Всесвітня історія. 6—11 кл. Документи. Матеріали

РОЗДІЛ VII. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ 1930-х рр. НАЗРІВАННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

З АНТИКОМІНТЕРНІВСЬКОГО ПАКТУ ТА ТАЄМНОГО ДОДАТКУ ДО НЬОГО

Уряд Великої Японської імперії та уряд Німеччини, усвідомлюючи, що метою комуністичного «Інтернаціоналу» (так званого «Комінтерну») є підривна діяльність і насильство всіма наявними в його розпорядженні засобами, стосовно нині існуючих держав, <...> уклали нижченаведену угоду.

Стаття 1. Високі Договірні Сторони зобов’язуються взаємно інформувати один одного щодо діяльності комуністичного «Інтернаціоналу», консультуватися з питання про застосування необхідних оборонних заходів і підтримувати тісну співпрацю у справі здійснення цих заходів.

...Дана угода укладена на п’ять років і набуває чинності від дня її підписання. <...>

Додатковий протокол

Під час підписання Угоди проти комуністичного «Інтернаціоналу» повноважні представники щодо цієї угоди домовилися про нижченаведене:

а) відповідні владні структури обох Високих Договірних Сторін підтримуватимуть тісну співпрацю у справі обміну інформацією про діяльність комуністичного «Інтернаціоналу», а також із приводу застосування роз’яснювальних і оборонних заходів у зв’язку з діяльністю комуністичного «Інтернаціоналу»;

б) відповідні владні структури обох Високих Договірних Сторін будуть застосовувати в межах чинного законодавства суворі заходи проти осіб, прямо або пінно у країні або за кордоном, які працюють на комуністичний «Інтернаціонал», або сприяють його підривній діяльності;

в) із метою полегшення зазначеної в пункті «а» співпраці між відповідними владними структурами обох Високих Договірних Сторін буде заснована постійна комісія, у якій вивчатимуться й обговорюватимуться подальші оборонні заходи, необхідні для запобігання підривній діяльності комуністичного «Інтернаціоналу». [77, с. 250—251]

1) Дайте визначення поняття «комінтерн».

2) Які країни уклали Антикомінтернівський пакт?

3) Коли був підписаний цей документ?

4) Проти якої країни офіційно був спрямований Антикомінтернівський пакт? Поміркуйте, чи становив він реальну загрозу для США, Великої Британії та Франції.

5) Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Антикомінтернівський пакт став одним із найважливіших елементів підготовки до агресії Німеччини та Японії».

6) Вважається, що Антикомінтернівський пакт завершив формування агресивного блоку «вісь Берлін—Рим—Токіо». Висловте свою думку з цього приводу.

ЗАЯВА РАДЯНСЬКОГО УРЯДУ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗАГАРБАННЯМ НІМЕЧЧИНОЮ АВСТРІЇ

Вступивши у Лігу націй із метою організованого співробітництва з іншими миролюбними державами, радянський уряд не проминав жодного зручного випадку для рекомендації найбільш ефективних гарантій миру, які він убачав в організації системи колективної безпеки в межах

Ліги Націй, а також регіональних пактів про взаємну допомогу проти агресорів. Радянський уряд практично став на цей шлях, уклавши такий пакт із Францією та Чехословаччиною, пакт, який не загрожує за відсутності агресії жодній державі.

Порушення міжнародних зобов’язань за пактом Ліги й за Паризьким договором Бріана—Келлога, що відбувалися протягом останніх чотирьох років, напади одних держав на інші давали привід радянському уряду виявляти його негативне ставлення до цих міжнародних злочинів. Уряд був готовий взяти активну участь у всіх заходах, спрямованих на організацію колективної відсічі агресору, навіть нехтуючи неминучим погіршенням його відносин з агресором. Радянський уряд при цьому застерігав, що міжнародна пасивність і безкарність агресії в одному випадку фатально спричинять повторення і поширення таких випадків. Події міжнародного життя, на жаль, підтверджують правильність цих застережень. Нове підтвердження вони одержали у військовому вторгненні в Австрію та насильницькому позбавленні австрійського народу його політичної, економічної та культурної незалежності.

