Підручник по Всесвітній історії (профільний рівень). 10 клас. Гісем - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 52. Світ після Другої світової війни

ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ:

пояснювати, із якою метою було створено ООН; визначати підсумки роботи Міжнародних військових трибуналів для воєнних злочинців; характеризувати мирні договори із союзниками Німеччини.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли завершилася Друга світова війна? 2. Якими були основні рішення Ялтинської (Кримської) і Потсдамської конференцій?

1. НАСЛІДКИ ВІЙНИ. Після радісних днів святкування перемоги перед світом постали жахливі наслідки війни. Було зруйнувано тисячі міст, десятки тисяч сіл, підприємств. За роки війни було повністю розладнано транспортну систему, виведено з ладу велику кількість залізничних та автомобільних магістралей. У всіх країнах, що постраждали від війни, гостро постала житлова проблема. Фактично розпалася система торгівлі.

Війна завдала величезної шкоди сільському господарству. Мільйони мін, непідірваних боєприпасів, покинутої військової техніки заважали обробітку земель. Унаслідок постійних військових реквізицій та воєнних дій у зоні боїв зменшилися запаси зерна, поголів’я худоби й птиці. Різко загострилася продовольча проблема. Недоїдання, хвороби погіршували здоров’я населення, загрожували здоров’ю майбутніх поколінь і спалаху епідемій хвороб, як це сталося після Першої світової війни.

Англія уникла вторгнення, але зазнала руйнівних бомбардувань. Їй вдалося зберегти потенціал своїх промислових центрів, але вона фактично залишилася без золотого запасу, який перейшов до США як розрахунки за озброєння. У занепаді перебувала промисловість Франції, Італії, Японії.

У катастрофічному становищі опинилася Німеччина. Вщент були зруйновані міста, не працювала промисловість. До цього додавалися людські втрати, мільйони біженців і переселенців, моральне пригнічення населення. Крім того, Німеччина була зобов’язана відшкодувати союзним державам їхні військові витрати за репараціями, у тому числі у вигляді промислового обладнання, наукових розробок, технологій тощо.

У державах, які або не брали участі у війні, або на території яких не відбувалися бої, промисловість вціліла. Однак і вони потерпали через розпад міжнародної торгівлі, повсюдне скорочення торговельного флоту, нестачу сировини.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Серед учасників війни тільки одна країна — Сполучені Штати Америки — зміцнила свій економічний потенціал, значно збільшила промислове виробництво (порівняно з 1937 р. — на 14%), хоча значною мірою це відбувалося за рахунок випуску військової продукції. У 1948 р. на США припадало більше половини світового промислового виробництва, а в 1949 р. вони володіли 2/3 світових державних золотих запасів. У 1946—1949 рр. США вдвічі більше продавали товарів за кордон, ніж ввозили.

Переможне завершення війни країнами антигітлерівської коаліції оголило ті суперечності, які існували між СРСР та іншими країнами Заходу.

2. СТВОРЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ (ООН). Під час Другої світової війни постало питання про утворення міжнародної організації, яка б перебрала на себе функції Ліги Націй.

Восени 1944 р. на конференції у Вашингтоні представники СРСР, США, Англії та Китаю підготували пропозицію про створення Організації Об'єднаних Націй (ООН) та обговорили основні положення її Статуту.

Конференція в Сан-Франциско проходила 25 квітня — 26 червня 1945 р. Її учасниками стали всі держави, які оголосили війну Німеччині та Японії до 1 березня 1945 р. Право стати членами ООН отримали Українська РСР і Білоруська РСР. У роботі конференції взяли участь близько 300 делегатів із 46 країн світу.

Під час обговорення Статуту ООН виникло дві проблеми: щодо прийняття рішень у Раді Безпеки та питання про опіку над колоніями та залежними територіями. Відносно першої було прийнято радянську пропозицію, згідно з якою рішення Ради Безпеки приймаються одноголосно. Країни — постійні члени (СРСР, США, Англія, Франція, Китай) отримали право «вето». Завдяки цьому праву виключалася можливість використання авторитету міжнародної організації для виправдання дій, які суперечать принципам Статуту ООН. Проте це знижувало ефективність ООН як інструменту захисту миру, оскільки дійти згоди країнам із різними інтересами було складно. Водночас рішення, прийняті Радою Безпеки, задовольняли інтереси всіх держав. Щодо другої проблеми було вирішено, що система опіки має сприяти розвитку народів залежних територій «у напрямку до самоуправління або незалежності».

ЦІКАВІ ФАКТИ

Під час обговорення питання про механізм діяльності ООН між лідерами трьох держав виникла дискусія. Позиція Й. Сталіна полягала в тому, що держави, які взяли на себе основний тягар війни, несуть відповідальність і за мир. Тому малим країнам в ООН не потрібно надавати таких прав, завдяки яким вони могли б суперечити великим державам. Ф. Рузвельт погодився із цією думкою. Однак В. Черчилль заперечив: «Нехай орел дозволить малим пташкам співати, проте звертати увагу на їхній спів не варто — нехай собі співають».

