Здоров’я, безпека та добробут. Інтегрований курс. 7 клас. Воронцова

§ 19. Як реагувати на зміни та критику

• САМООЦІНКА • ЗМІНИ • КРИТИКА

У цьому параграфі ви:

пригадаєте, що таке самооцінка;
дослідите особливості розвитку підлітків;
обговорите, як адекватно реагувати на критику;
проаналізуєте способи підвищення самооцінки.

САМООЦІНКА

Самооцінка — це те, як людина ставиться до себе й оцінює себе у різних сферах життя: навчанні, спорті, стосунках тощо.

Ніщо так не шкодить досягненню життєвого успіху, як занижена самооцінка. Вона породжує тривогу, безпідставні сумніви та страхи, блокує інтерес до всього нового.

І навпаки, позитивна адекватна самооцінка, впевненість у власних силах надихають на нові досягнення.

Давно помічено: як людина ставиться до себе, так вона і поводиться. Зокрема, діти, які добре ставляться до себе, почуваються спокійнішими за тих, хто зосереджений на своїх вадах і негараздах. Вони знають собі ціну і тому менше переживають через критику та невдачі. Ставлять перед собою реалістичну мету і зазвичай досягають її. Такі діти поводяться доброзичливо, краще ладнають із дорослими та однолітками.

Мал. 92. Види самооцінки

• Прочитайте ситуацію. Обговоріть, яка у хлопчика самооцінка: завищена, занижена чи адекватна.

Шестикласник Сергійко нещодавно записався до басейну і вже виграв одне змагання. Тренер вважає його талановитим. Але Сергійко думає, що тренер помиляється щодо його здібностей, а свою перемогу вважає випадковою.

• Перейдіть за QR-кодом. Розгляньте малюнки й обговоріть, яку самооцінку мають діти. Як різні види самооцінки впливають на поведінку?

ЧАС СТРІМКИХ ЗМІН

Підлітковий вік — це період стрімких змін та дозрівання людини: біологічного, психічного, соціального і духовного.

Біологічне дозрівання — сукупність змін, що відбуваються в організмі дитини під час її дорослішання. Цей період завершується з припиненням росту та розвитку всіх систем організму. В наших широтах середній вік закінчення біологічного дозрівання — 20 років.

Останнім часом спостерігається прискорення фізичного розвитку підлітків, а також загальне збільшення середнього зросту, маси та фізичної сили наступних поколінь.

Це явище називають акселерацією.

Середньовічні лицарські лати, які носили дорослі чоловіки понад 100 років тому, нині підходять 10-12-річним хлопчикам.

Психічне дозрівання завершується з досягненням емоційної та інтелектуальної зрілості.

Маленька дитина висловлює емоції усім своїм тілом, бурхливо реагуючи на те, що їх викликає. Емоційно зріла людина вміє контролювати прояви емоцій, правильно висловлювати свої почуття, долати тривогу, щоденні стреси та життєві потрясіння.

Інтелектуальна зрілість настає тоді, коли людина починає логічно мислити, чітко усвідомлювати причини та наслідки, робити правильні висновки, приймати виважені рішення, дискутувати за допомогою аргументів.

Соціальної зрілості людина досягає, коли здатна самостійно утримувати себе, створити та забезпечити сім’ю. Соціальна зрілість — це також здатність не лише діяти у власних інтересах, а й налагоджувати та підтримувати стосунки, конструктивно вирішувати конфлікти, відповідати за свою поведінку.

Духовна зрілість характеризується умінням відрізняти добро від зла, формуванням особистої системи цінностей, усвідомленням важливих принципів і сенсу життя.

СТАТЕВЕ ДОЗРІВАННЯ

Статеве дозрівання є складовою біологічного дозрівання. Воно починається із значним виробленням в організмі статевих гормонів.

У статевому дозріванні дівчинки вирішальну роль відіграють гормони естроген і прогестерон; хлопця — тестостерон.

Першою фізичною ознакою статевого дозрівання є швидке зростання, яке називають стрибком росту. Дитина, яка до цього щорічно виростала на кілька сантиметрів, тепер за рік може витягнутися на кільканадцять.

Першими починають видовжуватися кістки: спочатку в долонях і стопах, а згодом — у кінцівках. Цим пояснюється певна незграбність, з якою підлітки тримають предмети, а також їхня «журавлина» хода і те, що вони нерідко перечіпляються за свої ноги. Один хлопець якось поскаржився, що це наче підбирати монети бейсбольною рукавичкою і ходити в ластах.

Батькам також не позаздриш — доводиться постійно купувати нове взуття. А потім починають «вкорочуватися» джинси та рукави сорочок і светрів.

