Всесвітня історія. Рівень стандарту. 10 клас. Васильків

§ 21. Закінчення та наслідки Другої світової війни

Чи знаєте ви, що...

.....восени 1944 р. група совєтських розвідників, якими командували українці Євген Березняк та Олексій Шаповалов, здобула план мінування нацистами Кракова, завдяки чому сапери своєчасно знищили закладену вибухівку і врятували місто від знищення;

.....у ніч на 1 травня 1945 р. Олексій Берест, Михайло Єгоров і Мелітон Кантарія встановили один із переможних прапорів над Рейхстагом, за що їх трьох представили на звання «Герой Совєтського Союзу», проте згодом українця викреслили з нагородного списку за вказівкою чи то Георгія Жукова, чи Йосифа Сталіна;

.....у збройних силах держав антигітлерівської коаліції воювали мільйони українців, зокрема, в арміях Британської Співдружності — 45 тис., США — 80 тис., Франції — 6 тис., Польщі — 120 тис., СРСР — понад 6 млн, чимало з яких виявляли винятковий героїзм: летун Юрій Сальський (Польща) відзначився в численних повітряних дуелях; підхорунжий Володимир Янів (Польща) врятував п’ятьох офіцерів у бою за Монте-Кассіно; лейтенант Червоної армії Василь Порик, втікши з німецького полону, очолив партизанський загін у Франції; розвідник Богдан Панчук (Канада) брав участь у звільненні Франції, Бельгії, Нідерландів, Німеччини; солдат Ніколас Міньо (США) в Тунісі під час атаки на німецькі позиції знищив десять кулеметників і стрільців; сержант Майкл Стренк (США) звитяжно «втрапив» на культову світлину «Підняття прапора над Іводзімою».

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

«Другий фронт» (поняття здебільшого вживають на післясовєтських просторах) — воєнні дії США, Великої Британії та її домініонів проти нацистської Німеччини в Західній Європі під час Другої світової війни.

21.1. Коли і як відкрили «другий фронт» у Європі?

Нацистське командування передбачало, що союзники рано чи пізно спробують завдати удару на заході Європи, таким чином створивши безпосередню загрозу Третьому Райху. Відтак, Адольф Гітлер заздалегідь ініціював побудову неприступної оборонної лінії від Нідерландів до Іспанії протяжністю 2,5 тис. км, відомої як «Атлантичний вал». Перша висадка союзницького десанту, що відбулася в серпні 1942 р. у порту Дьєпп, завершилася повним розгромом. Наступну воєнну операцію, яка отримала назву «Оверлорд», готували тривало, ретельно й таємно, свідомо дезінформуючи супротивника. Верховний штаб союзницьких сил очолив генерал Двайт Ейзенгавер. Наймасштабніша у світовій історії висадка британських, американських і канадських солдатів розпочалася в наперед установлений день «Д» — 6 червня 1944 р. у французькій Нормандії. До операції залучили бійців із руху Опору, на яких поклали завдання диверсійної діяльності. Намагання німецького війська оборонятись виявились безуспішними. Проте й союзникам знадобилось більше місяця аби розгорнути широкомасштабний наступ у бік французько-німецького кордону. Обидві сторони зазнали чималих утрат.

Через прорив Західного фронту Німеччина перекинула туди додаткові підрозділи, але невдало. Невтішною для гітлерівців виглядала ситуація й на Середземноморському фронті — внаслідок перемоги поблизу Монте-Кассіно союзники увійшли в Рим, а десант, що висадився на півдні Франції, захопив порт Марсель (операція «Дракон»). Уже 25 серпня 1944 р. звільнено Париж, куди наступного дня прибув очільник руху «Франція, що бореться» Шарль де Ґолль. На початку вересня 1944 р. союзницькі армії провели успішні кампанії на території Бельгії і Люксембургу. Становище окупантів виглядало вкрай вразливим. У грудні 1944 р., аби переламати хід війни в Західній Європі, німецьке командування ініціювало останній великий наступ в Арденнах, але невдовзі він захлинувся. Таким чином, відкриття «другого фронту» в Європі та подальші вдалі дії союзницьких військ невпинно наближали кінець Третього Райху.

