§32. Воєнні дії в 1944 р.

У результаті яких битв відбувся корінний перелом у Другій світовій війні на користь країн антигітлерівської коаліції?

1. Визволення території СРСР. Перенесення бойових дій у Східну Європу. До 1944 р. війська Німеччини та її союзників ще утримували значну частину окупованих територій. Союзники вели бої в Південній Італії. Німеччина зуміла розширити випуск озброєнь, провести тотальну мобілізацію, але стратегічну ініціативу вже втратила.

14 січня — 29 лютого 1944 р. радянські війська під Ленінградом провели успішну наступальну операцію. Закінчилася 900-денна блокада міста. Майже одночасно із цим тривала кампанія з вигнання нацистів із Правобережної України. Ключовою з них стала Корсунь-Шевченківська операція. Було оточено й знищено 55 тис. німецьких солдатів, 18 тис. взято в полон. Цю операцію назвали «другим Сталінградом».

26 березня 1944 р. з’єднання Другого Українського фронту першими вийшли до державного кордону СРСР. У середині квітня війська Першого Українського фронту підійшли до передгір’я Карпат. Більшу частину Правобережної України було звільнено.

За наступом на Правобережній Україні 8 квітня 1944 р. почалася Кримська операція Четвертого Українського фронту. Вона завершилася 12 травня повним розгромом німецько-румунського угруповання.

Вигнання загарбників супроводжувалося новими злочинами Й. Сталіна. У травні 1944 р. з Криму було депортоване кримськотатарське населення. Депортація стала геноцидом кримськотатарського народу. Також депортації зазнали болгари, вірмени, греки та інші народи, які проживали в Криму та на Півдні України, а також народи Північного Кавказу (зокрема чеченці, інгуші).

Німецьке командування вважало, що влітку 1944 р. Радянська армія продовжить наступ у південному напрямку. Однак вона зосередилася на розгромі німецьких груп армій «Північ» і «Центр».

Наступ радянських військ розпочався 10 червня 1944 р. Було завдано потужного удару по фінській армії на Карельському перешийку. 2 вересня 1944 р. уряд Фінляндії підписав перемир’я із СРСР. Радянський Союз залишив за собою територію, яка відійшла до нього в 1940 р. У жовтні 1944 р. за згодою норвезького уряду Радянська армія вступила на територію Норвегії, визволивши її північну частину.

Влітку основний удар радянських військ був спрямований на Білорусію. Білоруська операція під кодовою назвою «Багратіон» почалася 23 червня і тривала до 29 серпня 1944 р. Наступ здійснювався силами чотирьох фронтів під загальним командуванням Г. Жукова (1,2 млн осіб, 4 тис. танків, 24 тис. гармат, 5,4 тис. літаків).

Льотчиця Валентина Гризодубова, уродженка Харкова, перша жінка — Герой Радянського Союзу

Під час проведення білоруської операції 17 липня 1944 р. близько 60 тис. полонених німецьких солдатів під конвоєм радянських військ пройшли вулицями Москви. Слідом за ними рухалися машини, що вимивали асфальт, символізуючи цим очищення батьківщини від загарбників.

Добре продумана довгострокова система оборони Німеччини перетворилася на «котли» — Бобруйський, Мінський, Могильовський, Вітебський.

3 липня було визволено Мінськ. Фронт було прорвано на ділянці 400 км. Радянські війська вийшли до кордонів Східної Пруссії та Польщі. Лише завдяки серії потужних контрударів танковими частинами німецькому командуванню вдалося уникнути остаточної поразки.

Розвиваючи успіх у Білорусії, війська Першого Українського фронту (командувач маршал І. Конєв) успішно провели Львівсько-Сандомирську операцію (13 липня — 29 серпня 1944 р.). Отже, Радянська армія звільнила більшу частину держав Балтії, Білорусію й Західну Україну, а 29 липня радянські війська вийшли до Вісли, захопили передмістя Варшави. Радянський наступ на центральній ділянці радянсько-німецького фронту зупинився до початку 1945 р.

Після захоплення радянськими військами Дрогобицько-Бориславських нафтових родовищ єдиним джерелом нафтопродуктів для німецької армії залишалися нафтові родовища Румунії. Тому їх оборона для Німеччини мала першочергове значення. Угруповання «Південна Україна» було одним із наймогутніших у вермахті. Для його розгрому радянське командування здійснило Яссько-Кишинівську операцію (20—29 серпня 1944 р.). Було оточено й розгромлено основні сили групи армії «Південна Україна», звільнено Молдавію. Успіх операції примусив Румунію й Болгарію слідом за Фінляндією шукати миру й виходу з війни.

У жовтні 1944 р. у результаті Карпатсько-Ужгородської операції була повністю звільнена територія України. До середини осені 1944 р. кордон СРСР було відновлено майже на всій його протяжності.

