Всесвітня історія. Історія України. 6 клас. Голованов

§ 11. Розквіт могутності Єгипетської держави

Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.

• 1. Гіксоси
• 2. Династія
• 3. Дротик
• 4. Гарнізон
• а) короткий метальний спис — колюча зброя в давнину
• б) військові частини, розташовані в якому-небудь населеному пункті
• в) група сирійських племен, які вдерлися до Єгипту і завоювали його
• г) послідовне правління представників одного роду

1. Перетворення Єгипту в могутню державу

Час від часу в країні відбувалося послаблення царської влади. Тоді занепадало господарство, розпочиналася суцільна смуга неврожайних років. У ХХІІІ ст. до н. е. неспроможність фараонів впоратися із тяжким економічним занепадом призвела до розпаду Єгипту на окремі частини. Зрошувальна система залишилася без догляду і поступово вийшла з ладу. Для відновлення могутності країни необхідно було насамперед повернути єдність державі. Це вдалося фараону Ментухотепу. В історії Єгипту розпочався новий період, який називається Середнє царство (2050-1750 рр. до н. е.).

Середнє царство (2050-1750 рр. до н. е.). Ментухотеп

Було відновлено іригаційну систему, пожвавилася торгівля. Господарство країни поступово налагоджувалося. Водночас серед населення поширювалася нерівність. З'явився прошарок заможних селян та ремісників, яких фараон залучав на державну службу, щоб вони допомагали утримувати в покорі бідні верстви населення.

Нам уже відомо, що наприкінці ХVIII ст. до н. е. Єгипет завоювали гіксоси, які володіли країною понад 130 років. Їхні царі правили країною, храми та міста пограбували, тисячі єгиптян перетворили на рабів. Спаплюжена гідність, ненависть до загарбників підняли єгиптян на визвольну боротьбу. У XVI ст. до н. е. правитель Фів фараон Яхмос розбив гіксосів, штурмом здобув фортецю Аваріс та звільнив країну. Від цього часу Єгипетська держава вступила до найвищого етапу своєї історії — періоду Нового царства (1580-1085 рр. до н. е.). Це були часи останнього піднесення Єгипту. Держава відновила свою могутність. Сильна влада тримала в покорі пригнічені трудові верстви населення. Налагоджене господарство, високі прибутки давали змогу фараонам здійснювати загарбання величезних територій.

Син Яхмоса, на ім'я Тутмос ІІ продовжив завоювання батька. Він придушив повстання в Нубії — сусідки Єгипту на півдні; дістався берегів Євфрата.

Жінка-фараон Хатшепсут (фараон-будівничий)

Поминальний храм Хатшепсут

Після смерті Тутмоса ІІ правителькою держави стала його вдова — Хатшепсут (1525-1503 рр. до н. е.). Вона завершила справу відновлення країни після панування гиксосів. Цариця не проводила нових завоювань, але за її наказом держава спорядила кілька морських експедицій для пізнання далеких країн. Пам'ять про цю правительку на землях Єгипту увічнює велична споруда її поминального храму. Після Хатшепсут на троні посів її пасинок і син Тутмоса ІІ — фараон Тутмос ІІІ.

Кораблі Стародавнього Єгипту

Воїн

Битва під Меґіддо 15 травня 1503 р. до н. е. Червоним позначено єгипетське військо, його рух й атаки, а зеленим — військо сирійців, його пересування

У 1503 р. до н. е. фараон Тутмос ІІІ вирішив завоювати Сирію та Палестину. Гоноровитий безжальний фараон вирушив на фортецю Меґіддо не зручним шляхом, а найкоротшим і небезпечним. Вороги цього не чекали. Сирійсько-палестинське об'єднане військо було розбите. Ворог шукав порятунку за фортечними мурами. Військо фараона, зайняте грабіжництвом, навіть не переслідувало втікачів і надало можливість ворогові закріпитися. Про це довелося пожалкувати, бо Меґіддо була могутньою фортецею. Лише облога, що тривала понад 7 місяців, зламала опір її захисників. Відтак Тутмосові ІІІ вдалося підкорити Палестину, Сирію та Фінікію, досягти берегів ріки Євфрат.

