Підручник по Всесвітній історії. Нові часи. 9 клас. Білоножко

Тема 2. ПРАВЛІННЯ НАПОЛЕОНА. ПЕРША ІМПЕРІЯ У ФРАНЦІЇ

§ 6. КОНСУЛЬСТВО ТА ІМПЕРІЯ

1. Організація влади консульства

Дуже швидко, вже в грудні 1799 р., було прийнято нову Конституцію, згідно з якою:

- Франція формально залишалася республікою з досить розгалуженою структурою законодавчої влади;

- виконавча влада передавалася трьом консулам;

- перший консул (ним став Бонапарт) обирався на 10 років. У його руках зосереджувалася вся повнота виконавчої влади і почасти влади законодавчої та судової;

- другому і третьому консулам діставалося право лишень дорадчого голосу;

- всі міністри підпорядковувались безпосередньо Бонапарту і були його активними помічниками;

- головування в Державній раді Бонапарт залишив за собою, призначивши радників із числа військових адміністраторів, які висунулися під час революції, але належали до поміркованого її крила.

2. Бонапартизм як форма правління

Режим, який встановився у Франції, з часом дістав назву «бонапартизму». Це була особлива форма держави, за якої влада, яка трималась на персональному авторитеті Наполеона Бонапарта, силі армії і міцному державному апараті, потрапила в руки особливої офіцерсько-чиновницької касти. Лавіруючи між різними соціальними силами (підприємці, банкіри, селянство, робітники та ін.) і спираючись на могутній державний апарат, Бонапарт отримав певну самостійність щодо цих сил. Бонапартизм взяв на озброєння народжену революцією ідею єдності нації, але надав їй іншого значення. Це вже була не ідея захисту вітчизни, а пропаганда першості Франції на міжнародній арені.

КОНСУЛЬСТВО. ВИЩІ ОРГАНИ ВЛАДИ У ФРАНЦІЇ ЗА КОНСТИТУЦІЄЮ 1799 Р.

3. Встановлення імперії

Влада першого консула все більше набувала характеру одноосібної диктатури. Ніщо вже не заважало тому, щоб Бонапарта було проголошено імператором Франції під іменем Наполеона І. 2 грудня 1804 р. в соборі Паризької Богоматері відбувся урочистий акт коронації, під час якого ще раз виявився норов Бонапарта. Коли до нього наблизився папа римський Пій VII, який дуже його боявся, Бонапарт вихопив з його рук корону і сам надів її на себе.

Було створено розкішний імператорський двір, відновлено придворні титули, запроваджено звання маршала і т. ін. Облаштування, звичаї, побут нового двору нагадували атмосферу дворів останніх Бурбонів.

Намагаючись зміцнити свій режим, Наполеон створив «нове дворянство». У 1808-1814 рр. було подаровано 3600 дворянських титулів. Роздавалися землі як у Франції, так і за її межами. Однак відродження титулів не означало повернення до старої структури суспільства. Станові привілеї не відновлювалися. Законодавство запровадило юридичну рівність усіх перед законом.

4. Кодекси Наполеона

У період консульства та імперії було чимало зроблено для впорядкування законодавства та вироблення юридичних норм нового суспільства. Увінчав цю велику працю Цивільний кодекс (березень 1804 р.), який дістав назву «Кодекс Наполеона». Він закріпив такі принципи 1789 р., як рівність громадян перед законом, недоторканність особи і власності, свобода совісті (право сповідувати будь-яку релігію) тощо. Кодекс подавав нове розуміння питання майнових відносин, проблем сім’ї, шлюбу та спадкоємства.

Карний кодекс (1807) запроваджував жорстоке покарання за посягання на приватну власність. Комерційний кодекс (1811) запроваджував досить тяжкі умови найму робітників, встановлюючи норми судового розгляду між робітниками і підприємцями.

5. Конкордат

Слово «конкордат» (дослівно «бути згодним») означає угоду між будь-якою державою і папою римським, яка визначає взаємовідносини між цією державою і католицькою церквою. 1801 р. був укладений конкордат із папою римським Пієм VII:

- католицизм оголошувався релігією більшості французів;

- відокремлення церкви від держави скасовувалося;

- держава зобов’язувалася забезпечити утримання служителів культу, відновити релігійні свята;

- папа, у свою чергу, визнавав розпродаж церковних земель (національного майна) і законність прав їхніх нових власників;

- папа також згодився з тим, аби вищі церковні чини призначалися урядом Франції.

Таким чином, католицька церква була поставлена на службу державі й стала опорою бонапартистського режиму.

Висновки

Забезпечивши собі керівну роль у системі Консульства, спираючись на армію й отримавши підтримку підприємців та селянства, Бонапарт пішов шляхом встановлення своєї одноосібної диктатури, що в принципі дало йому можливість проголосити імперію. Ця нова форма монархії принципово відрізнялась від абсолютизму Бурбонів - це була тепер монархія у своєрідній формі «бонапартизму». Влада опинилась у руках особливої касти офіцерів і чиновників, але внутрішня й зовнішня політика були спрямовані на забезпечення інтересів французьких підприємців і земельних надбань селянства. Юридичне оформлення новий режим одержав у Кодексах Наполеона І. Важливе для католицької Франції питання взаємовідносин із Римом було вирішене на основі конкордату.

Запитання і завдання

1. Кому дісталася влада після перевороту 27 липня 1794 р.?

2. Що забезпечило успіх італійського походу Бонапарта?

3. Які події прискорили переворот 9-10 листопада 1799 р.?

4. Які суспільні відносини юридично закріпили Кодекс Наполеона?

5. Чому Наполеон домагався конкордату?

6. Визначте поняття: бонапартизм, Кодекс Наполеона, конкордат, перший консул.

Документи та матеріали

Із Конституції 1799 р.

«Ст. 39. Урядова влада вручається трьом консулам, які обираються на 10 років і мають право на нове переобрання... Конституцією призначається перший консул громадянин Бонапарт...

Ст. 41. Перший консул оприлюднює закони; він призначає і відкликає з власної волі членів Державної ради, міністрів, посланців..., офіцерів армії і флоту, членів місцевої адміністрації; він призначає кримінальних і цивільних суддів...»

Новая история в документах и материалах. - М., 1934. - С. 232.

1. Визначте межі повноважень першого консула Наполеона Бонапарта згідно із Конституцією 1799 р.

2. Хто, відповідно до Конституції 1799 р., перебирав на себе всю повноту законодавчої, виконавчої та судової влади?

Запам’ятайте дати

1795 р., 22 серпня - прийнята нова Конституція Франції

Кінець 1798 - початок 1799 р. - створення другої антифранцузької коаліції

1799 р., 9 листопада (18 брюмера VIII року Республіки) - державний переворот, прихід до влади Наполеона Бонапарта. Наполеон став першим консулом

1804 р., 2 грудня - Наполеона проголошено імператором