Всесвітня історія. Рівень стандарту. 10 клас. Васильків

Розділ 8. Повсякденне життя та культура в першій половині XX століття

Назвіть:

— провідні наукові ідеї міжвоєнного періоду,

— мистецькі здобутки та напрями (течії) модернізму.

Поясніть:

— поняття: «авангардизм», «втрачене покоління», «джаз», «масова культура», «модерн», «мюзикл», «олімпійський рух»;

— передумови виникнення масової культури, олімпійського руху;

— вплив кінематографу на розвиток культури.

Зробіть:

— схарактеризуйте зміни в повсякденному житті населення в першій половині XX ст.;

— визначте тенденції в розвитку культури;

— розкажіть про досягнення науки і техніки періоду, поясніть їхній вплив на повсякденне життя людей;

— висловіть аргументовані судження про наукову/мистецьку діяльність Альберта Ейнштейна, Сальвадора Далі, Чарлі Чапліна.

Здійсніть дослідження для навчальних проєктів:

• «Виставка творів у стилях модернізму» (віртуальна екскурсія);

• «У передчутті війни...» (літературно-мистецька композиція з творів на антивоєнну тематику);

• «Доля митців і мислителів в умовах протистояння демократії і тоталітаризму» (дослідницький проєкт);

• «Кіно: хитання між масовою культурою і мистецтвом» (фестиваль кінотрейлерів).

Здійсніть дослідження для написання есе:

• «Кіно: від наукового експерименту до мистецтва».

Узагальнення «Ознаки-класифікування»

https://cutt.ly/S3PsPf8

Узагальнення «Діячі-факти»

https://cutt.ly/G3PcqKS

Узагальнення «Пам'ятки-факти»

https://cutt.ly/z3PcsuF

§ 22. Повсякдення, освіта, науки, технічний прогрес

Чи знаєте ви, що...

.....уродженець міста Полтава, науковець, винахідник Олександр Шаргей (Юрій Кондратюк) розробив проєкт потужної вітроелектростанції в Криму, обґрунтував і систематизував теоретичні основи космонавтики, написав працю «Про завоювання міжпланетних просторів», ідеї з якої використали американці під час планування польоту астронавтів на Місяць у 1969 р.;

.....уродженка міста Лубни, громадська діячка, докторка медичних і фізіологічних наук, засновниця української наукової школи фізіології та біохімії Валентина Радзимовська досліджувала лікування туберкульозу в дітей, написала понад 60 наукових праць із педіатрії, психоневрології, фтизіатрії, перекладених німецькою та англійською мовами;

.....уродженець міста Володимир, виходець із кримськотатарського роду, сходознавець, письменник і перекладач, співорганізатор Української академії наук Агатангел Кримський, за різними версіями, знав майже 60 іноземних мов (із урахуванням говірок, діалектів ця кількість наближається до сотні), а ще — написав понад 1000 праць з історії, мовознавства, літературознавства, мистецтв, релігій народів Близького та Середнього Сходу, Кавказу та Європи.

22.1. Як змінилося повсякдення людей після Першої світової війни?

Упродовж першої половини XX ст. повсякдення зазнало разючих змін. Воно залежало від багатьох чинників, як-от професійна зайнятість чи місце мешкання людини. Після Першої світової війни в провідних західноєвропейських і північноамериканських державах їхні громадяни намагалися «взяти від життя все і негайно». Це можна пояснити бажанням викинути з пам’яті жахи перебутого, відволіктися від тривог і невизначеності оточуючого світу з його новими, ще незрозумілими, проблемами. Чимало молодих жінок і чоловіків, які бачили війну, повстали проти того, що вони вважали застарілими, а відтак невдалими забобонами та поглядами. Показовими виявилися «бурхливі» 1920-ті рр. Піднесення в економіці сприяло зростанню добробуту. Дорослі працювали менше, але заробляли більше, ніж раніше. Отож вони часто купляли нові товари і технічні пристрої, які полегшували і спрощували побут, створювали комфорт. У США усталився вираз «американський спосіб життя», що його символізували діловитість, достаток, свобода вибору.