ОСНОВНІ СТРУКТУРИ ООН

39-поверхова будівля штаб-квартири ООН, зведена в 1950 р. на березі Іст-рівер у Мангеттені в Нью-Йорку. Сучасний вигляд

ЦІКАВІ ФАКТИ

Вищим органом ООН було визначено Генеральну Асамблею, яка збирається на свої сесії один раз на рік. До її обов'язків входять затвердження бюджету організації, прийняття нових членів, обрання непостійних членів Ради Безпеки, Економічної і Соціальної ради. Ради з питань опіки, Міжнародного суду, Секретаріату на чолі з Генеральним секретарем ООН. Рада Безпеки за Статутом є постійним органом, на який покладаються обов'язки щодо підтримання миру. Для реалізації своїх повноважень Рада Безпеки має право накладати на агресора санкції, вводити блокаду й застосовувати проти нього силу. У вирішенні всіх питань, крім процедурних, потрібна одностайність постійних членів Ради Безпеки.

У прийнятому на конференції Статуті ООН зазначалося, що метою нової організації є підтримання міжнародного миру й безпеки колективними заходами, розвиток дружніх відносин між країнами, здійснення міжнародного співробітництва під час вирішення проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру. ООН базувалася на принципах суверенної рівноправності всіх членів, мирного вирішення спірних питань, утримання від застосування сили. ООН не мала права втручатись у внутрішні справи країн, крім випадків, коли таке втручання необхідне для підтримання миру.

Офіційною датою створення ООН вважається 24 жовтня 1945 р., коли було затверджено Статут ООН.

Під егідою ООН було створено різні спеціалізовані організації: ЮНЕСКО (ООН із питань освіти, науки і культури), ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), МОП (Міжнародна організація праці), ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація), ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН) тощо.

Зараз налічується близько 190 членів ООН. Генеральна Асамблея ООН розпочала свою діяльність у 1946 р. На першій сесії були обрані непостійні члени Ради Безпеки, призначено першого Генерального секретаря ООН (ним став Трюгве Лі), створено Комісію з атомної енергетики. Однак через суперництво СРСР і США та їхніх прихильників робота ООН була ускладнена.

У 1948 р. ООН прийняла Декларацію прав людини та Пакт про громадянські й політичні права. У документах містився заклик до всіх країн дотримуватися у своїй політиці пріоритету інтересів особи над класовими та національними.

3. НЮРНБЕРЗЬКИЙ ТА ТОКІЙСЬКИЙ СУДОВІ ПРОЦЕСИ. За рішенням Потсдамської конференції був створений Міжнародний військовий трибунал, який мав засудити воєнних злочинців за вчинені злочини. Із 20 листопада 1945 до 1 жовтня 1946 р. тривав Нюрнберзький судовий процес над групою головних німецьких воєнних злочинців. Міжнародний військовий трибунал визнав підсудних винними у здійсненні підготовки й веденні агресивних війн проти миролюбних країн, у порушенні міжнародних договорів та угод, у здійсненні спланованих воєнних злочинів, що проводилися з особливою жорстокістю, у злочинах проти людства (знищення народів за расовими та національними ознаками). У Німеччині в перші післявоєнні роки відбулося 2 млн процесів над воєнними і нацистськими злочинцями.

Із 3 травня 1946 до 12 листопада 1948 р. проходив Токійський судовий процес над головними японськими воєнними злочинцями. За участь у підготовці та розв’язанні агресивної війни, здійснення масового знищення мирного населення в окупованих країнах і полонених та інші злочини семи підсудним було винесено смертний вирок, 16 осіб отримали довічне ув’язнення. Серед страчених були колишні прем’єр-міністр Японії, військовий міністр, представники вищого генералітету.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Під час Нюрнберзького судового процесу Герману Герінгу, Йоахіму фон Ріббентропу, Вільгельму Кейтелю, Ернсту Кальтенбруннеру, Альфреду Розенбергу, Гансу Франку та іншим воєнним злочинцям (загалом 12 осіб) було винесено смертний вирок, деяких (Рудольф Гесс, Вальтер Функ) засуджено до довічного ув'язнення. Трибунал оголосив злочинним керівний склад нацистської партії, СС, СД, гестапо. Вимога СРСР визнати злочинними організаціями гітлерівський уряд, верховне командування та генеральний штаб не була підтримана.

Рейхсмаршал Герман Герінг (ліворуч), рейхсміністр авіації, найважливіший з уцілілих високопосадовців Третього рейху, на лаві підсудних під час Нюрнберзького процесу. 1945 р.

Такі самі процеси охопили і всі країни Європи, особливо Францію, Бельгію, Нідерланди, Норвегію, Югославію, Польщу. В Україні також пройшли судові процеси над нацистами та їхніми пособниками, що здійснили злочини на території УРСР. Найбільшим із них був Київський процес.

