Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 10—11 клас
Тема 1. Передумови Першої світової війни
ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ
Створення Троїстого блоку та Антанти |
||
Назва |
Троїстий союз |
Антанта |
Дата створення |
1882 р. |
1907 р. |
Учасники |
Німеччина, Австро-Угорщина, Італія |
Велика Британія, Франція, Росія |
Наслідки |
Підтримка миру в Європі рівновагою військово-політичних союзів. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму. Наближення світової війни. |
Міжнародні кризи та конфлікти на початку XX ст.
Перша Марокканська криза, 1905—1906 рр. |
Виникла через вирішення міжнародного статусу Марокко: Німеччина спробувала перешкодити Франції встановити своє панування в Марокко (Північна Африка); конфлікт було розв’язано на користь Франції. |
Друга Марокканська криза, 1911 р. |
Викликана продовженням суперечок між Францією та Німеччиною; завершилася підписанням угоди, за якою німці погоджувалися на французьке домінування в Марокко й отримували натомість територію в колонії Середнє Конго. |
Боснійська криза, 1908—1909 рр. |
Міжнародний конфлікт, викликаний анексією Австро-Угорщиною Боснії і Герцеговини; визнання анексії Росією. |
Італійсько-турецька війна, 1911 — 1912 рр. |
Протистояння між Османською імперією та Італією, результатом якого стало захоплення Італією Лівії та островів Родос і Додеканес поблизу Малої Азії. |
Перша Балканська війна, 1912—1913 рр. |
Війна Балканського союзу (Болгарія, Греція, Сербія, Чорногорія) проти Османської імперії, яка завершилася підписанням договору, за яким Туреччина втратила європейські території на захід від лінії Енос— Медея та визнала незалежність Албанії. |
Друга Балканська війна, 1913 р. |
Швидкоплинна війна за розділ Македонії між Болгарією, з одного боку, та Османською імперією, Румунією, Чорногорією, Сербією і Грецією — з іншого; війна була спровокована Австро-Угорщиною та Німеччиною, які прагнули розвалити Балканський союз. Протистояння завершилося поразкою Болгарії, Сербії та отриманням Туреччиною більшої частини Македонії, а Фракією та Румунією — Південної Добруджі. |
Причини, привід та початок Першої світової війни |
|
Причини |
Загострення суперечностей між провідними державами світу внаслідок нерівномірності їх економічного та соціально-політичного розвитку. Наявність двох ворогуючих блоків — Троїстого союзу та Антанти. Загарбання нових територій, контроль над ринками збуту та джерелами сировини. Гонка озброєнь. Бажання урядів воюючих країн відвернути увагу народів від внутрішніх проблем. |
Привід |
28 червня 1914 р. — убивство в місті Сараєво спадкоємця австро-угорського престолу Франца Фердинанда сербським націоналістом Г. Принципом. |
Початок |
Австро-Угорський уряд використав убивство в Сараєво як привід для розв’язання війни, висунувши ультиматум, умови якого не можна було виконати. 28 червня 1914 р. — проголошення Австро-Угорщиною війни Сербії. 29 липня 1914 р. — виступ на захист Сербії Росії, яка розпочала часткову мобілізацію. 1 серпня 1914 р. — підтримка Австро-Угорщини Німеччиною, яка проголосила війну Росії; початок Першої світової війни. 3 серпня 1914 р. — проголошення Німеччиною війни Франції. 4 серпня 1914 р. — проголошення Англією під приводом захисту Бельгії війни Німеччині. 6 серпня 1914 р. — проголошення Австро-Угорщиною війни Росії, у відповідь їй оголосили війну Англія та Франція. |
Масштаби |
У війні брали участь 38 країн світу. Мобілізація на фронт 73,5 млн осіб. Демографічні втрати — 10 млн осіб. Військові витрати — 30 млрд доларів. |
Стратегічні плани противників |
|
Німеччина |
Загарбання нових колоній за рахунок Англії та Франції. Послаблення Франції та Росії. Панування в Європі. |
Велика Британія |
Збереження своїх колоній та панування на морі. Послаблення Німеччини. Загарбання в Туреччини Месопотамії та частини Аравійського півострова. |
