Тема 2. США та Канада в 1945 р. — на початку XXI ст.

Президенство Г. Трумена (1945-1952), демократ

Програма «Справедливий курс:

● Адаптація до мирного життя демобілізованих військовослужбовців: ухвалення «Солдатського білля про права», який передбачав надання пільг колишнім солдатам та офіцерам для отримання кредитів на освіту, житло, відкриття власного бізнесу.

● Федеральна програма дешевого житлового будівництва.

● Реконверсія (перехід до мирного життя), яка передбачала поступову ліквідацію контролю держави над цінами; збільшення зарплати; приватизацію державних заводів, побудованих під час Другої світової війни.

● Зменшення прибутків американців унаслідок переведення промисловості на мирні рейки; зростання безробіття, розгортання страйкового руху.

1947 р. — ухвалення закону Тафта—Хартлі, який суттєво обмежував профспілкову діяльність та право на страйки.

У зовнішній політиці домінування доктрини «стримування комунізму», яка передбачала надання економічної допомоги бідним країнам для попередження соціальних вибухів; конфронтацію із СРСР.

Участь під прапором ООН у корейському конфлікті (1950—1953 рр.).

Президенство Д. Ейзенхауера (1952-1960), республіканець

Програма «Злагода» (суть якої полягала у відмові республіканців і демократів від взаємних звинувачень, пошуку порозуміння в питаннях зовнішньої та внутрішньої політики):

● Обмеження державного регулювання та втручання в справи бізнесу.

● Сприяння великому бізнесу: полегшений доступ до кредитів; скорочені податки на корпорації та особисті прибутки.

● Прискорення науково-технічного прогресу, який супроводжувався розвитком нових галузей економіки, докорінним перетворенням старих галузей, масовим впровадженням автоматизації та електроніки тощо.

● Покращення матеріального становища великої кількості американців; набуття популярності ідеї «суспільства загального процвітання».

● Скасування закону Тафта—Хартлі.

● Скорочення федеральних видатків, системи громадських робіт.

● Визнання незаконності сегрегації (расової дискримінації) на транспорті та в навчальних закладах; розгортання мирного руху афроамериканців за громадянські права.

● У зовнішній політиці домінування доктрини «звільнення від комунізму».

● Покращення відносин із СРСР: участь у нараді глав урядів СРСР, США, Великої Британії, Франції (1955); візит лідера СРСР М. Хрущова до США (1959).

Початок 50-х рр. XX ст. — посилення в США внутрішньополітичної реакції у вигляді маккартизму

Маккартизм — реакційна політична течія в США, що отримала свою назву за іменем провідника політики сенатора, організатора Комісії з розслідування антиамериканської діяльності Дж. Маккарті.

Основні заходи

Масові перевірки на лояльність до уряду.

Розпалювання антикомуністичної істерії: 1950 р. — набуття чинності закону Маккарена—Вуда, який зобов’язав компартію та деякі інші громадські об’єднання зареєструватися в міністерстві юстиції як «підривні організації».

Переслідування вільнодумства: звільнення «неблагонадійних осіб» із роботи, тюремне ув’язнення.

Переслідування видатних діячів науки, культури, мистецтва, серед яких опинився і видатний американський актор Ч. Чаплін.

Результати та наслідки

Невдоволення заходами маккартистів, які отримали назву «полювання на відьом», в американському суспільстві.

1954 р. — засудження Конгресом США діяльності Дж. Маккарті.

Масовий негритянський рух у 1960-х рр.

Причини

Расова дискримінація чорних американців, особливо в південних штатах, політика сегрегації (відокремлення).

Активізація громадянської позиції афроамериканців завдяки, залученню до міського життя.

Зростання національно-визвольної боротьби в колоніальних і залежних країнах Африки та Азії.

Лідер

Мартін Лютер Кінг — лідер руху за громадянські права 1960-х рр.; нагороджений Нобелівською премією миру 1964 року.

Основні події

Початок 1960-х рр. — вихід негритянського руху на новий рівень.

Радикалізація руху, який набув характеру масової боротьби за соціальні права, досягнення громадянської рівноправності та доступ до політичної влади.

1966 р. — утворення партії «Чорні пантери», що виступала проти ненасильницької боротьби.

1967 р. — «довге гаряче літо» — масові негритянські виступи, якими було охоплено понад 120 американських міст.

1968 р. — убивство М. Л. Кінга, яке поставило країну на межу громадянської війни.

Результати та наслідки

Масові негритянські повстання.

Загострення соціального напруження в країні. Ліквідація расової дискримінації на законодавчому рівні.

США в 1960-1970-ті рр.

Джон Кеннеді (1960-1963 рр.), демократ

Програма «Нові рубежі»:

Збільшення капіталовкладень в економіку.

