Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Голованов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Тема 3. Доба еллінізму

§ 31. Східний похід Александра Македонського

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

  • 1. Демосфен
  • 2. Сатрап
  • 3. Філіпп ІІ
  • а) правитель області, провінції в Стародавній Персії та Мідії, який мав необмежену владу
  • б) македонський цар, ворог Афінської держави
  • в) афінський політик, ворог македонян

1. Початок воєнних дій проти Персії

Підкоривши Грецію, Філіпп ІІ готувався до війни з Персією. Через Геллеспонт на узбережжя Малої Азії він відрядив невелике військо під командуванням Парменіона, щоб забезпечити переправу основних сил армії. Але перед початком походу Філіппа ІІ внаслідок змови вбили. Розлючені охоронці знищили заколотників, але хто керував змовою, так і не дізналися. Царем було проголосили сина Філіппа ІІ Александра. Воїни довіряли йому й сподівалися, що молодий хоробрий цар поведе їх до нових завоювань, перемог і здобичі.

Та перш ніж продовжити справу батька, Александрові довелося придушувати заворушення, що вибухнули після звістки про смерть Філіппа ІІ. Ця новина подарувала сусіднім варварським племенам і всій Елладі надію на визволення з-під македонської гегемонії. Довелося відкликати Парменіона з Азії, і це навело персів на думку, що нащадок Філіппа ІІ відмовився від завоювань. Проте Александр мав вирішити нагальні справи вдома, перш ніж податися в далекі країни.

Повстання іллірійців і трибалів він придушив доволі швидко. Але відразу ж проти Македонії виступили Фіви й Афіни. До того ж хтось повідомив, що Александр загинув у бою. Однак молодий цар діяв дуже енергійно. Стрімко перетнувши Фессалію, яка відділяла його від Беотії, він безперешкодно проскочив Фермопільську ущелину й зненацька опинився перед стінами Фів. Перелякані фіванці не встигли оговтатись, як загарбники увірвалися до міста. Столицю

Беотії було захоплено, усіх фіванців продано в рабство, стіни міста зруйновано. А ось до Афін Александр поставився м'якше, на превелику радість городян, які вже приготувалися до жорстокої кари за повстання. Елладу знов приборкали.

На черзі була Персія. Навесні 334 р. до н. е. армія Македонського переправилася через протоку Геллеспонт у Малу Азію. Перш ніж ступити на землю, Александр із палуби корабля встромив спис — символ майбутнього завоювання — в азійський берег.

Македонська 35-тисячна армія складалася з македонців, союзних греків і фессалійської кінноти. Спершу македонський цар хотів завоювати лише півострів Малу Азію.

ІЛЛІРІЙЦІ — племена північного заходу Балкан і південного сходу Апеннін.

ТРИБАЛИ — римська назва грецьких племен філе.

Величезною перською державою правив на той час цар Дарій ІІІ Кодоман з династії Ахеменідів (336-330 рр. до н. е.). Легкодухий, позбавлений хоробрості, він ледь управлявся з володарюванням. Держава не була готова до війни. Військо складалося з воїнів підкорених народів, які неохоче билися за інтереси своїх гнобителів. Перси були переважно легкоозброєними лучниками, сильними у двобої, але недисциплінованими, незлагодженими в битві, тому й уразливими для важкої фаланги.

Дарій ІІІ, переконаний у перемозі, наказав захопити Александра живим і привезти в Сузи. Проти македонців вирушила армія з 20 тисяч воїнів, серед котрих були й грецькі найманці на чолі з Мемноном, які перебували на службі в персів.

Перша битва з персами відбулась у 334 р. до н. е. на берегах р. Гранік, неподалік від Трої. Через неорганізованість перси, яких очолював сатрап Лідії Спітридат, зазнали поразки. Александра було поранено, він ледь не загинув. Його врятував Кліт, один із знатних македонців. Вдячний Александр назвав його своїм братом.

Александр переходить Гранік: попереду вершники, а за ними — фаланга

Урочистий в'їзд Александра до Вавилона

Здолавши опір ворога, Александр рушив на південь узбережжям Малої Азії, щоб визволити грецькі міста. Греки здебільшого мирно зустрічали македонців, хоча й не дуже раділи. Тільки Мілет і Галікарнас із їхніми перськими гарнізонами опиралися, проте були здолані штурмом. Невдовзі Мала Азія була підкорена.

Армія Александра рушила в Сирію, але несподівано зіткнулася з перським військом, яке зібрав Дарій ІІІ. У 333 р. до н. е. біля міста Ісси відбулася велика битва. Дарій знову зазнав поразки й утік з поля битви, кинувши напризволяще свою родину — матір, дружину та двох дочок, а також увесь обоз і польову скарбницю.

Тепер Александр усвідомив слабкість Персії. Він відчув, що йому під силу підкорити всі землі східного царства, і вирушив у найбагатшу з перських сатрапій — Єгипет. Шлях туди пролягав через фінікійське узбережжя. Македонці підкоряли фінікійські торгові міста без відчутних утрат і зусиль. Тільки місто Тір вчинило опір, Александру довелося простояти під його мурами шість місяців. Але врешті Тір було взято, а його жителів жорстоко покарано за непокору.