4. МИРНІ ДОГОВОРИ З КОЛИШНІМИ СОЮЗНИКАМИ НІМЕЧЧИНИ. Для підготування мирних угод із Німеччиною, Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією було створено Раду міністрів закордонних справ. Для узгодження питань, пов’язаних із мирними договорами, у Парижі відбулася мирна конференція за участю 21 держави (29 липня — 15 жовтня 1946 р.).

Після завершення роботи конференції на засіданнях Ради міністрів закордонних справ найбільш гострі проблеми мирних договорів були вирішені шляхом взаємних поступок і компромісів. 10 лютого 1947 р. в Парижі було укладено мирні договори з Італією, Фінляндією, Болгарією, Угорщиною та Румунією. Їхні умови передбачали переважно повернення до довоєнних кордонів, проведення демілітаризації, денацифікації, демократизації, декартелізації. Італія відмовлялася від усіх своїх колоній, мала знищити військові укріплення на кордонах й обмежити загальну кількість збройних сил. Місто Трієст із прилеглими землями перетворювалося на вільну територію Трієст.

Мирні договори із союзниками Німеччини після Другої світової війни суттєво відрізнялися тим, що вони не були принизливими для переможених держав, як після Першої світової війни.

Мирні договори з Німеччиною та Японією на той час не були розроблені, тож їх розгляд відкладався. Мирний договір із Японією датовано 1951 р., а з Німеччиною питання остаточно було вирішено тільки в 1990 р.

Тимчасово в Німеччині, Австрії, Японії, Кореї вводилися окупаційні режими країн-переможниць. Так, Німеччина, Австрія, міста Берлін і Відень були поділені на чотири окупаційні зони Англії, США, СРСР та Франції. Метою окупації Німеччини проголошувалися відродження єдиної країни, яка не становитиме загрози війни, ліквідація небезпечних для збереження миру державних, політичних і військових структур. Проте реалізувати цю мету в післявоєнні роки не вдалося. «Холодна війна», що розпочалася, привела до утворення в 1949 р. двох німецьких держав: Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) та Німецької Демократичної Республіки (НДР).

Окупація Японії здійснювалася з метою створення таких політичних й економічних структур, які б забезпечували розвиток країни демократичним шляхом і перетворили Японію на країну, що не становить загрози війни.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Італія мала сплатити СРСР репарації в розмірі 1 СЮ млн доларів. Фінляндія зобов'язувалася передати СРСР на півночі область Петсамо (Печенга), а також в оренду на 50 років військово-морську базу Порккала-Удд у Фінській затоці. Румунія, Фінляндія мусили сплатити СРСР по 300 млн доларів репарацій у вигляді поставок товарів, Угорщина — 200 млн доларів. Передбачалося виведення окупаційних військ із території цих держав, крім Угорщини та Румунії, де залишалися радянські війська.

ВИСНОВКИ

• Друга світова війна докорінно змінила світ — відбулася зміна світових лідерів, сформувалися дві наддержави.

• Провідні країни світу були змушені створити принципово нову систему міжнародних відносин, яка б забезпечувала інтереси інших.

• Ураховуючи негативний досвід урегулювання відносин між державами після Першої світової війни, лідери країн антигітлерівської коаліції вже не прагнули приниження переможених держав і вирішення за їхній рахунок власних проблем. Зміни кордонів у Європі були незначними.

• Для підтримання миру й безпеки у світі було створено ООН.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Яку дату вважають днем заснування ООН? 2. Назвіть керівні органи організації. 3. У чому звинувачували воєнних злочинців, що опинилися на лаві підсудних Міжнародного військового трибуналу? 4. Як називався судовий процес над японськими воєнними злочинцями? 5. Коли відбулася Паризька мирна конференція? 6. У якому році було підписано мирні договори із союзниками Німеччини?

7. Із якої метою було створено ООН? Якими принципами керується у своїй діяльності ця організація? 8. Яким є механізм діяльності ООН? Що таке Рада Безпеки, які її функції? 9. Якими були людські і матеріальні втрати в Другій світовій війні? 10. Із якою метою було проведено Нюрнберзький і Токійський судові процеси? Які їх підсумки?

11. З'ясуйте загальні підсумки Другої світової війни. Викладіть їх у вигляді тез. 12. Складіть таблицю «Мирні договори із союзниками Німеччини».

Питання для порівняння

Фінляндія

Італія

Румунія

Угорщина

Болгарія

13. Складіть есе за одним із питань (на вибір): 1) Чому участь в антигітлерівській коаліції не переросла в післявоєнне співробітництво її учасників? 2) Якими є основні відмінності в підходах до підписання мирних договорів після Першої і Другої світових війн?

Практичне заняття

Праведники народів світу: подвиг в ім'я людини

Узагальнення знань за розділом VII «Друга світова війна»

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом VII «Друга світова війна»