Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Голованов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 38. Римська республіка в ІІ–І ст. до н. е.

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

  • 1. Провінц
  • 2. Вето
  • 3. Консул
  • 4. Ахейський союз
  • а) антимакедонське об'єднання грецьких міст у Пелопоннесі
  • б) титул кожної з двох виборних найвищих урядових осіб, а також той, хто мав цей титул
  • в) право народних трибунів накладати заборону на рішення урядових органів
  • г) підкорена країна, управителів якої призначав сенат

1. Криза Римської республіки

Наприкінці ІІ ст. до н. е. в Римі дедалі частіше почали відчувати ознаки наближення кризи республіканського устрою. Як ви пам'ятаєте, за формою політичної влади Рим був аристократичною республікою. Одночасно це був античний поліс. Колектив громадян у перші століття існування міста був невеликим, він становив кілька десятків тисяч жителів. За таких умов вони, мешкаючи поруч, знали один одного як сусіди. Урядовців щорічно переобирали Народні збори. Римляни добре знали тих, кого вони обирали. Їх не можна було заплутати, обдурити марними обіцянками перед виборами.

Римлянин зі слугою в Помпеї переходить на другий бік вулиці

Таке полісне державне управління було створено для керування невеликою територією, яку можна було б обійти пішки за день. Та згодом, після завойовницьких походів, територія держави поширилася. Тепер дістатися її віддалених кордонів можна було лише за місяці. Такою державою важко управляти урядовцям, яких обирали тільки на рік. За цей час магістрат ледь устигав належним чином вникнути в справи, а вже треба було передавати посаду наступникові. Політичний устрій для управління невеликим полісом уже не підходив для керування величезною державою.

До того ж у колективі громадян розпочалися зміни, які загрожували єдності. Ширшала прірва між багатіями (вершниками, сенаторами) і плебеями та люмпенами. Зростала кількість розорених селян, які переселялися до міста й ставали люмпенами. Отже, ситуація в державі загострилася, що призвело до вибухів невдоволення громадян та пролиття крові.

2. Суспільно-політична боротьба в Римі. Реформи братів Гракхів

Землі Італії обезлюдніли, римські багатії скупили величезну кількість ланів, які тепер обробляли раби. Безземельні селяни не мали права служили в армії, держава втрачала військову могутність. У суспільстві зростали суперечності, котрі загрожували кризою. Назрівала потреба глибоких перетворень у землеволодінні, про які вже мріяли окремі аристократи, але поки що ніхто не наважився відкрито пропонувати нові закони, бо це зачепило б інтереси великих земельних магнатів.

Першими на захист римського плебсу стали двоє братів — Тиберій і Гай Гракхи, які походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв. Старший брат, Тиберій у 133 р. до н. е. став народним трибуном. Він запропонував закон, за яким переділ землі забезпечував нею селян-бідняків, було заборонено мати понад 250 га землі, решту її держава мала викупити й роздати бідноті невеликими наділами. Проти Тиберія повстали всі великі землевласники, яких була більшість у сенаті.

Наближалося переобрання народних трибунів. Тиберій знову запропонував свою кандидатуру на вибори. Знать розуміла, що його можуть обрати, тож вирішила зірвати вибори. На зборах сенатори вчинили бійку й убили Тиберія та 300 його прибічників, а мертві тіла вночі скинули в Тибр.

Справу Тиберія продовжив його брат Гай. У 123 р. до н. е. Гая обрали трибуном, і він повернувся до закону про землю. Діяв обережніше: залучив на свій бік вершників, передавши їм судові справи про зловживання в провінціях. Більшість порушень була на совісті вершників, тому тепер вони могли не боятися судів. Гай Гракх зумів знизити ціни на хліб. Щоб надати бідноті змогу заробити, розпочалося будівництво доріг у всій Італії.

Успіх діяльності Гая Гракха був такий значний, що його переобрали в народні трибуни ще на рік. Але сенат почав рішуче протидіяти його перетворенням.

На початку 121 р. до н. е. на вулицях Рима зчинилися заворушення. Наймані вбивці полювали на Гая. Під час утечі, коли переслідувачі вже наздоганяли його, трибун звелів заколоти його своєму рабові. Той тремтячими руками встромив меча в груди пана, а потім на очах переслідувачів убив і себе.

Обидва шляхетних брати спробували реформами зупинити зростання майнової нерівності в суспільстві. Але загальмувати рух історії неможливо; Гракхи героїчно загинули, захищаючи інтереси римської бідноти. Уперше римська знать, перешкоджаючи реформам народних трибунів, порушила закони. Досі особи народних трибунів були недоторканими, ніхто не мав права навіть узяти їх під варту. Але Тиберія убив один із сенаторів, а Гай загинув, утікаючи від найманих убивць.

Поразка реформ Тиберія і Гая розхитала римську законність, прискорила зростання нерівності й загострила суперечності в суспільстві.

Але щоб зупинити ці небезпечні процеси в суспільстві, слід було припинити торгівлю землею. Це неминуче загальмувало б весь розвиток господарства в державі та призвело би до її відставання від сусідніх держав. Неминуче послаблений Рим, рано чи пізно, здолали б сусідні держави чи племена варварів. Рух історії управляється невідворотними закономірностями, які слід враховувати політикам та громадянам.

  • 1. Чому римські селяни втрачали землю?
  • 2. Якою була мета реформ братів Гракхів?
  • 3. Чому реформи Гракхів зазнали невдачі? Чи могло статись інакше?
  • 4. Уявіть, що реформи братів Гракхів були успішно здійснені. До яких результатів це могло би привести?
  • 5. З яких причин політичний устрій Римської республіки перестав підходити до вимог управління державою?