Успіх завойовницьких походів фараонів пояснюється могутністю армії, що створили єгиптяни. Велике значення мала військова реформа, яку здійснили на зразок армії гіксосів: важку піхоту набирали переважно з найманців. Було запроваджено систему призову корінного населення — 1 чоловік з 10 осель селян та ремісників. Кожен важкоозброєний воїн мав два мечі — важкий прямий та легкий серпоподібний; легкоозброєний — серпоподібний меч і дротик. Було створено загони колісниць. На колісниці їхало 2 воїни — візник і стрілець з луком і дротиками. Поділ на роди військ значно збільшив могутність армії. За службу воїнів нагороджували землею, найманці ж служили за платню.

2. Релігійна реформа Ехнатона

Єгипетські жерці, які мали величезний вплив на простих селян, значно обмежували владу фараона. Вони поступово прибрали до рук владу в країні. Тому один із фараонів, Аменхотеп IV, який царював у першій половині XIV ст. до н. е., спробував підірвати могутність жерців, сподіваючись на допомогу вільних селян та дрібних рабовласників.

АМОН — так називався бог сонця у Верхньому Єгипті.

АМЕНХОТЕП — мовою єгиптян — «Амон задоволений».

АТОН — бог Сонячного диска.

ЕХНАТОН — «бажаний Атонові».

Ехнатон

Жерці, які мали величезний вплив на селян, значно обмежували владу фараона. Вони поступово прибрали до рук владу в країні. Тому один із фараонів, Аменхотеп IV, який царював у першій половині XIV ст. до н. е., спробував підірвати могутність жерців, сподіваючись на допомогу вільних селян та дрібних рабовласників.

Боротьбу проти жерців головного єгипетського бога Амона він розпочав релігійною реформою (змінами). Аменхотеп IV висунув на перше місце Атона, закликавши шанувати його в першу чергу. Себе фараон оголосив єдиним сином Атона, змінивши своє тронне ім'я на Ехнатон.

Припинилися дари до храму Амона, скарбниця жерців спорожніла, їхній вплив на управління державою послабився. Фараон залишив Фіви і переїхав до нової столиці Ахетатон, за 300 км на північ.

Нове місто — незвичайної краси, з розкішними палацами та храмами на честь Атона — було збудоване швидко і стало величезним. Але населення не зрозуміло й не підтримало прагнень фараона, і після його смерті реформу було скасовано, хоча колишньої могутності жерці Амона повернути собі вже не змогли.

Ехнатон поклоняється богу Атону

Фараон Ехнатон з дружиною Нефертіті та дітьми, осяяні променями Атона

Під час правління Ехнатона єгипетське царство призупинило війни. Фараон спрямував усі сили на боротьбу проти жерців. Його син, Тутанхамон, правив недовго. Дуже ймовірно, що це було лише номінально, бо неабиякий вплив на Тутанхамона чинили воєначальник Хоремхебі та візири Ейе та Майя. Уся влада в державі належала саме їм. Зі смертю Тутанхамона XVIII династія припинилася. Ейе і Хоремхебі згодом стали фараонами Єгипту.

3. Війни Рамзеса ІІ з хетами

Храм фараона Рамзеса II в Абу-Симбелі. Статуї Рамзеса II в образі Озіріса

ХЕТИ — племена центру й сходу Малої Азії та Північної Сирії у ІІ - на початку І тис. до н. е.

Реформа Ехнатона мала згубні наслідки для міжнародного авторитету Єгипетської держави. Внутрішні чвари в суспільстві послабили її. Відчувши це, від Єгипту відпали загарбані народи. Вони навіть знищували єгипетські гарнізони.

Після вцарювання в Єгипті ХІХ династії фараони почали енергійно відновлювати сили держави. Фараон Хоремхеб провів реформу війська, утворивши два корпуси: північний і південний. Вони могли діяти кожний у своєму напрямку незалежно один від одного. Фараон Рамзес І створив іще один корпус, організував загони бойових колісниць, царську гвардію.

