Хімія. Рівень стандарту. 10 клас. Ярошенко

Термінологічний словник

А

Алкани — ациклічні насичені вуглеводні загальної формули CnH2n+2, у молекулах яких усі зв'язки одинарні.

Алкени — ациклічні ненасичені вуглеводні, що містять один подвійний зв'язок —С=С—. Склад молекули відповідає загальній формулі СnН2n.

Алкіни — ациклічні ненасичені вуглеводні, молекули яких містять один потрійний зв'язок —С≡С—. Склад молекули відповідає загальній формулі CnH2n-2.

Альдегіди — органічні сполуки, характеристичною групою яких є альдегідна група —СНО. Склад молекули відповідає загальній формулі R—CHO

Аміни — органічні сполуки, що містять аміногрупу —NH2 або її заміщені —NR2 чи —NHR). Залежно від кількості заміщених атомів Гідрогену в аміногрупі розрізняють первинні (RNH2), вторинні (R2NH) та третинні (R3N) аміни.

Аміногрупа —NН2 — характеристична група амінів та амінокислот.

Амінокислоти — органічні сполуки, молекули яких містять карбоксильну групу —СООН й аміногрупу —NH2. Наявність цих груп зумовлює амфотерні властивості амінокислот.

α-Амінокислоти — амінокислоти, у молекулах яких аміногрупа сполучена з першим після карбоксильної групи атомом Карбону. Вони є мономерами білків.

Арени (ароматичні вуглеводні) — вуглеводні, що містять одне чи кілька ароматичних кілець.

Ацетатний шовк — штучне волокно на основі естерів целюлози.

Ацетилен (етин) — алкін складу С2Н2.

Ациклічні органічні сполуки — сполуки з незамкнутим ланцюгом атомів Карбону.

Б

Бензен — представник аренів (ароматичних вуглеводнів) складу С6Н6.

Білок — біополімер, побудований із залишків молекул α-амінокислот.

Біуретова реакція — якісна кольорова реакція на білки (пептидні групи). У лужному середовищі розчин білка за доливання розчину купрум(ІІ) сульфату набуває синьо-фіолетового забарвлення.

В

Віскозне волокно — штучне волокно (штучний шовк) на основі целюлози.

Вітаміни — низькомолекулярні органічні речовини, що є біологічними каталізаторами хімічних реакцій або реагентами у фотохімічних процесах, які протікають в організмі. У невеликих кількостях, але обов'язково потрібні для нормальної життєдіяльності організмів.

Вищі карбонові кислоти — карбонові кислоти, молекули яких містять десять і більше атомів Карбону (пальмітинова С15Н31СООН, стеаринова С17Н35СООН, олеїнова С17Н33СООН та ін.).

Внутрішньомолекулярна дегідратація — відщеплення молекули води від молекули сполуки.

Вуглеводи — оксигеновмісні органічні сполуки, до складу яких входять атоми Карбону, Гідрогену й Оксигену. Переважно відповідають загальній формулі Сn2О)m. Загальний термін включає моносахариди, олігосахариди й полісахариди.

Вуглеводні — речовини, молекули яких складаються лише з атомів Карбону (колишня назва — вуглець) і Гідрогену (колишня назва — водень).

Вулканізація — обробка каучуку за певної температури сіркою, внаслідок якої поліпшуються властивості каучуку й утворюється цінний матеріал — гума.

Г

Галогенопохідні вуглеводнів — сполуки, молекули яких містять один або кілька атомів галогенів (Флуору, Хлору, Брому, Йоду).

Галогенування — уведення атомів галогенів до складу органічної сполуки.

Гідратація — реакція приєднання води.

Гідрування — реакція приєднання водню.

Гліцерол — трьохатомний спирт складу СН2(ОН)—СН(ОН)—СН2(ОН).

Глюкоза — вуглевод складу С6Н12О6.

Гомологи — органічні сполуки, що належать до одного гомологічного ряду.

Гомологічний ряд — сукупність органічних сполук, подібних за будовою і відмінних за складом молекули на одну або кілька груп атомів СН2, що називають гомологічною різницею.

Д

Дегідратація — відщеплення води від молекули речовини.