Змінюється й форма обличчя — воно втрачає дитячу пухкість, збільшується чоло, загострюються вилиці та підборіддя.

З’являються вторинні статеві ознаки. Загалом статура хлопців розвивається за чоловічим, а дівчат — за жіночим типом. У хлопців ширшають плечі, грубшає голос — настає мутація, коли кажуть, що голос «ламається», на шиї з’являється кадик, починає рости волосся на обличчі.

У дівчат тоншає талія, окреслюється лінія стегон, статура стає гнучкішою і більш жіночною.

СТРОКИ ТА ТЕМПИ СТАТЕВОГО ДОЗРІВАННЯ

У середньому статеве дозрівання починається у дівчат на один-два роки раніше, ніж у хлопців. Тому дівчата у вашому класі, напевно, вищі та старші на вигляд. Але це тимчасово. Через два-три роки хлопці наздоженуть і переженуть їх.

Хлопці, які дозрівають раніше за своїх однолітків, отримують несподівані переваги у зрості та фізичній силі. Це певний час найбільше цінується у підлітковому середовищі й допомагає їм стати лідерами. Та згодом більшої ролі набувають інші особисті якості, наприклад уміння спілкуватися. Тому ті, хто у своєму житті керувався гаслом: «Як сила є, то розуму не треба», незабаром можуть втратити популярність і авторитет.

Хлопці, котрі дозрівають пізніше, можуть певний час почуватись аутсайдерами, але це навчає їх жити в умовах конкуренції та спонукає до розвитку характеру й особистісних якостей, які не раз допоможуть у житті.

У дівчат дещо інша ситуація. Ті з них, хто розвивається раніше, випереджають у розвитку не лише хлопців, а й більшість своїх подруг. Це іноді породжує відчуття самотності.

Якщо це ваша ситуація, не переживайте, адже це тимчасово. Досліджено, що дівчатка, які починають розвиватися пізніше, часто виростають вищими за тих, у кого статеве дозрівання почалося раніше. Тому ті, хто сьогодні дивується з вашого зросту, через кілька років можуть стати вищими за вас. Скористайтеся з переваг вашого становища, адже саме тепер ви здатні досягти неабияких успіхів у спорті та навчанні.

Насправді кожен має свій біологічний «календар розвитку». Він запрограмований генетично, і цим «календарем» ви більше схожі на своїх батьків, ніж на однокласників чи інших однолітків.

• По черзі продовжте фразу: «Я позитивно ставлюся до змін, які відбуваються у підлітковому віці, тому що...».

ЯК ПІДВИЩИТИ САМООЦІНКУ

Отже, почнімо з зовнішності. «Я товста... Я низенький... Я довготелесий... У мене страшенно пряме (хвилясте) волосся... Знову прищ... Мої ноги занадто короткі... Ненавиджу свій кирпатий ніс... Чому я не можу бути нормальним? Що зі мною не так?» — ви вже десь таке чули?

А може, ви самі ще вранці з острахом придивлялися до свого відображення у дзеркалі? Зміни у вашому організмі відбуваються так швидко, що ви не встигаєте звикнути до них. І щоразу розчаровуєтеся: знову не те, на що сподівалися. Як же цьому зарадити?

Насамперед пам’ятайте: ви не одні такі. Усі, часто навіть найпопулярніші підлітки, страждають через свою зовнішність. Кожен знайде в ній якусь ваду. Це вас втішило? Якщо ні — беріться до роботи.

Усвідомте: те, що неможливо змінити, — це ознака вашої індивідуальності, яка вирізняє вас із-поміж інших, робить особливими й неповторними. Також пам’ятайте, що ви унікальні передусім своїм характером, ставленням до людей, розумом, а не лише зовнішнім виглядом.

Якщо не можете щось змінити у своєму тілі, подумайте, як виграшно обіграти це одягом, зачіскою, косметикою. Нині кожен може вдягатись у те, що йому личить, створювати власний образ, підкреслювати свою особистість.

Усвідомивши свою індивідуальність, ви зробите перший крок до підвищення самооцінки. А далі? Заплануйте проєкт самовдосконалення.

• Візьміть аркуш паперу і розділіть його навпіл уздовж. Спробуйте розібратися, що вас не влаштовує. У лівій частині аркуша запишіть те, що змінити неможливо, а в правій — те, що можна. Цей крок допоможе вам визначити напрям для подальших змін.

• Перейдіть за QR-кодом і завантажте бланк. Розробіть свій план для формування адекватної самооцінки.