Франція |
Послаблення Німеччини. Повернення Ельзасу та Лотарингії. Приєднання Саарського вугільного басейну та лівого берега Рейну. |
Австро-Угорщина |
Розширення сфери впливу на Балканах. Підкорення незалежних слов’янських держав Сербії, Болгарії та Чорногорії. Панування на Чорному, Адріатичному та Егейському морях. |
Росія |
Послаблення німецького та австрійського впливу в Туреччині та на Балканах. Оволодіння чорноморськими протоками Босфором та Дарданеллами. Прагнення приєднати Східну Галичину, Північну Буковину та Закарпаття. |
США |
Розширення впливу на весь американський континент. Проникнення в Китай, де велику активність проявляла Японія. |
Військові кампанії та основні битви 1914—1918 рр. |
|
Західний фронт |
Східний фронт |
1914 рік |
|
Серпень — вторгнення німецьких військ у Бельгію та Францію згідно з планом Шліффена, який передбачав «блискавичну війну» — швидкий розгром по черзі спочатку Франції, а згодом Росії. Вересень — битва на Марні, у якій англо-французькі війська зупинили наступ німців. Листопад—грудень — перехід до «позиційної війни», за якої супротивники закріплюються на досягнутих рубежах, створюючи систему окопів і бліндажів та не ведуть масштабних бойових дій; морська блокада країн Троїстого союзу Великою Британією. |
Серпень — початок наступу російських військ у Східній Пруссії та Галичині з метою розпорошення німецьких сил. 18 серпня — 21 вересня — Галицька битва — одна з найбільших битв Першої світової війни, у результаті якої російські війська зайняли майже всю Східну Галичину та Буковину і взяли в облогу Перемишль. Вересень — відступ російських військ зі Східної Пруссії; запеклі бої на території Польщі. Жовтень — вступ у війну на боці Троїстого союзу Туреччини. Грудень — вторгнення турецької армії на Кавказ, який належав Росії; поразка турків. |
1915 рік |
|
Лютий — початок Дарданелльської операції, здійснюваної англійцями та французами на прохання Росії з метою нанесення відволікаючого удару по Туреччині; завершилася на початку 1916 р. поразкою країн Антанти, які так і не змогли захопити протоки. Квітень — газова атака німців у районі містечка Інр — перше в історії застосування отруйних речовин (хлору), чим було покладено початок хімічній війні; у результаті газової атаки отруєння дістали 15 тис. осіб, із них 5 тис. загинуло. |
Спрямування головного удару проти Росії. Лютий — битва на Мазурських озерах, у якій німецькі війська розгромили 10-тисячну російську армію, примусивши її залишити Східну Пруссію. Березень — захоплення 1-ю російською армією під командуванням О. Брусилова фортеці Перемишль. Травень—червень — Горліцький прорив — прорив німецькими військами фронту в районі Горліце та Тарново, результатом якого став відступ російських військ; австро-німецькі війська вступили до Львова, а російські війська повністю залишили Галичину. |
Західний фронт |
Східний фронт |
Травень — розгортання Німеччиною «підводної війни»; затоплення німецьким підводним човном англійського лайнеру «Лузитанія». 25 травня — оголошення Італією війни Австро-Угорщині; вступ у війну Італії на боці Антанти. |
Травень—серпень — російські війська залишили територію Польщі, Литви, частину Білорусії та Латвії. Жовтень — вступ у війну на боці Троїстого союзу Болгарії; трансформація Троїстого союзу у Четверний. Грудень — розгром сербської армії на Балканах, яка відступила до Албанії. |
1916 рік |
|
Перенесення головного удару на Захід. 21 лютого — 21 грудня — Верденська битва (так звана «Верденська м’ясорубка»), у результаті якої втрати з обох сторін становили близько 1 млн осіб; Верден залишився за Францією. Травень — Ютландська морська битва між англійським та німецьким флотами. Червень—серпень — англо-французький наступ на Соммі, у ході якого вперше були застосовані танки. |
