Електронний додаток до підручника з Зарубіжної літератури. 10 клас. Ісаєва - Нова програма

Афанасій Афанасійович Фет

Афанасий Афанасьевич Фет

(1820-1892)

ВЕСНА

II

Сонця промінь палкий грав на липах в садку,

Рисувала ти щось на блискучім піску.

Я думкам оддавався, я вірив весні, —

Але ти не сказала ні слова мені.

Я давно відгадав, що моя ти була,

Що для мене ти щастя своє віддала.

«Сталось так, — я казав, — не по нашій вині!»

Ти ж нічого на це не сказала мені.

Я стогнав, я благав, що не слід нам кохать,

Що нам треба в минулому все занедбать,

Що в прийдешнім цвітуть всі права красоти, —

І нічого мені не відмовила ти.

Я очей не відводив од тебе в труні:

Згаслу тайну хотілось пізнати мені,

На лиці твоїм вирок для себе знайти, —

І нічого... нічого не мовила ти.

Переклад з російської Миколи Вороного

Микола Рачков. Портрет Фета (1880)

З 1845 до 1853 року на території Єлисаветградського повіту (Кропивницький) Афанасій Фет проходив військову службу ад’ютантом командира полку. Літературознавці відзначають, що саме в цей проміжок часу ним були написані найліричніші твори. Під час приїзду Ференца Ліста до Єлисаветграда саме А. Фет розповсюджував квитки на концерти знаменитого піаніста і композитора.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Якщо ви уважно читали статтю про письменника, то помітили, що декілька сторінок життя Афанасія Фета пов’язані з Україною. Так, з 1845 по 1853 рік він служив у кірасирському полку в Новогеоргієвську, військовому містечку на березі Дніпра, неподалік від Кременчука. У своїх спогадах А. Фет докладно описує місця своєї служби, звучить у них і українська мова. Як вам відомо, на той час Фет був уже відомим поетом, він друкувався у літературних журналах, і в полку, і в окрузі всі знали, що він — поет. Афанасій був бажаним гостем у багатьох дворянських садибах. Його близькими друзями були власники маєтку в селі Березівка (неподалік від Олександрії, Кіровоградської області) — подружжя Олексій і Олександра Бржеські. Фет зберіг про них найтепліші спогади і, коли вийшов у відставку, довго листувався. У родичів Олександра Бржеського, у селі Федорівка, Фет і познайомився з молодою дівчиною Марією Лазич, яка стала коханням усього його життя. На жаль, до наших днів Федорівка не збереглася, однак дослідники вважають це селище столицею любовної лірики Фета.

Цікаво, що в ті ж роки в кірасирському полку в Новогеоргієвську служив і батько відомого українського композитора Миколи Лисенка — Віталій Романович Лисенко. Товариші по службі тепло ставилися до Лисенка-старшого й дуже любили його маленького сина. Фет не був винятком. Як свідчать дослідники, Афанасій Фет навіть навчав майбутнього композитора російської мови.

У творчій майстерні письменника

ПРО ОСОБЛИВОСТІ ВІРША «ШЕПІТ... НІЖНИЙ ЗВУК ЗІТХАННЯ...»

Надзвичайне відчуття руху в природі та захопливу новизну прийомів його поетичного відтворення продемонстрував Фет у вірші «Шепіт... Ніжний звук зітхання...». Перше, що впадає у вічі й що одразу було помічено читачами, — відсутність дієслів у вірші, що передає динаміку нічного життя природи і людських почуттів. Поет зобразив ніч як зміну багатозначних, повних змісту миттєвостей, як потік подій. У вірші йдеться про те, як на зміну ночі приходить світанок, і в стосунках між закоханими після освідчення настає ясність. Дія розвивається паралельно між людьми і природою. І цей паралелізм є основним принципом побудови вірша. Створивши чітку композицію і користуючись особливим методом, який ніби «висвічує» найвиразніші деталі картини, поет вкладає у стислий, неймовірно малий обсяг вірша дуже широкий зміст. Він замінює докладний опис виразною деталлю і, активізуючи фантазію читача недомовленістю, певною загадковістю оповіді, змушує його заповнювати відсутні частини картини. Та ці втрачені частини картини для Фета не такі вже й важливі. Адже дія розвивається, ніби «пульсуючи», і він відзначає ті змістовні миті, коли в природи і в людині відбуваються зміни. Сама стислість поетичної розповіді у вірші передає короткочасність літньої ночі, служить засобом поетичної виразності. В останньому рядку вірша відбувається остаточне злиття лаконічної оповіді про події життя людей і природи. «Зоря» — початок нового дня життя природи і людських сердець. У вірші «Шепіт... Ніжний звук зітхання...» повна ліричних подій літня ніч змальована як прелюдія, початок щастя і радісного дня нового життя.

