Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Голованов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди

§ 20. Особливості цивілізацій Стародавнього Сходу й античної греко-римської цивілізації

1. Доповніть речення словами з довідки.

Сучасні історики розуміють цивілізацію як рівень розвитку ... , на якому в країні: а) складається нерівність між людьми й утворюється ... ; б) виникають ... ; в) духовна культура народів породжує ... .

Довідка: суспільства, держава, міста, писемність, рівень розвитку.

1. Особливості античного суспільства

Ми з вами готуємося потрапити в особливий простір, перенестися в суспільство, яке отримало назву античного. Його утворили стародавні греки на території Балканського півострова. Це суспільство та його історія не було схожими на інші країни стародавнього світу, вони розвивалися своєрідним шляхом. У чому ж полягає ця особливість? Назва «античність» походить від слова «антіквус», з латини це — «стародавній». Але поняття «античність» стосується не всієї давнини в цілому, а лише Стародавньої Греції та Риму.

АНТИЧНИЙ — такий, що стосується давньогрецької та давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу. Так кажуть і про постать, риси обличчя тощо, які красою, пропорціями нагадують давньогрецькі або давньоримські статуї.

ПОЛІС — місто-держава, тобто держава в межах однієї общини вільних землеробів. Його центром було головне місто з прилеглими кількома селищами (демами).

По-перше, державність в античній цивілізації формувалася тричі. Першою цивілізацією була егейська (мінойська), її утворили в середині IV тис. до н. е. пелазги. Другу спробу створити цивілізацію здійснили грецькі племена ахейців на початку II тис. до н. е. Це була мікенська цивілізація, котра загинула наприкінці І тис. до н. е. від навали дорійців. Вони утворили цивілізацію, яка й набула форми античного суспільства.

По-друге, на Балканському півострові за стародавніх часів ніколи не було єдиної держави. Греки створювали свої перші держави невеликими за територією. Та чи інша сусідська громада формувалася на невеликій території тієї чи іншої долини між горами, на невеликому клаптикові землі з невисокою врожайністю. Тож у Греції склалося кількасот невеликих держав на основі громади дрібних власників землі.

Такі держави називалися полісами. Вони складалися на основі вільного землеробського населення, об'єднаного в сусідські громади.

Поступово органи управління таких громад перетворювалися на державні органи управління. Народні збори общинників продовжували діяти, але тепер це були народні збори громадян. Рада старійшин часто продовжувала керувати державою, але вже як державна рада. Військо, як і за первіснообщинного ладу, утворювалося з ополчення громадян. У деяких державах доступ до управління мали всі громадяни, в інших — влада зосереджувалася в руках лише родової знаті. Більшість населення в таких державах становили селяни. Але оскільки селяни належали до незнатних та незаможних верств, селянська праця не була престижною і шанованою.

По-третє, основою господарства полісів була праця рабів, а не вільних селян. На відміну від країн Стародавнього Сходу, де рабів було небагато, в античному суспільстві їхня чисельність становила сотні тисяч людей. Саме вони своєю працею створювали достаток та добробут полісів. У всіх полісах відмовилися від поневолення співгромадян, тут склався звичай тримати рабами лише іноземців. Рабами ставали полонені ворожі воїни, куплені в інших країнах невільники, діти рабинь, які народжувалися в неволі й не знали, що таке бути вільним.

Отже, античне суспільство утворювали вільні громадяни-землевласники, і спиралося воно на експлуатацію великої кількості рабів іноземного походження. На відміну від античного суспільства, стародавні східні суспільства були державами з царською владою. Їхню могутність зумовили експлуатація власних підданих (селян і ремісників) та пограбування земель сусідніх територій.

У державах Стародавнього Сходу населення не мало громадянських прав. Люди були підданими свого правителя, тобто цілком залежали від його волі.

У полісах склалась інакша ситуація. Частина населення (приблизно третина) була громадянським колективом, незалежно від того, які хто мав статки. Права громадян захищав закон. Саме на їхню користь держава експлуатувала рабів.

2. Спільні риси в розвитку античного суспільства та цивілізацій Стародавнього Сходу

Між суспільствами Стародавнього Сходу й античними полісами були і спільні риси. Перша спільність полягає в тому, що власне від утворення цивілізацій на землях усіх країн стародавнього світу (як на Сході, так і в Греції) формувалися держави.

Усі держави насамперед забезпечували захист інтересів панівних верств суспільства — родової знаті й заможної частини населення. Держава прагнула захищати свою територію і населення, але одночасно вона експлуатувала трудовий люд.

На користь держави громадяни полісів та піддані східних царів сплачували податки для утримання державної системи. Підтримувати державу податками було необхідно, оскільки саме її сила захищала громадян і гарантувала спокійне життя.

Якщо держава була спроможною захистити себе від зовнішньої небезпеки з боку войовничих сусідніх народів, то в суспільстві створювалися умови для розвитку культури: тобто способів господарювання, організації повсякденної діяльності, побуту, високого рівня наукових знань, мистецтва. Це не тільки здійснювали заради примхи правителів чи панівних верств, а було необхідною умовою подальшого існування.

Суспільство ніколи не могло і тепер, у ХХІ столітті, не може існувати без розвитку. Воно має постійно рухатися до вищого рівня трудової діяльності, військового мистецтва, науки, творчості. Без такого постійного розвитку культури та господарювання держава неминуче відстає в господарстві, військовій силі, й урешті її завойовували. Утворення та розвиток держави в суспільствах стародавнього світу було ще однією спільною рисою їхнього історичного шляху.

  • 1. Які вам відомі ознаки існування держави в суспільстві?
  • 2. Чому як заможні, так і бідні люди були зацікавленні в існуванні держави?
  • 3. Розкрийте зміст поняття «античність».
  • 4. Чим поліс відрізнявся від держави Стародавнього Сходу?
  • 5. Чому поліси як форма держави склалися тільки в античному суспільстві?