Міркуємо і діємо!

1. Послуговуючись мапою, розкажіть про перебіг бойових дій на Західному фронті впродовж літа 1944 р. - весни 1945 р. 2. Чому висадку союзницького десанту в Нормандії називають відкриттям «другого фронту»? 3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, доберіть портретні зображення Двайта Ейзенгавера іШарля де Голля. Дізнайтеся про їхній внесок у звільнення держав Західної Європи від окупантів.

21.2. Які події відбувалися на Східному фронті?

Не володіючи достатніми ресурсами, нацисти не змогли результативно воювати на двох фронтах водночас. У червні 1944 р., після переможного просування Правобережною Україною, Червона армія розгорнула масштабну наступальну операцію «Багратіон», до реалізації котрої долучився українець, генерал-полковник Іван Черняховський. Групу німецьких армій «Центр» було розгромлено, внаслідок чого совєти встановили контроль над Білоруссю, країнами Балтії та Східною Польщею. Наприкінці липня 1944 р., маючи перевагу над супротивником, совєтська сторона провела ще одну вдалу військову операцію — Львівсько-Сандомирську. У її результаті армії 1-го Українського фронту витіснили окупантів із Західної України й форсували річку Вісла. Відтак 1 серпня 1944 р., скориставшись нагодою, поляки розпочали повстання у Варшаві. Відповідно до плану воно, організоване Армією Крайовою, мало тривати два-три дні й закінчитися як в Парижі чи в Афінах — вступом союзних військ (у даному випадку — Червоної армії). Однак вона не підтримала повстанців, зупинившись на околицях польської столиці. Це дозволило німецьким підрозділам перегрупуватись і жорстоко розправитися з варшав’янами.

«На мості через річку Шпреє», фотограф Валерій Фамінський, м. Берлін, травень 1945 р.

Упродовж серпня-вересня 1944 р. Червона армія вступила в Румунію, Болгарію, Угорщину та Югославію (щоправда, більшість її території звільнили солдати Народно-визвольної армії Югославії), «вивела» з війни Фінляндію. Восени того ж року бійці 4-го Українського фронту зайняли Закарпаття, що невдовзі увійшло до складу УССР. У жовтні 1944 р. червоноармійці захопили Східну Пруссію. Після того, як через декілька днів німці повернули контроль над прусським містечком Неммерсдорф, вони зафіксували факти масових злочинів, вчинених «визволителями», зокрема грабунків, зґвалтувань і вбивств. (Ці факти сповна використала нацистська пропаганда.) Тому, побоюючись приходу совєтів, німецькі цивільні масово втікали зі Східної Пруссії на захід. Спроба вивезти їх морем завершилась трагедією — наприкінці січня 1945 р. совєтський підводний човен потопив евакуаційний корабель «Вільгельм Густлоф», у результаті чого загинуло приблизно 10 тис. осіб, половина з яких діти.

Загалом вигнання німців та їхніх союзників зі східно- та південноєвропейських держав супроводжувалося творенням підсовєтських органів влади. По-суті, деклароване «визволення» чи «звільнення» від нацистів перетворювалося на чергову окупацію, але вже комуністами, значної частини Європи.

Міркуємо і діємо!

1. З інтернету або у вчительки/вчителя дізнайтеся про підготовку й перебіг Варшавського повстання. Чому совєтське керівництво не підтримало повстанців? 2. Зіставте і порівняйте прояви «російської жорстокості» на завершальному етапі Другої світової війни і в теперішній війні Росії проти України. Зробіть висновки. 3. Наскільки справедлива думка про те, що наприкінці 1943-1944 рр. відбувалося «вигнання» нацистів зі Східної Європи, а не її «визволення» чи «звільнення»? Обміркуйте в парах.

21.3. За яких умов капітулювали Німеччина та Японія?