2. Відкриття Другого фронту. Визволення Франції. Англо-американська конференція в Каїрі (Єгипет) 5 грудня 1943 р. визначила, що найважливішими операціями 1944 р. мають бути вторгнення на півночі Франції, у Нормандії («Оверлорд»), і на півдні Франції («Енвіл»).

Висадка військ союзників на узбережжя Нормандії 6 червня 1944 р.

Намірам союзників протистояв план німецького командування, що передбачав захист «Атлантичного валу» — оборонних споруд уздовж морського узбережжя Франції (понад 2 тис. км). На світанку 6 червня 1944 р. (День «Д»), незважаючи на складну штормову обстановку на морі, почалася висадка союзних військ у Нормандії. Так було відкрито Другий фронт у Європі.

Невдовзі союзники розвинули успіх і звільнили півострів Котантен, захопили стратегічно важливі порти Шербур і Канн. Вони остаточно перехопили ініціативу, коли генералу Б. Монтгомері вдалося розгромити німецькі танкові й механізовані частини в районі Фалез—Аржантан. Виконання плану «Енвіл», що передбачав висадку на півдні Франції, довго відкладалося. Лише 15 серпня 1944 р. повітряний і морський десанти висадилися в районі Сен-Тропе й Канн.

У тилу німецьких військ діяли багатотисячні загони партизанів. Після того як французькі дивізії оточили Тулон і Марсель із суходолу, а флот перекрив вихід у море, німецькі гарнізони капітулювали. Наступ на півдні був найбільш вдалою операцією. Союзники мінімальними втратами (1,3 тис. осіб) вщент розгромили німецьке угруповання (у полон потрапило 47 тис. осіб). Тим часом війська союзників підійшли до Парижа. У місті розпочалося збройне повстання. На допомогу повсталим рушили танки французької дивізії генерала Ф. Леклерка, а також частини американської піхотної дивізії. Залишки німецького гарнізону капітулювали. Після звільнення Парижа союзні армії вийшли на кордони Третього рейху.

Англо-американське командування вважало: щоб обійти «лінію Зігфріда», слід стрімким ударом захопити мости в нижній течії річок Маас і Рейн та вийти на оперативний простір. Вирішальну роль в операції відводили повітряно-десантним частинам. Операція «Маркет-гарден» увійшла в історію під назвою Арнемська повітряно-десантна операція (17—26 вересня 1944 р.). Проте вона не досягла своєї мети. Німецькі частини змогли втримати оборону. Позитивним наслідком операції було те, що вдалося звільнити неушкодженим великий порт Антверпен у Бельгії, який став основним для постачання військ союзників.

3. Визволення країн Східної Європи. 20 липня 1944 р. війська Радянської армії увійшли на територію Польщі. Наступного дня було оприлюднено маніфест Польського комітету національного визволення (ПКНВ), який був сформований із прорадянськи налаштованих діячів. Через кілька днів радянський уряд визнав за ПКНВ право створювати органи польської національної адміністрації на визволеній території.

Тадеуш Бур-Коморовський

Керівники польського емігрантського уряду в Англії вважали, що в майбутньому уряді країни їм має належати щонайменше 80% місць. Радянський уряд підтримував ПКНВ у його незгоді із цими домаганнями.

Щоб не втратити вплив у звільненій Польщі, емігрантський уряд і його збройні формування (Армія крайова) прагнули поставити радянське керівництво перед фактом відновлення польської адміністрації. Так, Армія крайова намагалася захопити Вільнюс і взяти під контроль значні райони Польщі. 1 серпня 1944 р. сили, що діяли за вказівками польського уряду в Лондоні, підняли антинімецьке повстання у Варшаві. Керівники повстання (Т. Бур-Коморовський та інші) прагнули закріпитися у Варшаві до вступу туди радянських військ, проте їхній план не вдався. Німецькі війська придушили повстання та зруйнували місто. Лише в січні 1945 р. Радянська армія звільнила Варшаву від нацистів.

Успішний розвиток Яссько-Кишинівської операції дав змогу перенести бойові дії на територію Румунії, а згодом Болгарії.

Патріотично налаштовані військові Румунії на чолі з королем Міхаєм та бойові загони, які їх підтримували, визволили столицю країни місто Бухарест й утримували його до підходу радянських військ. Після повалення диктатури генерала Й. Антонеску країна оголосила про приєднання до антигітлерівської коаліції. Уже в серпні 1944 р. територію Румунії було визволено.

Радянські війська вийшли на кордон Болгарії. Болгарська армія не стала чинити опору. Тим часом комуністи підняли повстання в Софії та повалили пронімецький режим. Болгарська армія та партизанські загони спільно з радянськими військами вибили німецькі частини з Болгарії та вийшли на болгаро-югославський кордон.

За сприяння Радянської армії було звільнено від нацистської влади Югославію, Угорщину та Чехословаччину.

4. Наступ німецьких військ в Арденнах. У жовтні 1944 р. союзники розпочали операцію, метою якої було прорвати «лінію Зігфріда», форсувати Рейн та оволодіти Руром — промисловою базою Німеччини. Проте наступ союзників було зупинено.

