Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Голованов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Тема 2. Антична грецька цивілізація класичної доби

§ 27. Греко-перські війни

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

  • 1. Персія
  • 2. Фермопіли
  • 3. Демократія
  • 4. Понт Евксинський
  • а) давня назва Чорного моря
  • б) форма державного управління за участі всього народу
  • в) давня країна, яка займала територію сучасного Ірану
  • г) від грец. «теплі ворота» — гірський прохід, який з'єднує північні та центральні райони Греції

1. Походи Дарія І

Вам уже відомо, як утворилася Перська держава, також про те, як за царювання Дарія І загострилися її відносини з Елладою (римляни називали її Грецією).

Наприкінці VI ст. до н. е. перси захопили береги і частину фракійського узбережжя; припинилися торгові відносини Еллади з колоніями на берегах Понту Евксинського. Фінікійські купці заволоділи всією торгівлею в Егейському морі. Для закріплення економічного панування персів на берегах Середземномор'я необхідно було підкорити еллінів, які жили на Балканському півострові.

Загарбницькі плани володарів Перської держави підштовхнули їх до завоювання Еллади. У 492 р. до н. е. військо Перської держави переправилося через протоку Геллеспонт і рушило фракійським узбережжям у напрямку до Греції. Армію вів Мардоній, зять Дарія І. Уздовж берега разом з армією йшов сильний перський бойовий флот, підкоряючи греків, які жили на островах.

Похід мав бути переможним. Але несподівано перське військо дорогою до Греції натрапило на шалений опір фракійських племен, які вороже ставилися до небажаних гостей і не хотіли пропускати їх через свої землі. Безперервні сутички з горянами виснажували армію. Під час одного з нападів було поранено самого Мардонія. Воїни страждали без питної води, яку ніде було взяти. Не вистачало припасів їжі. Перський флот потрапив у велику бурю біля мису Афон. Об прибережні скелі розбилися на друзки десятки бойових кораблів. Продовження походу стало неможливим. Армія Мардонія повернула з півдороги назад.

Проте Дарій не залишив планів завоювання Еллади. Країна, сили якої були подрібнені на десятки ворогуючих між собою полісів, видавалася легкою здобиччю.

У 490 р. до н. е. Перська держава розпочала новий похід. Цього разу армія не пішла на Балкани суходолом, а на кораблях перетнула Егейське море. Очолював армію Артафрен, намісник міста Сарди, разом із Датісом, царським полководцем. Ворожу армію на свою рідну землю супроводжував Гіпій, син Пісистрата, колишній тиран і син тирана Афін. Дорогою до Балкан перси захопили о. Наксос, висадилися на о. Евбеї. Було захоплено місто Еретрія, жителів якого перси винищили. Далі перський флот перетнув вузьку Евбейську протоку, і в серпні 490 р. до н. е. армія висадилася в Аттиці, на рівнині біля селища Марафону, за 42 км від Афін.

Перський воїн

Гопліт. Сучасна реконструкція

Фракієць

2. Марафонська битва

Перський флот не міг перевезти велику армію. На Марафонській рівнині висадилося лише 15 тис. осіб піхоти, переважно стрільців-лучників. Проте вони становили серйозну загрозу для афінян. Єдності між греками не було. Між полісами точилася ворожнеча. Сусідня з Афінами Беотія готова була перейти на бік персів. Це в ті часи не вважали зрадою, бо греки не усвідомлювали себе єдиним народом. До того ж в Афінах тривала нескінченна боротьба між аристократією та демосом за політичну владу. Афінська знать прагнула приходу персів. Прибічники Гіпія готували повстання в місті.

У цій ситуації афіняни відрядили до Спарти гінця по допомогу. Скорохід за три доби здолав понад 200 км. Але спартанці зволікали з допомогою. Афіняни мусили давати відсіч завойовникам самотужки. Назустріч персам вирушило 10 тис. гоплітів — важкоозброєних піхотинців. Їх супроводжувала нечисленна легка піхота. Кінноти в греків не було зовсім.

Очолювали військо кілька стратегів (воєначальників). Найвпливовішим поміж них був Мільтіад, колишній правитель Херсонеса Фракійського. Це місто залежало від перських царів, і Мільтіад певний час перебував у них на службі. Він добре розумівся на воєнному мистецтві персів.

Марафонська битва (схема)

Мільтіад

Фіддіпід

ФАЛАНГА — грецький бойовий порядок у вигляді щільно зімкнутих шеренг важкої піхоти (гоплітів).

ФЛАНГ — правий або лівий край бойового порядку.

