Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Сорочинська
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 12. Міфи та релігія Давнього Єгипту
Після вивчення матеріалу параграфа ви зможете:
• визначати зміст єгипетської міфології;
• наводити приклади єгипетських міфів;
• описувати основні особливості релігії давніх єгиптян.
Пригадайте:
1. Хто такі жерці?
2. Назвіть фараона Стародавнього Єгипту, який намагався впровадити монотеїстичну релігію.
1. Єгипетські боги
Як і всі давні народи, єгиптяни ототожнювали своїх богів із силами природи. Тому в стародавніх єгиптян було безліч богів і богинь. У кожній місцевості поклонялися своїм богам, однак були й божества, єдині для всієї країни. Боги об’єднувалися у велику родину — пантеон.
Особливо шанували в Єгипті бога давньої столиці Мемфіса — Птаха. Єгиптяни вірили, що він створив інших богів і весь світ. Бог сонця Ра дарував землі й людям світло, тепло, життя. З часом культ бога Ра злився з культом бога Амона. Амон-Ра був головним богом Єгипетської держави, царем богів.
Бог землі Геб і богиня неба Нут вважалися дітьми Птаха. З усіх давніх народів тільки у єгиптян богом землі був чоловік. Геб зображувався у вигляді людини з головою змії, а Нут — в образі жінки чи небесної корови, усіяної зірками.
Особливо шанували єгиптяни бога мудрості Тота. Той був писарем богів і навчив людей письму, рахунку, різним знанням. Він же був провідником душ у царство мертвих. Зображали Тота у вигляді людини з головою птаха ібіса або у вигляді мавпи.
Бог Амон-Ра
Бог мудрості Тот
Мумія — забальзамоване тіло людини або тварини.
Пантеон — сукупність богів однієї релігії.
Бог Озіріс
2. Озіріс — володар підземного царства
Жителі Давнього Єгипту надавали особливого значення тому, що буде з душею після смерті людини. Життя, вважали єгиптяни, лише тимчасове перебування на цьому світі, мить у порівнянні з вічним існуванням душі в потойбічні. Для потойбічного життя не тільки готували тіло померлого, перетворюючи його на мумію, а й споруджували «будинки вічності» — піраміди й гробниці. Оскільки для єгиптян загробне життя було таким же реальним, як і земне, то небіжчика забезпечували речами, якими він звик користуватися: одягом, їжею, прикрасами. Військовому клали зброю, землеробові — мотику, писцеві — глиняні таблички.
Отже, й бог Озіріс, що царював у царстві мертвих, був одним з найбільш шанованих.
Озіріс був старшим сином бога землі Геба й богині неба Нут. Як і фараони, він спочатку царював на землі. За його правління люди не знали ні воєн, ні хвороб, ні голоду. Озіріс навчив єгиптян землеробству і виноградарству, будуванню міст, добуванню мідної та золотої руди, мистецтву лікування і писемності. Бог пустелі, вітру та війни Сет вирішив знищити його. Спочатку він виготовив саркофаг, а тоді влаштував свято, на яке запросив Озіріса. Тут Сет оголосив, що саркофаг буде подарований тому, кому підійде за розміром.
Коли Озіріс ліг у нього, саркофаг закрили кришкою, запечатали свинцем і кинули в Ніл. Але бог воскрес із мертвих. Він залишив трон синові Гору, а сам став царювати й вершити суд у царстві мертвих. Гор був останнім богом на землі, оскільки інші вищі істоти переселилися на небо. Гор протягом 80 років боровся проти Сета. Зрештою, він потім передав царський трон людським правителям — фараонам.
Саркофаг — кам’яний ящик із зображеннями магічних символів та заклинаннями, у якому розміщувалася домовина з тілом.
Озіріса зображали поміж дерев у вигляді людини з зеленою шкірою. Єгиптяни вважали, що кожного року Озіріс помирає та відроджується до нового життя. Сета зображали зі звіриним обличчям і вогняним волоссям. Народився Сет за три дні до Нового року, тому єгиптяни вважали цей день нещасливим.
3. Підземний світ. Царство мертвих
Жителі Єгипту вірили, що підземне царство розташоване далеко на заході і, щоб дійти без перешкод до Озіріса, потрібно знати багато заклинань.
Їх записували жерці до «Книги мертвих». Діставшись до «Великого Будинку Двох Істин», де царював Озіріс, померлий поставав перед його судом.
Долю померлого вирішували 42 судді. Праведність душі визначали за допомогою ваг. На одну чашу клали серце (у ньому, на думку єгиптян, містилася душа), на другу — перо богині Маат, що символізувало правду.
Якщо серце переважувало, то померлий був грішником, і чудовисько Амту — лев з головою крокодила — з’їдало його. Якщо померлий не мав гріхів, то оживав для подальшого вічного життя у раю — Іару.
4. Муміфікація
Коли єгиптяни ще не знали таємниці бальзамування, тіла померлих закопували у гарячий пісок пустелі. Згодом відкрили речовини, які дали можливість зберегти тіло від руйнування. Бальзамуванням займалися тільки фахівці, які знали його секрети. За їхньою роботою наглядали жерці. Муміфікація потребувала великих коштів, тому зберегти тіло небіжчика таким чином могли дозволити собі лише заможні єгиптяни, зокрема фараони та їх оточення.
Бальзамування (муміфікація) — спеціальна обробка тіла небіжчика, яка давала змогу зберегти його від тліну та розпаду.
Мумія
Перевірте, як ви запам’ятали
- 1. Які боги були загальноєгипетські?
- 2. Який бог був головним у Єгипетській державі?
- 3. Хто з богів управляв Царством мертвих?
- 4. Що таке мумія?
Поміркуйте і дайте відповідь
- 5. Як пов’язані між собою релігія і процес муміфікації?
- 6. Чому у єгиптян богом землі був чоловік, а не жінка, як в інших народів?
Виконайте завдання
- 7. Відповідно до назви єгипетських богів укажіть сферу їхньої діяльності.
- 8. Складіть розповідь: «Створення мумії».
Завдання для допитливих
- 9. Обговоріть у групах. Чому багато єгипетських богів мали голови тварин?
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Міфи та релігія Давнього Єгипту
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України