Війська союзників забезпечувалися всім необхідним зі США та Англії. Вони були прив’язані до чіткості роботи атлантичних комунікацій, які, у свою чергу, залежали від пропускної здатності портів на півночі Франції, у Бельгії, Нідерландах. Німецькі війська під час відступу намагалися якнайбільше зруйнувати портові споруди, комунікації. Союзникам без значних ушкоджень дістався єдиний великий порт — Антверпен. Він розміщувався близько до фронту та був ідеальним із точки зору постачання військ союзників.

Німецький танк (ліворуч), підбитий під час Арденнської операції взимку 1944 р.

А. Гітлер, програючи на всіх фронтах, не залишав надій переломити хід війни на свою користь. Він прагнув скористатися суперечностями між союзниками. Із цією метою німецьке командування підготувало великий наступ на Заході в районі Арденн. Метою операції було оточення союзних військ і захоплення Антверпена.

Організації німецького наступу сприяли погодні умови, які не дозволяли союзникам використовувати перевагу в авіації. Німецький план був справжньою авантюрою. Німецькі танки мали пального на 100 км. Увесь розрахунок прориву фронту базувався на тому, що захоплення складів пального американської армії відбудеться несподівано. Для успішного просування німецьких військ був створений підрозділ, перевдягнений у форму американської армії. Він мав просуватися тилами військ союзників, поширювати паніку й захоплювати важливі об'єкти.

Німецький наступ 16—26 грудня 1944 р. спочатку мав успіх. Німецькі війська просунулися на 90 км углиб оборони союзників і зупинилися. Були вичерпані резерви, а особливо пальне. На початку січня 1945 р. німецька армія завдала ще одного удару в Ельзасі. Склалася ситуація, за якої ні союзники, ні німецькі війська не могли переломити хід боїв на свою користь.

В. Черчилль звернувся до Й. Сталіна з проханням розпочати наступ радянських військ. 12 січня 1945 р. радянські війська перейшли в наступ на 1200-кілометровій ділянці фронту. Союзники також почали тіснити німецькі війська. Таким чином, останнє сподівання А. Гітлера на злам у ході війни не виправдалося.

5. Тихоокеанський театр бойових дій. На початку 1944 р. США встановили свій контроль над Маршалловими островами, а із часом — над Маріанськими островами. У липні розпочалася операція по звільненню Філіппін. їх захоплення означало б для Японії розподіл її володінь на дві частини і втрату джерел сировини, що розміщувалися південніше. У цей самий час американська стратегічна авіація розпочала «повітряний наступ» проти Японії. За таких умов японське командування наказало дати вирішальну битву в районі острова Лейте (Філіппіни), розгромивши американський десант і флот (план «Се»).

Американські військові беруть у полон японського солдата на Маршаллових островах. 1944 р.

23 жовтня 1944 р. біля острова Лейте розпочалася найбільша в історії Другої світової війни морська битва між флотом союзників і Японії. За чотири дні японський флот було розгромлено. Вирішальної поразки зазнала і японська авіація.

Після цієї перемоги американські війська розгорнули вирішальний наступ на Філіппінах і до кінця року звільнили їх. Фактично Японія вже програла війну, але була не готова визнати це. Війна тривала.

Щоб відновити доступ до джерел стратегічної сировини на півдні, японське командування розробило й успішно провело наступальну операцію в Китаї, захопивши південь країни. У результаті було прокладено сухопутний маршрут доставки сировини. Значну частину військового виробництва було перенесено в Корею і Маньчжурію. Проти американського флоту японці масово почали використовувати атаки камікадзе. Це означало, що остаточний розгром Японії потребує часу й зосередження всіх сил країн антигітлерівської коаліції. Однак це було можливо лише після завершення бойових дій у Європі.

Запитання і завдання

1. Які країни були звільнені радянськими військами в 1944 р.? 2. Де відбулися антинімецькі повстання в 1944 р.? 3. Де й коли було відкрито Другий фронт? Яку назву мала десантна операція союзних військ у Нормандії? Як називалася оборонна лінія німецьких військ уздовж узбережжя Франції? 4. У якій битві американський флот вщент розгромив японський?

5. Як розвивалися події на радянсько-німецькому фронті в 1944 р.? 6. Як відбувалося звільнення Франції та Бельгії? 7. Які країни були визволені радянськими військами в 1944 р.? 8. Чим можна пояснити запеклий опір німецьких військ на завершальному етапі війні? 9. Що мало на меті німецьке командування, здійснюючи наприкінці 1944 р. наступ в Арденнах? Якими були його наслідки? Чому наступ не досяг мети? 10. Якими були підсумки бойових дій у Тихому океані в 1944 р.?

11. Складіть таблицю «Основні наступальні операції радянських військ у 1944 р. по звільненню території СРСР».

12. Чому радянські війська не прийшли на допомогу повстанню у Варшаві? Напишіть есе на цю тему.