• Подивіться мотиваційне відео «Якщо хочете змінити світ, спочатку застеліть своє ліжко». Чому маленькі досягнення є важливими?

ЯК СТАВИТИСЯ ДО КРИТИКИ

Критика з боку інших людей — поширена причина порушення психологічної рівноваги та заниженої самооцінки.

Критика буває справедливою і несправедливою, висловленою в тактовній чи у принизливій формі.

Навіть справедливе зауваження може вщент зруйнувати самоповагу. Дехто так переживає через свої невдачі, що опускає руки, не може ні про що думати, нічого робити. Найчастіше це трапляється з тими, хто в усьому прагне досконалості, ставиться до себе надто вимогливо, не визнає за собою (і за іншими) права на помилку. Якщо це ваша ситуація, згадайте, що ви лише людина, що кожен — недосконалий.

Несправедлива критика, зневажливі репліки стосовно ваших особистих якостей, результатів зусиль чи інших важливих для вас речей здатні суттєво вплинути на самооцінку. Та чи варто так гостро реагувати? Адже найбільше критикують ті, хто сам відчуває свою неповноцінність і намагається самоствердитися, принижуючи інших.

Інша річ, коли вас несправедливо чи в образливій формі критикують близькі вам люди. Що ж робити? Поясніть, що їхні слова ранять вас. Попросіть їх поставити себе на ваше місце. Навіть якщо вам не вдасться переконати їх, то хоча б спробуєте це зробити.

Прочитайте притчу «Віслюк» на с. 192. Обговоріть:

• Чи траплялися схожі ситуації у вашому житті?

• Як ви тоді вчинили?

• Чи правильний висновок зробив цей чоловік?

Пригадайте ситуацію зі свого життя, коли вас несправедливо критикували. Опишіть цю ситуацію.

• Як ви тоді поводилися: пасивно, агресивно чи впевнено?

• Як би ви повелися, опинившись у такій ситуації ще раз?

ВІСЛЮК

Східна притча

Якось батько з сином мандрували. Батько сидів на віслюку, а син вів віслюка за вуздечку. Раптом вони почули, як один перехожий каже іншому:

— Поглянь на цього бідолашного хлопчика. Його маленькі ніжки ледь встигають за віслюком. А жорстокий батько не знає жалю.

Чоловік узяв ці слова близько до серця. Він зліз із віслюка і звелів сину їхати верхи. Не минуло й кількох хвилин, як вони зустріли інших перехожих, які почали показувати на них пальцями й хитати головами:

— Яка ганьба! Малий їде верхи, як султан, а його бідолашний батько біжить слідом.

Хлопчик страшенно зніяковів і попросив батька сісти позаду нього.

— Люди добрі, подивіться на це, — заголосила жінка під чадрою. — Як вони мучать нещасну тварину! У неї вже хребет провис, а старий і малий нероби сидять на ньому, як на канапі.

Батько з сином мовчки злізли з віслюка і, похнюпивши голови, побрели далі. За рогом вони зустріли інших перехожих, які почали насміхатися з них:

— Чого це ваш віслюк нічого не робить, не приносить жодної користі, навіть не везе когось із вас на собі?

Батько зітхнув, пригостив віслюка соломою і сказав синові:

— Хоч би що ми робили, хлопче, неодмінно знайдеться той, хто з нами не погодиться. Гадаю, ми самі маємо вирішувати, як нам мандрувати.

МОЗАЇКА ЗАВДАНЬ ДО ТЕМИ

1. Назвіть ознаки самооцінки: заниженої, завищеної, адекватної.

легко піддаються впливу однолітків
руйнують себе, набуваючи шкідливих звичок
уміють конструктивно сприймати критику
вважають себе більш обдарованими, ніж насправді є
поводяться зухвало, щоб замаскувати невпевненість
упевнені в собі, готові розвивати свої здібності

2. Поясніть, як завищена самооцінка може вплинути на стосунки з іншими людьми.

3. Порівняйте види критики в поданих ситуаціях. Вкажіть, де вона конструктивна (доцільна), а де — ні.

Ситуація 1. Тренер футбольної команди публічно осоромлює гравця і обвинувачує його в тому, що він «провалив гру». Тренер робить це й не надає конструктивних порад для покращення гри.

Ситуація 2. Тренер футбольної команди критикує гравця за те, що його пасивність на полі призвела до втрати м'яча командою. Тренер надає конкретну пораду щодо того, як бути більш активним у другому таймі.

4. Проаналізуйте свою самооцінку. Створіть список кроків, які ви маєте виконати для того, щоб покращити її.

5. Оцініть свої досягнення.

Я вмію розрізняти види самооцінки.