Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 10—11 клас

Теми 8-9. Розвиток культури (1945 р. — початок XXI ст.). Глобальні проблеми людства

Основні напрямки НТР та їх вплив на життя пересічного громадянина

● Прискорення технічного та інформаційного розвитку, якісне насичення побуту новітнім електронним обладнанням, персональними ЕОМ.

● Відкриття та мирне використання атомної енергії (перші атомні електростанції).

● Поява нових, пов’язаних з освоєнням космосу наук.

● Початок освоєння космічного простору (запуск першого штучного супутника Землі; перший політ людини в космос; Ю. Гагарін, 1961 р.).

● Нові форми передачі інформації (телебачення, Інтернет, аудіо- та відеозапис тощо).

● Розвиток транспортних засобів (особливо реактивної авіації), нафтохімічної промисловості.

● Створення і розвиток кібернетики — науки про зворотній зв’язок, отримання, обробку і передачу інформації (Н. Віннер).

● Автоматизація та роботизація виробництва.

● Значні відкриття у генетиці та біотехнологіях: вивчення ДНК, клонування, вирощування геномодифікованих рослин.

● Створення мікропроцесора і комп’ютера (1976 р.).

● Результат: НТР принципово змінила суспільство, підвищила рівень задоволення потреб усіх його членів.

Основні тенденції і течії розвитку літератури та образотворчого мистецтва
Соціалістичний реалізм	Основні риси: герой — революціонер, комуніст; оспівування комуністичних ідеалів; оцінка подій і людей з позицій марксизму-ленінізму. Домінування тем війни, революційної боротьби, соціалістичної праці. Представники: письменники М. Шолохов, Л. Арагон; кінорежисер С. Герасимов та ін.
Екзистенціалізм	Відображає трагічне відчуття абсурдності буття; у центрі уваги — питання вини і відповідальності, життя та смерті, вибору та рішення, а проблеми науки та історії розглядаються тільки в контексті цих питань. Представники: А. Камю, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс.
Неореалізм	Напрям в італійському мистецтві, що виник після Другої світової війни. Основні риси: протест проти жорстокості сучасного життя; прагнення соціальної справедливості; демократизм. Головна тема: життя звичайної людини. Представники: кінорежисер Р. Росселіні, художник Р. Гуттузо, письменник Е. Вітторіні та ін.
Гіперреалізм	Поширений наприкінці 1960-х рр. Сюжет не має значення, головне — документальність зображення, імітація фотографії, що демонструє абсурдність світу речей. Представники: гамбургська група «Зебра».
Абстракціонізм	Мистецтво має відображати не реальну дійсність, а духовний світ митця. Основні течи: абстрактний експресіонізм (Дж. Поллок): головне — не твір, а процес його створення; абстрактно-геометричне мистецтво: створення геометричних малюнків, псевдомеханізмів.
Сюрреалізм	Мета: проникнення в потаємні бажання і підсвідомість людини, звільнення від розуму з метою пізнання справжньої людини. Основа: фрейдизм. Представники: Г. Ернст, С. Далі.
Концептуалізм	Об’єднує процес творення та процес дослідження. Відмова від створення традиційного художнього твору, звернення до концептуальних «об’єктів», що виступають у формі проектів або ідей, супроводжуваних написами, текстами та іншою документацією. Представники: І. Кабаков, І. Подольчак, Р. Раушенберг.
Поп-арт	Іронічне відтворення продуктів «масової культури» (плакатів, упакування, коміксів, предметів масового виробництва), критика філософії споживання. Представники: Дж. Джонс, Е. Уорхол.
Кінетичне мистецтво	Головний принцип: рух твору. Створення винаходів із механізмів, що гудуть, обертаються, самознищуються тощо. Представники: Г. Юнкер, Ж. Тенгелі.

Основні тенденції розвитку театру

Країна, особливості розвитку	Режисери
США. Відтворення картини абсурдності й ганебності людських стосунків; проблеми цінності внутрішнього світу людини, відповідальності кожного за власні вчинки.	Ю. О’Ніл, Т. Вільямс, А. Міллер
Франція. Домінування відчуття жаху та безглуздості існування. Перетворення театру на елітарне мистецтво.	Е. Йонеско, С. Беккет
СРСР. Високий рівень розвитку; створення театрів у кожному обласному центрі; найвідоміші театри: Великий драматичний театр у Ленінграді, Московський театр на Таганці, МХАТ, театр «Современник» та ін.	Г. Товстоногов, Ю. Любимов
Основні тенденції розвитку кіно
Особливості кінематографічних шкіл	Режисери
Італія. Неореалізм: достовірний показ реального життя, переживань простої людини. Картини-притчі.	В. де Сіка, Дж. де Санті, Ф. Фелліні
Франція. «Нова хвиля»: кіно — засіб вираження авторського погляду на світ, а не розважання глядачів; розвиток короткометражного кіно. Ліричні, сатиричні, фарсові комедії.	Ж. Л. Годар, А. Дуанель, Ж. Урі
Велика Британія. «Вільне кіно» і «молоді розсерджені»: протест проти старого укладу, буржуазних цінностей.	Т. Річардсон, Д. Лін
Німеччина. «Молоде німецьке кіно»: увага сучасному життю.	В. Герцог
Польща. «Польська школа»: осмислення трагічних подій Другої світової війни. «Кіно морального переживання»: незадоволення соціалістичними порядками.	А. Мунк, А. Вайда, Є. Кавалерович
Чехія. «Нова хвиля» (до 1968 р.): практично немає історичних кінострічок, звернення до сучасності.	В. Хітілова, М. Форман
США. Сформована система кіножанрів: вестерн, мюзикл, трилер, детектив, фільм жахів, комедія, драма. Насичення фільмів спецефектами. Звернення до фантастики.	Дж. Лукас, С. Спілберг, Ф. Коппола
Японія. Відтворення традицій японського театру. Використання європейської класики. «Повсякденний реалізм»: життя японської сучасної родини.	А. Куросава, К. Мідзогуті, Я. Одзу
Індія. Вплив національного мистецтва: головне — не достовірність, а поетичний настрій; кіно переривається піснями, танцями.	Династія Капурів

Глобальні проблеми людства

● Екологічна проблема, пов’язана з наслідками людської діяльності (забруднення навколишнього середовища, зменшення озонового шару атмосфери, глобальне потепління, зменшення родючого шару ґрунту тощо).

● Загроза війни із застосуванням зброї масового знищення (термоядерної, хімічної, бактеріологічної).

● Проблема енергоресурсів: пошук нових джерел енергії, економія сировинних та паливних ресурсів.

● Демографічна проблема.

● Проблеми голоду, неписьменності, СНІДу та інших невиліковних хвороб.

● Проблема загальної кризи моралі.