Оптимальне використання досягнень НТР.

Підвищення кваліфікації працівників; професійна перепідготовка безробітних.

Збільшення мінімуму погодинної оплати праці, строків виплати субсидій з безробіття.

Розширення житлового будівництва.

Програма «Аполлон» до підготовки польоту на Місяць.

Допомога збіднілим фермерам.

Зміцнення позицій на міжнародній арені.

Протидія поширенню комунізму у світі.

1962 р. — Карибська криза — надзвичайно напружене протистояння між СРСР і США, спричинене розміщенням Радянським Союзом ядерних ракет на Кубі.

Спроба зменшити напруження в міжнародних відносинах («гнучке реагування»): підписання Московського договору про заборону ядерних випробувань у трьох сферах (1963 р.).

22 листопада 1963 р. — вбивство Дж. Кеннеді під час поїздки до м. Далласа.

Л. Джонсон (1963-1968 рр.), демократ

Програма «Війна проти бідності»: допомога сім’ям із низькими доходами; будівництво дешевого житла; безкоштовне медичне страхування для літніх людей.

Малоефективність програми.

Початок спаду в економіці.

1964_у 1968 рр. — заборона расової дискримінації виборців, на виробництві, у сфері освіти, у громадських місцях.

Розгортання ракетно-ядерної зброї, збільшення армії.

1964 р. — початок масштабних бойових дій у В’єтнамі; розгортання молодіжного антивоєнного руху.

Річард Ніксон (1968-1974 рр.), республіканець

Програма «Нова економічна політика», що запроваджувалася в умовах економічного спаду.

Оголошення президентським декретом надзвичайного стану.

Надання компаніям значних пільг, скорочення податку на прибуток, скасування акцизного податку на продаж легкових автомобілів, з метою стимулювання капіталовкладень та споживчого попиту.

Встановлення державного контролю над цінами та заробітною платнею.

Оголошення про скорочення допомоги іншим державам.

Серпень 1974 р. — відставка Р. Ніксона внаслідок «Вотергейського скандалу», сутність якого полягала в тому, що під час президентських виборів 1972 р. агенти Білого дому та Федеральне бюро розслідувань (ФБР) із відома президента Р. Ніксона встановили підслуховуючу апаратуру в штаб-квартирі Демократичної партії в готелі «Вотергейт»; Р. Ніксона було звинувачено у причетності до цієї справи.

США в 1980—1990-ті рр. Президентство Р. Рейгана (1980—1988), республіканець

Рейганоміка — державна економічна політика американського уряду Р. Рейгана в 1981—1988 рр.

Мета

Подолання економічної кризи 1980—1982 рр. та її наслідків.

Основні заходи

Підтримка приватної ініціативи.

Повне оновлення промислового потенціалу США, стимулювання капіталовкладень до наукомістких галузей. Відмова від жорстокої регламентації бізнесу.

Штучне зниження курсу долара для здешевлення американських товарів і підвищення їх конкурентоздатності.

Скорочення витрат усіх державних відомств, за винятком Пентагону (військово-промислового комплексу).

Зменшення федеральних витрат.

Зниження податків.

Орієнтація соціальної політики на середній клас.

Результати

Позитивні: подолання кризових явищ; збільшення частки наукомістких галузей; приток іноземних інвестицій; розширення сфери послуг; переозброєння американської армії.

Негативні: дефіцит федерального бюджету, державного боргу; перетворення США з кредитора в боржника; посилення конкуренції з товаровиробниками Європи та Японії; зростання воєнних витрат; посилення соціального розшарування.

Зовнішня політика

До 1985 р. — протистояння з СРСР; збройні акції проти Гренади, Лівану та Лівії; розміщення в Західній Європі крилатих ракет та ракет середньої дальності; початок реалізації програми Стратегічна оборонна ініціатива (СОІ), яка передбачала створення великомасштабної протиракетної оборони з елементами космічного базування.

Від 1985 р. — нормалізація відносин із СРСР: щорічні зустрічі з лідером СРСР М. Горбачовим (1985—1988 рр.); Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (1987 р.); переговори про скорочення звичайних озброєнь.

Зовнішня політика

Встановлення «світового лідерства» у зв’язку із закінченням «холодної війни». Підтримка конструктивних відносин із пострадянськими державами, курс на «поширення демократії і ринкової економіки у світі».

Сприяння перетворенню НАТО на політичну організацію, розширення НАТО на Схід.

Участь в інтеграційних процесах американського континенту.

Миротворчі місії: підписання Дейтонських угод з урегулювання конфліктів у Боснії та Герцеговині (Югославія); посередництво в переговорах між Ізраїлем та Палестинською автономією.

Боротьба з тероризмом.

Покращення стосунків з Китаєм.

