Зарубіжна література. Повторне видання. 7 клас. Волощук

«Пізнаєте мене по голосу...»

Назвіть поетів, що стали національною гордістю своєї країни.

Адама Міцкевича визнано родоначальником класичної польської поезії. Однак заслуги митця перед рідною культурою значно ширші за творчі досягнення, адже він був не лише геніальним ліриком, а й мужнім борцем за незалежність батьківщини. Співвітчизники шанують його як справжнього лицаря свободи й духовного батька нації.

Цікаво, що за право вважати поезію Адама Міцкевича своїм національним надбанням з Польщею сперечаються Литва й Білорусь. Зумовлено це тим, що дитинство та юність митця минули в полі впливу польської, білоруської та литовської культурних традицій.

Адам Міцкевич

(1798-1855)

А. Міцкевич з’явився на світ 24 грудня 1798 р. в сім’ї збіднілого шляхтича, який заробляв на життя адвокатурою. За три роки до того територію Речі Посполитої було розділено між Австрією, Пруссією та Росією. Згідно із цим поділом, Новогрудський повіт, у якому народився поет, відійшов до Російської імперії (нині - територія Білорусі). Від старших юний Адам часто чув про славне минуле Речі Посполитої та підступність її ворогів.

Відтак ідеали свободи визначили і творчість, і навіть долю поета. Уже за років навчання у Віленському університеті (територія сучасної Литви) він узяв участь у заснуванні кількох студентських товариств. У центрі уваги молодих патріотів була тема вільної Польщі. Цього вистачило, щоб поліція визнала їхню діяльність такою, що загрожує політичному ладу царської Росії.

Упродовж 1823-1824 рр. найактивніших діячів товариств, зокрема й Міцкевича, було заарештовано. Близько чотирьох років поет прожив на засланні в Центральній Росії під пильним наглядом поліційних чиновників. Таке покарання мало на меті приборкати непокірного. Однак сталося навпаки: спілкування з видатними творчими особистостями, зустрічі з російськими вільнодумцями лише зміцнили політичну позицію Міцкевича. Крім того, заслання значно посприяло творчому розвою поета.

У той період А. Міцкевич відвідав Україну. Прямуючи з Петербурга до Одеси, де на нього чекало місце вчителя в ліцеї Рішельє, він зупинився в Києві. Проїздом до Москви поет побував у Харкові: там відбулося знайомство з відомим письменником П. Гулаком-Артемовським, який створив оригінальний український переспів балади Міцкевича «Пані Твардовська».

Українські майстри слова, зокрема й Т. Шевченко, високо цінували творчість видатного поляка. Його твори перекладали І. Франко, Леся Українка, М. Рильський, М. Бажан, А. Малишко, І. Драч та інші.

У деяких українських містах на честь польського поета встановлено пам’ятники.

Друга половина життя Міцкевича минула на чужині. Проте навіть там він не припиняв боротьби за свободу пригнічених народів. Так, у 1848 р. за ініціативи поета було організовано польський легіон, який виступив на боці італійських революціонерів. Міцкевич сподівався, що це формування стане ядром руху за звільнення слов’ян, але марно. Кілька років по тому, під час Кримської війни (1853-1856), митець спробував відродити польський загін, однак його плани зруйнувала раптова хвороба. Невдовзі він пішов із життя.

Уся творчість Міцкевича позначена ідеями служіння вітчизні та ідеалам свободи. Цими ідеями сповнена і його балада, написана на основі легенди про перлину рідного краю - мальовниче озеро Світязь. У цьому творі поєдналися любов поета до батьківщини, її природи, фольклору, народу, що його незламний дух не в змозі здолати жодний загарбник. Талант Міцкевича підніс давню легенду про Світязь до вершинних творів світової літературної балади.

Перевірте себе

1. Розкажіть про життя і творчість А. Міцкевича.
2. Чому за честь бути батьківщиною поета сперечаються три країни?
3. Як ви гадаєте, чому французький письменник В. Гюґо назвав Міцкевича «апостолом свободи»?
4. Тема проєкту. «А. Міцкевич в Україні».

