Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 6—7 клас

Розділ V. Країни Центральної та Східної Європи в Х-ХV ст.

• Слов’яни та їх сусіди в Центральній та Східній Європі

Перші держави західних та південних слов’ян

Поляки, чехи, моравани, померяни, полаби, лютичі

Серби, болгари, хорвати, словени

VII ст. — князівство Само

Середина IX — кінець X ст. — Великоморавська держава

VII ст. — Болгарське царство

• Слов’яни до кінця І тис. н. е. сповідували язичництво.

• Поступове поширення християнства.

• Князь Ростислав запросив із Візантії проповідників, які б навчали слов’ян християнської віри рідною мовою.

• «Солунські брати» — Кирило та Мефодій: проповіді православ’я; створення слов’янської абетки; переклад із грецької мови церковних книг.

Чеське Королівство Чехія

Розпад Великої Моравії

Угри (мадяри) захопили землі словаків

Чехія — окреме князівство

Князь Вацлав І Пржемислович (924—936 рр.): укріплення єдності країни; поширення християнства; визнання залежності від Німеччини; столиця — місто Прага.

• 1085 р. — проголошення Чехії королівством.

• Друга половина XII ст. — Чехія у складі Священної Римської імперії.

• XIII ст. — посилення Чеського королівства.

• XIV ст. — розпад Чехії, боротьба за королівський престол, який дістався німецькому імператору.

Ян Гус

Проповідник Віфлеємської каплиці у Празі, професор і перший ректор Празького університету

Критикував пороки духівництва — жадібність, хабарництво та інше

Назвав Папу Римського антихристом за продаж індульгенцій та церковних посад

Запропонував

Підкорити церкву королю

Відібрати в церкви багатства та землі

Скасувати продаж індульгенцій та плату за обряди

Перекласти службу Божу чеською мовою

1415 р. — на соборі в Констанці був звинувачений у єресі та страчений

Причини гуситських війн (1419—1439 рр.)

Чеські рицарі

Городяни

Селяни

Збільшення власних багатств, незадоволення втручанням церкви

Вимагання здешевлення обрядів, скасування десятини, участі в самоврядуванні, вигнання іноземців

Боротьба за реформу церкви поєднувалася з антифеодальним рухом

Чашники — помірковані — вимагали дозволу причащатися чашею — рицарі, заможні городяни, частина ремісників

Таборити — укріплення на горі Табор — будівництво Царства Божого на землі, очолював Ян Жижка

1419 р. — повстання у Празі стало початком гуситських війн

Перебіг подій гуситських війн

Роки

Подія

1419 р.

Повстання у Празі, повстанці тимчасово захопили місто, вигнали німецьких багатіїв, пограбували монастирі

1420 р.

Заснування міста-фортеції Табор. Імператор Сигізмунд та Папа Римський Мартін V проголосили хрестовий похід проти повстанців. Загалом відбулося п’ять хрестових походів

Серпень 1420 р.

Перемога повстанців під керівництвом Яна Жижки над 100-тисячною імперською армією біля Праги на Витковій горі

20-ті — початок 30-х рр. XV ст.

Походи таборитів до Угорщини, Австрії, Німеччини, до Балтійського моря

30 травня 1434 р.

Поразка таборитів у битві при Ліпанах. Завершення гуситських війн

Причини поразки та наслідки гуситських війн

Серед гуситів була відсутня єдність

Чеські феодали-католики та помірковані домовилися з імператором

Армія хрестоносців краще озброєна та навчена

Населення було розорено війнами

1434 р. — Базельський собор частково задовольнив вимоги гуситів: чехи здобули право на власну церкву; населення Чехії припинило платити десятину; богослужіння почало вестися чеською мовою; церква не відновила свої празькі володіння.

Угорщина

• Кінець IX ст. — через Карпати вторглися кочові племена угрів (мадярів) — розгромили Велику Моравію, захопили Паннонію (сучасна Угорщина). Угри були загрозою для всієї Західної Європи і припинили набіги наприкінці X ст.

• Близько 1000 р. — угорський князь Іштван об’єднав племена і став королем. В Угорщині поширилося католицтво.

• XI—XII ст. — війни з Німецькою та Візантійською імперіями.

• 1241 р. — вторгнення монголів.