У січні-лютому 1945 р. Червона армія вийшла до річки Одер — за 150 км від Берліна. Союзні війська просунулись до річки Рейн. Поразка Третього Райху виглядала неминучою. За цих обставин упродовж 4-11 лютого 1945 р. відбувалась Ялтинська конференція «великої трійки» — Йосипа Сталіна, Франкліна Рузвельта й Вінстона Черчилля. Вони узгодили: план дій на завершальному етапі війни, рішення про поділ Німеччини на зони окупації (совєтську, англійську, американську, а згодом ще французьку), стягнення репарацій. Найбільше розбіжностей викликало «польське питання». Політики дійшли порозуміння, що совєтсько-польський кордон проходитиме «лінією Керзона» із деякими відступами на користь Польщі. Проте з яким польським урядом мати справу — еміграційним у Лондоні чи «місцевим», контрольованим Москвою, — домовитись не вдалося. Також вирішили скликати міжнародну конференцію для створення Організації Об’єднаних Націй (ООН). До всього, Совєтський Союз погодився вступити у війну проти Японії через 2-3 місяці після завершення бойових дій у Європі.

«Автопортрет», художник Вінстон Черчілль, 1920 р.

Мовою історичного джерела

Уривок із книжки Сергія Плохія «Ялта. Ціна миру»: «...Основними перешкодами для досягнення кращих результатів на Ялтинській конференції були глибоко відмінні геополітичні устремління й основоположні розбіжності політичних культур східного й західних союзників. Британія та СССР упродовж двох років після початку Другої світової війни перебували у протилежних таборах: лише напад Німеччини на Совєтський Союз у червні 1941 р. увів Сталіна до Великого альянсу. У 1939 р. Сталін та лідери західних демократій мали суперечливі цілі... 1941 р. вони отримали спільного ворога, але цілей не змінили... Їхні розбіжності охоплювали ідеологію та політичну культуру...»

У березні-квітні 1945 р. союзники досягли значних успіхів у просуванні територією Німеччини. 25 квітня 1945 р. поблизу міста Торгау («на річці Ельба») відбулася зустріч їхніх і совєтських військ, що призвело до зімкнення двох фронтів — Західного зі Східним. Перебуваючи в безвиході від незворотності поразки, Адольф Гітлер вчинив самогубство. 2 травня 1945 р. здався Берлін. 7 травня 1945 р. у французькому місті Реймс начальник оперативного штабу Вермахту генерал-полковник Альфред Йодль підписав Акт про капітуляцію німецьких збройних сил. Їхню беззастережну поразку прийняли американський генерал-лейтенант Волтер Беддел Сміт та совєтський генерал-майор Іван Суслопаров. Акт набув чинності 8 травня 1945 р. о 23 год 01 хв («перша хвилина миру»). (Сьогодні в Європі цю подію відзначають, як День пам'яті жертв Другої світової війни.) Прагнучи підкреслити свій внесок у перемогу, Йосип Сталін зажадав перепідписати Акт. Не бажаючи псувати відносини з СССР, США та Велика Британія пішли на поступку. Тому 8 травня 1945 р. в передмісті Берліна — Карлгорсті о 22 год 43 хв (у Москві відповідно — 00 год 43 хв, але 9 травня) офіцери німецького командування (зосібна фельдмаршал Вільгельм Кейтель) практично ще раз підписали Акт про беззастережну капітуляцію, що її прийняли представники США, Великої Британії, Франції та СРСР. Із 2015 р. в Україні восьмого травня відзначають День пам’яті і примирення, а дев’ятого — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Тоді, коли в Європі бойові дії припинилися, на Тихому океані війна тривала. У жовтні 1944 р. після поразки в затоці Лейте японське військо перейшло до оборони. (У битві за Філіппіни японці уперше використали камікадзе — летунів-смертників.) Американська армія наступала на двох напрямках: центральному (адмірал Честер Німіц) та південному (генерал Дуґлас Макартур), вдаючись до тактики «стрибків барана» — захоплення окремих важливих пунктів без цілковитого витіснення противника з окупованих територій. Переможні битви за острови Іводзіма та Окінава першої половини 1945 р. — через важливість і значні втрати серед солдатів — посіли особливе місце в історичній пам’яті американців. На Потсдамській конференції (17 липня — 2 серпня 1945 р.) — черговій зустрічі лідерів Великої Британії, США і СССР — японському керівництву запропонували капітулювати, а в разі відмови погрожували «повним і безпощадним знищенням». Японія відхилила ультиматум, а відтак продовжила бойові дії. Понад те, Потсдамська конференція заклала основи післявоєнного світо устрою. Передусім її учасники визначили долю переможеної Німеччини, яка підлягала денацифікації, демілітаризації, декартелізації і демократизації. У Потсдамі також окреслили (лінією річок Одер-Західна Нейсе) західні кордони Польщі, включивши до її складу території Східної Пруссії.