...Створена загроза територіальної недоторканності й у всякому разі політичної, економічної та культурної незалежності народів, неминуче поневолення яких створить передумови для натиску і навіть для нападу також на великі держави.

У першу чергу виникає загроза Чехословаччині, а потім небезпека внаслідок заразливості агресії може перерости в нові міжнародні конфлікти й уже проявляється у тривожному становищі на польсько-литовському кордоні. [77, с. 254—255]

1) Коли відбулися описані в джерелі події?

2) Яким чином було здійснено аншлюс Австрії?

3) З’ясуйте реакцію Великої Британії, Франції та США на цю подію.

4) Як на цю подію відреагував СРСР?

5) Чи справдилися побоювання радянського керівництва щодо майбутнього Чехословаччини?

6) Дайте власну оцінку описаної в джерелі події.

ІЗ МЮНХЕНСЬКОЇ УГОДИ

Німеччина, Сполучене Королівство, Франція та Італія згідно з уже досягнутою угодою щодо поступки Судето-німецької області домовились про умови та форми цієї поступки, а також про необхідні для цього заходи та оголошують себе, в силу цієї угоди, відповідальними кожна окремо за забезпечення заходів, необхідних для її виконання.

1. Евакуація починається з 1 жовтня.

2. Сполучене Королівство, Франція та Італія згодні з тим, що евакуація з території буде закінчена до 10 жовтня, при цьому не буде заподіяно жодних руйнувань існуючим спорудам, і що чехословацький уряд відповідний за те, що евакуація області буде проведена без пошкоджень вказаних споруд.

3. Форми евакуації будуть встановлені в деталях міжнародною комісією, що складається з представників Німеччини, Сполученого Королівства, Франції, Італії та Чехословаччини.

4. Зайняття німецькими військами районів, де проживає переважно німецьке населення проводитиметься поетапно, починаючи з 1 жовтня.

5. Згадувана в параграфі 3 міжнародна комісія визначить райони, у яких має відбутися плебісцит. <...>

8. Чехословацький уряд протягом чотирьох тижнів від дня підписання даної угоди звільнить усіх судетських німців, які цього забажають, від проходження військової та поліцейської служби. Протягом цього терміну чехословацький уряд звільнить судетських німців, ув’язнених за політичні злочини. [39, с. 150—151]

1) Коли було підписано Мюнхенську угоду?

2) Які країни її підписали?

3) Доля якої країни вирішувалася в ході переговорів у Мюнхені? Чи була ця країна запрошена на переговори?

4) У чому полягала сутність «судетського питання»?

5) Дайте визначення поняття «плебісцит». З’ясуйте результати та наслідки плебісциту в Австрії.

6) У 1970 р. в США вийшла книга під назвою «Мюнхен. Помилка, змова чи трагічна необхідність». Висловте свою думку з цього приводу.

ІЗ ЗАЯВИ В. ЧЕРЧІЛЛЯ

Розчленування Чехословаччини під тиском Англії і Франції рівнозначне повній капітуляції західних демократій перед нацистською загрозою застосування сили. Такий крах не принесе миру або безпеки ні Англії, ні Франції. Навпаки, він поставить ці дві країни у становище, яке ставатиме дедалі слабкіше і небезпечніше. Одна лише нейтралізація Чехословаччини означає вивільнення 25 німецьких дивізій, які загрожуватимуть Західному фронту. Крім того, вона відкриє торжествуючим нацистам шлях до Чорного моря. Йдеться про загрозу не тільки Чехословаччини, але і свободі, і демократії всіх країн. Думка, ніби можна гарантувати безпеку, кинувши малу державу на поталу вовкам, — фатальна помилка. Військовий потенціал Німеччини зростатиме протягом короткого часу набагато швидше, ніж Франція і Англія зможуть завершити заходи, необхідні для їх оборони. [39, с. 151—152]

1) Що вам відомо про автора джерела? Складіть історичну довідку про цю постать.

2) Дайте визначення виділених понять.

3) Яку оцінку Мюнхенської угоди дав видатний британський політик В. Черчілль?

