Зарубіжна література. Повторне видання. 7 клас. Волощук

Перлини світової літературної балади

«Палке серце»

Пригадайте, чим характеризується літературна (або авторська) балада, й назвіть відомих вам авторів балад.

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер - видатний поет і драматург, один з найшанованіших класиків німецької літератури. Оспівуючи героїчні характери, він обстоював принципи гуманізму, що ґрунтувалися на ідеї цінності особистості.

Фрідріх Шиллер

(1759-1805)

Майбутній письменник народився 10 листопада 1759 р. в містечку Марбах. Його батько був полковим лікарем, згодом служив доглядачем парків у володіннях герцога Карла Євгенія Вюртемберзького.

Фрідріх зростав в атмосфері вимогливої любові. Батьки хотіли, щоб у майбутньому хлопець став пастором, тож передусім виховували в ньому чесність, набожність, здатність сумлінно виконувати обов’язки перед Богом і суспільством. Уявлення Фрідріха про власне майбутнє цілком збігалося з батьківським. Однак деспотичний герцог Вюртемберзький на власний розсуд вирішив долю юнака, віддавши його до військової школи (пізніше - академія).

Загалом цей навчальний заклад, особисто заснований герцогом, було призначено для обдарованих дітей. Водночас запроваджена в ньому система виховання передбачала підготовку відданих владі, сумлінних і слухняних служак. Тут усе робили по команді: прокидалися, умивалися, ішли до їдальні, брали до рук ложки, молилися. За найменшу провину вихованців карали різками або саджали на гауптвахту1. Цілком справедливо за школою закріпилася недобра слава «розплідника рабів».

1 Гауптвахта - приміщення для примусового утримання заарештованих військовослужбовців.

Незважаючи на те що художню літературу було заборонено шкільними правилами, юному Шиллеру вдавалося потайки від наставників читати улюблених авторів і навіть писати власні твори. З письменництвом Фрідріх пов’язував і заповітні мрії про майбутнє. Однак вирватися з герцогської пастки було майже неможливо: після закінчення школи вихованці мусили відслужити витрачені на їхню освіту кошти. Здавалося, після призначення на посаду полкового лікаря молодий поет мав би зректися мрій про творчість, але вони виявилися сильнішими за владу вельможі.

Усе почалося з виходу у світ Шиллерової драми «Розбійники», яку сучасники відразу сприйняли як натхненний і яскравий твір. Хоч ім’я автора й не було зазначено на виданих примірниках, незабаром воно стало відомим у багатьох містах Німеччини. Шиллер міг пересвідчитися в успіху «Розбійників», кілька разів переглядаючи виставу, поставлену за своєю п’єсою в театрі сусіднього князівства. Це додало йому впевненості у власному письменницькому покликанні.

Тим часом чутки про мистецьку славу полкового лікаря дійшли до Карла Євгенія. Обурений можновладець покарав свавільного підданця двотижневим арештом і заборонив йому писати будь-що, крім медичних праць. За першої ж нагоди Шиллер разом з приятелем-музикою втік з герцогських володінь.

Незабаром розпочалася співпраця Шиллера з театром міста Мангейма. Згодом поет переїхав до Лейпцига, де повністю присвятив себе творчості, потім - до Єни, де викладав історію в університеті й займався науковими розвідками, і зрештою оселився у Веймарі. Там йому пощастило заприятелювати з видатним німецьким письменником Й. В. Ґете.

Шиллер багато працював і як драматург, і як лірик. Його вірші ввійшли до скарбниці класичної німецької поезії. Одним з найвідоміших творів митця стала балада «Рукавичка».

За історичну основу балади «Рукавичка» Шиллер узяв розповіді про розваги французького двору часів короля Франциска І (1494-1547). Цей король з династії Валуа правив країною протягом 1515-1547 рр., спрямовуючи свою політику на встановлення абсолютної монархії1. Франциск І був відомим покровителем мистецтв і наук.

1 Абсолютна монархія - форма правління, за якої верховна влада повністю належить одній особі.

Головний герой балади лицар Делорж - особистість легендарна. У Франції побутувало багато оповідок та анекдотів про його сміливі вчинки й любовні пригоди.