У міжвоєнний період відбулася справжня революція в одязі. Чоловіче вбрання змінювалось повільніше, аніж жіноче, але прагнення до неофіційності набуло незворотного характеру. Фраки, скажімо, вже не вважали ознакою заможності містян. Їх одягали хіба що для весілля. Капелюхи, плащі, спортивні куртки, в’язані пуловери та сірі фланелеві штани носили щоденно. Надзвичайно урізноманітнилася жіноча мода. Позаяк жінки на свій розсуд вели господарство, працювали, пристойно заробляли, то могли дозволити собі розмаїті гардероби. Вони відмовлялися від незручних корсетів, вкорочували спідниці (до колін), наносили макіяж. Вдосконалювалась культура догляду за волоссям. У 1930 рр. з’явилися перші хімічні препарати, що змінювали форму зачіски без високих температур. Як жінки, так і чоловіки в зовнішньому вигляді масово наслідували зірок кіно й естради Марлен Дітріх, Грети Гарбо, Фреда Астера, Кларка Ґейбла.

Карикатура, яку вважають першою рекламою парфумів «Шанель № 5», художник Жорж Гурса (Сем), 1921 р.

Обкладинка туристської брошури «Радянська Україна» для американців, художник невідомий, приблизно 1931 р.

Натомість у тоталітарних державах людина невпинно розв’язувала єдину проблему — вона намагалася вижити. Диктатори творили суспільства відчуженості, безініціативності, конформізму (пристосуванства), постійного страху, непевності в завтрашньому дні. Різного роду обмеження пояснювали потребою «затягти пояси» заради побудови «світлого майбутнього». У Совєтському Союзі це призвело до масової зневіри, до втрати індивідуальності громадянина. Населення звикало до зрівнялівки, невибагливості, «сірості» та безликості в усьому буденному. Воно опинилося ізольованим від зовнішнього світу «залізною завісою», не знало нічого з того, що відбувалося навколо. З часом сформувалося поняття «совєтський спосіб життя», в яке пропагандисти на позір вкладали цінності морального здоров’я, колективізму, згуртованості між народами, хоча насправді воно означало «совєтський спосіб існування».

Міркуємо і діємо!

1. Як Перша світова війна вплинула на повсякдення людей у різних державах світу? 2. Чим відрізнялися «американський» і «совєтський» способи життя? Відповідь доведіть фактами. 3. Розгляньте зображення. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся, що нового привнесла Коко Шанель у жіночу моду. Які «визначні» пам’ятки пропонували відвідати американцям у підсовєтській Україні?

22.2. Як розвивалася освіта в 1920-1940-х рр.?

Економічний поступ, технологізація формували підвищені вимоги до знань і, як наслідок, помітно впливали на розвиток освіти. Виникав запит на фахівців здатних управляти робітничими колективами, поводитися з новітньою технікою. З другого, боку, зміни в суспільній моралі, викликані «Великою війною», підважили традиційні підходи до навчання і виховання. Насамперед на ці виклики відреагувала католицька церква. У 1929 р. Римський Папа Пій XI видав енцикліку (звернення) «Християнське виховання молоді», де закликав будувати навчальний процес на засадах любові й гармонії із свободою наукових методик і світської культури. Невдоволення існуючими шкільними системами спонукали освітніх реформаторів (Марія Монтессорі, Жан Овідій Декролі) засновувати експериментальні заклади, де ключовими постатями виступало не вчительство, а учнівство.