Під час читання знайдіть у тексті художні образи, за допомогою яких створено атмосферу таємничості.

Світязь

(Скорочено)

Хто, в Новогрудськім мандруючи краї,

Прагне на все надивитись,

Хай у Плужинськім бору побуває,

Гляне на озеро Світязь.

В пущі дрімучій розкинулись води -

Ясна і чиста рівнина,

Пуща їх тінню густою обводить,

Озеро - ніби крижина.

Озеро Світязь

А як нічною проїдеш порою -

Станеш, затримавши подих:

Зорі побачиш вгорі й під собою,

Місяць у небі і в водах. (...)

Вабить це озеро, тихе й погоже,

В пітьмі чаруючи очі;

Та лиш сміливець нечуваний може

їхать туди опівночі.

Кажуть, там сила нечиста гуляє,

Бенкети в озері править.

Хто проти ночі про це повідає -

Страшно і слухати навіть.

Захід сонця на Світязі

Часом пори там почуєш нічної

Поклики й грім під водою,

Стогін жіночий і брязкання зброї,

Вигуки дикого бою.

Гамір цей грізний вщуха за хвилину,

Бір прибережний шепоче,

Тільки молитва над озером лине,

Тужне благання дівоче.

Що воно значить? І хто відгадає?

Хто ту безодню прогляне?

Різне про теє народ повідає,

Правди ж не знають селяни.

Дідичів Світязі славних нащадок,

Пан у Плужинах багатий,

Ці таємниці діставши у спадок,

Вирішив їх розгадати.

(...)

Руїни Новогрудського замку

Ксьондз із Цирина прибув на посвяту,

Благословення складає,

Ловлю за пановим гаслом почато,

Невід у воду пірнає.

(...)

Ні, не страховище - жінку впіймали

Десь у підводній яскині¹:

Кучері білі, уста мов корали,

Очі великі та сині.

Плине до берега дивна істота.

Люди стоять остовпілі,

Дехто й тікати лаштується потай, -

Жінка підводиться з хвилі,

Каже: «Чи знаєте ви, що донині

Всіх, хто тут плавав зухвало,

Озеро, знявши вали білопінні,

В прірві підводній ховало?

(...)

¹ Яскиня - те саме, що печера.

Новогрудський замок. Реконструкція Віктора Стащенюка

Тут, де сумні простягаються піски,

Аїр росте та купава,

Місто колись було, сповнене блиску,

Пишна Туганів держава.

Світязь, ясною багата красою,

Мужньою силою воїв,

Під можновладних державців рукою

Квітла у славі й спокої.

Там, де цей ліс простягнувся похмурий,

Ниви стелилися здавна,

Ген Новогрудок здіймав свої мури,

Древня столиця преславна.

Кадр із мультфільму «Утрачене місто Світязь» (Польща, Данія, Франція, Канада, Швейцарія, режисер Каміль Полак, 2010 р.)

Раз по Литві покотилась тривога:

Цар із Русі наступає,

Військо його оточило Мендоґа,

Сили ж у князя немає.

З дальніх кордонів він кличе дружину,

Пише до князя Тугана:

«Княже, рятуй! Поможи, бо загину!

Сила іде нездоланна».

Батько мій, те прочитавши послання,

Кличе: «Збирайтеся, вої!»

От і зійшлися вони на світанні,

Всяк при коні та при зброї.

Гримнули сурми, дружина рушає,

Князь виїжджає в діброву.

Раптом стає він і руки ламає,

В замок звертаючи знову.

Каже до мене: «Як власних підданців

Сам на поталу я кину?

Світязь не має ні мурів, ні шанців,

Тільки-но смілу дружину.

Як розділю своє військо надвоє,

Князю не дам оборони,

А коли всі ми підемо до бою,

Як будуть діти і жони?»

«Батьку, - кажу я, - снагою і хистом

Допоможи батьківщині!

Бог захистить нас. Вночі я над містом

Ангела бачила нині».

Світязь мечем він укрив на хвилину,

Мовив, прекрасний, як сонце:

«Поки мужі захищають країну,

Я буду вам оборонцем!»

Батько послухав, рушає до бою,

Ніч наступає в тривозі.

