Підручник по Всесвітній історії. Нові часи. 9 клас. Білоножко

§ 28. США В 1877—1914 рр.

1. Антимонопольне законодавство. Закон Шермана

До початку XX ст. у США нараховувалось 445 трестів (об’єднань ряду підприємств, керованих одним центром) із загальним капіталом понад 20 млрд доларів. Трести виробляли 3/4 усієї промислової продукції. Могутність трестів нерідко породжувала у їхніх власників прагнення до розширення свого впливу шляхом усунення конкурентів, насамперед дрібних і середніх підприємців. Трести для зміцнення своїх позицій обмежували права трудящих, котрі відповідали на це страйками, які часом набували грізного характеру.

У цих умовах центральна влада (конгрес, президент, уряд) вбачали своє головне завдання в попередженні та урегулюванні конфліктів на основі відповідного законодавства. Вплив трестів позначився на житті всього американського суспільства: зростали ціни, розорялися дрібні і середні підприємці, частина фермерів, оскільки вони були неспроможні конкурувати з монополіями. Це викликало невдоволення трестами серед широких верств населення.

У цих умовах конгрес ухвалив перші антимонопольні закони: закон про створення комісії для нагляду за діями залізничних компаній, а згодом - антитрестівський закон. Закон, проект якого запропонував сенатор Дж. Шерман, був ухвалений під тиском широкого антимонопольного руху робітників і фермерів. Він оголошував незаконним будь-яке об’єднання у формі тресту чи іншій формі, а також угоду, спрямовану на обмеження торгівлі. За порушення закону винний має бути притягнутий судом до відповідальності й оштрафований.

Закон Шермана був використаний власниками трестів та їхніми адвокатами для боротьби із профспілками. Вони оголосили профспілки трестами, а страйки - порушенням свободи конкуренції. Таке тлумачення закону Шермана вперше було висунуте через два роки після його прийняття, під час загального страйку в Нью-Орлеані. Боротьба довкола закону Шермана показала, що американським трудящим доведеться докласти чималих зусиль для підвищення свого життєвого рівня.

2. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта

На виборах 1900 р. переміг представник республіканської партії Мак-Кінлі, який восени наступного року був убитий анархістом. Президентський пост, згідно з Конституцією, зайняв віце-президент Т. Рузвельт. Гонориста і цілеспрямована людина, розумний і далекоглядний політик, Рузвельт був одним з найбільш яскравих президентів в історії США. В 1904 р. він був переобраний і залишався президентом до весни 1909 р.

Ставши президентом, Рузвельт опинився віч-на-віч з безліччю проблем як усередині країни, так і у сфері зовнішньої політики. У внутрішній політиці він почав проводити «справедливий курс», суть якого полягала в проведенні реформ і державного регулювання економіки в інтересах збереження економічної та політичної стабільності і американського суспільства.

Найбільшої відомості набули заходи Рузвельта з боротьби проти трестів. Президент сам очолив атаку на ці монополії й отримав підтримку різних верств населення. Серед «антитрестівських законів», ухвалених конгресом з ініціативи президента, були закон про запровадження інспекції на м’ясокомбінатах, акт про контроль над виробництвом продовольчих товарів і медичних препаратів, закон про контроль над залізницями та інші. Одним із напрямів діяльності Рузвельта була охорона природних багатств країни, яку підтримало багато американців. Було прийнято закони про іригацію засушливих земель на Заході, в 36 штатах створено місцеві комісії з охорони лісів, водних шляхів і т. п.; виникла національна комісія з охорони природи; великі площі громадських земель були оголошені державними заповідниками.

Зовнішньополітичний курс Рузвельта був розрахований на висунення США в ряд великих світових держав з наступним завоюванням серед них панівного становища. Керівником політики європейських держав доводилося все більше рахуватися із стрімко зростаючою економічною та військовою могутністю США.

3. «Нова демократія» Вудро Вільсона

На виборах президента в 1912 р. перемогу одержав демократ Вудро Вільсон, професор історії та права, губернатор штату Нью-Джерсі. Гаслом «вільного підприємництва» він здобув голоси багатьох тисяч дрібних господарів, фермерів і середніх підприємців. Обійнявши посаду президента, Вільсон оголосив про настання ери нової свободи, нової демократії. Але по суті це було продовження політики Рузвельта, тобто політики, спрямованої на зміцнення існуючого ладу шляхом реформ з урахуванням інтересів різних соціальних груп. В основу курсу покладено ліберальні перетворення, котрі не зачіпали економічного фундаменту - приватної власності й системи найманої праці. Так, у 1914 р. ухвалено новий «антитрестівський закон», який спеціально застерігав, що робітники і фермерські організації не можуть розглядатися як трести.

