Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Богосвятська

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Данте Аліг’єрі

Гюстав Доре. «Данте Аліг’єрі»

(1265-1321)

Видатний італійський поет і мислитель, передвісник Відродження. Він перший почав боротьбу з насильством, жорстокістю, суворими заборонами середньовічного світу.

Народився у Флоренції. Точна дата народження Данте невідома: за різними джерелами — 1265 р. між 14 травня і 13 липня. Його родина представляла небагатий і не дуже знатний феодальний рід.

Про навчання Данте бракує відомостей, але він вражав сучасників незвичайною освіченістю. Дуже рано хлопчик почав цікавитися літературою і мистецтвом, приділяючи особливу увагу живопису, музиці і поезії, особливо захоплювався творчістю Вергілія.

Сім’я його була відомою у Флоренції і підтримувала політичну партію гвельфів, що виступала на боці Папства і була у протистоянні з гібеллінами, які підтримували імператора Священної Римської імперії.

У 1293 р. опубліковано першу книгу поета під назвою «Нове життя». У цій збірці було тридцять віршів, написання яких датується 1281—1292 рр. Вона містила великий прозовий коментар автобіографічного та філософсько-естетичного характеру.

У віршах цієї збірки вперше розповідається про історію кохання поета. Об’єктом його обожнювання стала Беатріче Портінарі.

У 1274 р., коли Данте було 9 років, він зустрів Беатріче Портінарі, дочку Фолко Портінарі, в яку закохався з першого погляду, але жодного разу навіть не заговорив до неї. Після досягнення повноліття бачив Беатріче, обмінюючись з нею вітаннями на вулиці, але ніколи добре її не знав — він подавав приклад так званого «ввічливого кохання». Це кохання було найсвітлішою подією в житті Данте й, можливо, поштовхом до літературної творчості.

У 13 років Данте заручили з Джеммою ді Манетто Донаті. У 1293 р. Данте одружився, але своє перше кохання до Беатріче проніс через усе життя, прославляючи її у своїх піснях.

Санта Кроче. Надгробок Данте Аліг’єрі

З 1295 р. почав займатися політикою. Незважаючи на те що Дайте входив до партії гвельфів, він завжди намагався перешкодити своєму найлютішому ворогові Папі Боніфацію VIII.

Після смерті коханої Данте присвятив себе філософським дослідженням релігійних шкіл. Він брав участь у публічних диспутах, які влаштовували у Флоренції два головні ордени: францисканський і домініканський.

У 1300 р. Данте стає членом ради шести пріорів, але папська партія висилає його з Флоренції, конфісковує усі маєтності. У 1301 р. Данте засудили до спалення, будинок його зруйнували. Рятуючись від жорстокого вироку, йому довелось назавжди покинути рідне місто. Флорентійська влада постановила, що Данте загрожуватиме страта, якщо він наважиться з’явитися у місті, не виплативши призначеного штрафу у розмірі п’яти тисяч флоринів.

19 років Данте веде мандрівне життя, і на цей період припадає пік його літературної творчості. У той час він виступає як поет, філософ, політичний діяч, публіцист. Тоді ж був написаний найвидатніший твір Данте Аліг’єрі — «Божественна комедія».

Данте назвав свій твір «Комедією», пояснюючи, що так позначається будь-який твір середнього стилю зі страхітливим початком і щасливим кінцем, написаний народною мовою. «Божественною комедією» дантівську поему назвав письменник Дж. Боккаччо у книзі «Життя Данте», виражаючи своє захоплення художньою досконалістю форми й багатством змісту твору.

До кінця свого життя поет мріяв про мир на його рідній землі. Влітку 1321 р. Данте як посол правителя Равенни їде до Венеції для укладення миру з республікою Святого Марка. Повертаючись дорогою між берегами Адрії і болотами По, Данте захворів на малярію. У ніч з 13 на 14 вересня 1321 р. він помирає. Поховали поета в Равенні. Його прах досі похований далеко від батьківщини, яка відмовилася він нього, але він залишається її найвідданішим сином. Могила Данте в наш час є місцем паломництва мільйонів відвідувачів.

Цікаво, що у червні 2008 р. через майже 690 років після смерті великого Данте, влада Флоренції скасувала своє рішення про його вигнання з рідного міста.