Раптом ми чуємо брязкання зброї,

Крики «ура» на дорозі.

Гримнув таран, завалилися брами,

Сиплються градом уламки,

Сиві діди і жіноцтво з дітками

Товпляться з плачем до замку.

(...)

Що нам - неволю ганебну прийняти,

Військо впустивши вороже?

А як у себе життя відібрати?

«Боже, - гукнула я, - Боже!

Як не втекти нам від лютої кари,

Нас захисти перед нею,

Громом убий із високої хмари

Чи заховай під землею!»

Ледве останнє я мовила слово -

Біле нас щось огортає.

Очі втопила я в землю раптово -

Бачу: землі вже немає.

«Так врятувався народ безборонний,

Так ми уникли неслави.

Бачиш квітки? То дівчата і жони,

Змінені в білі купави.

Мов сніжно-білі метелики, линуть

Скрізь над водою німою,

В листі зеленім, як віття ялини,

Всипане снігом зимою.

Світязянка. Скульптор Володимир Теребун

Образ чарівний дівочої цноти

Барви квіток затаїли,

Тут їх життя обминають турботи,

Смерті незборної сили.

Царські війська, розпалившись у битві,

Владу їх встигли спізнати.

Тут зупинились вони по гонитві,

Цвітом квітчаючи лати.

Хто лиш сягнув там рукою у воду,

Вирвав вологі стеблини,

Раптом, хворобою вбитий страшною,

Згинув тієї ж хвилини.

Давню подію забуто, здається,

Є тільки відгомін кари:

Цвіт цей “цар-зілля” в народі зоветься,

Так його вславлено чари».

Мовила й зникла княжна під водою,

З нею човни всі та сіті,

З плескотом враз розійшлися надвоє

Води, туманом повиті.

Клекотом хвиля стрясає діброву,

З хвилі ніхто не зринає.

Води розгойдані сходяться знову,

Дівчини й сліду немає.

Переклад Марії Пригари

Запитання і завдання до прочитаного

1. Перекажіть прочитану баладу А. Міцкевича. Як у творі пояснено походження озера Світязь?
2. Яким постає озеро на початку балади? На чому наголошує автор, змальовуючи Світязь? Яку славу має озеро серед людей?
3. Які історичні події відображено в баладі «Світязь»?
4. Перелічіть географічні назви й образи рослинного світу, що надають баладі А. Міцкевича ознак реалістичного твору.
5. Знайдіть фантастичні елементи в сюжеті прочитаної балади.
6. Дослідіть використання в баладі «Світязь» кольорів.
7. Розкрийте символічний зміст образу Світязя.
8. Творча лабораторія. Усно опишіть озеро Світязь від імені княжни, яку рибалки витягли з озера. Скористайтесь ілюстраціями (с. 69-72).

До озера Світязь А. Міцкевич звертався і в інших своїх баладах. Так, у творі «Світязянка» він оповідає історію кохання озерної діви-красуні та молодого мисливця, який не витримав випробування на вірність. Образ Світязя присутній і у зворушливій баладі «Рибка», у якій поет відобразив народні уявлення про справедливість і моральні закони.

В античній Греції існувала традиція особливих мистецьких ігор, під час яких поети, філософи, музиканти змагалися, хто з них талановитіший. Ця традиція знайшла своєрідне відображення в баладі Ф. Шиллера «Івікові журавлі». В основі її сюжету - антична легенда про пісняра Івіка, який прямував на змагання поетів і бігунів, але в безлюдному місці був смертельно поранений розбійниками. Перед смертю він звернувся до зграї журавлів у небі з проханням викрити його кривдників.

Дізнатися, чи допомогли журавлі відновити справедливість, ви зможете, прочитавши баладу за посиланням https://cutt.ly/gwvS14IV чи QR-кодом.

Запитання і завдання для самостійного опрацювання твору

1. Що означає назва балади?
2. Як у баладі поєднуються мотиви переможної сили поетичного мистецтва та відплати за злочин?
3. Які художні засоби в перекладі балади підсилюють напругу й динамічність дії?