Початкова й середня освіта. Ще напередодні Першої світової війни уряди держав Західної Європи та Північної Америки взялися поступово впроваджувати обов’язкову початкову та середню освіту. Водночас належало «наблизити» школу до суспільних запитів, зміст предметів — до практичних потреб, а в методиці навчання — відмовитися від «механічного» заучування. Відразу по війні у Великій Британії (так само й у Франції) шкільний вік збільшили до 14-ти років, скасували плату за відвідування початкових класів. У 1924 р. лейбористи висунули гасло «середня освіта для всіх», але втілити його не змогли. Адже станом на 1938 р. лише дві третини малих британок і британців здобували початкові знання. У США в шкільництві дедалі більше уваги приділяли принципам врахування природних нахилів дитини, ділового підходу, змагальності. Поширення набула схема, за якою після шестирічного обов’язкового навчання діти могли три роки вчитись у старших класах. Державні заклади помітно постраждали від «великої депресії», оскільки податкові надходження скоротились, а місцева влада переорієнтувала фінансування на проєкти соціальної допомоги. Проте зростання кількості освічених американців було суттєвим: якщо в 1910 р. лише 9 % отримали диплом про середню освіту, то в 1935 р. цей показник становив понад 40 %. У Німеччині обов’язкова освіта тривала до 14-ти років. Заохочували впроваджувати «активні методи навчання». Після приходу до влади нацисти перебудували школу для виховання «нової людини» — фізично розвиненої та суспільно дієвої. В Совєтському Союзі здобуття безкоштовної освіти гарантувала Конституція. У 1920-х рр. набрала обертів кампанія лікнепу (ліквідації неписьменності), оскільки на початку XX ст. вміли читати й писати менше третини жителів Російської імперії. Якщо вірити результатам перепису населення 1939 р., у результаті лікнепу приблизно 90 % совєтських громадян у віці 16-50 років опанували грамоту. Як і в Третьому Райху, в СССР будь-яке навчання і виховання вирізнялись крайньою ідеологізацією.

Марія Монтессорі з дітьми, фотограф, місце, дата невідомі

Вища освіта. Міжвоєнне реформування зачепило вищу освіту. Ряди студентів постійно поповнювались, хоча інститути та університети залишалися неосяжною мрією для багатьох. Зростала кількість природничих факультетів. Навчання «політехнізувалося». Найпрестижнішими й надалі вважали Гарвардський, Стенфордський (США), Кембриджський, Оксфордський (Велика Британія), Сорбонну (Франція), Гейдельберзький, Лейпціґський (Німеччина) університети. У Совєтському Союзі такі заклади перебували під суворим контролем, оскільки в них вбачали загрозу для режиму. Згідно з правилами 1921 р., до вищих навчальних закладів першочергово приймали осіб, які закінчили так звані робфаки (робітничі факультети — по суті, підготовчі курси), а ще — більшовиків та комсомольців. Зміст вищої освіти також повнився комуністичними догмами.

Міркуємо і діємо!

1. Які зміни відбулися в освітніх системах провідних держав світу у першій половині XX ст. ? 2. Розгляньте світлину. Чим школи Марії Монтессорі різнилися від традиційних попередніх? У вчительки/вчителя дізнайтеся про особливості педагогіки Марії Монтессорі. 3. Назвіть спільні й відмінні ознаки освітніх систем у демократичних і тоталітарних державах упродовж 1920-1940-х рр.

22.3. Як наукові здобутки змінювали уявлення про світ?

«Велика війна» прискорила наукові дослідження в багатьох напрямах. Значний прорив відбувся в природознавстві, де науковці занурились у вивчення меж фізичної реальності та функціонування Космосу. Один із найславетніших фізиків XX ст. Альберт Айнштайн намагався збагнути з чого складається матеріальний світ і як пов’язані між собою час і простір. Він сформулював теорію відносності — у Всесвіті не існує фіксованого місця, точки або часу (ми можемо лише сприймати речі відносно інших речей). Цю теорію в 1916 р. науковець доповнив твердженням, що час і простір — єдине суцільне середовище. У 1918 р. німецький фізик Макс Планк отримав Нобелівську премію в галузі за дослідження в квантовій механіці та за відкриття кількісної природи енергії. (Квантова механіка, що описує природу в масштабах атомів і субатомних частинок, слугує незамінним інструментом у поясненні багатьох фізичних явищ.)

У 1923 р. за допомогою нового потужного телескопа американський астроном Едвін Габбл довів існування інших галактик, подібних до нашої. Дослідник доказав, що галактики віддаляються від нас тим швидше, чим далі знаходяться. На основі цих спостережень бельгійський учений Жорж Леметр висунув гіпотезу «первинного атома», яка полягала в тому, що колись вся матерія Всесвіту нагадувала тверду кулю, котра з часом розширювалася. У 1930 р. американський астроном Клайд Томбо відкрив планету Плутон — найменшу з відомих. (У 2000-х рр. вдалося виявити ще менші, тож серед науковців постало питання, а чи можна їх узагалі вважати планетами?)

