Пізнаємо природу. 5 клас. Яковлева

§ 26. Сонце і Місяць. Вплив Сонця і Місяця на Землю

Гарно і при місяці, коли сонця немає, — кажуть добрі люди.

Правда, кажуть і таке:

«Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче, все одно він світить а не гріє, тільки в Бога дурно хліб їсть».

ПОМІРКУЙТЕ!

То хто ж правий: чи є користь від Місяця, чи він «тільки дурно в Бога хліб їсть»?

Чи світив би Місяць, якщо б не було Сонця?

1. Характеристика Місяця

Часто, виходячи ввечері на вулицю, ви бачите на небі привабливе яскраве коло, або півкола, або лише тоненький серпик... Зрозуміло, що кожен із вас добре знає, що це Місяць. Згадаймо, що ми знаємо про цей космічний об’єкт.

Місяць — це єдиний природний супутник Землі.

Місяць являє собою величезну кулю, яка обертається навколо нашої планети на відстані, яка дорівнює приблизно 60 радіусів Землі (384 тис. км). Радіус Місяця лише у 3,7 рази менший від радіуса Землі (мал. 26.1), а от маса менша за масу Землі у 81 раз.

Мал. 26.1. Порівняння розмірів Землі та Місяця

Одночасно з обертанням навколо Землі Місяць обертається й навколо своєї осі, саме тому, як і на Землі, на Місяці є день і ніч. Якщо рахувати земними добами, то одна місячна доба триває 29,5 земних діб (місяць). Зазначимо, що Місяць робить один оберт навколо своєї осі за той самий час, що й один оберт навколо Землі.

Оскільки період обертання Місяця навколо своєї осі й період обертання навколо Землі збігаються, то до Землі він завжди повернутий тільки одним боком, тому інший бік ми спостерігати не можемо (мал. 26.2).

Мал. 26.2. Вигляд Місяця з Землі

Через те, що день і ніч на Місяці тривають близько 15 земних діб, удень його поверхня нагрівається до 130 °С, а вночі охолоджується до -170 °С.

ПОМІРКУЙТЕ

У чому, на вашу думку, ще одна причина (окрім дуже довгої ночі) такого сильного охолодження поверхні Місяця?

2. Фази Місяця

Сам Місяць не випромінює світла, але сонячні промені відбиваються від його поверхні — тож Місяць світить відбитим світлом Сонця. Одна сторона Місяця постійно освітлена Сонцем, а друга перебуває в темряві. Ми бачимо лише освітлену сторону, тобто ту, яка в даний момент відбиває сонячні промені. Оскільки Місяць обертається навколо Землі, то в різні дні він звідси має різний вигляд: від вузенької «скибочки» до повного диску.

Видимі із Землі форми Місяця називають фазами Місяця.

У фазі нового Місяця його зовсім не видно. Протягом цього часу Місяць повернутий до Землі своєю неосвітленою частиною (Сонце і Місяць розташовані по один бік від Землі) (див. мал. 26.3). Освітлену вузеньку частину з правого боку місячного диска називають молодиком. Поступово Місяць «росте» (частина видимої з Землі освітленої поверхні збільшується), й у фазі першої чверті ми бачимо половину диска

Місяця. Коли наш супутник опиняється на протилежному боці від Сонця, увесь його бік, який видно із Землі, повністю освітлюється. Тоді Місяць має вигляд диска — це фаза повного Місяця (повня). Потім освітлена частина Місяця починає зменшуватися, спостерігається фаза останньої чверті, нарешті він знову повертається до Землі своєю неосвітленою частиною (фаза нового Місяця), далі все повторюється.

Мал. 26.3. Фази Місяця

3. Місячне й сонячне затемнення

Сонячні та місячні затемнення — це явища, які також, як і місячні фази, обумовлені рухом Місяця навколо Землі.

Коли, рухаючись навколо Землі, Місяць опиняється між Сонцем і Землею, він може повністю або частково затулити світило — на Землю впаде тінь від Місяця. Місяць майже в 400 разів ближчий до Землі, ніж Сонце, водночас Сонце також у 400 разів більше за нього. Тому видимі розміри Сонця й Місяця майже однакові і Місяць може закрити собою Сонце (мал. 26.5).