Його онук, Рамзес ІІ, царював довгих 67 років. Він розпочав походи проти хетів. Перший похід, через самовпевненість та необачність молодого фараона (йому тоді був 21 рік), ледь не закінчився катастрофою. Під фортецею Кадеш єгипетське військо потрапило в пастку і дивом урятувалося. Зробивши висновки, Рамзес ІІ надалі діяв обачніше. Йому вдалося оволодіти фортецями хетів, повернути під свій вплив на Південну Сирію, Фінікію та Палестину. Відносини між обома державами були закріплені у мирній угоді 1280 р. до н. е.

За царювання Рамзеса ІІ його держава зміцніла, міжнародний авторитет значно зріс, розширилися кордони Єгипту та його політичні й культурні зв'язки з іншими державами. За тих часів у країні було побудовано величний храм богові Птаху, нову столицю Пер-Рамзес («Дім Рамзеса»), створено також величний храмовий комплекс Абу-Симбел.

4. Занепад Єгипту наприкінці ІІ тис. до н. е.

«НАРОДИ МОРЯ» — можливо, це егейці — жителі критської цивілізації, та ахейці — жителі мікенської цивілізації. Про ці цивілізації ви докладно дізнаєтеся, вивчаючи історію Стародавньої Греції.

У XI ст. до н. е. за часів Пізнього царства (XI - VI ст. до н. е.) ситуація всередині держави погіршилася. Боротьба між жерцями та фараоном підірвала її могутність. Посилилася самостійність номархів, які неохоче підкорялися центральній владі. Повсюди спалахували повстання землеробів і ремісників.

Скориставшись послабленням Єгипту, із заходу, з пустель, почали насуватися лівійці, в Дельті з'являються «народи моря» — жорстокі та безжальні грабіжники.

Єгипетська держава ще здатна була дати відсіч загарбникам, але сили її були виснаженими. Країна поступово втрачала загарбані навколишні землі: Фінікія, Сирія, Палестина відпали від Єгипту.

На троні часто змінювалися фараони — багатьох з них убивали за наказом жерців. Тому центральна влада вкрай ослабла і в середині ХІ ст. до н. е. єдина держава розпалася на дві частини — Нижній та Верхній Єгипет. На півдні влада належала жерцям, а в Дельті заснували свою династію лівійці.

У VII ст. до н.е. Єгипет було завойовано ассірійцями, але ті не змогли закріпити там своє панування. Згодом, у 525 р. до н. е., Єгипет було завойовано Перською державою. Самостійна держава Єгипет припинила існування.

Цивілізація Стародавнього Єгипту увібрала всі культурні та господарські досягнення народів Північної Африки та Близького Сходу, здобуті на той час. Вона сприяла поширенню цих досягнень на землі тих народів, з якими мала торгові та політичні зв'язки — у Межиріччя, егейську цивілізацію (про які ви дізнаєтеся пізніше).

Цивілізація Стародавнього Єгипту, хоча й виникла лише в долині Нілу, стала першим паростком, першим кроком людства на його шляху до створення світової цивілізації на нашій планеті.

• 1. Для могутності держави в Єгипті було необхідно відновити зрошувальну систему. Чому?
• 2. Чому Єгипет провадив загарбницьку зовнішню політику? Зазначте часові межі розквіту могутності Єгипту.
• 3. Поміркуйте, у чому полягала сила єгипетського війська. Яку роль відіграла військова реформа?
• 4. Укажіть на картосхемі напрямки воєнних походів Тутмоса ІІІ і Рамзеса ІІ.
• 5. Поясніть суть і причини релігійної реформи Ехнатона.
• 6. Доведіть на прикладах, що в період Середнього царства Єгипет перетворився на могутню державу.
• 7. У чому причина занепаду могутності держави в Єгипті?
• 8. Уявіть себе жерцями одного з храмів бога Амона Якими будуть ваші дії, коли дізнаєтеся про запровадження релігійної реформи, спрямованої проти Амона?
• 9. Складіть повідомлення про: а) жінку-фараона Хатшепсут; б) дружину фараона Ехнатона красуню Нефертіті; в) юного фараона Тутанхамона. Використайте для цього, крім матеріалів підручника, додаткові матеріали.