Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 6—7 клас

Всесвітня історія

• Вступ

Історія Середніх віків

476 р. н. е. — падіння Західної Римської імперії		1492 р. — відкриття X. Колумбом Америки
Раннє Середньовіччя	Зріле (Високе) Середньовіччя		Пізнє Середньовіччя («осінь Середньовіччя»)
Кінець V — X ст.	XI — перша половина XIV ст.		Друга половина XIV — кінець XV ст.

Джерела історії Середніх віків

Речові	Писемні	Усні
Пам’ятки архітектури, монети, зброя та інше	Хроніки, літописи, мініатюри, романи, повісті, вірші	Легенди, билини, казки, епос, загадки тощо

Середньовічна європейська цивілізація

Розділ І. Перші середньовічні держави

• Народження середньовічної Європи

Занепад Західної Римської імперії

Рік	Подія
375 р.	Розгром гунами готів у Північному Причорномор’ї та оселення вестготів на території Римської імперії
378 р.	Битва при Адріанополі, знищення римської армії, що призвело до початку масових вторгнень варварів через відкриті кордони
395 р.	Поділ імперії на дві частини — Західну та Східну Римські імперії, що спричинило послаблення держави та поширення кризи
Рік	Подія
410 р.	Захоплення Рима вестготами на чолі з Аларіхом, що стало початком занепаду імперії
451 р.	Битва на Каталаунських полях, у якій ціною великих втрат гуни були зупинені
455 р.	Нищівне пограбування Рима вандалами, остаточне падіння авторитету і могутності Західної Римської імперії
476 р.	Скинення останнього римського імператора ватажком варварського племені Одоакром, завершення існування Західної Римської імперії

Велике переселення народів — епоха масових переміщень народів у IV—VII ст., яке охопило всю Європу та привело до знищення Західної Римської імперії.

Варвари — зневажлива назва всіх іноземців, які не мали грецького і римського виховання.

Римський світ	Варварський світ
• Занепад Римської імперії	• Початок переселення племен
• Зменшення кількості римського	• Германські племена
населення	• Основне заняття — скотарство
• Збільшення кількості варварського населення	• Поселення — невеликі хутори
• Збільшення кількості варварського населення	• Громади
• Примітивізація культури	• Поділ на багатих та бідних
• Релігійна анархія	• Примусова праця
• Господарська криза	• Родоплемінні зв’язки
• Занепад рабовласницького господарства	• Народні збори — дорослі чоловіки-воїни
• Занепад рабовласницького господарства	• Народні збори — дорослі чоловіки-воїни
• Деспотична державна влада	• Рада старійшин
• Найманці в армії	• Конунги (вожді)
• Варваризація армії	• Дружини (військові загони)
Загибель Західної Римської імперії та утворення варварських королівств

Варварські королівства

Назва королівства	Період існування	Території (на час виникнення)
Вестготське	418—511 рр.	Південна Галлія, столиця — м. Тулуза
Вандальське	429—545 рр.	Північна Африка
Бургундське	457—534 рр.	Басейн р. Рона, столиця — м. Ліон
Франкське	486—843 рр.	Північна Галлія
Остготське	493—554 рр.	Італія, столиця — м. Равенна

Франкське королівство Меровінгів

• Час існування: 486 р. — перша половина VIII ст.

• Династія Меровінгів (Меровей — народжений морем).

• Франки жили в нижній та середній течії річки Рейн.

• Об’єднання франків Хлодвігом, який очолив похід до Галлії.

• 486 р. — Хлодвіг розбив війська римлян у битві поблизу міста Суассон, захопив Північну Галлію та утворив Франкське королівство.

• Хлодвіг прийняв християнство.

• «Салічна правда» — збірник звичаєвого права.

• Уся держава поділена на графства.

• Граф командував військами, збирав податки, вершив суд.

• Хлодвіг поділив імперію між синами.

• «Ліниві королі». Майордоми — вищі посадовці у Франкському королівстві, управителі королівського двору.

• Імперія Карла Великого

Держава Каролінгів

• Час існування: перша половина VIII — середина IX ст.

• 732 р. — Карл Мартел («Молот») у битві при Пуатьє розбив арабів та зупинив їх вторгнення у Європу.

• Карл Мартел об’єднав королівства.

• Провів військову реформу — посилення війська, початок рицарства.

• Піпін Короткий — син Карла Мартела — проголосив себе королем, заснувавши династію Каролінгів.

• 756 р. — заснування Папської держави (за підтримки Каролінгів).

• Карл Великий (768—814 рр.) — найвидатніший представник династії Каролінгів.

• 50 завойовницьких походів проти лангобардів, саксів, арабів, аварів.

• 800 р. — проголошення Карла Великого імператором Священної Римської імперії.

• Перетворення общинників на залежних селян.

• Поширення християнства і феодальних порядків.

• Розвиток культури — «Каролінгське відродження» — спроба відродити досягнення античної культури й освіти.

Феод (бенефіцій) — земельний наділ разом із селянами, що надавався за військову службу і переходив у спадщину нащадкам, якщо вони продовжували військову службу.

