Всесвітня історія. Рівень стандарту. 10 клас. Васильків

§ 3. Закінчення, результати та наслідки Першої світової війни

Чи знаєте ви, що...

...в російській армії воювали приблизно 3,5-4 млн українців, з яких 600 тис. загинули та майже 1 млн отримали поранення; в австро-угорській армії українців було приблизно 700 тис., з яких загинули 120 тис, а поранення отримали десь 200 тис, загалом впродовж «Великої війни» втратили життя до 1,5 млн військових і цивільних українців;

...події Першої світової війни описували українські митці пера: Василь Стефаник («Діточа пригода», «Сини»), Катря Гриневичева («Непоборні»), Клим Поліщук «Злочинна тьма», «Тоді, як було Різдво...», «Страдницький шлях»), Марко Черемшина («Село вигибає»), Мирослав Ірчан («Родина щіткарів»), Осип Маковей («Криваве поле»), Ольга Кобилянська («Юда», «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Назустріч долі»), Роман Купчинський («Заметіль») та багато інших.

3.1. Як події 1917 р. в Росії вплинули на перебіг війни?

Затягування війни, численні жертви й масовані руйнування провокували суспільну напругу. Подекуди невдоволення виплескувалося у страйки і демонстрації, а подекуди, як у Росії в лютому 1917 р., переростало в революції. Нестача продуктів харчування в Петрограді призвела до антивоєнних виступів. До містян приєдналися солдати, що теж відчували втому від бойовища, у яке втягнулася імперія. Її військове керівництво й окремі високопосадовці вважали: заворушення вщухнуть, якщо цар Ніколай II віддасть владу. 2 (15) березня 1917 р. він відмовився від престолу. Зазвичай події лютого-березня 1917 р. називають Лютневою революцією, у результаті якої повалено самодержавство. Монарха змінив Тимчасовий уряд, що виступив за продовження війни до перемоги. У середині червня 1917 р., дотримуючись зобов’язань перед союзниками, військовий міністр Александр Керенський ініціював наступ у Східній Галичині, який завершився катастрофічною поразкою.

Противниками подальших бойових дій виступали більшовики — представники ліворадикального крила Російської соціал-демократичної робітничої партії, очолювані емігрантом Владіміром Ульяновим (Леніним). Вони взялися підривати чинність уряду та соціальну стабільність способом формування Совєтів робітничих і селянських депутатів. Спочатку більшовики були непомітною політичною силою, але завдяки привабливим гаслам, на кшталт «Мир, земля, хліб!», здобули популярність. До того ж, у разі керівництва країною обіцяли надати землю селянам, покласти край голоду, зупинити кровопролиття. За цих обставин у німецькому генштабі вважали, що з Леніним Росія вийде з війни, і у квітні 1917 р. дозволили йому через власну територію повернутися зі Швейцарії в Петроград для підготовки до захоплення влади.

Тим часом національні рухи українців, фінів, литовців, латвійців, естонців, інших народів, які домагалися автономій чи й незалежності, паралізували Росію. Авторитет Тимчасового уряду стрімко падав, а в регіонах утверджувалося дво- або тривладдя — ситуація, коли існував не один центр ухвалення рішень, а декілька (фактично — безвладдя). 25 жовтня (7 листопада) 1917 р., скориставшись кризою, більшовики здійснили державний переворот, названий ними революцією. Одним із найперших документів більшовицького уряду (Совета народних комісарів) став «Декрет про мир», що закликав воюючі сторони скласти зброю. Заклик підтримала Німеччина, яка переживала невдачі на західному фронті. У грудні 1917 р. у місті Брест-Литовський чи Берестя (нинішня Білорусь) за участі більшовицьких делегатів розпочалися німецько-російські переговори, які 3 березня 1918 р. завершились підписанням сепаратного (окремого від союзників) мирного договору. Наслідки цього миру були неоднозначними для підписантів: Німеччина нарешті отримала можливість зосередитися на західному фронті; Росія втрачала низку довоєнних територій на користь Османської імперії, визнавала незалежність Фінляндії, Української Народної Республіки, відмовлялася від контролю над Естонією, Латвією, Литвою, Польщею та більшою частиною Білорусі.

Кімната в Зимовому палаці після штурму, фотограф Яків Штейнберг, м. Петроград, 8 листопада 1917 р.

Міркуємо і діємо!

1. Згадайте, коли в Росії отримала владу династія Романових. Визначте, обчисливши, скільки років вони правили. 2. Чому Тимчасовому уряду не вдалось розв’язати проблем в Російській імперії? 3. Послуговуючись інтернетом, дізнайтесь подробиці державного перевороту 7 листопада 1917 р. в Петрограді. Як вигляд кімнати в Зимовому палаці свідчить про поведінку та моральні принципи більшовиків?

