Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 10—11 клас
Теми 8-9. Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.). Глобальні проблеми людства
Основні напрямки НТР та їх вплив на життя пересічного громадянина
● Прискорення технічного та інформаційного розвитку, якісне насичення побуту новітнім електронним обладнанням, персональними ЕОМ.
● Відкриття та мирне використання атомної енергії (перші атомні електростанції).
● Поява нових, пов’язаних з освоєнням космосу наук.
● Початок освоєння космічного простору (запуск першого штучного супутника Землі; перший політ людини в космос; Ю. Гагарін, 1961 р.).
● Нові форми передачі інформації (телебачення, Інтернет, аудіо- та відеозапис тощо).
● Розвиток транспортних засобів (особливо реактивної авіації), нафтохімічної промисловості.
● Створення і розвиток кібернетики — науки про зворотній зв’язок, отримання, обробку і передачу інформації (Н. Віннер).
● Автоматизація та роботизація виробництва.
● Значні відкриття у генетиці та біотехнологіях: вивчення ДНК, клонування, вирощування геномодифікованих рослин.
● Створення мікропроцесора і комп’ютера (1976 р.).
● Результат: НТР принципово змінила суспільство, підвищила рівень задоволення потреб усіх його членів.
Основні тенденції і течії розвитку літератури та образотворчого мистецтва |
||
Соціалістичний реалізм |
Основні риси: герой — революціонер, комуніст; оспівування комуністичних ідеалів; оцінка подій і людей з позицій марксизму-ленінізму. Домінування тем війни, революційної боротьби, соціалістичної праці. Представники: письменники М. Шолохов, Л. Арагон; кінорежисер С. Герасимов та ін. |
|
Екзистенціалізм |
Відображає трагічне відчуття абсурдності буття; у центрі уваги — питання вини і відповідальності, життя та смерті, вибору та рішення, а проблеми науки та історії розглядаються тільки в контексті цих питань. Представники: А. Камю, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс. |
|
Неореалізм |
Напрям в італійському мистецтві, що виник після Другої світової війни. Основні риси: протест проти жорстокості сучасного життя; прагнення соціальної справедливості; демократизм. Головна тема: життя звичайної людини. Представники: кінорежисер Р. Росселіні, художник Р. Гуттузо, письменник Е. Вітторіні та ін. |
|
Гіперреалізм |
Поширений наприкінці 1960-х рр. Сюжет не має значення, головне — документальність зображення, імітація фотографії, що демонструє абсурдність світу речей. Представники: гамбургська група «Зебра». |
|
Абстракціонізм |
Мистецтво має відображати не реальну дійсність, а духовний світ митця. Основні течи: абстрактний експресіонізм (Дж. Поллок): головне — не твір, а процес його створення; абстрактно-геометричне мистецтво: створення геометричних малюнків, псевдомеханізмів. |
|
Сюрреалізм |
Мета: проникнення в потаємні бажання і підсвідомість людини, звільнення від розуму з метою пізнання справжньої людини. Основа: фрейдизм. Представники: Г. Ернст, С. Далі. |
|
Концептуалізм |
Об’єднує процес творення та процес дослідження. Відмова від створення традиційного художнього твору, звернення до концептуальних «об’єктів», що виступають у формі проектів або ідей, супроводжуваних написами, текстами та іншою документацією. Представники: І. Кабаков, І. Подольчак, Р. Раушенберг. |
|
Поп-арт |
Іронічне відтворення продуктів «масової культури» (плакатів, упакування, коміксів, предметів масового виробництва), критика філософії споживання. Представники: Дж. Джонс, Е. Уорхол. |
|
Кінетичне мистецтво |
Головний принцип: рух твору. Створення винаходів із механізмів, що гудуть, обертаються, самознищуються тощо. Представники: Г. Юнкер, Ж. Тенгелі. |
Основні тенденції розвитку театру
Країна, особливості розвитку |
Режисери |
|
США. Відтворення картини абсурдності й ганебності людських стосунків; проблеми цінності внутрішнього світу людини, відповідальності кожного за власні вчинки. |
Ю. О’Ніл, Т. Вільямс, А. Міллер |
|
Франція. Домінування відчуття жаху та безглуздості існування. Перетворення театру на елітарне мистецтво. |
Е. Йонеско, С. Беккет |
|
СРСР. Високий рівень розвитку; створення театрів у кожному обласному центрі; найвідоміші театри: Великий драматичний театр у Ленінграді, Московський театр на Таганці, МХАТ, театр «Современник» та ін. |
Г. Товстоногов, Ю. Любимов |
|
Основні тенденції розвитку кіно |
||
Особливості кінематографічних шкіл |
Режисери |
|
Італія. Неореалізм: достовірний показ реального життя, переживань простої людини. Картини-притчі. |
В. де Сіка, Дж. де Санті, Ф. Фелліні |
|
Франція. «Нова хвиля»: кіно — засіб вираження авторського погляду на світ, а не розважання глядачів; розвиток короткометражного кіно. Ліричні, сатиричні, фарсові комедії. |
Ж. Л. Годар, А. Дуанель, Ж. Урі |
|
Велика Британія. «Вільне кіно» і «молоді розсерджені»: протест проти старого укладу, буржуазних цінностей. |
Т. Річардсон, Д. Лін |
|
Німеччина. «Молоде німецьке кіно»: увага сучасному життю. |
В. Герцог |
|
Польща. «Польська школа»: осмислення трагічних подій Другої світової війни. «Кіно морального переживання»: незадоволення соціалістичними порядками. |
А. Мунк, А. Вайда, Є. Кавалерович |
|
Чехія. «Нова хвиля» (до 1968 р.): практично немає історичних кінострічок, звернення до сучасності. |
В. Хітілова, М. Форман |
|
США. Сформована система кіножанрів: вестерн, мюзикл, трилер, детектив, фільм жахів, комедія, драма. Насичення фільмів спецефектами. Звернення до фантастики. |
Дж. Лукас, С. Спілберг, Ф. Коппола |
|
Японія. Відтворення традицій японського театру. Використання європейської класики. «Повсякденний реалізм»: життя японської сучасної родини. |
А. Куросава, К. Мідзогуті, Я. Одзу |
|
Індія. Вплив національного мистецтва: головне — не достовірність, а поетичний настрій; кіно переривається піснями, танцями. |
Династія Капурів |
Глобальні проблеми людства
● Екологічна проблема, пов’язана з наслідками людської діяльності (забруднення навколишнього середовища, зменшення озонового шару атмосфери, глобальне потепління, зменшення родючого шару ґрунту тощо).
● Загроза війни із застосуванням зброї масового знищення (термоядерної, хімічної, бактеріологічної).
● Проблема енергоресурсів: пошук нових джерел енергії, економія сировинних та паливних ресурсів.
● Демографічна проблема.
● Проблеми голоду, неписьменності, СНІДу та інших невиліковних хвороб.
● Проблема загальної кризи моралі.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України