Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Голованов
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
§ 50. Витоки сучасних цивілізацій
1. Причини зникнення стародавніх цивілізацій
Відомо, що поняття «цивілізація» може позначати не тільки рівень розвитку суспільства, а й групу народів і держав, що об'єднані певною територією, культурними та господарськими зв'язками. Таке об'єднання утворює локальну (окрему) цивілізацію, наприклад цивілізацію Стародавнього Єгипту. Завдяки нашій подорожі в часі ми тепер спроможні охопити уявою та розумінням усю історію стародавнього світу. Наші знання дозволять нам тримати в полі зору весь рух історії.
Історія, наче потужна ріка, просуває людство крізь час і змінює його на цьому шляху. Протягом існування в минулих тисячоліттях людство створювало цивілізації, які залишилися слідами з минулого, як відбитки чобіт на глині. Під час наших мандрів у часі ми відвідали кілька стародавніх цивілізацій. Пригадайте кожну з них. Зверніть увагу на те, що тепер жодної з таких цивілізацій не існує — їх поглинула товща минулого часу, подібно до того, як під шаром землі сховалися археологічні пам'ятки.
Чому зникли стародавні цивілізації? За доби свого розквіту кожна з них сягала могутності. Створені кожною цивілізацією імперії панували над підкореними народами, вершили їхню долю, аж поки самі не виснажилися та розсипалися в порох.
Дослідники століттями шукають причини зникнення стародавніх цивілізацій. Вони вже мають свої пояснення цього. На прикладі кожної цивілізації можна визначити кілька причин їхнього згасання. Вони можуть не повторюватися, крім однієї. Вона полягає в тому, що рано чи пізно будь-яка цивілізація цілком вичерпує здатність до розвитку. Її населення вже не може виробляти продукти харчування та господарські вироби більше, ніж раніше, а без цього розвитку немає. Отож слабшають держави, вичерпується військова сила, занепадає культура.
Усі цивілізації стародавнього світу послабшали, розпалися та зникли саме через виснаження свого господарства — ідеться про Шумер, Стародавній Єгипет чи Західну Римську імперію. Як саме вони припинили існування: розпалися самі, чи їх завоювали сусіди — уже не так важливо. Головна причина була спільна, і ви тепер знаєте цю таємницю. На руїнах цивілізацій, що зникли, формуються нові. Вони розвиваються, набирають силу. Створюються нові держави, знову розквітає культура, мистецтво — історія починає нове сходження до вищого рівня розвитку суспільства.
Будь-яка історична ситуація ніколи не повторюється сповна, вона може мати лише часткову схожість із тим, що вже відбулося. Але завжди зберігаються та діють історичні закономірності. Деякі з них вам відомі, про інші дізнаєтеся згодом.
Ми нагадаємо лише про деякі з них. Наприклад, слід пам'ятати, що з виникненням нерівності в суспільстві неодмінно формується експлуатація. Це спричиняє формування держави. Варто також пам'ятати, що міста, які розташовані на торгових шляхах, розвиваються швидше від сусідів. Не зайвим також мати на увазі, що розвиток культури та освіти стає чинником прискореного розвитку і самої держави.
Також зауважте, що героїзм та звитяга під час захисту своєї Вітчизни не бувають марними. Ми не знаємо напевно, якими будуть наслідки наших дій, але може статися, що, захищаючи свою країну, герої захищають майбутню долю людства. Наприклад, як виявилося, 300 спартанців з царем Леонідом у 480 р. до н. е. захищали не тільки Елладу, а й цивілізацію сучасної Європи, яка потім успадкувала культуру Греції та Риму.
2. Сучасні цивілізації на мапі світу
У наш час на всій планеті Земля людство створило світову цивілізацію. Але вона не об'єднує все людство в єдине суспільство а складається з кількох великих цивілізацій. Однією з найбільших є Новоєвропейська цивілізація, яка охоплює простори Західної, Південної та частково Східної Європи. На сході Новоєвропейська цивілізація межує з цивілізацією Євразії (Східної Європи й Азії, яка простягається від Уральських гір до Далекого Сходу). Україна, розташована в Східній Європі на межі зустрічі цих двох цивілізацій. Тривалий час Україна перебувала в складі цивілізації Євразії через те, що певний час була під владою Московського царства, а згодом Російської держави (про той період історії ви дізнаєтеся в наступних класах). Тепер наша держава прагне об'єднатися з Новоєвропейською цивілізацією та увійти до складу Європейського Союзу.
На захід від Новоєвропейської цивілізації, на Американському континенті сформувалася цивілізація Нового Світу. Цивілізацію Нового Світу нині поділяють на Північноамериканську, яку утворюють США й Канада, та Латиноамериканську, яка охоплює весь континент Південної Америки.
На Південному Сході від Новоєвропейської цивілізації розкинула свої простори цивілізація Азії, яка також не є цілісним утворенням: її поділяють на регіони Близького Сходу, Центральної та Середньої Азії, Південної Азії та Далекого Сходу.