Руїни храму

Фемістокл

Уранці 12 серпня 490 р. до н. е. афіняни вишикувалися для бою у фалангу й атакували ворогів. Основну силу Мільтіад зосередив на флангах. На початку бою перси посунули сильним натиском афінян у центрі, де фаланга була слабкішою. Але сильні фланги афінян затиснули перських вояків із боків, і ті, побоюючись оточення, панічно відступили до кораблів. Зазнавши великих втрат, перси посідали на кораблі й відпливли від берега. На полі бою полягло 6400 персів і 192 грецьких гопліти. Далося взнаки те, що перси майже не мали важкого озброєння. Влучні стрільці з луків, вони були слабкими в ближньому бою.

Є перекази, що воїн-грек поніс до афінян радісну звістку. Без перепочинку він здолав відстань від Марафону до Афін, не знімаючи обладунків. Повідомивши про перемогу, посланець помер на місці від перевтоми. Його звали Фіддіпід, він був переможцем Олімпійських ігор з бігу в обладунках. Відтоді на честь героя на Олімпійських іграх змагаються з бігу на дистанцію, яку пробіг той вісник, — 42 км 192 м. Цей вид змагань так і зветься — марафон.

Греки пишалися своєю блискучою перемогою над ворогом і ще тривалий час славили героїв Марафону. На місці Марафонської битви спорудили храм, руїни якого збереглися до наших днів.

3. Похід Ксеркса

Перські царі не полишили своїх прагнень завоювати Елладу. Новий цар Ксеркс (486-465 рр. до н. е.) розпочав підготовку до нападу на Грецію.

Звістка про новий похід персів не захопила еллінів зненацька. Ще після Марафонської битви Фемістокл, який прагнув перетворити Афіни на морську державу, переконав народні збори спрямувати кошти на спорудження флоту. Протягом десятиріччя афіняни збудували 200 трієр.

У 481 р. до н. е. поліси Еллади створили оборонний союз із 30 держав. Об'єднаний флот греків нараховував 378 кораблів.

480 р. до н. е. перська армія, ґрунтовно підготувавшись до походу, на чолі з Ксерксом вирушила на Елладу. Через протоку Геллеспонт було наведено три понтонних мости завдовжки 1360 м кожний.

Прокладали їх через палуби кораблів, зіставлених бортами. На шляху, яким рухалися війська, створили продовольчі бази. Через півострів Халкідика прорили канал, що дало флотові змогу не обходити мис Афон, прямуючи до Греції. Згодом Геродот написав, що перська армія нараховувала 1 700 000 воїнів. Насправді ж зібрати таку велику армію на той час було неможливо. Сучасні історики вважають, що армія Ксеркса сягала близько 100 тис. осіб. Та все одно це була велика бойова сила.

ПОНТОННИЙ МІСТ — міст, прокладений на палубах плавзасобів (понтонів).

Битва у Фермопільській ущелині

На Елладу насувалася небезпека. Щоб не допустити ворога до Беотії, треба було захопити єдиний шлях через Калідромські гори, який пролягав вузькою ущелиною Фермопіли (там не могли роз'їхатися навіть два вози).

Поки греки з різних полісів вагалися, назустріч персам вирушив цар Спарти Леонід (508-480 рр. до н. е.). Геронти не дозволили йому ризикувати всією армією, тому Леонід пішов тільки зі своєю вартою — 300 кращими воїнами. Стрімко минаючи Істмійський перешийок і Беотію, Леонід збирав додаткові сили з грецьких міст. Тож до Фермопіл підійшло військо з 6400 гоплітів і легкої піхоти. Греки зайняли Фермопіли, на кілька годин випередивши армію Ксеркса.

Три дні загін Леоніда відбивав атаки. У вузькій ущелині спартанці оборонялися від незліченного перського війська. Але на четвертий день місцевий пастух за винагороду провів персів гірськими стежками в обхід ущелини. Дізнавшись про це, Леонід завчасно наказав усім еллінським загонам відступити, а сам зі спартанцями залишився на позиції. Спартанські закони не дозволяли відступати без перемоги. В останньому бою Леонід загинув разом зі своїми воїнами.

Тіла греків залишилися непохованими. Перська армія рушила через Фермопіли, зайняла Беотію та ввійшла в Аттику. Афіни опинилися під загрозою облоги, а допомога від спартанців усе ще не надходила.

4. Саламінська битва

Населення Аттики перевезли на о. Саламін, відокремлений від Аттики вузькою протокою. У ній кинув якорі об'єднаний грецький флот, прикриваючи афінський народ. А біля південного гирла протоки став флот персів (близько 700 кораблів).