• Угорське королівство підкорило Далмацію, Південну Хорватію.

• Королівська влада була слабкою. Головну роль відігравав сейм, який обирав короля. Міста не впливали на життя держави.

• 1222 р. — «Золота булла» закріпила привілеї та пільги феодалам.

• 1526 р. — турецька армія розбила угро-чеське військо та окупувала Східну Угорщину. Західна Угорщина була захоплена Австрією.

Велике князівство Литовське

• 30-ті рр. XIII ст. — об’єднання литовських племен князем Міндовгом: війна з Тевтонським та Лівонським орденами; прийняття християнства; убитий у 1263 р. заколотниками.

• Князь Гедимін (1316—1341 рр.) — повторне об’єднання земель, боротьба з німецькими рицарями; приєднання земель Західної Русі; боротьба з Москвою у союзі з Твер’ю.

• Князь Ольгерд (1345—1377 рр.): перемога над Тевтонським орденом; розгром монголів під Синіми Водами; приєднання Київського й Чернігівського князівств; три невдалих походи на Москву.

• Литовці становили меншість населення; християнство поширене слабко; писемною мовою була руська; поширені руські звичаї та традиції.

Польське королівство

• Мешко І (960—992 рр.): об’єднав племена навколо Вісли; прийняв християнство (католицтво); уклав союз зі Священною Римською імперією.

• Болеслав І Хоробрий (992—1025 рр.): завершив об’єднання польських земель; посилив позиції християнської церкви; прийняв титул короля Польщі; втручався у справи Чехії, Німеччини, Русі-України.

• Казимир І (1034—1058 рр.): нове піднесення Польщі; повернення втрачених територій; посилення центральної влади.

• Болеслав III — поділив країну між синами, чим започаткував феодальну роздробленість: гальмування економіки; послаблення державної влади; загроза від Тевтонського ордену.

• Князь Владислав І Локетек (1320—1333 рр. — король Польщі): боротьба з чеським королем за престол; боротьба з великими магнатами; боротьба з Тевтонським орденом; об’єднання більшості польських земель.

• Князь Казимир III (1333—1370 рр.): припинив війну з Тевтонським орденом — віддав Східне Помор’я; повернув Мазовію; захопив Галицьке князівство, Волинь; видав збірку законів — Статути.

• Слабка королівська влада. Сильний вплив магнатів та шляхти (середні та дрібні феодали). Влада належала сейму, де кожен мав право «вето»

Кревська унія

Унія — об’єднання двох держав або церков.

Польське королівство

Велике князівство Литовське

Королева Ядвіга

Великий князь Ягайло

Литва входила до складу Польщі

У Литві запроваджувалося католицтво

Ягайло ставав королем Польщі

Кревська унія не привела до повного об’єднання держав.

• Північно-Східна Русь. Утворення та зміцнення Московської держави

Володимиро-Суздальське князівство

• Торговельний шлях по Волзі на Схід; родючі землі; віддаленість від степів (кочовиків); природний захист від вторгнень — ліси; фіно-угорські племена, які були асимільовані слов’янами; межиріччя Волги та Оки; Ростов, Суздаль, Володимир.

• Юрій Долгорукий (1125—1157 рр.): перша згадка про Москву (1147 р.); перетворив Москву на фортецю; кілька походів на Київ.

• Андрій Боголюбський (1157—1174 рр.): переніс столицю до міста Володимира; воював із волзькими болгарами; здійснив похід на Новгород, але був розбитий; узяв штурмом Київ (1169 р.); боровся з боярами, але був убитий у результаті заколоту; прийняв титул «князь всієї Русі».

• Всеволод Велике Гніздо (1176—1212 рр.): мав багато синів та онуків; спирався на служилих людей та городян; мав вплив на інші князівства. Після смерті Всеволода князівство було поділено на уділи між синами та онуками.

Новгородська боярська республіка

• Новгородська земля — північно-західні кордони Київської Русі, між Ільменським і Чудським озерами.

• Місто Новгород розташовувалося на річці Волхов.

• Основні заняття населення — ремесло (ковальство, ювелірна справа, ткацтво), промисли (бортництво, хутра, віск), торгівля (через Балтику — із Європою, через Волгу — зі Сходом, через Дніпро — із Візантією).

• Торговельний шлях «із варягів у греки».

