Всесвітня історія. 7 клас. Сорочинська

Тема 2. Хрестові походи

Пригадайте:

  • 1. Які християнські святині знаходяться у Палестині?
  • 2. Унаслідок яких подій Єрусалим опинився під владою арабів?

§ 1. Хрестові походи

1. Передумови і причини Хрестових походів

У XI ст. з території Центральної Азії на захід рушила нова сила — турки-сельджуки. Вони завоювали території, які до того належали Арабському халіфату, зокрема і Єрусалим. Візантійський імператор боявся, що сельджуки вторгнуться і на його територію, а тому звернувся з проханням про допомогу до західноєвропейських правителів та Папи Римського. Європейці мали свої причини втрутитися до цього конфлікту.

Сельджуки перекрили давній торговий маршрут, що сполучав Європу і Китай — Великий шовковий шлях. Тому європейські купці були зацікавлені в тому, щоб усунути перешкоду.

  • Знайдіть на карті Палестину.
  • Прослідкуйте на карті маршрути Першого та Четвертого хрестових походів.

Стіни Єрусалима (сучасний вигляд)

Клермонський собор. Мініатюра XV ст.

Тим часом у самій Європі формувався новий суспільний прошарок — лицарство. Лицарі прагнули розширити свої земельні наділи як головне джерело отримання доходів. А зробити це можна було під час походів. Тому лицарство було зацікавлене у нових військових кампаніях.

Унаслідок нещодавно проведених папою Григорієм VII церковних реформ Католицька церква здобула кілька інструментів впливу на лицарство та світських володарів. По-перше, при посвяті у лицарі вони мали дати клятву захищати Церкву, а їхня зброя освячувалася. По-друге, заклик папи вважався обов’язковим до виконання всіма католиками.

Наприкінці XI ст. у Західну Європу доходили вісті про переслідування християн турками-сельджуками. Так визрівала ідея про особливе паломництво — війни за звільнення християнських святинь з-під влади «сарацинів» — так у Західній Європі називали всіх мусульман, у тому числі сельджуків.

27 листопада 1095 р. у місті Клермон на півдні Франції Папа Римський виступив перед натовпом лицарів, міщан та селян. Він, нібито на прохання візантійського імператора Олексія І Комніна, закликав усіх християн до походу на Схід задля визволення Гробу Господнього (місце поховання Ісуса Христа) від «невірних» і повернення його християнам. Усім визволителям папа пообіцяв відпущення гріхів, звільнення від боргів, а ще згадав про багату здобич, яка чекає на них на Сході.

Крім виступу перед натовпом, папа розіслав найбільш впливовим правителям Західної Європи листи із закликами розпочати війну з мусульманами. Багато хто відгукнувся на них. Європейська знать була зацікавлена у розширенні своїх володінь та здобутті трофеїв.

  • Яка подія стала вирішальним поштовхом до початку Хрестових походів?
  • Як у Західній Європі називали усіх мусульман?

Мовою документа

З виступу Папи Римського Урбана II 27 листопада 1095 р. у Клермоні:

«...всім, хто йде туди [до Святої Землі] і загине, відпускаються всі гріхи. Нехай вони розпочнуть з невірними битву, яка принесе багату здобич... Земля там тече молоком та медом. Нехай стануть нині воїнами Христа ті, хто раніше були грабіжниками. Нехай справедливо б’ються з варварами ті, хто раніше воював проти братів та родичів. Хто тут жив у бідах, нехай там стане багатим!».

Юрма у відповідь вибухнула вигуками «Так хоче Бог!».

  • Які мотиви для участі у військовому поході на Схід наводить у цьому уривку документа Папа Римський?

2. Хрестові походи

Після заклику папи на Схід рушило охоплене релігійним запалом різношерсте воїнство, розпочавши таким чином у 1096 р. Перший хрестовий похід. Воно складалося не лише з феодалів, їхніх армій, лицарів, а й натовпів селян, ремісників та монахів. Охочі піти у похід мали нашити на одяг червоний хрест — звідси пішла назва учасників експедицій на Схід — «хрестоносці».

Хрестоносці в Палестині. Худ. А. Макбрайд

Хрестові походи — військові експедиції, організовані західним християнським світом проти мусульман з метою звільнення Єрусалима й Святої Землі (Палестини). Усього за період 1096-1291 рр. відбулося вісім великих Хрестових походів.

Стіни Антіохії

Спочатку в похід на Схід вирушили натовпи охоплених релігійним піднесенням простих людей. Більшість хрестоносців і близько не уявляла ні як виглядає Єрусалим, ні як до нього дістатися. Підходячи до кожного великого міста, вони запитували: «Це вже Єрусалим?». У містах, які траплялися дорогою, вони влаштовували погроми та грабували місцеве населення.

Деякі хрестоносні загони «вів» до Єрусалиму цап або гусак, бо люди вірили, що через тварин Бог здатен проявити свою волю і довести своє воїнство до стін Єрусалима. Багато хрестоносців змогли дістатися стін Константинополя. Візантійський імператор якомога швидше переправив це воїнство через Босфор у Малу Азію, де воно й загинуло у боях з турками-сельджуками.

Облога Єрусалима. Мініатюра XV ст.

Загибель Фрідріха І Барбаросси. Середньовічна мініатюра

Основні сили хрестоносців-лицарів рушили у похід дещо згодом. Вони налічували близько 4 тис. лицарів і 25 тис. піхотинців. Це воїнство не мало єдиного керівника.