Альберт Айнштайн, фотограф Артур Сейсс, 1951 р.

Осягаючи матерію, подружжя хіміків Марія та П'єр Кюрі впровадили поняття «радіоактивність». Вони звернули увагу на те, що радіоактивні хвилі й частинки атома — смертельно небезпечні та можуть спричиняти захворювання і навіть справляти убивчий вплив на людський організм. (Не включено, що дослідниця померла унаслідок роботи з радіоактивними елементами.) Узагалі здобутки сімейної пари Кюрі, а також Ернеста Резерфорда, Джеймса Чедвіка, Енріко Фермі, Джуліуса Роберта Оппенгеймера відкрили шлях до практичного використання «атомної енергії». Науковці встановили, що в процесі розпаду атомних ядер на менші частинки виділяється енергія надзвичайної руйнівної сили. У 1942 р. в США започаткували програму розробки ядерної зброї — «Мангеттенський проєкт», що об’єднав американських, канадських та британських дослідників. А вже в серпні 1945 р. створені ними ядерні бомби застосували проти Японії. (Згадайте наслідки бомбардування Хіросіми й Нагасакі.)

У поведінкових науках дедалі більше довіряли вченню австрійського психоаналітика Зиґмунда Фройда, який пізнавав структуру людської психіки. Він доводив важливу роль у людському житті «несвідомого» начала, психологічних комплексів, сексуальних потягів і мотивацій, наприклад, прагнення до самоствердження. Чи не найважливіше відкриття в медицині — це антибіотики — ліки, що вбивають шкідливі бактерії. Дослідження в цьому напрямі активізували ще під час Першої світової війни, коли в шпиталях від наслідків отриманих поранень (навіть незначних) вмирало багато пацієнтів. У 1928 р. британський біолог Александр Флемінґ із пліснявого грибка виокремив речовину, названу пеніциліном, який міг знешкоджувати декілька видів некорисних бактерій. Досліди британця продовжили науковці Оксфордського університету Ернест Чейн та Говард Флорі, які знайшли спосіб виділяти пеніцилін у великих кількостях. Нові ліки врятували життя десятків тисяч поранених солдатів під час Другої світової війни, а винахідників удостоїли Нобелівської премії. У 1941 р. німецький інженер Конрад Цузе створив обчислювальну машину «Ζ3» із властивостями сучасного комп'ютера.

Обчислювальна машина «Ζ3», музей, м. Мюнхен, сучасна реконструкція

У гуманітарних науках (історія, літературознавство, мовознавство, філософія) основну увагу приділяли методам індивідуалізації (на противагу узагальненню) та інтерпретації. Тематика пошуків суттєво розширилась. І сьогодні важливе значення мають напрацювання історика Арнольда Джозефа Тойнбі про становлення та занепад цивілізацій, філософа Мартіна Гайдеґґера про тлумачення текстів, мовознавця Агатангела Кримського з арабістики, історії та мови кримськотатарського народу.

Міркуємо і діємо!

1. Згадайте знання з фізики, хімії, біології. Оцініть важливість відкриттів, здійснених у цих науках у першій половині XX ст. 2. Розгляньте світлину Альберта Айнштайна. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся обставини її появи. 3. Згадайте (дізнайтеся) сутність цивілізаційної теорії Арнольда Джозефа Тойнбі.

22.4. Як досягнення техніки впливали на життя людей?

Міжвоєнні десятиліття засвідчили значно більший технічний прогрес, аніж упродовж попередніх періодів. Потреби «Великої війни» зумовили появу чималої кількості винаходів, що в цілому позитивно виплинули на суспільство. Що цікаво, лідерство «винахідливості» перейшло від Великої Британії та європейських країн до США. Такі звичні сьогодні побутові пристрої, як фен для волосся (1920), тостер (1921), телевізор (1926), кварцовий годинник (1927), кулькова ручка (1931), копіювальний апарат (1938): суттєво збагачували, урізноманітнювали й полегшували повсякдення.