3.2. Як країни Четверного союзу закінчували війну?

Станом на 1917 р. становище в країнах-учасницях війни характеризувалося виснаженістю та зростанням невдоволення громадян. Після підписання Брест-Литовського миру з більшовицькою Росією німецьке командування таки перекинуло додаткові дивізії на західний фронт, де ті намагались атакувати. Утім виправити ситуації не зуміли, одна з причин полягала в нестачі людських та матеріальних ресурсів. Ба більше, 6 квітня 1917 р. США вступили у війну на боці Антанти. Спонукала до цього перехоплена «телеграма Ціммермана» — таємне дипломатичне повідомлення міністра закордонних справ Німеччини Артура Ціммермана німецькому послу в США про можливий антиамериканський союз з Мексикою. І хоч перекидання американських військ на європейський континент зайняло певний час, у Четверного союзу не залишилося жодного шансу на позитив.

Головнокомандувач військами країн Антанти Фердинанд Фош планував завершити бойові дії супроти Центральних держав у 1919 р. Проте великий наступ союзників по усій лінії західного фронту виявився неочікувано результативним. 29 вересня 1918 р. перемир’я з Антантою уклала Болгарія, яка склала зброю першою з-поміж союзниць Німеччини. Болгарський цар Фердинанд І Кобурґ зрікся престолу і подався за кордон. 30 жовтня 1918 р. капітулювала Османська імперія, підписавши з Великою Британією Мудроське перемир’я.

Уряд Австро-Угорщини теж шукав можливостей для переговорів із Великою Британією та Францією. Тим часом наприкінці жовтня 1918 р. італійське військо переможно атакувало австро-угорську армію біля міста Вітторіо-Венето, звільнивши територію, захоплену австрійцями за рік до того. Після такої невдачі 3 листопада 1918 р. монархія Габсбурґів капітулювала. Через тиждень імператор Карл І зрікся престолу, а вже наступного дня парламент — рейхсрат — проголосив Австрійську республіку.

Мовою історичного джерела

Уривок із книжки історика Тімоті Снайдера «Червоний князь»: «...На кінець війни Габсбурзька монархія була розчленована і випатрана... Трагедія поразки 1918 року була найбільш відчутною для Вільгельма, наймолодшого сина [Штефана], українця. Перед Першою світовою війною українські землі поділено між Габсбурзькою та Російською імперіями. Так постало національне питання, яке обмислював Вільгельм. Чи можна об'єднати Україну і приєднати її до Габсбурзької монархи? Чи міг би він правити Україною для Габсбурґів так само, як його батько хотів правити Польщею. Певний час це здавалося можливим. Вільгельм став українським Габсбурґом [відомий як Василь Вишиваний]. Він вивчив українську мову, під час Першої світової війни командував українськими загонами і тісно поєднав своє життя з обраним народом... Він став легендою у цілій країні — Габсбурґ, що говорив українською, ерцгерцог, що любив простий народ...».

Найтриваліше не визнавала своєї поразки Німеччина. 29 жовтня 1918 р. збунтувалися матроси в портовому місті Кіль, уважаючи безглуздим чинити спротив британцям. Бунт поширився по всій країні, перерісши в Листопадову революцію, унаслідок якої постала ще одна республіка. 9 листопада 1918 р. представник нового німецького уряду Матіас Ерцберґер зустрівся з головнокомандувачем військ Антанти Фердинандом Фошем неподалік міста Комп’єнь у Пікардії. Підписання перемир’я відбулося 11 листопада 1918 р. о 5 год 10 хв в залізничному вагоні французького маршала у Комп’єнському лісі — звідси й назва Комп’єнське перемир’я. Воно передбачало: припинення боїв протягом шести годин (набуло чинності об «11 годині 11 дня 11 місяця»); виведення німецької армії із окупованих нею західних територій упродовж 15-ти днів; очищення лівого берега річки Рейн і створення демілітаризованої (безвійськової) зони на правому березі; евакуацію німецького війська з території колишньої Австро-Угорщини, а також зі східного фронту; негайне повернення на батьківщину військовополонених — громадян країн Антанти; відмову Німеччини від Брест-Литовського миру. Згодом підписане на 36 днів перемир’я декілька разів продовжували аж до укладення повноцінного мирного договору з Німеччиною.

«Підписання Комп'єнського перемир'я», художник (ймовірно) Моріс Піллар Верней, після 1918 р.

Міркуємо і діємо!

1. Як вступ США у війну прискорив її закінчення? Чому з-поміж учасниць Четверного союзу першою склала зброю Болгарія, а останньою — Німеччина? 2. Згадайте, навіщо Австро-Угорщина бажала приєднати українські землі? Чому не вдалося втілити ідей Василя Вишиваного? Питання обміркуйте в парах, послуговуючись знаннями історії України. 3. За текстом і зображенням, опишіть церемонію укладання Комп’єнського перемир’я.