• Боярсько-купецька республіка. Основна влада належала знатним боярським родинам.

• Управління Новгородом здійснювало віче (збори дорослих чоловіків-новгородців): обирали посадника і тисяцького; оголошували війну; запрошували князя; ухвалювали закони; ухвалювали або відкидали рішення ради; впроваджували податки; обирали архієпископа.

• Вулиці міста вкривали дерев’яним настилом; діяли водогін і каналізація.

• З’являються кам’яні споруди, але поширеним залишалося дерев’яне будівництво.

• Більшість населення була письменною — знайдено багато «берестяних грамот».

Боротьба за Прибалтику

Колонізація Прибалтики

Заснування міста Юр’єв (Дерпт)

1240 р. — поразка шведів на Неві від новгородського війська на чолі з князем Олександром, за що його назвали Невським

Наступ німецьких рицарів, захоплення Пскова

1242 р. — розгром німецьких рицарів у битві на Чудському озері

Монголи (проживали в степах Центральної Азії, основним заняттям було скотарство)

Роки

Подія

1206 р.

Об’єднання монгольських племен під владою Темуджина (Чингізхана)

1211—1215 рр.

Підкорення Північного Китаю

1218—1221 рр.

Підкорення Середньої Азії та Південного Закавказзя

1223 р.

Битва на р. Калка — розгром об’єднаного русько-половецького війська загонами Джебе та Субедея

1236 р.

Захоплення монголами Волзької Булгарії, початок походу на Русь

1237 р.

Взяття Рязані

1238 р.

Підкорення Володимиро-Суздальського князівства

1240 р.

Розорення Переяславського та Київського князівств, узяття Києва

1241—1242 рр.

Похід у Європу, повернення на Схід

Утворення держави Золота Орда (Причорномор’я, Прикаспій, Південний Сибір) зі столицею в місті Сарай

Руські князівства стали данниками Золотої Орди: отримання ярлика (дозволу) на право княжити; виплата данини; вплив на життя у князівствах; придушення повстань; толерантне ставлення до церкви; використання монголів у внутрішній боротьбі князів; гальмування економічного розвитку; направлення баскаків на Русь

Розвиток Московської держави

Об’єднання земель навколо Москви відбулося завдяки сприятливому географічному розташуванню

Князь, роки правління

Діяльність

Юрій Данилович (1303—1324 рр.)

Збільшення земель (Можайськ, Переяслав-Залеський); отримання ярлика на Володимирське князівство

Іван І Калита (1325—1340 рр.)

Приєднання нових земель, збільшення багатств князівства, переїзд митрополита Київського та всієї Русі до Москви

Дмитро Іванович (Донський) — (1359—1389 рр.)

Послаблення Золотої Орди (1374 р.), припинення виплати данини Московським князівством; 1378 р. — розгром карального загону Бегіча (битва на р. Божі); 1380 р. — Куликовська битва — перемога об’єднаних руських військ на чолі з Дмитром Донським над монгольськими військами темника Мамая; 1382 р. — похід хана Тохтамиша — спалення Москви

Іван III (1462—1505 рр.)

Шлюб із племінницею останнього візантійського імператора — Софією Палеолог; 1476 р. — приєднання Новгородських земель, відмова сплачувати данину Орді; 1480 р. — похід хана Ахмеда на Москву — «стояння на Угрі» — падіння золотоординського ярма; 1485 р. — приєднання Тверського князівства; московський князь стає Великим князем всієї Русі; 1497 р. — створення Судебника Івана III — збірника законів Московської держави

Культура Московської держави

• Грамотність поширена слабко (у монастирях та при княжих дворах). Писали на пергаменті або бересті, із XIV ст. з’являється папір. Відновилося літописання — Троїцький, Лаврентіївський літописи. Історичні повісті — «Задонщина», «Сказання про Мамаєве побоїще», «Житія» князів, святих, ченців.

• Афанасій Нікітін «Ходіння за три моря». Усна народна творчість — билини, пісні.

• Розвиток архітектури — кам’яне будівництво (церковні споруди, княжі палаци) — білокам’яні стіни Кремля (середина XIV ст.), Успенський собор, Троїцько-Сергіїв монастир. Андрій Рубльов (розпис церков), Феофан Грек.