Економічне піднесення

Кінець XX ст. — продовження динамічного розвитку.

Зростання життєвого рівня американців.

Збільшення прибутків підприємств.

Зростання авторитету країни у світі.

Зростання масштабів і значення сфери послуг.

Кінець 2000 р. — початок спаду американської економіки.

11 вересня 2001 р. — терористичний акт, у результаті якого було зруйновано Світовий торговий центр і постраждав Пентагон.

Виникнення паніки на торгових і фінансових біржах; катастрофічне падіння долара; стабілізація ситуації внаслідок створення антитерористичної коаліції.

2008 р. — фінансова криза, яка призвела до падіння обсягів виробництва, зростання безробіття, скорочення соціальних програм, зниження рівня життя.

2008 р. — обрання президентом США Барака Обами (демократ), який розгорнув широкомасштабну боротьбу з проявами кризи, що мала наслідком покращення соціально-економічної ситуації в країні, стабілізація рівня життя більшості населення, спад соціального напруження.

2012 р. — переобрання Б. Обами на другий термін.

Роль США в міжнародних відносинах

Розширення НАТО на Схід та прийняття до цієї організації нових членів: вступ до НАТО Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччини, Словенії, країн Прибалтики, Болгарії, Румунії, Хорватії та Албанії.

Початок XXI ст. — заява про створення системи Національної протиракетної оборони, що було одним з елементів воєнно-політичної доктрини США, яка все більше схилялася до використання воєнних і силових методів вирішення міжнародних проблем.

2001 р. — антитерористична операція в Афганістані проти режиму талібів, які підтримували міжнародну терористичну організацію «Аль-Каїда» та її лідера Усаму бен Ладена.

2003 р. — «Буря в пустелі» — військова операція США проти Іраку, яка мала на меті знищити режим Саддама Хусейна.

Відмова президента Б. Обами від створення Національної системи протиракетної оборони та підписання договору (ПРО) з Росією.

Проблема Квебеку

Суть

Боротьба за урівняння у правах франкомовних громадян Канади, що проживають переважно в провінції Квебек, становлять 27 % населення країни і сповідують католицизм, з англоканадцями, які становлять 44 % населення, є протестантами та займають провідне місце в усіх сферах життя країни, що призводить до напруження у відносинах цих національних груп.

Причини

Квебек — провінція з найвищим рівнем безробіття.

Домінування англоканадців в економічному житті провінції.

Соціальна нерівність англо- та франкоканадців.

Домінування англійської мови в освіті, культурі, соціально-економічному житті та загроза насильницької асиміляції франкоканадців.

Спроби вирішення

1968 р. — створення Квебекської партії, метою якої є вихід Квебеку з Канади.

1969 р. — реформи лідера ліберальної партії франко-канадця П. Трюдо, завдяки яким французька мова стала другою державною, уведення двомовності в регіонах, вивчання в школах обох мов; надання Квебеку значної урядової допомоги.

1970 р. — «жовтнева криза»: через теракти нелегального Фронту визволення Квебеку в провінції запроваджене надзвичайне становище на один рік, уведені федеральні війська, проведені арешти.

1974 р. — прийняття парламентом Квебеку закону про єдину державну мову в провінції — французьку.

1995 р. — на референдумі 49,9 % квебекців проголосували за відокремлення від Канади.

Канада в 1980 р. — на початку XX ст.

Конституційна реформа 1982 р.

● Припинення дії законодавчих повноважень Великої Британії щодо Канади, проте Канада залишилась у Британській Співдружності націй.

● Надання самостійності провінціям у вирішенні їх внутрішніх справ: законодавча влада належить законодавчим асамблеям, а виконавча — кабінетам міністрів на чолі з прем’єрами.

● Поява нового розділу про основні права і свободи (Хартія прав), міжнародних організацій та ООН (право на працю, на житло).

● Невизнання рівноправності франко-канадців як нації, що викликало акції протесту, особливо в провінції Квебек.

● Невдоволення положеннями конституції з боку національних меншин — корінних жителів Канади — індіанців, ескімосів, метисів, які вважали, що їх права не гарантовані.

Соціально-економічний

розвиток

● 1990-ті рр. — динамічний та стабільний розвиток: зростання продуктивності праці, ефективності виробництва, обсягу експорту тощо.

● Висока ефективність сільського господарства.

● Сучасна Канада — одна з провідних індустріальних країн світу, яка посідає сьоме місце за обсягами промислової продукції, входить до складу «великої вісімки».

● Канада — найбільший в західному світі виробник кольорових металів, кам’яних солей, паперу тощо.

● Наявність передових суднобудівельної, автомобільної, авіаційної, аерокосмічної галузей промисловості, розвинутого сучасного наукоємного виробництва тощо.