Електронний додаток до підручника з Зарубіжної літератури. 10 клас. Ісаєва - Нова програма

Жан Ніколя Артюр Рембо

Jean Nicolas Arthur Rimbaud

(1854-1891)

VOYELLES

A noir, E blanc, I rouge, U vert, O bleu: voyelles,

Je dirai quelque jour vos naissances latentes:

A, noir corset velu des mouches eclatentes

Qui bombinent autour des puanteurs cruelles,

Golfes d'ombre; E, candeurs des vapeurs et des tentes,

Lances des glaciers fiers, rois blancs, frissons d'ombelles;

I, pourpres, sang crache, rire des levres belles

Dans la colere ou les ivresses penitentes;

U, cycles, vibrements divins des mers virides,

Paix des patis semes d'animaux, paix des rides

Que l'alchimie imprime aux grands fronts studieux;

O, supremes Clairon plein des strideurs etranges,

Silences traverses des Mondes et des Anges;

— O l'Omega, rayon violet de Ses Yeux!

Літературні нотатки подорожнього

У Шарлевілі в історичній будівлі XVII століття розміщений музей Артюра Рембо. Життя та творчість поета презентовано у його фотографіях і особистих речах. Цікаво, що в музеї також зберігається оригінал сонета «Голосні». Тут представлені роботи художників XX століття, яких надихала творчість Рембо.

Навпроти музею розташований будинок, у якому жила родина Рембо в 1869-1875 роках (на місцевому кладовищі поета й поховано).

У Шарлевілі пам’ять про А. Рембо увічнена і в пам’ятнику поетові.

МОЯ БОГЕМА1

В кишені руки вклав, ішов собі бульваром,

Одягнений в самий лиш спогад про пальто,

Та вірний був тобі, о Музо, як ніхто,

І повний — о-ля-ля! — палким кохання жаром!

Хлопчак замріяний, я рими добирав,

А з дірки у штанах світило голе тіло,

І небо зоряне тихенько шелестіло —

Ген на Ведмедиці у корчмі я бував.

В осінні вечори сидів я край дороги,

Прислухавшись до зір, і крапельки вологи

На чолі відчував, немов хмільне пиття;

Між тіней-привидів складав я вірші щирі,

Коліном в груди вперсь і грав, немов на лірі,

На гумі, видертій з розбитого взуття.

Переклад з французької Юрія Покальчука

1 Богема (з французької — «циганщина»). Французький письменник Анрі Мюрже так назвав бідних студентів з Латинського кварталу. Богемою прийнято називати спосіб життя людей мистецтва, чий побут і манера поведінки не вкладається в рамки звичних уявлень.

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Захоплення поезією французьких символістів, зокрема і творами Артюра Рембо, притаманне багатьом українським письменникам і перекладачам.

Так, Артюр Рембо був улюбленим поетом українського талановитого лірика і перекладача Василя Бобинського, ім’я якого довгі роки було під забороною.

Вплив творчості Рембо відчувається і в поезії раннього Максима Рильського. Як зазначає український дослідник А. Градовський, «М. Рильський переймає в Артюра Рембо характерну підвищену сприйнятливість до зовнішніх вражень і загострену суб’єктивність самовираження, чим позначені вже ранні вірші французького автора».

Відображення трагічної долі молодого французького поета знайшло втілення і в творчості Ліна Костенко. Артюру Рембо вона присвятила такий вірш:

Хлопчичок прийшов із Шарлевілю.

О Парижу, це малий Рембо.

Не доводь його до божевілля,

постарайся вберегти або

хоч принаймні пожалій, щоб вижив. (...)

Грубіян? Пробач, переросте.

Він не може звикнуть до принижень,

може, він скажений через те.

Він нестерпний? Дами і добродії!

Етику порушив, етикет?

Не доводьте дійсність до пародії,

вам нічого, але ж він поет!

Серед вас, чужих і бородатих,

може, йому снився Лангедок.

Я насмілюсь тільки нагадати,

що йому ж сімнадцятий годок!

Сни у нього ще не чорно-білі,

серце ще обурене на цвіль!

Хлопчичок прийшов із Шарлевілю.

Мученик вернувся в Шарлевіль.

Поезію Рембо у різні часи перекладали Юрій Клен, Микола Лукаш, Григорій Кочур, Микола Терещенко, Дмитро Павличко, Василь Стус, Владислав Ткаченко, Юрій Покальчук та ін.

Літературні нотатки подорожнього

У французькому місті Марселі увагу подорожніх привертає пам’ятник, що нагадує корабель. Його автор Жан Адамо у такий спосіб увіковічив відомий твір Артюра Рембо «П’яний корабель». На гранітній плиті неподалік вигравіровано рядки із цього твору, що в перекладі звучать так:

Я знаю овиди, у блискавках розприслі,

Смерчі і вирла струй, я знаю вечори

І ранки в небесах, як стада горлиць звислі,

І те, що нікому й не снилось в мрійній грі.

Переклад Василя Бобинського

А в Парижі на вулиці Феру текстом «П’яного корабля» розписали цілу стіну.

Цитати для душі від Артюра Рембо

• У серце увійшла любов, якій немає меж і краю.

• Венеро! О Богине!

Мені античної доби бракує нині.

• Ми знати можемо! І нас гнітить чимдуж

Лахміття неуцтва й химери вузькуваті.

• Розтанути б в захмарній далині...

— О, щастя прохолодної краси! —

В росі фіалок зникнуть навесні,

Коли зоря зволожує ліси.

• Не буде ні думок, ні слів — але любов

Душі моїй віддасть свої палкі пориви.

• Прокоментуйте інформаційний плакат на тему «Артюр Рембо»

«найдивніший поетичний геній Франції»

• Дослідник Володимир Луков зазначав, що «значення поезії Рембо надзвичайне. Світ у ній постає в максимальній загущеності матеріальних форм, у надлишку деталей, які проростають одна в одну, створюючи нескінченний зв’язок усіх явищ всесвіту, вражаючи барвистістю й динамічністю». Поясніть, як ви розумієте це твердження. Чи можете ви погодитися з думкою науковця?

Хуго Симберг. Поранений ангел (1903)