Зате в Єгипті царя зустрічали дуже радо, бо вважали його визволителем від персів. На знак подяки жерці оголосили його сином бога Амона. Александр заснував у дельті Нілу місто, яке назвали на його честь, — Александрія.

У 331 р. до н. е. македонське військо знову рушило на північ — до Месопотамії.

СХІДНИЙ ПОХІД АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО

2. Остаточна поразка Дарія ІІІ

За зиму перський цар зібрав нове військо, ще більше від попереднього. Вирішальна битва сталася 1 жовтня 331 р. до н. е. біля селища Гавгамели.

Перед початком бою Дарій закликав своїх воїнів урятувати перський народ, згадуючи при цьому богів, славних предків та вічно живого в пам'яті Кіра Великого. Найбільша за всю стародавню епоху битва тривала протягом дня. Обидві армії билися мужньо, але у вирішальний момент усе визначив удар македонської важкої кінноти, яка прорвалася майже до командного пункту Дарія ІІІ. Нерви в царя не витримали — він повернув свою колісницю й кинувся навтьоки. Залишившись без головнокомандувача, армія здалася в полон македонцям, які здобули перемогу.

Невдовзі малою кров'ю вони заволоділи й столицею держави — Вавилоном, відтак кіннота Парменіона захопила Сузи, де зберігалася царська скарбниця. До Александра потрапило 40 тис. талантів срібла й золота в злитках. Згодом загарбали головну скарбницю зі 120 тис. талантів срібла. Скарби надійшли в Македонію.

ІМПЕРІЯ АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО

Тим часом рештки перської армії, яких переслідували вояки Александра, розбіглися, сатрапи усунули від влади й узяли під варту Дарія ІІІ. Коли македонський загін майже наздогнав перського царя, сатрап Бесс убив Дарія і втік. Тепер Александр став законним спадкоємцем престолу (це — крісло володаря, символ верховної влади), оскільки був одружений з дочкою Дарія. Колишня держава Ахеменідів припинила існування. Її землі було приєднано до Македонського царства.

3. Походи в Середню Азію

Народи Сходу не бажали визнавати завойовника, тож Александр продовжував підкорення нових земель. Майже три роки він витратив на впокорення Бактрії. Бактрійці на чолі зі Спітаменом діяли, як партизани: загони кінноти завдавали раптових ударів і швидко зникали в степу. Проте Александр таки зумів перемогти Спітамена, який відступив за р. Яксарт (Амудар'я). Бактрія підкорилася.

Цар Пор та індійські мудреці перед Александром Великим:

«У тебе буде стільки землі, скільки потрібно для твого поховання»

У 327 р. до н. е. македонська армія вирушила завойовувати Індію, підкорення якої було найзаповітнішою мрією Александра. В Індії македонці натрапили на опір війська царя Пора, але воно було все-таки розбите біля р. Гідасп.

Вологий клімат джунглів, отруйні змії та комахи, спека, виснаженість урешті далися взнаки — армія відмовилася йти далі. Жодні переконання, погрози не зрушили воїнів з місця.

У 324 р. до н. е. Александр повернувся до Вавилона: сухопутна армія — через пустелю Гедрозія, а флот на чолі з Неархом — уздовж берега, фактично відкривши наново морський шлях з Індії до Межиріччя.

Великий похід Александра Македонського на Схід завершився.

4. Утворення імперії Александра Македонського

На завойованих землях утворилася держава, найбільша в Стародавньому світі, — від Індії на сході до Балкан на заході, від Чорного моря на півночі до Індійського океану на півдні. Це була імперія — утворення з підкорених країн, об'єднаних під владою завойовників.

Нова держава трималася силою списів і завдяки талантам Александра. Інакше й бути не могло — імперія поглинула десятки різних народів з їхніми мовами, культурами, релігіями, історією, між якими не було нічого спільного.

Александр прагнув зблизити підданих, поєднати різні культури, налагодити господарчі зв'язки, бо тільки так можна зміцнити величезну державу. Цар і сам піддався впливові чарівної культури Сходу: він запроваджував серед македонців місцеві звичаї, культурні традиції, носив розкішне вбрання на кшталт східних правителів, прагнув наслідувати їх у побуті. У Сузах він одружив 10 тисяч своїх воїнів із персіянками. Юнаків-персів навчали військовій справі за македонським зразком.

Александр готувався до нових походів на захід — до Карфагена, Італії, Іспанії. Але в 323 р. до н. е. після нетривалої хвороби він помер на 33-му році життя.

Завоювання Александра Македонського були ґрунтом для об'єднання античної та східної цивілізацій, що зумовило економічне й культурне піднесення багатьох країн.

  • 1. Якою була мета походів Александра? Чому і як вона змінилася?
  • 2. Завдяки чому Александр зумів підкорити державу Ахеменідів?
  • 3. Покажіть на картосхемі напрямки походів Александра Македонського та назвіть основні битви.
  • 4. Що означає поняття імперія? Чому імперія Александра була нестійким утворенням? Назвіть дати її існування.
  • 5. У чому полягала політика Александра щодо зближення завойованих країн?