Навесні 1097 р. військо хрестоносців переправилося через Босфор і через Малу Азію рушило до Палестини. Їхній шлях пролягав через посушливі гірські плато. Зрештою, вони вийшли до Антіохії — великого міста з міцними мурами. Взяти Антіохію вдалося лише завдяки зраді.

Поки хрестоносці грабували місто, до нього підійшла й оточила велика армія сельджуків. У хрестоносців не було надії на порятунок, але тут трапилося диво. Один з воїнів заявив, що йому вві сні явився апостол Андрій і сказав, що хрестоносці будуть врятовані, якщо знайдуть наконечник списа, котрим римський воїн простромив тіло розіп’ятого Ісуса Христа. Він указав на місце, де було сховано реліквію. Наконечник знайшли, і натхненні цим дивом хрестоносці розбили набагато більші сили сельджуків. Щоправда, багато хто вважав, що наконечник виглядає підозріло новим.

Пройшовши узбережжям і захопивши приморські міста, у червні 1099 р. хрестоносці побачили стіни Єрусалима, а 15 липня 1099 р. Єрусалим упав під їхнім натиском. Хрестоносці пограбували місто та влаштували велику різанину серед мусульман та євреїв. У Європі ж звістка про завоювання Єрусалима викликала небачені радість і піднесення.

Проте турки-сельджуки не збиралися так легко здаватися. Вони намагалися повернути назад відвойовані хрестоносцями землі. Це викликало потребу в організації нових військових походів у Палестину.

  • У Хрестових походах брали участь не лише чоловіки, а й жінки. Підготуйте короткі довідки про жінок.

Хрестові походи

Назва

Дати

Видатні учасники

Результат

I хрестовий похід

1096-1099 рр.

Взяття хрестоносцями Єрусалима. Виникнення держав хрестоносців на Сході.

II хрестовий похід

1147-1149 рр.

Французький король Луї VII та німецький імператор Конрад III.

Після невдалої облоги Дамаска хрестоносці відступили.

III хрестовий похід

1189-1191 рр.

Похід «трьох монархів»: німецького імператора Фрідріха І, французького короля Філіпа II Августа та англійського короля Річарда І Левове Серце.

Завершився поразкою. Фрідріх І втопився у Сирії під час переправи через гірську річку. Англійський та французький королі пересварилися.

IV хрестовий похід

1202-1204 рр.

Хрестоносці внаслідок угоди з венеційським дожем потрапили у Константинополь, пограбували і спалили його, а на місці Візантійської заснували Латинську імперію.

V хрестовий похід (до Єгипту)

1217-1221 рр.

Європейці вірили, що володіючи Єгиптом, вони зможуть легше завоювати Палестину. Завершився поразкою.

VI хрестовий похід

1228-1229 рр.

Очолював німецький імператор Фрідріх II.

Між імператором та султаном було укладено угоду про вільне відвідання християнами святих місць упродовж 10 років. Проте європейці негативно сприйняли те, що угоду досягнули шляхом переговорів, а не війни з «невірними».

VII хрестовий похід (до Тунісу)

1248-1254 рр.

Очолював французький король Луї IX Святий.

Завершився поразкою. Французький король потрапив у полон.

VIII хрестовий похід (до Тунісу)

1270 р.

Знову очолив Луї IX Святий.

Після висадки у Тунісі у війську хрестоносців спалахнула епідемія чуми, від якої помер король та його син.

На зворотному шляху військо застав шторм.

Кінець Хрестових походів

1291 р.

Взяття мусульманським військом Акри — столиці Єрусалимського королівства і останньої фортеці хрестоносців на Близькому Сході.

Висновки

У XI ст. племена турків-сельджуків захопили Палестину та почали становити серйозну загрозу для Візантії. Її імператор звернувся за допомогою до європейських правителів. Це стало приводом до виступу Папи Римського у Клермоні, де він закликав усіх християн взяти участь у відвоюванні християнських святинь у Палестині. Так розпочалася епоха Хрестових походів.

Закріпимо знання та вміння

Перевірте себе

1. Чому християни із Західної Європи прагнули потрапити у Святу землю та відвідати Єрусалим? 2. Як хрестоносці отримали свою назву? 3. Які категорії населення брали участь у Хрестових походах? 4. Назвіть дати Першого хрестового походу. 5. За допомогою таблиці підрахуйте, як довго тривала епоха Хрестових походів. 6. Проти кого мали воювати хрестоносці?

Опрацюйте разом

1. Яку роль відіграв візантійський імператор в організації Першого хрестового походу? 2. Обговоріть у малих групах, якими могли бути мотиви до участі у Хрестових походах у короля, безземельного лицаря, селянина. 3. Порівняйте причини, які спонукали європейців брати участь у Хрестових походах з мотивами учасників арабських завоювань у VII-VIII ст. 4. Заповніть пропуски у маршруті, яким пройшли хрестоносці під час Першого хрестового походу: Західна Європа —> Угорщина та Болгарія —> ... —> ... —> Антіохія —> палестинське узбережжя —>... . 5. Заповніть в робочому зошиті таблицю.

Назва

Дата

Результат

Взяття хрестоносцями Єрусалима.

1189-1191 рр.

IV хрестовий похід

Укладення мирної угоди про вільне відвідання християнами святих місць упродовж 10 років.