Всесвітня історія. 6—11 кл. Документи. Матеріали

9 КЛАС

РОЗДІЛ І. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ XVIII ст. ЄВРОПА В ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН

ІЗ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Представники французького народу, утворивши Національні збори і вважаючи, що лише неуцтво, забуття прав людини та їх зневага е єдиними причинами суспільних лих і вад урядів, вирішили викласти в урочистій декларації природні, невід’ємні й священні права людини, щоб така декларація, незмінно перебуваючи перед очима всіх членів суспільного союзу, постійно нагадувала їм їхні права й обов’язки. <...>

1. Люди народжуються і залишаються вільними й рівними у правах. Суспільні відмінності можуть ґрунтуватися лише на міркуваннях загальної користі.

2. Метою кожного державного союзу є забезпечення природних і невід’ємних прав людини. Такими є воля, власність, безпека й опір гнобленню.

3. Джерело суверенітету ґрунтується за своєю суттю в нації. Жодна корпорація, жоден індивід не можуть бути наділені владою, яка не передбачена цим джерелом.

4. Воля полягає в можливості робити все, що не завдає шкоди іншому. Таким чином, здійснення природних прав кожної людини має лише ті обмеження, які забезпечують іншим членам суспільства користування тими самими правами. Обмеження ці можуть бути визначені тільки законом.

5. Закон може забороняти лише діяння, шкідливі для суспільства. Усе-таки, що не заборонено законом, те дозволено, і ніхто не може бути примушений до дії, що не передбачена законом.

6. Закон є вираженням загальної волі. Усі громадяни мають право брати участь особисто або через своїх представників у його створенні. Він повинен бути рівним для всіх як у тих випадках, коли він виконує роль заступника, так і тоді, коли він карає. Усім громадянам через їхню рівність перед законом відкритий загальний доступ до всіх суспільних посад, місць і служб згідно з їхніми здібностями і без будь-якої іншої різниці, крім тих, що зумовлені їхніми чеснотами. <...>

8. Закон може встановлювати покарання лише безумовно необхідні. Ніхто не може бути покараний інакше, ніж за законом, належно застосованим, виданим і обнародуваним до здійснення правопорушення.

10. Ніхто не повинен відчувати обмежень у вираженні своїх думок, навіть релігійних, оскільки це вираження не порушує громадського порядку, установленого законом.

11. Вільне вираження думок і поглядів є одним із найцінніших прав людини, тому кожен громадянин може висловлюватися, писати і друкувати вільно під загрозою лише відповідальності за зловживання цією волею у випадках, передбачених законом. <...>

16. Суспільство, у якому не забезпечене користування правами й не здійснений поділ влади, не має конституції.

17. Оскільки власність є правом недоторканним і священним, ніхто не може бути позбавлений її інакше, ніж у випадку встановленої законом безумовної суспільної необхідності й за умови справедливого й попереднього відшкодування. [83, с. 163—164]

1) Ким и коли була ухвалена Декларація?

2) Які основні тези документа відстоюють права громадян?

3) Як джерело характеризує поняття «закон»?

5) Що у Декларації сказано про свободу слова? Як ви це прокоментуєте?

4) Поясніть, чому згідно з Декларацією власність є одним із головних прав громадянина? Поясніть дану тезу, враховуючи історичні реалії, у яких ухвалювалася Декларація.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ КОНСТИТУЦІЇ

Конституція забезпечує такі природні і громадянські права:

1) усім громадянам відкритий доступ до місць і посад без будь-якої різниці, крім їхніх чеснот і здібностей;

2) усі податки підлягають розподілу між усіма громадянами помірно, згідно з рівнем їх заможності;

3) одні й ті самі правопорушення будуть каратися одними й тими самими покараннями незалежно від будь-якої особистої різниці. Конституція забезпечує також права природні і цивільні:

• свободу переміщуватися, залишатися на місці або залишати його без побоювання бути затриманим або ув’язненим інакше, ніж у порядку, передбаченому конституцією;

• свободу кожного викладати словесно й письмово, друкувати й оприлюднювати свої думки без жодної попередньої цензури або перевірки до їхнього опублікування, а також виконувати обряди того віросповідання, до якого він належить;

• свободу громадян збиратися в громадських місцях, не порушуючи спокою та без зброї, із дотриманням поліцейських законів;

• свободу звертатися до встановлених органів влади з петиціями, підписаними окремими громадянами. <...>

Конституція забезпечує недоторканність власності й справедливе попереднє відшкодування, якщо встановлена законом суспільна необхідність буде вимагати майнових жертв.