Данте привніс у поезію цілий світ нових художніх образів, такий багатий і життєво правдивий, що тепер, через століття, світова поезія черпає з цього натхнення.

Генрі Холідей. «Данте і Беатріче», картина, що зображає зустріч поета з Беатріче

Український контекст

Багато українських поетів перекладали й перекладають твори Данте. Свій слід Данте Аліг’єрі залишив у творчості українських поетів. У вірші «Іржавець» згадує старого Данте Т.Г. Шевченко. Образ Беатріче розкривається в поезії Лесі Українки «Забута тінь»: «Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю Він не забув своєї Беатріче». Юрій Клен у вірші «Беатріче» прославляв великого Данте поетичними рядками:

«Бо серед скель в похмурій тишині

Своїх терцин холодні діаманти

Тобі вплітав у шату темний Дайте».

І. Франко, П. Куліш, М. Зеров, М. Рильський, В. Стус, Л. Костенко та багато інших українських поетів присвятили Данте поетичні рядки і поезії.

Сонет (від італ. sonetto - звучати) - ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямбу: двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: abab, abab, ссд, eed або (рідше) перехресною abab, abab, cde, cde.

Сонет 11

В своїх очах вона несе Кохання, —

На кого гляне, ощасливить вмить;

Як десь іде, за нею всяк спішить,

Тріпоче серце від її вітання.

Він блідне, никне, множачи зітхання,

Спокутуючи гріх свій самохіть.

Гординя й гнів од неї геть біжить.

О донни, як їй скласти прославляння?

Хто чув її, — смиренність дум свята

Проймає в того серце добротливо.

Хто стрів її, той втішений сповна.

Коли ж іще й всміхається вона,

Марніє розум і мовчать уста.

Таке-бо це нове й прекрасне диво.

Сонет 12

Ви, що йдете в печальному мовчанні,

Проходите покірно в тишині, —

Звідкіль простуєте, бліді й сумні?

Я бачу, ви — в скорботі ненастанній.

Чи, може, ви мою зустріли пані,

Яка з кохання сльози ллє рясні?

Скажіть, о донни, правду всю мені,

Бо ви ж її красою осіянні!

Чи входили в житло ви сумовите

Моєї пані? Станьте ж, розкажіть,

Що з нею сталось, — правди не таїте!

Захвилювались ви несамохіть,

Обличчя ваше зблідло, слізьми вкрите, —

І в мене серце завмирає вмить.

Сонет 14

Коли я вчув, що в серці пробудився

Любовний дух, який отам заснув, —

Тоді здаля мені Амур явився,

До невпізнання радісний він був.

Сказав: «Пора, щоб ти мені вклонився».

Це кожне слово сміхом він вгорнув.

Я панові на вірність присягнув

І в даль його дороги придивився.

Там монну Ванну й монну Віче враз

Побачив я: вони ішли до нас, —

Подвійне дивне диво, не химера.

Таїть і досі ще душа моя

Слова Амура: «Ця ось — Примавера,

А та — Любов, на неї схожий я».

З італійської переклав Микола Бажан

Формуємо компетентності предметні і ключові

Знаннєвий компонент

I

1. Які сторінки біографії Данте зворушили вас найбільше?

2. Чому поет став вигнанцем рідної землі?

3. Кому Данте присвятив свої поезії?

4. Розкажіть про Беатріче і Данте, їхню життєву історію.

II

1. Як ви думаєте, чому прославив Данте Беатріче?

2. Дайте визначення терміна «сонет». Наведіть приклади.

3. Ким стала для поета Беатріче?

Діяльнісний компонент

Створіть словесний портрет Беатріче використавши цитати з сонетів Данте.

Ціннісний компонент

1. Якою постала у вашій уяві Беатріче? Створіть словесний портрет героїні, увиразнивши окремі риси, про які йдеться в тексті сонетів Данте.

2. Якою постала у вашій уяві Беатріче.

3. Виразно прочитайте сонет 11. Розкажіть про свої відчуття.

4. Висловіть своє враження від сонету 12.

5. На які відкриття в собі налаштував вас сонет 14 Данте?

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Створіть розповідь на тему «Беатріче і світове мистецтво».



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.