Електрика та двигун внутрішнього згоряння стали основними джерелами енергії для промисловості й транспорту. У великих містах пасажири звикли до трамваїв (із 1929 р. приводилися в рух не кіньми, натомість масово електрикою) і метро (Ґлазґо, Берлін, Токіо). Невпинно вдосконалювались автомобілі. «Коротке» XX ст. нерідко називають «століттям автомобіля». (У попередніх параграфах мовилося про чотиримісний «Форд» моделі «Т» — «Бляшанку Ліззі».) Конвеєрне виробництво і спрощена конструкція здешевили автівки, зробили їх масовими. Наприклад, упродовж 1908-1927 рр. випустили понад 15 млн «Бляшанок Ліззі», після чого стверджували про те, що Генрі Форд «посадив “на колеса’’ всю Америку». У 1920-х рр. американська промисловість виробляла три чверті світового обсягу автопродукції. Споживачів приваблювали не лише низькі ціни й висока якість, але й зовнішній вигляд автомобілів. У 1930-х рр. з ужитку вивели малолітражки з відкритим верхом та фаетони. Поступово конкуренцію США почали складати Німеччина (концерн «Даймлер-Бенц») та Франція (компанії «Сітроен», «Рено»).

Мовою історичного джерела

Уривок із книжки Ієна Мортімера «Століття змін. Яке століття бачило найбільше змін і чому це важливо для нас»: «...На початку XX століття був лише один повсюдний електричний прилад для дому — лампа розжарювання... Однак після Першої світової війни компанії почали переорієнтовувати виробництво на створення електричних пристроїв... Електричний чайник [...] став повсякденною річчю 1922 року, коли компанія “Свен” виготовила пристрій із внутрішнім нагрівальним елементом... Житлові райони, побудовані в 1930-х роках, було оснащено електрикою і попередньо встановленою електричною плитою для задоволення нового домовласника. Перший [...] холодильник з'явився на ринку 1927 року, дозволивши зберігати продукти харчування свіжими набагато довше, ніж раніше...»

Гелікоптер «Сікорський R-4B», Національний музей військово-повітряних сил США, авіабаза Райт-Паттерсон, м. Дейтон, штат Огайо, сучасна світлина

Перша світова війна прискорила розвиток літакобудування. Довоєнний літак — тендітний виріб із деревини і тканини, — удосконалили й перетворили на міцну алюмінієву машину, здатну виконувати фігури вищого пілотажу. Нові літаки використовували не лише для ведення бойових дій, але і як транспортний засіб для цивільних. У міжвоєнний період заснували перші комерційні авіакомпанії, які доправляли пасажирів із Лондона до Парижа, а згодом — з Америки до Європи. 2 серпня 1939 р. в Німеччині перший восьмихвилинний політ здійснив «Гейнкель» моделі «Ге 178», обладнаної реактивним двигуном. У 1930-х рр. українець Ігор Сікорський, який тоді жив і працював у США, створив перший гелікоптер.

Міркуємо і діємо!

1. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте походження слів «жиллет», «терменвокс», «хувер», «шмайсер». 2. Прочитайте уривок із книжки. Чому в СССР автівки, побутові прилади з’являлися із суттєвим запізненням порівняно з державами Заходу? 3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся, як у сучасній Україні вшановують досягнення й пам'ять Ігоря Сікорського.

У той час, коли у світі...	Тоді на теренах України...
1941 р. — поява першого комп’ютера	1939 р. — розроблення Євгеном Патоном технології автоматичного зварювання

Додаткова інформація та ілюстрації:

https://cutt.ly/R8PRFED

Флеппери.

Корисна гра:

https://cutt.ly/V3PsTAl

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Які наслідки ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 2. Назвіть та поясніть провідні наукові ідеї першої половини XX ст. 3. А. Послуговуючись підручником і пошуковими системами інтернету, укладіть хронологічну таблицю відомих винаходів 1920-1940-х рр. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про розвиток вищої освіти в першій половині XX ст. 4. Проаналізуйте зміни в повсякденному житті людей у 1920-1940-х рр. 5. Схарактеризуйте й оцініть досягнення наук і техніки, їхній вплив на повсякденне життя людей у першій половині XX ст. 6. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, доберіть колаж світлин, що ілюстрували б поступ у кораблебудуванні, автомобілебудуванні, авіаційній, міліарній, інших галузях (на вибір) упродовж кінця XVIII — першої половини XX ст. Продемонструйте свій колаж у класі та прокоментуйте його.