Гучна слава, на жаль, не рятувала Шиллера від нужди. Виснажлива творча праця і матеріальні нестатки рано підірвали сили письменника. Однак упродовж усього життя - від бунтівної юності до останніх років, затьмарених тяжкою хворобою, - митець, за словами свого сучасника, залишався людиною, «у якої не просто бурхливо кров тече по жилах... але й палке серце, сповнене почуттям і прагненням до шляхетної справи».

Перевірте себе

  • 1. У якій сім’ї народився Ф. Шиллер? На що було спрямоване його виховання?
  • 2. Які порядки панували в герцогській військовій школі? Як у ній велося майбутньому поету?
  • 3. Що спричинило конфлікт поета з герцогом Вюртемберзьким? Якими були наслідки цього конфлікту?
  • 4. Які риси характеру Ф. Шиллера розкрилися у відомих вам фактах його біографії?
  • 5. Тема проєкту. «Сучасні постановки п’єс Ф. Шиллера».

Читаючи баладу, зверніть увагу на її композицію.

Рукавичка

Ждучи на грища й забави,

В звіринці своїм величаво

Король Франциск сидів;

Тіснились вельможі при троні,

А кругом, на високім балконі,

Дам барвистий вінок процвів.

Король дав знак рукою -

І з ґрат сторожкою стопою

Виходить лев;

Але не лунає рев:

Пустелі друг

Зором німим обводить круг

Арени -

І випростав з позіхом члени,

І гривою стряс густою,

І ліг самотою.

Жан Клуе. Франциск І. 1527-1530 рр.

І знову владар маше рукою -

На знак царський

Тигр жаський

З клітки рине тісної

Скоком пружним;

Лева він бачить і виє,

Напружує шию,

Кола страшні вибиває хвостом

І лиже рот язиком;

І кроком несміло-пружним

Лева обходить він

І, волі невольний син,

Повнить арену риком

Хрипким і диким.

Погас його рев луною,

І осторонь хижий ліг.

І знову владар маше рукою -

І зіво дверей вивертає їх:

Двох леопардів прудких;

В буянні мужнього палу

Тигра вони напали;

Той лапою б’є їх тяжкою,

І вже підводиться лев;

Його могутній рев

Прогримів - і став спокій;

І, не давши волі злобі рвачкій,

Люті лягли по короткім бою.

Вільям Адольф Бугро. Леді з рукавичкою. 1870 р.

Антоніс ван Дейк. Портрет лицаря із червоною пов’язкою. 1627 р.

Нової жде битви вельможне гроно.

І раптом упала з балкона

Рукавичка красної дами

Між хижаками.

І мовить лицарю юна

Куніґунда, глузлива красуня:

«Щодня, щогодини, лицарю мій,

Присягаєтесь ви в любові своїй -

Принести рукавичку прошу я вас!»

І лицар Делорж поспішає і враз

Збігає вниз безстрашно,

І кроком твердим

Ступає між звіром тим,

І бере рукавичку відважно.

І, повні подиву й жаху німого,

Лицарі й дами глядять на нього,

А він, спокійний, назад іде -

І гомін безмежний навколо росте

На честь його перемоги.

Куніґунда героя очима вітає -

Той погляд щастя йому обіцяє, -

Але, зійшовши під крики бучні,

Він рукавичку в лице їй кинув:

«Подяки, дамо, не треба мені!» -

Сказав і її покинув.

Переклад Михайла Ореста

Запитання і завдання до прочитаного

  • 1. Перекажіть сюжет балади «Рукавичка». Як ви зрозуміли зміст твору?
  • 2. Як характеризує короля та його двір зображена в баладі розвага?
  • 3. Які моральні якості Делоржа розкрилися в його вчинку? Чи можна назвати цей учинок лицарським? Поясніть свою думку.
  • 4. Перечитайте опис хижаків. Як у ньому передано грізну силу тварин? Чому Шиллер наголошує на цій силі?
  • 5. Процитуйте рядки, у яких ідеться про те, як на арену впала рукавичка. Як ви гадаєте, чи випадково красуня її випустила? Чому Делорж вирішив підняти рукавичку? А як учинили б на його місці ви? Поясніть свою відповідь.
  • 6. Подискутуймо! З яким почуттям лицар Делорж повернув рукавичку прекрасній дамі? Що спричинило несподівану реакцію героя? Чи заслужила красуня на таке ставлення?
  • 7. Перечитайте визначення балади (с. 46). Знайдіть у Шиллеровій «Рукавичці» ознаки баладного жанру.