Майно, призначене для відшкодування витрат із відправлення релігійних обрядів, а також для забезпечення [діяльності] загальнокорисних установ, належить націям і повсякчас перебуває в їх розпорядженні. <...> Громадяни мають право вибирати або призначати служителів культу. <...> Буде забезпечена й організована народна освіта, загальна для всіх громадян, безкоштовна в мірі, необхідній для всіх людей. <...> Буде видано кодекс цивільних законів, загальних для всього королівства. [79, с. 51—52]

1) Які основні права захищає конституція?

2) Порівняйте пункти конституції про права громадян з аналогічними з Декларації прав людини. Зробіть висновки.

3) Яке майно мало цілком належати нації?

4) Що декларувала конституція стосовно освіти?

5) Як ви вважаєте, чи не було прийняття конституції передчасним рішенням? Обґрунтуйте свою думку.

ДЕКРЕТ ПРО БЕЗОПЛАТНЕ СКАСУВАННЯ ФЕОДАЛЬНИХ ПРАВ (17 липня 1793 р.)

Національний конвент декретує:

1. Усі колишні сеньйориальні податі, оброки, пов’язані з феодальними правами, як постійні, так і випадкові, враховуючи й залишені в силі декретом 25-го серпня минулого року, скасовуються безкоштовно.

2. Із дії попередньої статті виключаються ренти та платежі, пов’язані винятково із земельними, а не з феодальними відносинами.

3. Порушені цивільні й карні процеси за несплату або недоїмки за скасованими в статті 1 правами припиняються; витрати за ними не накладаються на жодну зі сторін.

4. Особи, що орендували з торгів національне майно, у яке були включені права, скасовані статтею 1, не можуть вимагати жодної винагороди за їхнє скасування. Проте вони можуть відмовитися від оренди із зобов’язанням повідомити про це директорію дистрикту протягом місяця від дня опублікування чинного декрету. У випадку відмови від оренди директорія дистрикту остаточно розрахується за сумами, що були внесені ними як у вигляді основного капіталу, так і як відсотки, а також за рахунками зібраних ними доходів.

5. Колишні сеньйори, февдисти (юристи, знавці феодальних прав. — Ред.), земельні комісари, нотаріуси й інші власники документів, які надають або підтверджують права, скасовані чинним декретом або декретами, виданими попередніми Зборами, зобов’язані подати їх протягом тримісячного терміну після опублікування чинного декрету до секретаріату місцевого муніципалітету. Документи, подані до 10-го серпня, спалюються цього дня у присутності всіх громадян і генеральної ради комуни; усі інші документи мають бути спалені після закінчення трьох місяців.

6. Особи, викриті в тому, що приховали оригінали або копії документів, що підлягають спаленню відповідно до попередньої статті, караються п’ятьма роками каторги. [79, с. 59]

1) Проти кого був спрямований декрет?

2) Що мав на меті конвент, приймаючи цей акт?

3) Поміркуйте, чи можна назвати декрет здобутком якобінців.

4) Уперше в Європі селяни безкоштовно отримали землю, що раніше належала дворянству. Як ви вважаєте, чи був декрет кроком, спрямованим на зближення лідерів революції з сільськими масами?

ПРО РОЗГУЛ КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОГО ТЕРОРУ ПІСЛЯ ПРИДУШЕННЯ НАРОДНИХ ПОВСТАНЬ

...75 осіб було скинуто з Тарасконської вежі, що здіймається на скелі заввишки 200 футів. Їхні тіла, розбиті і понівечені, потім було кинуто в Рону. При падінні кожного із цих бідолах численні глядачі голосно аплодували.

Убивці знову перебралися до Екса, виламали двері в’язниці та вбили 42 ув’язнених, серед яких були й жінки. Одна з них, на прізвище Феллі, годувала груддю чотиримісячну дитину. Вона пригорнула її до свого серця з надією на те, що це безневинне створіння стане її захистом від мечів убивць, але дитину від неї було відірвано, застрелено, а сама вона була роздерта на шматки.

Кількість осіб, убитих за різних обставин (три різанини в Тарасконській фортеці та дві в Екській в’язниці), сягає 350. [79, с. 71]

1) Коли було повалено якобінську диктатуру?

2) Чому нова влада продовжувала практику терору?

3) Поясніть, чиї інтереси захищали учасники термідоріанського перевороту.

4) Чому період після термідоріанського перевороту називають часом реакції? Обґрунтуйте свою думку.

ІЗ «МАНІФЕСТУ РІВНИХ»

Ми прагнемо <...> суспільної власності або спільності майна! Не існує більше приватної власності на землю, землею ніхто не володіє. Ми вимагаємо, ми хочемо загального користування плодами землі: плоди належать усім.

