Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 10—11 клас

Тема 8. Розвиток культури в перші десятиліття XX ст.

Найважливіші досягнення науки, їх вплив на повсякденне життя людей
Фізика	М. Планк (розробив квантову теорію); Н. Бор (створив модель атома та квантово-планетарну теорію побудови атома); А. Ейнштейн (створив теорію відповідності, розкрив взаємозв’язок матерії, простору та часу); П. Дірак (один із творців квантової механіки); Е. Фермі (довів існування нових радіоактивних елементів, уперше здійснив ядерну ланцюгову реакцію); І. і Ф. Жоліо-Кюрі (відкрили штучну радіоактивність) та інші.
Астрономія	К. Лундмарк (відкрив 9-ту планету Сонячної системи — Плутон та безліч інших Галактик, довів існування «позагалактичних» зоряних систем).
Хімія	Початок виробництва штучного каучуку, авіаційного бензину, винайдення синтетичних речовин (пластмаси), тканин (капрону та нейлону).
Філософія	Праця О. Шпенглера «Занепад Європи», Б. Рассел (вивчав питання захисту прав жінок, поширення соціальної свободи та великої власності, боротьби проти війни тощо).
Медицина	Початок використання електрокардіографів та електро-енцефалографів. І. Павлов (засновник науки про вищу нервову діяльність), З. Фрейд (засновник психоаналізу, який суттєво вплинув на психологію, медицину тощо).
Виникнення нових напрямів у природничих науках: хімічної фізики, біофізики, біохімії, геофізики та геохімії

Найважливіші досягнення техніки, їх вплив на повсякденне життя людей

● Початок 1920-х рр. — науково-технічна революція (НТР) — докорінне, якісне перетворення продуктивних сил на основі досягнень науки як провідного чинника розвитку суспільного виробництва.

● Масове виробництво і використання електроенергії.

● Прогрес у двіігунобудуванні (використання двигунів внутрішнього згоряння). Конструювання реактивних двигунів.

● Удосконалення машинобудування (запровадження конвеєрного виробництва, роботи з промислової стандартизації, створення автоматичних верстатних ліній тощо).

● Розвиток автомобілебудування: початок масового виробництва автомобілів (лідер — США); провідна роль інженерів та організаторів виробництва К. Бенца, В. М ай бах а, Г. Даймлера, Ф. Порте (Німеччина), П. д'Левассара (Франція), Д. Дюранта, Г. Форда (США); початок будівництва сучасних автомобільних доріг «надвисоких швидкостей» — автострад.

● Швидкі темпи зростання авіації: здійснення першого керованого польоту братами Рахітами, великий розмах аеродинамічних досліджень (Г. Юнкере у Німеччині, А. Туполєв у СРСР), конструювання І. Сікорським першого сучасного гелікоптера, перший переліт британськими авіаторами Д. Алькоком і А. Брауном через Атлантичний океан, тощо.

● Розвиток телебачення та радіомовлення: демонстрація першої системи телепередач у Великій Британії Дж. Бердом, удосконалення електронних систем Б. Зворикіним у США і П. Тимофєєвим у СРСР, удосконалення техніки кінематографії — поширення звукового кіно, початок виробництва кольорових фільмів.

● Входження в повсякденне життя людей технічних новинок (радіоприймачів, пилососів, холодильників, пральних машин тощо).

Міжнародні жіночі рухи, фемінізм
Фемінізм — суспільний рух, метою якого є повна рівноправність чоловіків і жінок у всіх сферах життя.
Організаційне оформлення	Кінець XIX — початок XX ст.
Основні напрями	Суфражизм — рух за надання жінкам виборчих прав. Гуманістичний — рух, який вбачав звільнення жінки в розвитку її інтелекту, підвищенні освіченості. Марксистський — рух, учасники якого вважали, що становище жінки-робітниці зумовлене класовими причинами, тому боротьба за її звільнення збігається із загальним завданням звільнення пролетаріату.

Основні ідеї та течії в розвитку культури

● Зв’язок культури з усіма сферами життя суспільства.

● Ідеологізація та заполітизованість культури через посилення громадянської активності, соціальні потрясіння, встановлення диктаторських режимів.

● Наростання песимізму і розчарованості (поширення декаденства — течії кінця XIX — початку XX ст., що характеризується опозицією до загальноприйнятої «міщанської» моралі, культом краси як самодостатньої цінності, переживанням відрази до життя й одночасно насолоди ним).

● Різноманіття художніх напрямів і авторських стилів (від реалізму до модернізму).

● Зміна художньої географії світу, виникнення регіональних художніх шкіл (художні школи з національним корінням — індіанський фольклор (Перу, Мексика), первісне мистецтво племен (Бразилія), мистецтво країн Азії, яке поєднувало естетику східного мистецтва та новоєвропейські віяння (бенгальське відродження в Індії, школа гохуа в Китаї, поєднання традицій середньовічної східної мініатюри, народного живопису з європейськими тенденціями в Туреччині та на Цейлоні тощо).

● Суперечливий процес розвитку культури (велика кількість художніх шкіл, груп, стильових тенденцій, радикальне відновлення мови мистецтва, формування нового мислення і сприйняття світу).

Поява «масової культури»

Масова культура — культура, яка популярна серед широких верств населення, як правило, комерційно успішна та елементи якої поширені в повсякденному житті: у кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, у розвагах (наприклад, у спорті та літературі) і яка контрастує з «елітарною культурою».

Нові напрями в мистецтві
«Новий реалізм»	Характерні соціальні теми, критика й аналіз дійсності: портрети В. Серова, пейзажі І. Грабаря, К. Коровіна (Росія), А. Марке (Франція), Ф. Ходлера (Швейцарія).
Символізм	Напрям мистецтва, який одухотворяв дійсність, додавав їй особливої глибини; його представники насичували твори яскравими, обов’язково «зримими» образами (серія картин М. Врубеля, роботи О. Скрябіна, М. Чюрльоніса).
Абстракціонізм	Напрям у європейському мистецтві, який відходив від традиційних образів та основним завданням ставив «прорив» у нову духовну реальність, тому все зриме і матеріальне, на думку його представників, — оманливе («Імпровізації» і «Композиції» В. Кандінськогоу роботи К. Малевича, П. Мондріана).
Кубізм	Напрям у мистецтві початку XX ст., який спирався на геометричний аналіз форм реальності (П. Пікассо ).
Фонізм	Напрям у мистецтві, який отримав назву в одній із рецензій на виставку Осіннього салону (Париж, 1905); це живопис «без правил», без урахування світла і тіні, об’єму і перспективи (А. Матісс, А. Дерен, А. Марке та інші).
Експресіонізм	Напрям у мистецтві, основним принципом якого була виразність мови і форми як ознаки «перемоги Духа над матерією»; насамперед він передає емоційний стан людини.
Конструктивізм	Напрям у мистецтві, який створює абстрактні форми з нових промислових матеріалів і тісно пов’язаний з науково-технічним прогресом; цей напрям відіграв важливу роль в архітектурному мистецтві, дизайні та промисловому будівництві.
Сюрреалізм	Напрям у мистецтві, який спирається на людську підсвідомість як єдину справжню реальність та намагається зобразити ірраціоналістинний світ (С. Далі).

Зміст

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України