Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Міляновська

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Література Зрілого Середньовіччя

Початок Зрілого Середньовіччя (XI - XIV століття) ознаменувався першим після падіння Римської імперії економічним зростанням. У Західній Європі в XI - XII століттях стали активно виникати міста. Тоді ж у містах з’явилися перші університети, і наприкінці епохи Середньовіччя вони перетворилися на осередки науки й освіти.

Література Зрілого Середньовіччя відобразила особливості суспільного розвитку цього періоду. Традиційний поділ на релігійну і світську літератури ускладнився — зі світської літератури виокремилися міська та рицарська. Світська література дедалі більше переорієнтовувалася з латинської на нові європейські мови (французьку, англійську, німецьку, італійську тощо). Роль світської літератури зросла, і вона потіснила релігійну літературу.

У період Зрілого Середньовіччя прокидається неабиякий інтерес до героїчного епосу. У героїчних піснях та епопеях відобразилася історія народу, боротьба за християнську віру, міжфеодальні чвари, проповідувалася ідея національної єдності, формувалося уявлення про ідеального героя-воїна та справедливого правителя.

Народний героїчний епос з XI століття почали літературно опрацьовувати і записувати новими європейськими мовами. Таким чином, героїчний епос, маючи народні корені, поступово стає літературним явищем.

Героїчний епос із його культом військової доблесті та васальної відданості великою мірою вплинув на розвиток аристократичної рицарської літератури, яка набула розквіту в XI - XIII століттях. Рицарська література охоплює найрізноманітніші жанри: феодальні та династичні хроніки, настанови з полювання, проведення турнірів, придворного етикету, хвалебні вірші. Але особливу художню цінність мають рицарські романи та рицарська поезія, які вирізняються багатством художніх образів та виражальних засобів.

Рицарський роман є одним з основних жанрів середньовічної літератури. Він виник у ХІІ столітті у середовищі феодалів Франції і поширився іншими країнами Європи. Початково цей жанр мав віршову форму, а з ХІІІ століття утверджуються його прозові обробки. У ньому широко використовувався фольклорний казковий елемент: тут фігурують чаклуни і феї, дракони і велетні, зачаровані замки і цілющі бальзами. Проте, на відміну від фольклору, рицарська література має авторство.

Вишукана рицарська література була далекою від реальної дійсності. Типовим персонажем рицарських романів стає не просто сильний і доблесний (як у героїчному епосі), а й вихований та здатний на ніжні почуття рицар. Він мандрує світом у пошуках пригод, звершує подвиги на честь своєї Дами серця і готовий, здобувши славу, померти, повторюючи солодке ім’я коханої. На відміну від героїчного епосу, подвиги в романах звершувалися не заради батьківщини, короля чи віри, а задля власної слави або слави Прекрасної Дами.

Рицарська поезія — це поезія переважно любовна, її ще називають лірикою трубадурів. З’явилася вона в тогочасному економічному і культурному центрі Європи — в багатому Провансі (південь Франції), де поетів називали трубадурами (слово трубадур походить від прованського trobar — шукати, створювати, складати вірші). У рицарській поезії оспівуються воїнська звитяга, а також вишукані почуття, туга за недосяжною Дамою серця.

Поширений у літературі Зрілого Середньовіччя культ Прекрасної Дами має зв’язок із культом Богородиці: Дамі серця поклонялися, її кохали віддалік і сприймали як довершену неземну істоту.

Для тих, хто хоче знати більше

Середньовічна драма

У середньовічних містах почали розвиватися драматичні жанри, які виокремилися із церковних богослужінь і спочатку мали суто релігійний зміст та виконувалися духівництвом під час літургій.

Середньовічні п’єси не стали продовженням втраченої античної театральної традиції. Насамперед це були інсценізації епізодів зі Святого Письма.

Поступово в літургійних драмах дійство набуло самостійного значення і перемістилося із церкви на міську площу, де під час свят могло тривати кілька днів.

Такі постановки називалися містеріями і були інсценізаціями Священної історії — від створення світу до Страшного суду. У містеріях використовували декорації і костюми, участь у них брали звичайні міщани.

Крім містерій релігійного змісту, на середньовічних вулицях з’явилися і драматичні твори нерелігійного характеру — фарси, тобто невеликі комічні п’єси побутового змісту. У них ішлося про лінивих пияків, сварливих жінок, жадібних священників, жорстоких феодалів, недолугих слуг та ін.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Поясніть походження терміна середні віки.

2. Які часові межі охоплює історичний період Середньовіччя в Західній Європі?

3. Що стало причиною руйнування Римської імперії та всього античного світу?

4. Поясніть, якими були наслідки знищення античної культури.

5. Порівняйте зображення Форуму в Римі у розділі «Давньоримська культура та література» і в розділі «Література середньовічної Європи». Зробіть висновок про зміни, що відбулися в межах лише одного міста після руйнування античного світу.

6. Як і чому в середні віки змінилося ставлення до людини? Що стало причиною тлумачення людини як істоти слабкої, яка може отримати підтримку лише в церкви, а спокій — тільки в загробному житті?

7. Поясніть причини розквіту релігійної літератури.

8. У чому середньовічні богослови вбачали головне завдання мистецтва?

9. Прокоментуйте думку видатного середньовічного богослова Бернара Клервоського (1091-1153) про те, що митець не повинен своїми творами відволікати людей «від роздумів над Законом Божим».

10. Дайте загальну характеристику літератури періоду Зрілого Середньовіччя.

11. Поясніть відмінність між латинською і новомовними літературами.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.