Ми заявляємо, що надалі не терпітимемо, щоб більшість людей у поті чола трудилася в підпорядкуванні заради задоволення незначної меншості. <...>

Нехай буде покладено кінець цій великій ганьбі, що здасться неймовірною нашим нащадкам. Нехай зникне нарешті обурлива різниця між багатими й бідними, великими й малими, панами й слугами. <...>

Народе Франції!

Відкрий очі свої й серце своє відкрий назустріч повноті щастя!

Визнай і проголоси разом із нами Республіку рівних! [83, с. 200]

1) Коли виникло Товариство рівних?

2) Що воно мало на меті?

3) Чи можна назвати ці ідеї утопічними?

4) На які верстви населення могло спиратися Товариство?

5) Поясніть, чим закінчилася діяльність Товариства рівних.

ЗАПИС БЕСІДИ М. А. ЖЮЛЬЄНА З НАПОЛЕОНОМ БОНАПАРТОМ ПРО ПРИЧИНИ ДЕРЖАВНОГО ПЕРЕВОРОТУ 18 брюмера 1799 р.

1. Суспільна думка підказує мені, що не слід когось засилати, ні шукати під приводом змови, ні дослухатися до партійних забобонів.

2. Я прагну зміцнити Республіку, без неї, знаю, для мене немає ні порятунку, ні слави. Але я бажаю республіканську ідею дещо стримати, принаймні врівноважити народні й аристократичні тенденції, я б навіть сказав, монархічні. У цьому зв’язку нинішня конституція мені видається найбільш відповідною для Франції, враховуючи до того ж, що вона припускає різні зміни, які можуть бути викликані обставинами.

3. Суспільна думка в наш час і наше середовище відкидає будь-яку ідею про реабілітацію знаті, спадковості, привілейовані касти, абсолютну нерівність. <...> Усі хочуть рівності, змінюваності вищих службовців. Так уважав я вчора й уважаю зараз, будучи представником влади, а завтра знову змішаюся з натовпом.

4. Думка — це кінь, іноді норовливий, якого я намагаюся приборкати. <...>

6. Я був обраний як лікар, але знайшов уже труп <...>, який потрібно повертати до життя.

7. Я мав знайти в собі сили говорити й діяти як державний муж. Також я змушений жити суворо, маючи часто серед свого оточення людей, яких я не люблю й не поважаю, і використовувати їх. <...>

10. К. С. П. (якобінський Комітет суспільного порятунку. — Ред.) мав грандіозний план. Він прагнув оновити свою добу, свою країну, дати нові інститути, змінити звичаї. Але він занадто затягнув розправи, робив страти публічними, цим він убив самого себе, обурив націю. <...>

11. Наші цілі й засоби не збігаються з К. С. П. Суспільна думка вимагає іншого. Ми хочемо створити змішану Республіку. <...>

15. Перш ніж діяти, потрібно передбачити можливі результати. Той, хто оголосить себе моїм ворогом, має подумати, чи може він перемогти, — народ не так легко збурити. Але вже є симптоми. Я придивляюся, я дослухаюся, я навіть даю можливість говорити — і вмить усьому, що може виявитися небезпечним, буде завдано удару. Моє ремесло — перемагати. Коли мій час настане або коли я втрачу суспільну довіру, то впаду, як багато інших. <...>

17. Доказом того, що я не хотів знищення Республіки, є те, що вона існує. 18 брюмера я міг би дослухатися до англійців, які пропонували мені мир, якщо я не погоджуся на відновлення трону. Я міг вести переговори з вандейцями, проте я відкинув із презирством їхніх вождів і змусив до миру силою зброї. Я міг відтяти голови найвидатнішим республіканцям, у мене були для цього тисячі приводів. <...> Я не побажав навіть вислати їх. [79, с. 76—77]

1) Що вам відомо про життя Наполеона Бонапарта до консульства?

2) Якими були думки Наполеона щодо республіки як форми державного устрою?

3) Чого, на думку Наполеона, прагнуть народні маси?

4) Чи вважаєте ви справедливим твердження, що переворот 9 листопада 1799 р. привів до встановлення військової диктатури?

5) Як ви гадаєте, чи був Наполеон більш ліберальним до своїх політичних суперників, ніж лідери перших хвиль революції? Обґрунтуйте свою думку.

ІЗ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ НАПОЛЕОНА

Ст. 544. Власність є правом користуватися й розпоряджатися речами найбільш абсолютним чином, для того аби користування не було таким, що заборонено законами або регламентами.