РЕГІОН — частина поверхні нашої планети, яка може вміщувати територію однієї чи кількох держав. суспільного ладу тощо.
3. Головні ознаки європейської цивілізації та її історичне підґрунтя
Сучасна європейська цивілізація зародилася та поширювалася з територій, які були охоплені кордонами Римської імперії на європейському континенті. Насамперед це була територія Апеннінського півострова й Трансальпійської та Нарбонської Галлії, розташованої на землях майбутньої Франції, Бельгії, Швейцарії.
Тривалий час вона була однією з провінцій Римської імперії. Коли в І ст. до н. е. Гай Юлій Цезар був намісником цієї провінції, він зі своїми легіонами перейшов ріку Рейн, за якою починалися землі ворожих до римлян германських племен. Для цього римські воїни за наказом Цезаря спорудили міст через Рейн — величну, надійну споруду, яка вражала уяву всіх і насамперед — варварів-германців. Мостом римські легіони перейшли на їхню територію і пробули там кілька днів. Германці, вражені могутністю римських легіонів, так і не наважилися вступити з ними в боротьбу.
У такий спосіб Цезар показав варварам силу Риму. Не зустрівши на землях германців опору, він повернувся за Рейн — на територію римської провінції. Цезарь одразу ж наказав знищити міст, щоби вороги по ньому не ввійшли в кордони імперії. За кілька років він повторив свій похід, але знову обійшлося без сутичок з варварами.
Ці походи справили таке враження на германців, що вони ще п'ять століть не наважувалися вдиратися на землі римської провінції, тобто в Галлію.
За цей час Галлія дедалі глибше занурювалася в античну культуру, сформовану римською та грецькою культурою. Ця культура протягом п'яти століть так міцно вкоренилася в життя народів, які жили тут, що потім, коли настали часи Великого переселення народів, загибелі Західної Римської імперії (принагідно пригадайте, коли це сталося), мешканці Галлії зберегли її, успадкувавши від римлян. Відтоді народи
Західної Європи несли у своїй культурі античну спадщину через середні віки, наступні століття, які називають Новий час, і значною мірою зберегли її до сьогодні.
Тож можна сказати, що вся сучасна європейська культура в основі своїй є античною, тобто греко-римською.
Народи Центральної та Західної Європи протягом середньовіччя та Нового часу побудували європейську цивілізацію. Кожний із цих народів ішов крізь століття своїм шляхом, долав свої перешкоди та долав круті повороти історії. Протягом другої половини VIII ст. більшість з них було прилучено до держави Карла Великого, яка значною мірою окреслила й нинішні кордони європейської цивілізації.
У сучасному світі європейська цивілізація посідає центральне місце та справляє визначальний вплив на життя всього людства. При цьому інші народи, зокрема Північної Америки, Китаю мають високий рівень розвитку господарства та культури. Але європейська цивілізація є для людства прикладом високих стандартів якості життя в суспільстві, ступенем розбудови громадянського суспільства. Такий різновид суспільства робить громадян Європи повноправними учасниками громадського та політичного життя. Саме європейська цивілізація показала людству приклад побудови демократії, поширеної сьогодні в усьому світі.
4. Значення давньої історії України як складової світової історії
Упродовж цього року ми подолали шлях, який пройшло людство за період стародавньої історії. Ми бачили, як наші тваринні предки поступово позбувалися тваринних ознак, перетворюючись на людей. Окремі групи цих людей, набуваючи здатності працювати, об'єдналися в суспільство та стали людством.
На наших очах народжувалися імперії, котрі з часом розпадалися та зникали. Ми були гостями трипільців, які жили на третині теренів нашої сьогоднішньої держави. Трипільська культура збагатила господарський, культурний досвід людства здобутками в галузі землеробства, ремесла, будівельної справи. Народи, які населяли територію трипільців, згодом багато чого успадкували від їхнього історичного досвіду.
Звісно, держави з назвою Україна за тих часів іще не існувало — вона вийщла на історичний шлях пізніше. Але приблизно в той час, коли впала Західна Римська імперія, у V ст. н. е. відбулося розселення слов'янських народів на території Балканського півострова та в Східній Європі.
За свідченням дослідників історії України, місто Київ було засновано через п'ять років після відсторонення від влади останнього римського імператора Ромула Августула — у 482 р. Стародавні слов'яни, предки багатьох сучасних слов'янських народів, у тому числі українців, осіли на місцях, на яких потім утворяться їхні держави. Вони оселилися збоку від круговерті драматичних подій минулого.
Проте слов'яни, зокрема й українці, залишилися учасниками стародавньої історії. Вони успадкували культуру стародавніх народів, підхопили світло їхньої культури й перенесли його до сучасності. Здобутки в галузі техніки, науки, мистецтва стали надбаннями сучасної цивілізації завдяки нашим стародавнім предкам.
Довідковий матеріал «Словник термінів» та відповіді на кросворди та ребуси» подано для ознайомлення на розсуд учителя. Посилання https://is.gd/lx5UtM або QR-код
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України