Мал. 26.5. Сонячне затемнення

До цікавих явищ належить і місячне затемнення. Воно відбувається тоді, коли Сонце, Земля й Місяць опиняються на одній прямій і Місяць потрапляє в тінь Землі (мал. 26.6.). Затемнення може бути повним або частковим. У разі часткового затемнення тінь Землі падає не на всю поверхню Місяця, а лише на його частину.

Мал. 26.6. Місячне затемнення

4. Вплив Місяця на Землю

Періодичні коливання рівня води на узбережжі океану називають припливами та відливами, (мал. 26.7) Вони виникають під дією сили тяжіння Місяця й Сонця. Ці явища являють собою підйом і зниження води в морі двічі на добу. Під час припливу вода находить на берег, затоплюючи частину суходолу. Під час відливу вона, навпаки, відступає далеко назад, частково оголюючи дно.

Припливи та відливи, викликані Місяцем, значно відчутніші за сонячні. Це пояснюється різними відстанями до цих небесних тіл від Землі. Найбільша різниця між припливом і відливом води виникає тоді, коли Сонце, Місяць і Земля опиняються на одній лінії. Це відбувається кожні два тижні. Високі припливи спостерігаються у вузьких затоках і протоках. Так, найбільшу висоту (до 18 м) мають припливи в затоці Фанді на східному узбережжі Північної Америки.

Мал. 26.7. Припливи та відливи

5. Дослідження Місяця

Коли ви дивитесь на Місяць, то вашу увагу передусім привертають темні та світлі плями на його поверхні. Це величезні рівнини, оточені пагорбами. їх назвали «морями» (море Дощів, море Хмар, море Вологості тощо), бо астрономи, які давали ці назви, не мали уявлення про фізичні умови на Місяці. Зараз достеменно відомо, що на Місяці майже немає атмосфери.

Під час спостереження в телескоп виявилось, що на світлих ділянках поверхні Місяця дуже багато кратерів. Кратери (мал. 26.8) являють собою чашоподібне заглиблення, оточене круглим гірським хребтом.

Мал. 26.8. Величезний стародавній місячний кратер Клавій, розташований на видимому боці Місяця

Розміри кратерів — від кількох метрів до 250 км. Більшість кратерів на поверхні Місяця мають метеоритне походження. Космічне каміння весь час бомбардує поверхню Місяця, змінюючи її рельєф.

На зворотному боці Місяця більше материків — нерівних гористих районів. Більшість гірських хребтів на Місяці мають земні назви: Карпати, Альпи, Піренеї тощо.

ПОМІРКУЙТЕ

Як науковці дізналися, який вигляд має зворотний бік Місяця, адже побачити його неможливо навіть у потужний телескоп?

Уперше отримати знімки зворотного боку Місяця вдалося радянському апарату «Луна-3», якого було запущено 1959 року. Апарат обігнув Місяць і, пролетівши на відстані 6200 км від його поверхні, зробив знімки, які передав на Землю. А вже через 10 років після цього на Землю були доставлені зразки місячного ґрунту американськими астронавтами корабля «Аполлон-11».

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Місяць — природний супутник Землі, має кулясту форму.

Коли Сонце, Земля і Місяць опиняються на одній прямій і Місяць потрапляє в зону тіні Землі, ми спостерігаємо місячне затемнення.

Коли Місяць, рухаючись навколо Землі, опиняється між Сонцем і Землею і його тінь падає на Землю, ми спостерігаємо сонячне затемнення.

Місяць — єдине небесне тіло, крім Землі, на якому побували люди. 20 липня 1969 року на Місяць здійснив посадку американський корабель «Аполлон-11 ».

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ

  • 1. Чому ми бачимо тільки один бік Місяця?
  • 2. Чому на Місяць не можна висадитися без скафандру?
  • 3. Як відбуваються сонячні та місячні затемнення?
  • 4. Охарактеризуйте фази Місяця.
  • 5. Чим Місяць подібний до Землі? Чим вони різняться між собою?

ЗАСТОСУЙТЕ СВОЇ ЗНАННЯ

  • 1. Які фази Місяця зображено на фото (мал. 26.9)?

Мал. 26.9. Положення Місяця

  • 2. Найкращі легкоатлети-стрибуни долають висоту дещо більшу за 2 метри. Як відомо, Місяць притягує будь-яке тіло, розташоване на його поверхні, в шість разів слабше. То як високо такий спортсмен стрибнув би на Місяці?