Денатурація білків — руйнування їх природної просторової структури (вторинної, третинної, четвертинної) зі збереженням первинної.

Е

Еластичність — здатність тіла відновлювати форму після деформації.

Екзотермічні реакції — реакції, що супроводжуються виділенням теплоти в навколишнє середовище.

Електронегативність — умовна величина, що характеризує здатність атома в хімічній сполуці притягувати до себе електрони.

Ендотермічні реакції — реакції, що супроводжуються поглинанням теплоти із навколишнього середовища.

Етери — органічні сполуки, у молекулі яких два вуглеводневі замісники сполучені між собою атомом Оксигену. Відповідають загальній формулі R1—O—R2.

Естери — похідні карбонових кислот, в молекулах яких атом Гідрогену карбоксильної групи заміщений вуглеводневим замісником.

Естерифікація — синтез естерів взаємодією кислоти і спирту.

Етен — алкен складу С2Н4.

Ж

Жири (тригліцериди) — естери трьохатомного спирту гліцеролу і вищих карбонових кислот, які можуть бути насиченими або ненасиченими.

З

Замісник — атом або група атомів, що заміщують у хімічній структурі, яка складає основу сполуки, один або кілька атомів Гідрогену.

Зв'язок ковалентний — зв'язок, утворений за допомогою спільних електронних пар.

Зв'язок ковалентний неполярний — зв'язок, що виникає між двома атомами неметалічних елементів з однаковою електронегативністю. Електронні пари розміщуються симетрично відносно обох атомів.

Зв'язок ковалентний полярний — зв'язок, що виникає між атомами з різною електронегативністю. Електронні пари зміщені в бік більш електронегативного атома.

Зв'язок подвійний — хімічний зв'язок, в утворенні якого беруть участь дві пари електронів, наприклад СН2::СН2.

Зв'язок потрійний — хімічний зв'язок, в утворенні якого беруть участь три пари електронів, наприклад СН ≡ СН. Замість рисок — три пари електронів.

І

Ізомери — речовини з однаковим якісним і кількісним складом молекул, але різною будовою і властивостями.

Ізомерія — явище існування речовин з однаковим хімічним складом, молекулярною формулою та відносною молекулярною масою, але з різною хімічною будовою чи просторовим розташуванням атомів.

К

Капрон — синтетичне волокно на основі полімеру, одержаного поліконденсацією α-амінокапронової кислоти.

Карбонові кислоти — сполуки, що містять функціональну карбоксильну групу —СООН.

Каталізатор — речовина, що підвищує швидкість хімічної реакції, залишаючись після реакції в хімічно незмінному стані.

Кислотне бродіння глюкози — реакція перетворення глюкози на молочну кислоту під дією ферментів.

Каталітичні реакції — реакції, що відбуваються за участю каталізатора.

Кількість речовини (позначення ν) — величина, яка вказує на кількість структурних частинок (атомів, молекул, йонів), що містяться в певній порції речовини.

Класифікація — процес і результат групування об'єктів дослідження чи спостереження за певними їх загальними ознаками.

Крохмаль — вуглевод загальної формули (С6Н10О5)n, природний полімер, мономером якого є глюкоза.

Ксантопротеїнова реакція — якісна реакція на білки, які у своєму складі містять фрагменти ароматичних амінокислот. Розчин такого білка в присутності концентрованої нітратної кислоти набуває жовтого забарвлення.

Л

Локанти — цифри або літери (латинські, грецькі), що вказують положення замісників, кратних зв'язків.

М

Масова частка розчиненої речовини (позначення ω — «омега») — відношення маси розчиненої речовини до маси розчину.

Мило — натрієва або калієва сіль вищої карбонової кислоти.

Міжмолекулярна дегідратація — відщеплення молекули води від двох молекул сполуки.

Молярна маса (М) — величина, що дорівнює відношенню маси речовини до відповідної кількості речовини.

Моль — кількість речовини, що містить стільки структурних частинок цієї речовини, скільки атомів міститься у вуглеці масою 12 г.

Мономер — реагент реакції полімеризації і поліконденсації.

Н

Номенклатура органічних сполук — це назви сполук Карбону, утворені за відповідною системою принципів і правил.

