Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 10—11 клас
Тема 8. Розвиток культури в перші десятиліття XX ст.
Найважливіші досягнення науки, їх вплив на повсякденне життя людей |
|
Фізика |
М. Планк (розробив квантову теорію); Н. Бор (створив модель атома та квантово-планетарну теорію побудови атома); А. Ейнштейн (створив теорію відповідності, розкрив взаємозв’язок матерії, простору та часу); П. Дірак (один із творців квантової механіки); Е. Фермі (довів існування нових радіоактивних елементів, уперше здійснив ядерну ланцюгову реакцію); І. і Ф. Жоліо-Кюрі (відкрили штучну радіоактивність) та інші. |
Астрономія |
К. Лундмарк (відкрив 9-ту планету Сонячної системи — Плутон та безліч інших Галактик, довів існування «позагалактичних» зоряних систем). |
Хімія |
Початок виробництва штучного каучуку, авіаційного бензину, винайдення синтетичних речовин (пластмаси), тканин (капрону та нейлону). |
Філософія |
Праця О. Шпенглера «Занепад Європи», Б. Рассел (вивчав питання захисту прав жінок, поширення соціальної свободи та великої власності, боротьби проти війни тощо). |
Медицина |
Початок використання електрокардіографів та електро-енцефалографів. І. Павлов (засновник науки про вищу нервову діяльність), З. Фрейд (засновник психоаналізу, який суттєво вплинув на психологію, медицину тощо). |
Виникнення нових напрямів у природничих науках: хімічної фізики, біофізики, біохімії, геофізики та геохімії |
Найважливіші досягнення техніки, їх вплив на повсякденне життя людей
● Початок 1920-х рр. — науково-технічна революція (НТР) — докорінне, якісне перетворення продуктивних сил на основі досягнень науки як провідного чинника розвитку суспільного виробництва.
● Масове виробництво і використання електроенергії.
● Прогрес у двіігунобудуванні (використання двигунів внутрішнього згоряння). Конструювання реактивних двигунів.
● Удосконалення машинобудування (запровадження конвеєрного виробництва, роботи з промислової стандартизації, створення автоматичних верстатних ліній тощо).
● Розвиток автомобілебудування: початок масового виробництва автомобілів (лідер — США); провідна роль інженерів та організаторів виробництва К. Бенца, В. М ай бах а, Г. Даймлера, Ф. Порте (Німеччина), П. д'Левассара (Франція), Д. Дюранта, Г. Форда (США); початок будівництва сучасних автомобільних доріг «надвисоких швидкостей» — автострад.
● Швидкі темпи зростання авіації: здійснення першого керованого польоту братами Рахітами, великий розмах аеродинамічних досліджень (Г. Юнкере у Німеччині, А. Туполєв у СРСР), конструювання І. Сікорським першого сучасного гелікоптера, перший переліт британськими авіаторами Д. Алькоком і А. Брауном через Атлантичний океан, тощо.
● Розвиток телебачення та радіомовлення: демонстрація першої системи телепередач у Великій Британії Дж. Бердом, удосконалення електронних систем Б. Зворикіним у США і П. Тимофєєвим у СРСР, удосконалення техніки кінематографії — поширення звукового кіно, початок виробництва кольорових фільмів.
● Входження в повсякденне життя людей технічних новинок (радіоприймачів, пилососів, холодильників, пральних машин тощо).
Міжнародні жіночі рухи, фемінізм |
|
Фемінізм — суспільний рух, метою якого є повна рівноправність чоловіків і жінок у всіх сферах життя. |
|
Організаційне оформлення |
Кінець XIX — початок XX ст. |
Основні напрями |
Суфражизм — рух за надання жінкам виборчих прав. Гуманістичний — рух, який вбачав звільнення жінки в розвитку її інтелекту, підвищенні освіченості. Марксистський — рух, учасники якого вважали, що становище жінки-робітниці зумовлене класовими причинами, тому боротьба за її звільнення збігається із загальним завданням звільнення пролетаріату. |
Основні ідеї та течії в розвитку культури
● Зв’язок культури з усіма сферами життя суспільства.
● Ідеологізація та заполітизованість культури через посилення громадянської активності, соціальні потрясіння, встановлення диктаторських режимів.
● Наростання песимізму і розчарованості (поширення декаденства — течії кінця XIX — початку XX ст., що характеризується опозицією до загальноприйнятої «міщанської» моралі, культом краси як самодостатньої цінності, переживанням відрази до життя й одночасно насолоди ним).
● Різноманіття художніх напрямів і авторських стилів (від реалізму до модернізму).
● Зміна художньої географії світу, виникнення регіональних художніх шкіл (художні школи з національним корінням — індіанський фольклор (Перу, Мексика), первісне мистецтво племен (Бразилія), мистецтво країн Азії, яке поєднувало естетику східного мистецтва та новоєвропейські віяння (бенгальське відродження в Індії, школа гохуа в Китаї, поєднання традицій середньовічної східної мініатюри, народного живопису з європейськими тенденціями в Туреччині та на Цейлоні тощо).
● Суперечливий процес розвитку культури (велика кількість художніх шкіл, груп, стильових тенденцій, радикальне відновлення мови мистецтва, формування нового мислення і сприйняття світу).
Поява «масової культури»
Масова культура — культура, яка популярна серед широких верств населення, як правило, комерційно успішна та елементи якої поширені в повсякденному житті: у кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, у розвагах (наприклад, у спорті та літературі) і яка контрастує з «елітарною культурою».
Нові напрями в мистецтві |
|
«Новий реалізм» |
Характерні соціальні теми, критика й аналіз дійсності: портрети В. Серова, пейзажі І. Грабаря, К. Коровіна (Росія), А. Марке (Франція), Ф. Ходлера (Швейцарія). |
Символізм |
Напрям мистецтва, який одухотворяв дійсність, додавав їй особливої глибини; його представники насичували твори яскравими, обов’язково «зримими» образами (серія картин М. Врубеля, роботи О. Скрябіна, М. Чюрльоніса). |
Абстракціонізм |
Напрям у європейському мистецтві, який відходив від традиційних образів та основним завданням ставив «прорив» у нову духовну реальність, тому все зриме і матеріальне, на думку його представників, — оманливе («Імпровізації» і «Композиції» В. Кандінськогоу роботи К. Малевича, П. Мондріана). |
Кубізм |
Напрям у мистецтві початку XX ст., який спирався на геометричний аналіз форм реальності (П. Пікассо ). |
Фонізм |
Напрям у мистецтві, який отримав назву в одній із рецензій на виставку Осіннього салону (Париж, 1905); це живопис «без правил», без урахування світла і тіні, об’єму і перспективи (А. Матісс, А. Дерен, А. Марке та інші). |
Експресіонізм |
Напрям у мистецтві, основним принципом якого була виразність мови і форми як ознаки «перемоги Духа над матерією»; насамперед він передає емоційний стан людини. |
Конструктивізм |
Напрям у мистецтві, який створює абстрактні форми з нових промислових матеріалів і тісно пов’язаний з науково-технічним прогресом; цей напрям відіграв важливу роль в архітектурному мистецтві, дизайні та промисловому будівництві. |
Сюрреалізм |
Напрям у мистецтві, який спирається на людську підсвідомість як єдину справжню реальність та намагається зобразити ірраціоналістинний світ (С. Далі). |
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України