За Вільсона був змінений порядок виборів у сенат - раніше сенаторів призначали законодавчі збори штатів, відтепер стали обирати народним голосуванням. Принцип народовладдя одержав у США свій подальший розвиток.

4. Зовнішня політика

На зламі XIX-XX ст., в умовах посилення міжнародної напруженості, американський капітал став виявляти прагнення проникнути в Китай, щоб перетворити його на ринок збуту товарів США. Для цього потрібно було мати в Китаї свою зону впливу. Була висунута доктрина «відкритих дверей і рівних можливостей». Розрахунок робився на те, що промислова могутність США дасть можливість швидко взяти гору над суперниками (Англія, Німеччина, Японія, Росія) і повністю прибрати до рук величезний китайський ринок. США наполегливо добивались для себе вигідних позицій у Китаї, однак протидія інших великих держав зірвала спроби США стати головною силою на китайському ринку. США надавали Японії широку допомогу в період, коли вона готувалась до війни проти Росії. Під час російсько-японської війни банкіри США дали Японії кілька позик. Секретні американо-японські переговори завершились підписанням угоди, за якою визнавалось право Японії на встановлення протекторату над Кореєю. За це Японія відмовилась від будь-яких домагань щодо Філіппін.

Підтримуючи Японію, Т. Рузвельт виступив ініціатором мирних переговорів між нею і Росією в Портсмуті. В 1908 р. США і Японія зобов’язалися взаємно поважати право володіння на Тихому океані, підтримувати в Китаї політику «відкритих дверей» і сприяти збереженню його незалежності. Проте американо-японські суперечності зростали, а в США поки що не було необхідної військової сили, щоб змусити Японію відмовитися від агресії. В Японії ж із підозрою спостерігали за бурхливим розвитком американських військово-морських сил.

Висновки

Під час Громадянсько? війни і реконструкції Півдня були усунені останні перешкоди на шляху розвитку американського капіталізму. Знищення рабства і безплатна роздача землі в поєднанні з постійним припливом мільйонів робочих рук дали можливість швидко досягти ефективного використання багатих приходних ресурсів країни. Стрімкий індустріальний розвиток був забезпечений сприятливими умовами для підприємницької та комерційної діяльності. Використання в промисловості й сільському господарстві новітніх досягнень науки і техніки, ефективні методи організації праці дали можливість США посісти перше місце в світі з обсягу виробництва і взятися за переділ світу та розмежування сфер впливу серед великих держав.

Порівняно спокійний соціальний розвиток американського суспільства був зумовлений двопартійною політичною системою, заснованою на ідеях реформізму і компромісу. Цієї ж лінії дотримувались і американські профспілки, що, однак, не позбавляло США від гострих соціальних конфліктів.

Запитання і завдання

1. Як вплинуло скасування рабства на розвиток промисловості?

2. Яку роль відіграли залізниці в розвитку економіки?

3. Що забезпечило світову першість США?

4. Чим була викликана поява антимонопольного законодавстві?

5. Розкажіть про «справедливий курс» Т. Рузвельта.

6. Розкажіть про «нову демократію» В. Вільсона.

7. Чому США почали проводити політику за переділ світу?

Документи та матеріали

З послання президента Т. Рузвельта конгресу 3 грудня 1901 р.

«Діяльність корпорацій, що функціонують у федеральному масштабі, повинна регулюватися, якщо виявиться, що ця діяльність завдає шкоди суспільству. Це повинно стати турботою всіх тих, хто, прагнучи суспільних поліпшень, хоче позбавити ділове життя від злочинного насильства. Великі корпорації виникли й існують лише під заступництвом наших установ, тож нашим правом і нашим обов’язком є нагляд за тим, аби діяльність корпорацій поєднувалася з роботою цих установ.

Перше, що необхідно для вироблення політики щодо корпорацій, це знання фактів, тобто гласність. В інтересах суспільства уряд повинен мати право інспекції і перевірки діяльності корпорацій, які функціонують у федеральному масштабі».

Сборник документов по истории нового времени. - С. 183-184.

1. Кого з американських «капітанів індустрії» ви можете назвати?

2. Що ви знаєте про антитрестівське законодавство Т. Рузвельта?

Запам’ятайте дати

1901-1909 рр. - президентство Т. Рузвельта