28 вересня 480 р. до н. е. грецький флот атакував персів у вузькому гирлі між берегами Аттики й о. Саламіном, що надало йому перевагу. Могутні, але неповороткі перські кораблі скупчилися, заважаючи один одному. Ламалися весла, кораблі перекидалися під ударами таранів грецьких трієр. Перський флот зазнав тяжкої поразки.

Ця перемога мала велике значення для перебігу всієї війни. Перси втратили перевагу в морських силах. Під загрозою опинилися зворотні шляхи до Азії.

Ксеркс не міг залишатися в Греції. Його армія за обмеженого постачання могла загинути. До бою на суходолі греки не вступали. Однак будь-якої хвилини їхній флот міг захопити Геллеспонт і відрізати персів від Азії. Тому Ксеркс поспіхом подався у зворотний шлях, залишивши в Беотії 50-тисячну армію на чолі з Мардонієм.

Битва в Саламінській протоці — греки на чолі з Фемістоклом перемагають перський флот

У 479 р. до н. е. ця армія знову вдерлася до Аттики. Перси пограбували та спалили Афіни. Проти них зібралася об'єднана грецька армія на чолі зі спартанським полководцем Павсанієм, за чисельністю така сама, як у персів.

У Беотії, біля міста Платеї, того ж року відбулася битва між персами та греками. Греки мужньо билися за свою свободу. Уперше за всю історію елліни стояли разом, у єдиному строю перед спільним ворогом. Перси зазнали цілковитої поразки, Мардоній загинув у бою. Залишки перської армії відступили у Фессалію.

Переслідуючи їх, грецька армія увійшла до Фермопіл. Греки знайшли й поховали тіла Леоніда та його воїнів. На честь Леоніда було споруджено порожню гробницю, над якою поставили скульптуру — пораненого лева, а поет Симонід із Кеосу написав на честь загиблих вірші, які викарбувані на могильній плиті:

Мандрівнику великий, сповісти

Всім громадянам нашої Вітчизни,

Що ми загинули, та не зганьбили честі

(Переклад з давньогрец. С. Голованова).

Цікавинка про монумент цареві Леоніду — за посиланням https://is.gd/4wMk7K або за QR-кодом

Еллада була звільнена від загарбників. Почалося очищення від персів островів Егейського моря. Перський флот зазнав остаточної поразки в битвах при Мікале (479 р. до н. е.), Евримедонті (468 р. до н. е.) та біля Кіпру (450 р. до н. е.).

Греко-перські війни завершилися 449 р. до н. е. укладенням мирного договору, який увійшов до історії як «Калієв мир». Егейське море та Іонійське узбережжя було цілком звільнено від персів. Фінікійським купцям заборонили з'являтися тут. Егейське море стало вільним для грецької торгівлі. Знову налагодилися торгові шляхи до Понту Евксинського, а також зв'язки з колоніями на його берегах.

Греки відчули себе єдиним народом, пізнали силу своєї єдності. Склалися умови для економічного піднесення, культурного й політичного розквіту Еллади, який розпочався в середині V ст. до н. е.

5. Перший Афінський морський союз

ФОРОС — кошти, що вносили до скарбниці більшість учасників союзу.

Афіни, які перетворилися на найсильнішу морську державу, об'єднали в 478 р. до н. е. грецькі поліси й утворили Перший Афінський морський союз для захисту від зовнішніх ворогів. Усі учасники Союзу вносили форос у скарбницю союзу на воєнні потреби. Афіни й острови Лесбос, Хіос, Самос замість форосу надавали бойові кораблі. Скарбницю зберігали на острові Делосі, тому друга назва Союзу — Делоський морський союз. Згодом Афіни прибрали до рук усю владу в Союзі, перевезли до міста скарбницю й підпорядкували собі майже всіх учасників. За Союзом закріпилася назва Архе (влада).

  • 1. Які причини призвели до греко-перських війн? Назвіть дати початку й закінчення цих воєн.
  • 2. Установіть послідовність подій: а) Саламінська битва; б) Марафонська битва; в) битва при Фермопілах.
  • 3. Розкажіть про Марафонську битву. Чому грекам удалося перемогти?
  • 4. Поясніть поняття трієра, фаланга, Архе.
  • 5. Розкажіть про оборону Фермопіл.
  • 6. Коли і як відбувся похід Ксеркса?
  • 7. Розкажіть про Саламінську битву.
  • 8. Чи завжди греко-перські війни мали справедливий оборонний характер для греків? Чому?
  • 9. Для чого було утворено Перший Афінський морський союз? Яка його друга назва?
  • 10. Якими були загальні наслідки греко-перських війн?
  • 11. Чому давніх греків називають зазвичай волелюбним народом?