3.3. Чому розпалися континентальні імперії та постали національні держави у Європі?

Війна геть виснажила Російську, Османську, Австро-Угорську та Німецьку імперії. Їхні правління ослабли, господарства занепали, населения зубожіло. Водночас пожвавились національні рухи. Чотири колись потужні імперські держави припинили існування.

Мудроське перемир’я припинило протистояння між Османською імперією та Антантою, але спокою не принесло. До війни зі Стамбула правили обширними територіями зі строкатою сумішшю народів. У 1918-1922 рр. більшість із них мимоволі опинилися в кордонах декількох інших держав. Це призвело до проникнення на Близький Схід передусім Великої Британії і Франції. Британці встановили контроль над Сирією, Палестиною, Месопотамією (Іраком), французи — теж над Сирією, Ліваном, частиною Анатолії. Розпочались конфлікти, у результаті яких турки, очолювані Мустафою Кемалем, витіснили греків і вірмен з анатолійських земель, запобігли просуванню італійців, придушили виступи курдів.

Навесні 1918 р. наступ німецької армії на західному фронті закінчився невдало. Війна викликала невдоволення не лише серед цивільного населення, але й серед військових. Німці хотіли припинити бойові дії. Спершу під тиском верховного командування відбувся мирний перехід до конституційної монархії. (У жовтні 1918 р. останнім канцлером призначено генерала Макса фон Бадена, який задля втихомирення ситуації змусив Вільгельма II зректися престолу.) Далі внаслідок Листопадової революції у Берліні проголосили республіку, а кайзер покинув країну й перебрався в Нідерланди, поклавши край понад 500-річному правлінню Гогенцоллернів.

Вступ Австро-Угорщини у війну мав на меті відродити велич імперії. Сталося ж по-інакшому. Правляча династія не змогла нічого запропонувати підлеглим народам, а ті прагнули незалежності. Ідея облаштувати федерацію й сформувати «уряд представників усіх національностей» могла б виявитися рятівною на початковому, але аж ніяк не на завершальному етапі війни. Хоч ані Франція, ані Велика Британія не підтримували розвалу спадщини Габсбурґів, розглядаючи її як противагу Німеччині, «клаптикове» утворення «розповзалося» само. Упродовж жовтня-листопада 1918 р. чи не всі народи відкинули пропозиції монаршого двору і взялися будувати власні держави. 28 жовтня 1918 р. незалежність проголосила Чехословаччина, 29 жовтня — Держава словенців, хорватів і сербів, 1 листопада розпочалось установлення української влади у Східній Галичині, Північній Буковині, Закарпатті, що призвело до проголошення Західно-Української Народної Республіки, 11 листопада постала Польська республіка, 12 листопада — республіка Німецька Австрія, 16 листопада — Угорська республіка. Із Відня ще спробували претендувати на престоли в нових столицях, але практично повсюдно без успіху.

Кризу Російської імперії у 1917 р. теж можна пояснити нездатністю налагодити дієве управління, зростанням економічних проблем та національним піднесенням. Унаслідок Лютневої революції не відбулося розпаду імперії. На її окраїнах вже розгорталися національні рухи, які висували ідеї автономії/незалежності. Так, у березні 1917 р. в Києві зорганізувалася Українська Центральна Рада — представницький орган українського народу, який спершу зреалізував автономію, а згодом проголосив незалежність Української Народної Республіки. Також у 1917-1918 рр. постали незалежні Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, ненадовго Білорусь. З-під контролю Петрограда вийшли польські терени й Закавказзя. Втрата земель, зокрема українських, означала крах імперської Росії, що добре усвідомлювали її політики. Тому одразу після перевороту більшовики, які на словах засуджували імперіалізм, із допомогою війська взялися «збирати» Росію докупи, щоб відновити її в старих кордонах. Особливо жорстоко більшовицькі солдати воювали супроти українців.

Міркуємо і діємо!

1. Чому внаслідок Першої світової війни розпались Російська, Османська, Австро-Угорська й Німецька імперії? 2. У зошиті укладіть хронологічну таблицю постання національних держав під час і після закінчення «Великої війни» в Європі. 3. Чому втрата України означала крах Російської імперії? З історії України дізнайтеся, як розгорталася російсько-українська війна кінця 1917 - початку 1918 рр.

3.4. Якими виявилися наслідки війни для світу?