Поділ імперії Карла Великого (843 р. — Верденська угода)

Карл Лисий	Людовік Німецький	Лотар
Майже вся територія майбутньої Франції	Територія майбутньої Німеччини	Італія та землі вздовж Рейну

• Візантійська імперія

Візантійська імперія — Візантія — від назви грецької колонії, на землях якої було побудоване місто Константинополь.

Візантійська імперія

395 р.	1453 р.
Виникнення Східної Римської імперії зі столицею в місті Константинополь	Захоплення турками Константинополя, загибель Візантійської імперії

Візантійська імперія

• Столиця — місто Константинополь.

• Була розташована на трьох континентах.

• На час виникнення мала території — Балканський півострів, Мала Азія, Сирія, Палестина, Єгипет, частина Месопотамії, Закавказзя, Крит, Кіпр.

• Влада належала імператору і була необмеженою.

• Влада імператора не була спадковою, його обирали вельможі та військові.

• Синкліт — грецька назва сенату.

• Ромеї — самоназва жителів Візантії.

• Державна мова — грецька.

• Великий апарат державного управління, могутні армія і флот.

• Великі податки.

Особливості Візантійської імперії

Слабкий розвиток рабства	Велика кількість селян-общинників	Варвари не завдали великої шкоди
Сильна центральна влада імператора	Збереження центрів ремісничого розвитку	Розташування на перетині торговельних шляхів

Доба Юстиніана

• Час правління: 527—565 рр.

• Найбільший розквіт імперії.

• Розбив вандалів і захопив Північну Африку.

• Розгромив остготів і захопив Південну Італію та Сицилію.

• Переміг вестготів та приєднав Іспанію.

• «Кодекс Юстиніана» — збірка римських законів.

• Рішуче насаджував християнство.

• Здійснив грандіозні будівельні роботи (храм святої Софії).

• Залучав до державної служби талановитих людей.

• Придушив повстання «Ніка», наказавши знищити 30 тис. осіб.

• Після смерті Юстиніана імперія почала занепадати.

Війни Візантійської імперії

Аангобарди

Слов’яни

Болгари

Авари та перси

Араби

Захопили

Північну

Італію

Вторглися та почали заселяти північ Балканського півострова

Хан Аспарух заснував Болгарське царство на Дунаї

Постійна загроза, облога Константинополя

Захопили Сирію, Єгипет, Палестину, Північну Африку

Іконоборство

Іконоборці		Іконошанувальники
Бог — дух, а дух малювати неможливо, це є повернення до язичництва, ідолопоклоніння		Між Богом та іконою існує таємничий зв’язок
726 р. — едикт Льва III Ісавра, який забороняв поклоніння іконам
Підтримали армія, біле духівництво, частина селян Малої Азії		Чорне духівництво (ченці), бідняки Константинополя, селяни європейських провінцій
Знищення ікон, фресок, мозаїк. Закриття монастирів. Передання церковного майна імператору та вельможам
843 р. — відновлення вшанування ікон
Розкол серед населення Візантії	Віддалення Візантії від Європи	Посилення розколу між православ’ям і католицтвом	Формування чіткого християнського вчення

Загибель Візантії

• Занепад Візантійської імперії, яка вела війни майже на всіх кордонах.

• 1204 р. — Четвертий хрестовий похід — захоплення хрестоносцями Константинополя.

• Утворення Латинської імперії (1204—1261 рр.).

• Відновлення Візантійської імперії.

• Вторгнення турків-османів, захоплення Малої Азії, Сербії та Болгарії.

• 1453 р. — захоплення Константинополя турками.

• Константинополь — столиця Османської імперії — Істанбул (Стамбул).

Суспільство Візантійської імперії

Стан	Характеристика
Аристократи	Жили в маєтках, впливали на життя імперії
Духівництво	Жили на церковні доходи, таємно займалися лихварством
Чиновники	Жили на державну платню, брали хабарі, обкрадали державу
Ремісники	Займалися різноманітними ремеслами, особливо у столиці, ремісництво вважалося непрестижним
Купці	Займалися посередницькою торгівлею, торгували на ярмарках
Стан	Характеристика
Селяни Інтелігенція Раби	Найбільша верства, вільні, служили у війську
	До цього стану належали викладачі, студенти, вчені, частина духівництва
	Кількість зменшувалася

Культура Візантії

• Поширення грамотності серед селян і ремісників.

• Відкриття державних і приватних шкіл.

• Від IX ст. в Константинополі працює вища школа (викладали богослов’я, міфологію, історію, географію, літературу).

• Технічні винаходи — світовий телеграф, «грецький вогонь».

• Астрологія, астрономічні спостереження.

• Світська (побудована на античній традиції) та церковна (побудована на засадах християнства) література.

• Мозаїка та фрески. Іконописання.

• Розвиток архітектури — романський стиль (храм святої Софії — купол діаметром 31,5 м).