4) Чи згодні ви з твердженням автора джерела про те, що «розчленування Чехословаччини <...> рівноцінне повній капітуляції західних демократій»? Свою думку аргументуйте.

5) Чи виправдався прогноз В. Черчілля про те, що Мюнхенська угода «не принесе миру або безпеки ні Англії, ні Франції»?

6) Дайте власну оцінку Мюнхенської угоди.

ДОГОВІР ПРО НЕНАПАД МІЖ НІМЕЧЧИНОЮ ТА РАДЯНСЬКИМ СОЮЗОМ

Уряд СРСР і Уряд Німеччини, керуючись прагненням зміцнити мир між СРСР і Німеччиною і виходячи з основних положень договору про нейтралітет, укладеного між СРСР і Німеччиною у квітні 1926 року, дійшли такої згоди:

Стаття І. Обидві Сторони, Що Домовляються, зобов’язуються утримуватися від будь-якого насильства, від усякої агресивної дії і усякого нападу стосовно одна одної, як окремо, так і спільно з іншими державами.

Стаття II. У випадку, якщо одна зі Сторін, Що Домовляються, виявиться об’єктом військових дій із боку третьої держави, інша Сторона, Що Домовляється, не підтримуватиме в жодній формі цю державу.

Стаття III. Уряди обох Сторін, Що Домовляються, залишаться у майбутньому в контакті один з одним для консультації, щоб інформувати один одного про питання, що зачіпають їх спільні інтереси.

Стаття IV. Жодна зі Сторін, Що Домовляються, не братиме участі в будь-якому угрупованні держав, яке прямо чи опосередковано спрямоване проти іншої Сторони.

Стаття V. У випадку виникнення суперечок або конфліктів між Сторонами, Що Домовляються, з тих чи інших питань, обидві Сторони розв’язуватимуть ці суперечки або конфлікти виключно мирним шляхом у порядку дружнього обміну думками або у потрібних випадках шляхом створення комісій із врегулювання конфлікту. <...>

Таємний додатковий протокол

У зв’язку з підписанням Пакту про ненапад між Німеччиною і Союзом Радянських Соціалістичних Республік нижчепідписані представники обох Сторін обговорили в суворо конфіденційних розмовах питання про розмежування їх сфер впливу у Східній Європі.

Ці розмови привели до такої угоди:

1. У випадку територіальних та політичних перетворень в областях, що належать прибалтійським державам (Фінляндії, Естонії, Латвії, Литві), північний кордон Литви буде межею, що розділяє сфери впливу Німеччини і СРСР. У цьому зв’язку зацікавленість Литви в районі Вільно визнана обома Сторонами.

2. У випадку територіальних та політичних перетворень в областях, що належать Польській державі, сфери впливу Німеччини і СРСР будуть розмежовані приблизно по лінії річок Нарев, Вісла і Сан.

Питання про те, чи бажане в інтересах обох Сторін збереження незалежності Польської держави, та про кордони такої держави буде остаточно вирішене лише перебігом майбутніх політичних подій.

У будь-якому випадку обидва уряди вирішать це питання шляхом дружньої угоди.

3. Стосовно Південно-Східної Європи Радянська сторона вказала на свою зацікавленість у Бессарабії. Німецька сторона ясно заявила про повну політичну незацікавленість у цих територіях.

4. Цей протокол розглядається обома сторонами як суворо таємний.

За уповноваженням Уряду СРСР В. Молотов

За Уряд Німеччини І. Ріббентроп [39, с. 158—159]

1) Коли був підписаний радянсько-німецький пакт?

2) Поясніть, чому цей документ називають «Пактом Молотова—Ріббентропа».

3) Які взаємні зобов’язання договір накладав на країни, що його уклали?

4) Поміркуйте, навіщо А. Гітлеру був необхідний договір із Радянським Союзом.

5) Чому до договору був підготовлений додатковий протокол? Чому він був таємним?

6) Покажіть на карті (в атласі) сфери впливу СРСР та Німеччини згідно з таємним додатковим протоколом.

7) Які оцінки «Пакту Молотова—Ріббентропа» вам відомі? Висловте свою думку з цього приводу.

8) Визначте наслідки укладення німецько-радянського договору та таємного протоколу до нього.