О

Оксигеновмісні органічні сполуки — органічні сполуки, до складу яких входять атоми Оксигену.

Олія — рідкий жир, до складу якого входять залишки ненасичених вищих карбонових кислот, здебільшого рослинного походження.

Органічні сполуки — сполуки, які містять атоми Карбону, хімічно зв'язані з атомами Гідрогену й можуть містити атоми інших елементів-органогенів.

П

Пептидний зв'язок — це зв'язок у молекулах пептидів і білків, що утворився за взаємодії карбоксильної групи однієї амінокислоти з α-аміногрупою іншої: —СО—NН—.

Пластмаси — матеріали на основі природних або синтетичних полімерів, здатні набувати під час нагрівання заданої форми і зберігати її після охолодження. Розрізняють термопласти й реактопласти.

Поліконденсація — синтез макромолекул полімеру з великої кількості молекул мономеру, що супроводжується утворенням низькомолекулярного побічного продукту.

Полімер — високомолекулярна речовина, що складається з послідовно сполучених структурних (елементарних) ланок.

Полімеризація — синтез макромолекул полімеру з великої кількості молекул мономеру.

Поняття — узагальнена думка про тіла, речовини, явища тощо, що виникає на підставі багатьох фактів.

Природний газ — горюча корисна копалина, природне джерело газоподібних вуглеводнів, переважно метану.

Р

Реакція «срібного дзеркала» — якісна реакція на альдегідну групу.

Реакція нейтралізації — взаємодія кислоти з основою, унаслідок якої утворюється сіль і вода.

С

Сахароза — вуглевод, дисахарид складу С12Н22О11.

Синтетичне волокно — волокно, вироблене із синтетичного полімеру.

Спирти — сполуки, що містять характеристичну гідроксильну групу —ОН. Молекули насичених одноатомних спиртів відповідають формулі СnН2n+1ОН.

Спиртове бродіння глюкози — реакція перетворення глюкози на спирт (етанол) під дією ферментів.

Структурна ізомерія — ізомерія, зумовлена різною послідовністю сполучення атомів Карбону в молекулі.

Структурні формули — хімічні формули, що відображають склад речовини і порядок сполучення атомів у її молекулі.

Ступінь полімеризації — число, що вказує кількість структурних (елементарних) ланок у макромолекулі полімеру.

Т

Теорія — обґрунтоване і сприйняте науковою спільнотою наукове знання, що описує й пояснює факти, виконує функцію передбачення та інші важливі для науки функції.

Теорія хімічної будови — теорія, що встановлює залежність між складом, хімічною будовою та властивостями речовин.

Тепловий ефект реакції — теплота, виділена або поглинута системою під час перебігу в ній хімічної реакції. Він становить різницю між умістом енергії у вихідних речовинах і кінцевих продуктах реакції.

Ф

Факти — реальні події чи конкретні характеристики, вірогідні дані, встановлені в процесі наукового пізнання.

Феноли — похідні аренів, у молекулах яких один або кілька атомів Гідрогену бензенового кільця заміщені на гідроксильні групи.

Фенолформальдегідна смола — полімер, продукт поліконденсації фенолу та метаналю (формальдегіду).

Ферменти — каталізатори білкової природи, що прискорюють хімічні реакції в організмах.

Формальдегід (метаналь) — найпростіший альдегід складу НСНО.

Фруктоза — моносахарид, вуглевод складу С6Н12О6, ізомер глюкози.

Х

Характеристична (функціональна) група — група атомів, що визначає належність речовини до певного класу органічних сполук та обумовлює її хімічні властивості.

Хімічна будова — порядок сполучення атомів у молекулі та характер їх зв'язку один з одним.

Хімічна реакція — явище, під час якого з одних речовин утворюються інші, відмінні за хімічним складом і (або) будовою.

Ц

Целюлоза — природний полімер, полісахарид (вуглевод) складу (С6Н10О5)n.

Циклічні органічні сполуки — сполуки, що мають замкнуті ланцюги атомів Карбону.

Ш

Штучне волокно — волокно, вироблене із природного полімеру шляхом хімічної обробки.

Я

Якісна реакція — реакція, що використовується для визначення речовини за допомогою хімічного експерименту.