будь-які натяки й недомовки. Уже не братиме до уваги, чи пропустить його тексти цензура1, чи ні — писатиме так, ніби тієї цензури й немає. Його твори не друкуватимуть, але вони йтимуть до народу таємно, у численних рукописних копіях і відкриватимуть правду, надихатимуть до боротьби за свободу!
1 Цензура — це заборона чи спотворення державою творів, які видаються їй шкідливими або непристойними. Існує в диктаторських суспільствах.
Історичні паралелі
За тих часів високі прадавні могили (кургани) густо височіли по українських степах. Ще малим Тарас любив мандрувати до таких таємничих могил біля рідної Керелівки. Українці оберігали могили як пам’ять про предків, вважали великим гріхом тривожити давні поховання.
Але російська імперська влада, пограбувавши церкви, фортеці, палаци, узялася розкопувати-плюндрувати й кургани, а знайдені там цінні пам’ятки вивозити з України. Т. Шевченко, подорожуючи рідним краєм, не раз бачив таку наругу. Його дуже вразив розорений курган біля села Лихачівки на Полтавщині. Ці спостереження і стали поштовхом до написання вірша «Розрита могила».
Літературознавчий клуб
У цій поезії факт грабунку могил (курганів) метафорично переосмислений та узагальнений. Могила в Шевченковій творчості — один із найважливіших образів. Це символ пам’яті про наших славних предків, символ волі, яку вони мужньо обороняли. У козацьких могилах знайшла прихисток наша свобода, сама українська душа (неповторна суть нашої нації). І тепер сучасні російські загарбники намагаються знайти її там і знищити.
Поневіряння України розпочалося з фатальної помилки гетьмана Б. Хмельницького, який 1654 р. уклав угоду про союз із Московщиною. А «москалики що заздріли, то все очухрали», віроломно порушивши обіцянки про рівноправність і дружбу. Україна опинилась у чужинському ярмі.
Т. Шевченко згадує побачене в мандрах. Колишні землі січей, усього Війська Запорозького влада навмисне роздає німецьким та єврейським переселенцям (колоністам), щоб витіснити звідти навіть згадку про український народ. А козацькі нащадки стали рабами «на чужій роботі». Ще гірше: багато хто з них, виростаючи в неволі, утрачає козацький дух, стає перевертнем — цурається своєї мови, українства, допомагає ворогові нищити рідну націю.
І все ж у фіналі вірша «Розрита могила» звучить надія на те, що волю Україні буде повернуто. У пізніших творах поета ця надія переросте в непохитну віру:
Встане Україна
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить....
Поміркуй!
• Які життєві події та роздуми автора стали поштовхом до написання вірша «Розрита могила»?
• Яких історичних постатей зображено в поезії? Як митець оцінює їхню діяльність?
• «Розрита могила» побудована у формі уявного діалогу ліричного героя-сина й України-матері. Яким описує мати-Україна минуле й сучасне (для Т. Шевченка) життя нашого народу? Як змінюються її переживання протягом розповіді? Процитуй відповідні рядки.
• Як ти розумієш рядки: «Чи ти діточок непевних / Звичаю не вчила?» Про який звичай ідеться? Чому діточки непевні?
• Визнач головний образ твору. Який його символічний зміст?
Мистецькі діалоги
Твори Т. Шевченка відображено в різних видах мистецтва. Неординарно розкрив своє бачення Шевченкової поезії сучасний український художник Олег Шупляк. Деякі його роботи відомі тобі ще з 5-го та 6-го класів. Це дивовижні картини з подвійним змістом, на яких через одне зображення проглядає інше. Звідси й назва техніки малювання — двовзори. Першу картину на шевченківську тематику з подвійним змістом художник намалював у 1991 р., коли Україна здобувала незалежність. Митець згадує: «Усе довкола, навіть, здавалося, природа, дихало почуттям патріотизму. Хотілося намалювати картину, де було б усе: і дніпровські кручі, і кобзар, і незримий, але присутній образ Тараса. Я розглядав скульптуру Тараса Шевченка й у світлотіньовому поєднанні побачив майбутню картину. Так я вперше застосував цей прийом».
Роботи О. Шупляка широко відомі не лише в Україні, а й у всьому світі. Його картини-ілюзії з портретом Т. Шевченка містяться в постійній експозиції наукового центру Онтаріо в Канаді. Ілюстрації з портретом Кобзаря використані в підручниках університетів Кембриджа й Оксфорда — найпрестижніших університетів світу.
Системно підійшов до втілення творчості Т. Шевченка в музиці Микола Лисенко (1842-1912) — видатний український композитор, піаніст, диригент, педагог, фольклорист, громадський діяч.
Його називають родоначальником української класичної музики, адже композитору вдалося підняти українську пісню, фольклор до рівня світової музичної культури. У творчому доробку М. Лисенка близько 100 покладених на музику поетичних творів Кобзаря. Серед них і вірш «Світе тихий, краю милий...» («Розрита могила»).
Поміркуй!
Розглянь репродукцію картини-двовзору О. Шупляка «Кобзар» (с. 105). Які образи вдалося поєднати художнику? Як вони перегукуються зі змістом поезії «Розрита могила»?
• Знайди в інтернеті та послухай музичні композиції «Розрита могила» у виконанні музичного колективу стародавньої музики «Хорея козацька» й рок-гурту «Кому вниз». Подумай, чим відрізняються ці дві версії виконання та що їх поєднує.
Кожний із них доповнює один одного. Підготуй повідомлення з музичним супроводом про поезію Т. Шевченка в музиці М. Лисенка, у якому підтвердь або спростуй цю думку.
Поміркуй!
• Чи актуальною є поезія Т. Шевченка «Розрита могила» в наші дні? Обґрунтуй свої міркування.
• Чи хочеш ти надалі читати твори Т. Шевченка? Чому?
• Що залишилося для тебе не з’ясованим? Звернися за допомогою до вчителя /учительки.
Читацьке дозвілля
Пам’ятники великому Кобзареві встановлено не лише в нашій державі, а й на площах різних міст світу. Мабуть, вулиця Шевченка є в кожному місті та селі України. А ще іменем поета названо Київський національний університет, Національний академічний театр опери та балету України й багато-багато інших авторитетних закладів. Напевно, у якихось із цих місць тобі пощастило побувати та зробити там світлини. Тож пропонуємо організувати зі своїми однокласниками й однокласницями фотофлешмоб «Шевченко на мапі України» або «Шевченко на мапі світу».