• Виникнення ісламу та Арабський халіфат

Арабський халіфат

Місце розташування	Аравійський півострів (Азія)
Клімат	Сухий, жаркий
Моря	Червоне
Основні заняття населення	Землеробство в оазисах, кочове скотарство, караванна та морська торгівля, ремесло

Населення Аравійської пустелі та їхні вірування

Північні араби	Південні араби
Решта території Аравії — пустеля, кам’яне плоскогір’я	Захід та Південь Аравії
Бедуїни («жителі пустелі») займалися кочовим скотарством та караванною торгівлею, використовували одногорбого верблюда, здійснювали військові набіги	Фелахи — жили в прибережних районах, займалися землеробством, мореплавством та ремеслом
Вели торгівлю на ярмарках у містах Мекка та Ясриб
• Вшановували багатьох богів; серед них були язичники, християни та іудеї. • Більшість поклонялася богам свого племені. • Релігійний центр — Мекка (найбільше місто на заході півострова). • У центрі Мекки розташоване святилище — Кааба (прямокутна будівля, в один із кутів якої вмурований «Чорний камінь» — великий метеорит).

Мухаммад

• Народився у 570 р. в Мецці в бідній родині.

• Рано залишився сиротою і став пастухом.

• Одружився із багатою вдовою.

• У 610 р. почав проповідувати нову релігію на основі своїх видінь.

• 622 р. — хіджра (переселення) — переселення Мухаммада до Ясриба — початок літочислення мусульман.

• Ясриб перейменували на Медину («місто пророка»),

• Мухаммад став володарем Медини, побудував першу мечеть, розробив порядок богослужіння, обмежив лихварство, заборонив вживання вина та азартні ігри.

• Похід та захоплення Мекки.

• Очищення Кааби від ідолів та проголошення її головною святинею ісламу.

• Поширення ісламу.

• 632 р. — Мухаммад помер і був похований у Медині.

Іслам

• Одна зі світових релігій.

• Є тільки один Бог — Аллах.

• Мухаммад пророк Аллаха (месія).

• Коран — священна книга мусульман, записана в VII ст.

• Мусульмани (від араб. — покірні Богу).

• Шаріат — складна система законів для мусульман: п’ять молитов на день, обернувшись обличчям до Мекки, — намаз; 1/5 (20 %) доходу або військової здобичі — бідним; Рамадан — великий піст — дев’ятий місяць місячного календаря; хадж — паломництво — раз у житті потрібно відвідати Мекку; джихад — священна війна за віру.

• Визнає десять заповідей, іудейських та християнських пророків.

Халіф — правитель і водночас глава мусульман (у ряді мусульманських країн).

Арабські завоювання

• Після смерті Мухаммада арабами управляли халіфи (заступники пророка).

• Перші чотири халіфи — соратники та родичі Мухаммада.

• Завоювання Сирії, Єгипту (за халіфа Омара).

• 637 р. — завоювання Єрусалима та Палестини.

• Підкорення Персії й Лівії.

• Громадянська війна — розкол мусульман.

Суніти вважають, що, крім Корану, священною книгою є Сунна — розповіді з життя Мухаммада; на чолі ісламу — халіф	Шиїти не визнають Сунну, главою мусульман є імам (духовний наставник з роду Алі)


Династія, роки правління	Характеристика
Омейяди (661—750 рр.)	Столицею халіфату залишився Дамаск (Сирія). Захоплення Закавказзя, Середньої Азії, Афганістану. Підкорення Північної Африки. Захоплення Піренейського півострова (Іспанія) — 732 р. — араби зупинені у битві при Пуатьє королем Карлом Мартелом. На підкорених землях утворено п’ять еміратів. Проведення ісламізації (мусульмани платили менше податків) та арабізації (насадження арабської мови та культури). Ослаблення влади в результаті повстань та поразок
Аббасиди (750—1258 рр.)	Знищення повстанців та піднесення іранців. Відділення Кордовського емірату (Іспанія). Перенесення столиці халіфату до Багдада («Богом даний») на р. Тигр. Утворення Багдадського халіфату. За правління Харун ар-Рашида відбувся найбільший розквіт халіфату. IX ст. — відділення еміратів. 1055 р. — захоплення Багдада турками-сельджуками, збереження духовної влади халіфом. 1258 р. — захоплення Багдада монголами, падіння халіфату

Розвиток арабо-мусульманської культури

Галузь	Досягнення
Література	Фольклор різних народів. «Тисяча і одна ніч». Поет Фірдоусі створив епос «Шах-наме» («Книга царів»), Аль Маарі. Омар Хайам — рубаї
Архітектура	Мечеті, мінарети, мавзолеї, палаци (палац Альгамбра в Гранаді (Іспанія). Арабески — візерунки з перехрещених ліній, висловами з Корану, мозаїкою
Мистецтво	Іслам забороняв зображення людей та тварин
Астрономія	Великі обсерваторії. Аль Біруні визначив, що Земля обертається навколо Сонця. Астрологія
Медицина	Абу Алі Ібн Сіна (Авіценна) розробив систему, якою користувалися 600 років
Математика	Широке використання арабських цифр (винайдені в Індії). Створення алгебри
Європейці перейняли знання підкорених ними народів — використання паперу, праці античних авторів, створення карт, користування глобусом і компасом, математичні досягнення, алхімія та інше.

Зміст