Ст. 545. Ніхто не може бути примушеним до поступання своєю власністю, якщо це не здійснюється заради суспільної користі й за справедливе та попереднє відшкодування.

Ст. 546. Власність на річ, як рухому, так і нерухому, дає право на все, що ця річ виробляє, і на те, що природно або штучно приєднується до цієї речі як додаток.

Це право називається «правом приєднання».

Про безправ’я робітників

Ст. 1781. Хазяїнові вірять щодо його тверджень: про розмір платні, про оплату винагороди за минулий рік і про платежі, здійснені в рахунок винагороди за поточний рік. [79, с. 81—82]

1) Як наведене джерело трактує поняття «власність»?

2) У яких випадках власність може перейти в суспільне користування?

3) Хто був найбільше зацікавлений у прийнятті цього кодексу?

ТІЛЬЗІТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ ФРАНЦІЄЮ ТА ПРУССІЄЮ 9 липня 1807 р.

Ст. 1. Від дня обміну ратифікаціями чинного договору запанують повні мир і дружба між його величністю імператором французів і королем Італії та його величністю королем прусським. <...>

Ст. 4. Його величність король прусський визнає <...> Рейнський союз, а також володіння кожного з государів, які до нього вступають. <...> Ст. 6. Його величність король прусський визнає також його імператорську високість князя Жерома Наполеона королем Вестфалії.

Ст. 7. Його величність король прусський уступає повністю королям, великим герцогам або князям, які будуть указані імператором французів і королем Італії, усі <...> території або будь-які частини територій <...>, якими його величність король прусський володів <...> між Рейном і Ельбою до моменту початку чинної війни. <...>

Ст. 14. Його величність король прусський відмовляється також на інші часи від володіння містом Данцигом.

Ст. 15. Провінції, від яких його величність король прусський відмовляється відповідно до статті 13-ї, <...> перебуватимуть в повному суверенному володінні його величності короля саксонського під найменуванням герцогства Варшавського й управлятимуть відповідно до конституції, яка, забезпечуючи волю й привілеї народів цього герцогства, сприятиме встановленню спокою серед сусідніх народів. <...>

Ст. 27. До дня обміну ратифікаціями майбутнього остаточного мирного договору між Францією й Англією всі країни, що перебувають у володінні його величності короля прусського, будуть без винятку закриті для судноплавства й торгівлі англійців. Жодна експедиція не зможе починатися від прусських портів у напрямку Британських островів і жодний корабель, що прибув з Англії або її колоній, не зможе бути прийнятий у зазначених портах. [79, с. 83]

1) Коли була створена третя антифранцузька коаліція?

2) Хто до неї входив?

3) Дайте визначення поняття «континентальна блокада».

4) Які землі втратила Пруссія внаслідок Тільзітського миру?

5) Чи був договір спрямований проти Англії?

6) Поясніть, чому Росія вимушена була приєднатися до договору.

ЗВЕРНЕННЯ М. І. КУТУЗОВА ДО АРМІЇ З ПОЧАТКОМ КОНТРНАСТУПУ 19—31 жовтня 1812 р.

Наполеон, не передбачаючи нічого іншого, крім продовження жахливої народної війни, здатної за короткий час знищити всю його армію, спостерігаючи в кожному жителі воїна, загальну непохитність на всі його зваби, рішучість усіх станів грудьми стояти за любу батьківщину, осягнувши врешті-решт усі сум’яття зухвалої його думки — одним зайняттям Москви похитнути Росію — почав швидкий відступ. Тепер ми переслідуємо сили його, коли в той самий час інші наші армії знову зайняли край Литовський і сприятимуть нам в остаточному знищенні ворога, який наважився загрожувати Росії. Тікаючи, залишає він обози, підриває ящики зі снарядами й залишає скарби, викрадені із храмів божих. Уже Наполеон чує нарікання в лавах свого воїнства, уже почалися втечі, голод і різні безладдя.

Воїни! Постараймося виконати це, і Росія буде нами задоволена, і міцний мир запанує в безкрайніх її межах. [79, с. 91]

1) Що таке «велика армія»?

2) Коли відбувся похід на Росію?

3) Опишіть битву під Бородином.

4) Поясніть, чому Наполеону не вдалося завдати Росії поразки.

5) Чим закінчився похід для Наполеона та його армії?

НАПОЛЕОН ПРО КАМПАНІЮ 1813 р.