«День перемоги над Японією на Таймс-сквер», фотограф Альфред Ейзенштадт, м. Нью-Йорк, 14 серпня 1945 р.

Зіткнувшись з імовірністю затяжної війни з Японією, союзники взялися діяти рішуче. 6 і 9 серпня 1945 р., щоб довести японцям безглуздість подальшого опору, американці здійснили ядерне бомбардування міст Хіросіма та Нагаскі відповідно. У результаті використання атомних бомб зруйновано велику кількість будівель, загинули десятки тисяч місцевих жителів. 8 серпня 1945 р. війну Японії оголосив Совєтський Союз, армія якого наступного дня розпочала бої на кордоні з Маньчжурією, на Сахаліні й на Курильських островах. Опинившись у скрутному становищі, японський імператор Хірохіто оголосив про капітуляцію. 2 вересня 1945 р. на палубі американського корабля «Міссурі» японські урядовці підписали Акт про беззастережну капітуляцію Японії. Від імені союзників підписи поставили генерал Дуґлас Макартур, представники інших держав, від СССР — українець, генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко. Ця подія ознаменувала завершення Другої світової війни.

Міркуємо і діємо!

1. Послуговуючись мапою, розкажіть про територіальні домовленості учасників антигітлерівської коаліції під час зустрічей на Ялтинській і Потсдамській конференціях. 2. Чому Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини доводилось підписувати двічі? Розгляньте світлину. Як військові й цивільні сприйняли звістку про закінчення Другої світової війни? 3. Прочитайте уривок із книжки Сергія Плохія. Що спонукало Велику Британію об’єднатися із Совєтським Союзом? Згадавши зміст попередніх параграфів, витлумачте особливості розбіжностей між союзниками. Сформулюйте запитання до картини Вінстона Черчілля «Автопортрет».

21.4. Якими були результати й наслідки Другої світової війни?

Друга світова війна виявилась найглобальнішим конфліктом в історії людства. Вона тривала 2 194 днів, або шість років і один день. У ній брала участь 61 держава, а бойові дії велися, як на суші, так і на морі — в Європі, Азії, Африці, Океанії. До лав армій ворогуючих сторін призвали понад 110 млн осіб — і чоловіків, і жінок.

Війна мала тотальний характер і призвела до руйнувань не лише у військовій, але й у цивільній галузях. Із лиця землі фактично стерли такі великі міста, як Ковентрі, Дрезден, Варшаву й десятки інших. Сукупні матеріальні втрати склали щонайменше 1 трлн дол. Та вони аж ніяк не затьмарили людських страждань. Війна спричинила гуманітарну катастрофу з величезною кількістю убитих, покалічених, переміщених осіб. Показник жертв серед мирного населення був вищим, аніж за результатами Першої світової війни.

Числа людських втрат у результаті Другої світової війни є доволі приблизними — 70-85 млн осіб. Адже ніде, окрім США та Британської Співдружності, не вели точних підрахунків. Більше 50 % від усіх загиблих припадає на Китай і Совєтський Союз. Ці надвисокі відсотки в СССР зумовлені, не в останню чергу, непродуманою тактикою командирів Червоної армії (приміром, маршала Георгія Жукова), які не шкодували ані своїх солдат, ані цивільних. Україна не дорахувалася щонайменше 5 млн мирних громадян та до 4 млн військових. Якщо ж брати до уваги показник втрат окремих держав у співвідношенні до загальної кількості населення, то для Білорусі він становить — 25,3 %, для Польщі — 17,1, для України — 16,3 %.