Однією з найзагадковіших вважають баладу Й. В. Ґете «Вільшаний король». За її сюжетом, батько із сином повертаються лісом додому вночі. Раптом хлопчик чує, як його до себе кличе Вільшаний король...

Що сталося з подорожніми далі, ви зможете прочитати за посиланням https://cutt.ly/wwvSFXKL чи QR-кодом.

Запитання і завдання для самостійного опрацювання твору

1. Яким постає чарівний світ у сприйнятті хлопчика? Чим цей світ його лякає?
2. Чому батько не помічає того, про що розповідає йому син? Хто, на вашу думку, правий?
3. Як ви вважаєте, ким є Вільшаний король?

У баладі А. Міцкевича «Альпухара» ідеться про боротьбу мавританців та іспанців. Мусульманському королю Альманзору вдалося врятуватися, але несподівано він повертається до табору ворогів із секретною підступною зброєю.

Який вчинок Альманзора приголомшив загарбників, ви дізнаєтесь, прочитавши баладу «Альпухара». Для цього скористайтесь посиланням https://cutt.ly/1wvSDuvQ або QR-кодом.

Франсіско Праділья-і-Ортіс. Плач мавра. 1879-1892 рр.

Запитання і завдання для самостійного опрацювання твору

1. Як зображено в баладі іспанців і маврів? Кому з них симпатизує автор?
2. Як мусульманський король покарав ворогів? Чи виправданою була його самопожертва?
3. Чим вражає вчинок Альманзора? Що він прагнув довести цим вчинком? Як ви вчинили б на місці головного героя балади?

Однією з найвизначніших літературних балад є «Вересовий трунок» Р. Л. Стівенсона. У ній розповідається про пиктів - легендарний народ, який у давнину населяв Шотландію і вмів варити надзвичайно смачний вересовий трунок. Рецепт цього напою пикти суворо охороняли від сторонніх. Один шотландський володар пішов війною на пиктів і знищив майже весь народ. Проте йому закортіло відкрити таємницю варіння вересового меду...

Чи вдалося йому це зробити, ви дізнаєтеся, прочитавши баладу «Вересовий трунок». Для цього скористайтесь посиланням https://cutt.ly/vwmY4vqL або QR-кодом.

Запитання і завдання для самостійного опрацювання твору

1. У яких строфах твору розкрито жорстокість шотландського короля?
2. Чому старий бровар відмовився розкрити секрет виготовлення трунку? Чи можна назвати поведінку броварів героїчною? Чому?
3. Яким ви вважаєте сюжет «Вересового трунку» - історичним, легендарним, фантастичним чи побутовим? Доведіть свою думку.

Під враженням від балад Міцкевича польський композитор Фредерік Шопен написав чотири балади для фортепіано. У своїй музиці композитор відтворив схвильований тон розповіді, поєднання реального й фантастичного та яскраві контрасти, притаманні літературній баладі.

Скориставшись посиланнями https://cutt.ly/LwvS3QJy і https://cutt.ly/OwvlGhJ3 або QR-кодами, прочитайте баладу Міцкевича «Світязянка» і прослухайте уривок з балади Ф. Шопена № 3. Які почуття передає прослуханий вами уривок? Як у музиці відтворено шум хвиль озера, з якого виходить дівчина?

Шедевром сучасного кіномистецтва став двадцятихвилинний 3D-мультфільм «Утрачене місто Світязь». Екранізацію Міцкевичевої балади здійснив польський режисер Каміль Полак у 2010 році. Стрічку можна розглядати як гармонійне поєднання кількох видів мистецтва: літератури (сюжет), живопису (естетичні принципи малярства XIX ст., а також середньовічної іконографії), музики (симфонічний оркестр у супроводі хору, композитор - Ірина Богданович) та анімації (яскраві й захопливі спецефекти). Стрічка вражає яскравими барвами, розмаїттям місць і персонажів, складними візуальними ефектами та різноманітними цікавими знахідками.

• Знайдіть в інтернет-мережі та перегляньте мультфільм «Утрачене місто Світязь» (кадри з нього можете розглянути на с. 70, 71). Стисло опишіть свої враження від нього.

Зміст

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України