Перша світова війна тривала 1 568 днів і не мала аналогій в історії. Це була тотальна війна з використанням нових технологій та залученням всіх можливих ресурсів. Це була війна політиків, які мобілізували солдат у віддалених колоніях і перекидали на поля баталій у Європу та в інші частини світу. Зрештою, ця війна поклала край чотирьом імперіям, започаткувала соціальні й національні революції, унаслідок яких на імперських руїнах постало чимало незалежних держав. Попередній баланс сил на міжнародній арені порушився, а у внутрішньополітичному житті зміцніли позиції радикалів — як лівих, так і правих.

Текст вірша «У полях Фландрії» на бронзових сторінках у меморіалі Джона Мак-Крея на його батьківщині в м. Ґвельф (Канада)

Ціна «Великої війни» виявилася надвисокою — загинуло 8,5 млн військових та близько 13 млн цивільних. Символом пам’яті за загиблими стала квітка маку, червоний колір якої асоціюється з пролитою кров’ю, а серцевина — з кульовим отвором у тілі. Цей образ запозичено з поеми «На полях Фландрії» канадського військового лікаря Джона Мак-Крея. У Західній Європі, Північній Америці, Австралії, а віднедавна в Україні стилізований маковий цвіт перетворився на символ вшанування жертв Другої світової війни.

Міркуємо і діємо!

1. Британський політик Вінстон Черчіль мовив про «Велику війну»: «Європа і більша частина Азії та Африки стали... величезним полем бою, з якого втікали не лише армії, а й цілі народи». Поясніть, як ви розумієте цей вислів. 2. Визначте наслідки Першої світової війни в різних галузях суспільного життя. 3. Послуговуючись різними джерелами, дізнайтеся, як у різних країнах увіковічують пам'ять жертв «Великої війни».

У той час, коли у світі...

Тоді на теренах України...

2 (15) березня 1917 р. — зречення царем Ніколаєм II престолу, закінчення Лютневої революції в Росії 6 квітня 1917 р. — оголошення Сполученими Штатами Америки про вступ у Першу світову війну 25 жовтня (7 листопада) 1917 р. — здійснення більшовиками державного перевороту в Петрограді 29 вересня 1918 р. — укладення Болгарією перемир’я з Антантою 30 жовтня 1918 р. — капітулювання Османської імперії у «Великій війні» 3 листопада 1918 р. — капітуляція Австро-Угорщини у «Великій війні» 11 листопада 1918 р. — укладення Комп’єнського перемир’я, закінчення Першої світової війни

4 (17) березня 1917 р. — утворення Української Центральної Ради в Києві, початок Української революції 19 березня (1 квітня) 1917 р. — проведення стотисячної української маніфестації в Києві 7 (20) листопада 1917 р. — проголошення Українською Центральною Радою III Універсалу 17 серпня 1918 р. — заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету 18 жовтня 1918 р. — створення Української Національної Ради у Львові 1 листопада 1918 р. — здійснення Листопадового чину, захоплення українцями влади у Львові 13 листопада 1918 р. — проголошення Західно-Української Народної Республіки у Львові

Додаткова інформація та ілюстрації:

https://cutt.ly/q8w9JBf

«Червоний князь».

Корисна гра:

https://cutt.ly/43PonOe

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Які наслідки ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 2. Чи можна 1917-1918 рр. вважати «періодом революцій» у країнах Європи? Аргументуйте свої міркування. 3. А. У зошиті намалюйте опорну схему, де відобразіть хронологічну послідовність і синхронність революційних подій у Європі впродовж 1917-1918 р. Б. Послуговуючись політичною мапою Європи, розкажіть про розпад континентальних імперій і постання національних держав унаслідок Першої світової війни. 4. Проаналізуйте причини і наслідки приходу більшовиків до влади в Росії. 5. Оцініть основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни та революцій у країнах Європи. 6. Послуговуючись пошуковими системами інтернету та необхідними підручними матеріалами, виготовіть стилізовану квітку маку пам’яті. Презентуйте свій виріб у класі.

Узагальнення до розділу 1 «Передумови Першої світової війни. Війна та революції»
м. Сараєво	р. Марна	м. Верден	Галицька битва	Німеччина
півострів Ютландія	р. Сомма	м. Іпр	«план Шліффена»	Франція
протока Дарданелли	Галичина	м. Горлиці	Східна Пруссія	Росія
1914 р.	1915 р.	1916 р.	Італія	США
1917 р.	1918 р.	Японія	Румунія	Болгарія
Антанта	Троїстий союз	Османська імперія	Австро-Угорщина	Велика Британія
геополітика	Четверний союз	«позиційна війна»	«система озброєного миру»	геополітичні інтереси
ксенофобія	геноцид	тил	фронт	колючий дріт
танк	підводний човен	кулемет	гармата	отруйний газ
революція	«Велика війна»	легіон Українських січових стрільців	«система озброєного миру»	Комп’єнське перемир’я
Тимчасовий уряд	Брестський мир	більшовики	Жовтневий переворот	Лютнева революція