Країна	Втрати в млн
СССР	26,6
Китай	20
Німеччина	7,4
Польща	5,8
Японія	3,1
Велика Британія	0,5
США	0,4

Втрати основних держав-учасниць у Другій світовій війні

Війна справила помітний вплив на військове мистецтво. Передусім зросла роль авіації: літаки використовували для розвідки, транспортування техніки і солдатів, а штурмовики й бомбардувальники — для знищення супротивників. Водночас прогресувала протиповітряна оборона, де впроваджували новітні винаходи, зокрема радари. Військові операції в затоці Перл-Гарбор та в Кораловому морі перетворили авіаносці на надважливі кораблі замість лінкорів. Ефективними залишалися підводні човни. Відійшло в минуле «сидіння» в окопах, позаяк лінії фронтів постійно зміщувались. Грізними видами озброєння виявились міномети, гармати, реактивні системи залпового вогню, танки, що зазвичай розпочинали атаки піхоти. Власне, й надалі від майстерності піхотинців залежали результати боїв.

Друга світова війна призвела до незворотних змін у внутрішньому житті більшості держав світу та в міжнародних відносинах. По-перше, виник запит на універсальну всесвітню організацію, здатну, на відміну Ліги Націй, все ж таки розв’язувати глобальні конфлікти. Так, постала ООН, установча конференція якої відбулася 25 квітня 1945 р. в місті Сан-Франциско, а статут набрав чинності 24 жовтня 1945 р. На організацію поклали завдання збереження миру та безпеки, обстоювання прав людини та підтримання розвитку народів світу. «Вождь» Йосип Сталін прагнув «проштовхнути» в ООН всі совєтські республіки, чого аж ніяк не схвалювали союзники. Урешті повноправними учасницями, окрім власне СССР, визнали Українську ССР та Білоруську ССР, як таких, що зазнали наймасштабніших збитків і зробили найвагоміший внесок у перемогу. По-друге, війна поклала край людиноненависницьким тоталітарним режимам: фашизму в Італії, нацизму в Німеччині. Проте, на жаль, встояв, ба більше, зміцнів совєтський тоталітаризм із комуністичною ідеологією. Переможці провели декілька трибуналів (спеціальних судів) над ідеологами та призвідниками війни. Упродовж 20 листопада 1945 р. — 1 жовтня 1946 р. у місті Нюрнберґ, де колись відбувалися з’їзди НСДАП, тривав Міжнародний військовий трибунал. Засідання були відкритими, а підсудним надали право на захист. Нюрнберзький трибунал визначив винних у скоєнні злочинів проти миру, воєнних злочинів і злочинів проти людяності (всього 22 особи). Засуджених ув’язнили на тривалі терміни або стратили (12 осіб, серед яких Йоахіма фон Ріббентропа, Германа Ґерінґа, Вільгельма Кейтеля). Над японськими злочинцями з 3 травня 1946 р. по 12 листопада 1948 р. відбувався Токійський трибунал (Міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу). Сімох обвинувачених, у тому числі двох колишніх прем’єр-міністрів Кокі Хірота і Хідекі Тодзіо, засудили до смертної кари способом повішання; 15 осіб — до пожиттєвого ув’язнення, трьох — до різних термінів відбування покарання. У підсумку, як Нюрнберзький, так і Токійський судові процеси продемонстрували, що не зважаючи на певні неузгодженості, ситуативні проблеми, міжнародне право функціонує, і організаторів воєн та воєнних злочинів рано чи пізно очікуватиме справедливе покарання. Сьогодні в демократичних державах заборонена пропаганда нацизму.

«Клуб Об'єднаних Націй», художник Девід Лоу, 4 червня 1945 р.

Міркуємо і діємо!