За Лідією Лотман, російським літературознавцем

Мистецькі передзвони

На музикальності лірики Афанасія Фета наголошувало чимало митців. За словами одного з них, вірші Фета, що написані буквами, звучать як ноти, а композитор у Фетових рядках бачить чудову канву, у яку так цікаво вплітати мелодійні нитки. Поезія співця вічної краси не просто музикальна — вона нагадує романс. Така ознака не залишила байдужими багатьох композиторів. Так, вірші Афанасія Фета на музику поклали Петро Чайковський, Сергій Рахманін, Олександр Варламов та ін. До скарбниці світового романсу увійшли твори О. Варламова «На зорі ти її не займай...» і П. Чайковського «У сяйві ніч».

Зауважимо, що ще за життя поета його вірші здобули широку популярність саме завдяки «музичним крилам»: романси на слова Фета часто звучали в аристократичних салонах і «дворянських гніздах», вони швидко завойовували серця слухачів, а особливо слухачок. І сьогодні романси на вірші Афанасія Фета залишаються в репертуарі відомих виконавців.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Українською мовою вірші Афанасія Фета перекладали Микола Вороний, Максим Рильський, Григорій Кочур та ін.

А в 2012 році вийшла унікальна книга нашого співвітчизника — Юрія Отрошенка (1937-2012) «П’єси і переклади співаної поезії». У ній автор, який, до речі, не є професійним письменником і перекладачем (пан Юрій за фахом був лікарем), запропонував низку перекладів і переспівів найкращих зразків світової поезії, що їх поклали на музику. Серед перекладів співаної поезії Отрошенка можна знайти вірші Ґете, Гейне, Пушкіна, Єсеніна, Тютчева, Фета та ін. Цікаво, що вокальний переклад має свої особливості, адже навіть бездоганний переклад для читання може зовсім не звучати під час співу. Безсумнівно, збірка Юрія Отрошенка сприятиме відродженню вокальної класики в Україні, її поверненню до слухацького загалу.

Цитати для душі від Афанасія Фета

• Лише пісні потрібна краса,

А красі — навіть пісні не треба.

• Поезія неодмінно вимагає новизни, і немає для неї нічого більш згубного, як повторення.

• Поет — той, хто у предметі побачив те, що інший без його допомоги не побачить.

• Поезія і музика не тільки близькі, а й нероздільні. Усі споконвічні поетичні твори — від пророків до Ґете і Пушкіна включно, по суті, музичні твори....

Книжки, які нас обирають, або які обираємо ми

У цьому розділі підручника ви познайомилися із Афанасієм Фетом — поетом, ми також вам пропонуємо відкрити для себе і Фета — прозаїка. Проза Афанасія Фета — це оповідання, переклади, статті, мемуари і значна кількість листів, що адресовані друзям. У цих творах Фет описував сторінки власного життя або випадки, що сталися з його друзями чи знайомими. Так, якщо ви прочитаєте оповідання «Кактус», то дізнаєтесь про один із епізодів життя поета, який відбувся 1856 року. А ще про що це оповідання? Про природу, кохання, музику і красу. Як і все у Афанасія Фета.

• Спираючися на інформаційний плакат, розкрийте особливості лірики Афанасія Фета.