Січень—лютий — успішний наступ російських військ на Кавказі; захоплення турецької фортеці Ерзерум. Червень-серпень — Брусиловський прорив німецько-австрійського фронту, у ході якого російські війська знову зайняли більшу частину Східної Галичини і Буковину; призупинення російського наступу у зв’язку з нестачею боєприпасів. Серпень 1917 р. — оголошення війни Австро-Угорщині Румунією. |
1917 рік |
|
Лютий — початок використання бомбардувальної авіації проти цивільних об’єктів у тилу. Квітень—травень — вступ у війну на боці Антанти США; початок наступу військ Антанти у Європі: вдалий наступ 3-ї англійської армії поблизу Арраса та невдалий — французької армії в районі Реймса. Червень—серпень — успішний наступ англійських військ у Фландрії, але під Іпром їхні зусилля не мали успіху. Листопад — битва біля Камбре за ініціативою англійського командування; окупація англійцями Німецької Східної Африки; початок бойових дій американських військ у Франції. |
Лютий — Лютнева революція в Росії, у результаті якої було повалено самодержавство (цар Микола II зрікся престолу) та створено Тимчасовий уряд, який заявив про продовження війни до переможного кінця. Червень—серпень — невдалий наступ російської армії; втрата Росією частини Прибалтики; початок розпаду Східного фронту (через масове дезертирство). 25 жовтня — Жовтневий більшовицький переворот у Росії, у ході якого було повалено Тимчасовий уряд і створено більшовицький уряд — Раду народних комісарів (Раднарком) на чолі з В. Леніним; проголошення Декрету про мир із закликом про припинення війни. Грудень — початок більшовиків сепаратних переговорів із Німеччиною. |
Західний фронт |
Східний фронт |
1918 рік |
|
Березень — спроба німецьких військ прорвати оборону союзників під Аррасом. Квітень — наступ німецьких військ у Фландрії; велика битва на Марні (так звана «друга Марна»); обстріл столиці Франції німцями. Серпень — розгром німецьких дивізій під Ам’єном. |
Січень—лютий — окупація Бесарабії румунськими військами. 3 березня — укладення між радянською Росією та Німеччиною Брестського миру, за яким Росія відмовлялася від претензій на Україну, Прибалтику, Фінляндію, повертала Туреччині захоплені області, сплачувала репарації у 6 млрд марок. Вихід Росії із війни. |
Завершення війни. Поразка Німеччини та її союзників |
|
28 вересня 1918 р. |
Перемир’я Антанти з Болгарією. |
3 жовтня 1918 р. |
Перемир’я Антанти з Австро-Угорщиною. |
30 жовтня 1918 р. |
Перемир’я Антанти з Туреччиною. |
11 листопада 1918 р. |
Укладення країнами Антанти з Німеччиною Комп’єнського перемир’я, основні умови якого передбачали: ● звільнення всіх загарбаних Німеччиною територій на Заході та відведення німецьких військ за Рейн; ● виведення німецьких військ зі Східної Європи після прибуття туди військ Антанти; ● перехід усіх військовополонених та військового майна в руки союзників. |
Підсумки війни
● Великі людські втрати (Німеччина — 1,770 млн осіб; Росія — 1,700 млн осіб; Франція — 1,36 млн осіб; Австро-Угорщина — 1,2 млн осіб; Велика Британія — 910 тис. осіб).
● Матеріальні збитки — 359,9 млрд доларів.
● Знищення матеріальних цінностей, загальна вартість яких становила 58 млрд крб.
● Економічна криза, причиною якої була війна.
● Скрутне становище в сільському господарстві (скорочення посівних площ, зниження врожайності, зменшення поголів’я худоби тощо).
● Розпад імперій (Австро-Угорської, Німецької, Російської та Османської).
● Виникнення на карті світу нових держав (Польща, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Чехо-Словаччина, Угорщина, Австрія, Королівство словенів, хорватів і сербів).
● Становлення нової міжнародної правової системи.
● Переосмислення системи загальнолюдських цінностей; зростання пацифістських (антивоєнних) настроїв.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України