1. Розмежуйте результати і наслідки Другої світової війни. Схарактеризуйте внесок українського народу в перемогу. 2. Поміркуйте, чому Йосип Сталін намагався «проштовхнути» в ООН якомога більше совєтських республік? 3. Розгляньте карикатуру. Витлумачте підпис під нею: «Чудова команда, але їй не завадила б єдність».

У той час, коли у світі...

Тоді на теренах України...

6 червня 1944 р. — висадка десанту союзників у Нормандії, відкриття «другого фронту» 8 травня 1945 р. — капітуляція Німеччини, завершення німецько-совєтської війни 2 вересня 1945 р. — капітуляція Японії, завершення Другої світової війни 1945 р. — утворення Організації Об’єднаних Націй 1945-1946 рр. — Нюрнберзький судовий процес 1946-1948 рр. — Токійський судовий процес

18 травня 1944 р. — початок депортації більшовицьким режимом кримськотатарського народу 29 червня 1945 р. — підписання договору між СССР і Чехословаччиною про возз’єднання Закарпаття з УССР 16 серпня 1945 р. — підписання в Москві договору, що зокрема визначав кордон між УССР та Польщею Квітень 1945 р. — участь УССР у співзаснуванні Організації Об’єднаних Націй Березень 1946 р. — ліквідація Української греко-католицької церкви 1946-1947 рр. — штучний масовий голод в УССР

Додаткова інформація та ілюстрації:

https://cutt.ly/D8PRRly

Камікадзе.

Корисна гра:

https://cutt.ly/o3Psq8C

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Які наслідки ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 2. Поясніть, як ви розумієте безпосереднє та переносне значення поняття «другий фронт». 3. А. Розгляньте синхроністичну таблицю. Наскільки події в Україні залежали від тих, що відбувалися в світі? Відповідь обміркуйте в класі. Б. Визначте за допомогою історичної мали зміни державних кордонів у Європі після закінчення Другої світової війни. 4. Проаналізуйте: а) внесок держав антигітлерівської коаліції у досягнення перемоги над Німеччиною та її союзниками; б) рішення Нюрнберзького і Токійського процесів над воєнними злочинцями; в) політичні, економічні й соціальні наслідки Другої світової війни; г) ефективність Організації Об’єднаних Націй. 5. Висловіть свої судження щодо наслідків і уроків Другої світової війни. 6. 16 грудня 2010 р. російський президент Владімір Путін висловив думку про те, що «Росія могла б перемогти нацистів без союзників, у тому числі й українців». Послуговуючись пошуковими системами інтернету, доберіть факти для спростування цього міфу.

Узагальнення до розділу 7 «Друга світова війна»
«Велика трійка»	Голокост	1941 р.	режим «Віші»	бліцкриг
«Морський лев»	гестапо	Вермахт	м. Сталінград	м. Курськ
«загороджувальний загін»	голод у Бенгалії	Червона армія	м. Ель-Аламейн	о. Перл Ґарбор
антигітлерівська коаліція	Дуайт Ейзенгауер	Йосиф Сталін	Франклін Рузвельт	«Битва за Англію»
колабораціонізм	гетто	1942 р.	Третій Райх	лендліз
гарібальдійські бригади	«зимова війна»	«дивна війна»	«другий фронт»	«рейкова війна»
Організація Об’єднаних Націй	Вінстон Черчілль	«новий порядок»	«лісові брати»	1945-1946 рр.
«лінія Маннергейма»	стратегія виживання	м. Хіросіма	«Атлантична хартія»	Шарль де Ґолль
райхскомісаріат	м. Нюрнберг	1944 р.	макі	1945 р.
«остарбайтер»	концтабір	м. Лідіце	м. Корюківка	м. Токіо
м. Вашинґтон	м. Ялта	1943 р.	окупація	четники
Українська повстанська армія	«випалена земля»	рух Опору	1939 р.	м. Нагасакі
«перша хвилина миру»	м. Сан-Франциско	м. Постдам	«Франція, що бореться»	дистрикт
«план Барбаросса»	м. Тегеран	Аушвіц	атол Мідвей	камікадзе