16 жовтня обидві армії зійшлися на полі бою під Лейпцигом. Французька армія перемогла. 18-го числа сталося б те саме, незважаючи на поразку герцога Рагузького 16-го числа, якби саксонські війська, що займали одну з найважливіших позицій, не перейшли на бік суперника з батареєю із 60-ти знарядь, які негайно були спрямовані проти французької лінії. Така нечувана зрада мала спричинити загибель усієї армії й надати союзникам всю славу цього дня. Наполеон поспішив туди з половиною своєї гвардії та прогнав саксонців і шведів з їх позицій. Наступив вечір, ворог відійшов по всій лінії і розмістився на біваках за полем бою, що дісталася французам. <...>

Уночі французька армія почала рух, щоб розташуватися за річкою Ельстер і отримати пряме сполучення з Ерфуртом, звідки очікувалися обози з боєприпасами, яких вона потребувала, і 18-го числа вона зробила більш ніж 150 тис. гарматних пострілів. Зрада деяких німецьких контингентів — військ Рейнського союзу, які взяли за приклад, який напередодні продемонстрували саксонці, випадок із Лейпцизьким мостом, що був підірваний одним сержантом до того, як його начальник дав йому відповідний наказ, — стали причиною того, що армія — хоча й перемігши в бою, — зазнала внаслідок цих сумних подій утрат, які зазвичай є наслідком найбільших поразок. Вейссенфельдським мостом вона перейшла назад через річку Заале, тут їй варто було зосередитися й зупинитися, чекаючи боєприпасів з Ерфурта, де їх малося вдосталь, але в цей момент були отримані точні відомості про австро-баварську армію, яка форсованим маршем прибула на Майн, отже, слід було рушити проти неї.

30 жовтня французька армія помітила, що вона стоїть у бойовому порядку попереду Ганау, де перепиняє дорогу на Франкфурт, і, хоча вона була сильною й займала вдалу позицію, але була дощенту розбита й вигнана з Ганау. Французька армія продовжувала відступ за Рейн, через який переправилася 2 листопада. [79, с. 92—93]

1) Хто брав участь у битві під Лейпцигом?

2) Чому окремі частини переходили на бік антифранцузької коаліції?

3) Поясніть, як зради військових частин вплинули на перебіг воєнних дій.

4) Чим закінчилася «битва народів»?

ЗРЕЧЕННЯ НАПОЛЕОНА ПІСЛЯ БИТВИ ПІД ВАТЕРЛОО.

Декларація французькому народу (22 червня 1815 р.)

Французи! Почавши війну для збереження національної незалежності, я розраховував на об’єднання всіх зусиль, усіх бажань і на сприяння всіх авторитетів нації. Я мав підстави сподіватися на успіх і не надавав значення всім спрямованим проти мене деклараціям урядів.

Здається, обставини змінилися. Я віддаю себе на поталу ненависті ворогів Франції. Чи можуть вони бути щирими, заявляючи, що їм завжди потрібна була тільки моя особистість?!

Моє політичне життя завершилося, і я проголошую мого сина як Наполеона II імператором французів.

Нинішні міністри утворюють тимчасово державну раду. Турбота про мого сина спонукає мене запропонувати палатам без зволікання заснувати в законодавчому порядку регентство. Об’єднайтеся ж для суспільного порятунку і збереження національної незалежності! [79, с. 94]

1) Коли Наполеон вперше зрікся престолу?

2) Чому повернення Наполеона стало можливим?

3) Чи можна вважати битву під Ватерлоо кінцем політичного життя Наполеона?

4) Чим Наполеон пояснював причини своїх поразок?

5) Назвіть наслідки відходу Бонапарта від влади для імперії.

З АКТА ПРО СТВОРЕННЯ СВЯЩЕННОГО СОЮЗУ (26 вересня 1815 р.)

Їх величності імператор австрійський, король прусський та імператор всеросійський унаслідок великих подій, що ознаменували Європу протягом трьох останніх років <...>, повідомляють урочисто, що предметом чинного акту є відкрити перед світом їхню непохитну рішучість — як в управлінні довіреними їм державами, так і в політичних відносинах до всіх інших урядів — керуватися лише заповідями Святої віри, любові, правди й миру. <...>

Стаття 3. Усі держави, які бажають урочисто визнати викладені в цьому акті священні правила і які відчують, що потрібно для щастя царств, які довго вагаються, щоб істини ці надалі сприяли добробуту доль людських, можуть охоче й із любов’ю бути прийняті до цього Священного союзу. [8, с. 33] 1 2 3 4

1) Назвіть причини створення Священного союзу.

2) Хто був його учасником?

3) Якою була його головна мета? Проти кого він був спрямований?

4) Чи вважаєте ви справедливим твердження, що союз проводив реакційну політику?