Зарубіжна література. 7 клас. Волощук

Розділ 3. Павутинка надії

Рюноске Акутаґава

(1892—1927)

Літературна розминка. Пригадайте твори японської літератури, які вивчали в попередніх класах. У чому полягає їхня своєрідність? Що ви знаєте про японську культуру?

Одна з характерних ознак японської культури — мінімалізм, тобто вміння малим охопити велике, у краплині роси побачити весь світ. Ця особливість притаманна і японській літературі. Неперевершеним майстром «оповідання завбільшки з долоню» є Рюноске Акутаґава.

Митець з’явився на світ у Токіо в родині торговця молоком. Відбулося це 1 березня 1892 р. — за давнім національним літочисленням, у годину Дракона дня Дракона місяця Дракона. Тому назвали його Рюноске: перший ієрогліф імені — «рю» означає «дракон». Прізвище своє письменник отримав від дядька, який усиновив його після трагічної загибелі матері. Прийомні батьки Рюноске належали до старої інтелігенції, серед їхніх предків були літератори й учені. Тож хлопчик виховувався в атмосфері поваги до національних культурних надбань, любові до середньовічної поезії та старовинного живопису.

Ще підлітком Акутаґава зацікавився творчістю європейських письменників і мислителів, після закінчення школи вивчав англійську літературу спочатку в коледжі, а потім — на англійському відділенні Токійського імператорського університету. У студентські роки разом з товаришами-однодумцями Рюноске почав видавати літературний журнал «Сінсітьо» («Нова течія»), у якому пізніше надрукував свої перші новели.

Молодого митця цікавила передусім поведінка людини в ситуації особистісного й морального вибору, а відповіді на вічні питання він намагався знайти в давніх притчах, релігійних текстах, історичних нарисах і легендах. Про свою пристрасть до минулого Акутаґава говорив так: «Душа людини в давнину й сучасної людини має багато спільного. От у чому річ». У минувшині письменник шукав пояснення вчинків, думок, психології сучасників. Досить часто в його творах простежуються культурні паралелі, пов’язані з давніми японськими релігійними традиціями, зокрема буддійськими.

Коментар архіваріуса

Буддизм — одна з провідних світових релігій. Особливого поширення він набув у країнах Сходу. Засновник буддизму й головний об’єкт поклоніння в ньому — принц Ґаутама Сіддгартха, який, згідно з оповідями, жив у 563-483 рр. до н.е. За легендою, у віці тридцяти п’яти років Ґаутама досяг просвітління і докорінно змінив своє життя.

Послідовники назвали принца Буддою, що в перекладі означає «просвітлений», «пробуджений». Мета буддистів — досягнути духовного просвітління, позбавившись страху, невігластва, егоїзму, лінощів, заздрощів, жадібності та інших вад.

Після закінчення університету, у 1916 р., Акутаґава отримав посаду викладача англійської мови у військово-морській школі. Своє тодішнє життя він потім опише в циклі новел про вчителя — чесну, але трохи непутящу людину, яка часто потрапляє в кумедні ситуації.

Згодом письменник працював як спеціальний кореспондент газети «Осака майніті сімбун» («Щоденна газета Осаки»), виступав з лекціями в різних містах Японії. Саме в той період народилися його найкращі твори, зокрема «Павутинка», «У чагарнику», «Мандарини», «Вагонетка», «Усмішка богів», «Свято хризантем». Акутаґава досягає високої майстерності як новеліст: працює з різноманітним матеріалом, віртуозно будує сюжет, кількома словами створює соковиті образи, поглиблює філософський зміст текстів.

Активною творчою працею письменник намагався врятуватися від духовних і психологічних проблем, які з року в рік погіршували стан його здоров’я. Однак із часом криза лише поглиблювалася.

Акутаґаві судилося прожити лише тридцять п’ять років, але зробити він устиг чимало. І хоч сам митець аж надто скромно оцінював свої досягнення, його письменницька слава свідчить про інше. Уже кілька десятиліть книжки Акутаґави активно видаються різними мовами, а їхнього автора визнано класиком японської літератури.

Перевірте себе

1. Стисло розкажіть про життя Акутаґави.

2. Назвіть твори японського письменника. У якому жанрі Акутаґава досяг великої майстерності? У чому вона полягає?

3. Робота в парах. Обговоріть сформульоване Акутаґавою визначення художньої літератури як «мистецтва самовираження за допомогою слів». Як ви розумієте зміст цього визначення? Чи згодні ви з таким баченням літератури? А як визначили б сутність літературної творчості ви?

4. Теми проєктів. «Сюжети новел Акутаґави в кіношедеврі А. Куросави “Рашьомон”»; «Порівняльна характеристика повісті М. Гоголя “Ніс” та однойменної новели Р. Акутаґави».

Перед читанням. Пригадайте, що таке підтекст. Під час читання новели «Павутинка» зверніть увагу на використання підтексту для розкриття її філософського змісту.

Павутинка

Одного дня самотній Будда знічев’я походжав берегом озера Лотосів. Білосніжні, як перли, квіти на воді зі своїх золотистих тичинок ненастанно ширили навкруги невимовно приємні пахощі. У раю був ранок.

Будда пройшов понад озером, потім став і крізь листя лотосів, що вкривали поверхню води, подивився вниз. Під озером було пекло, а тому крізь прозору, як кришталь, товщу води, наче в стереоскопі1, ясно прозирала ріка Сандзунокава2 й Шпиляста гора. Погляд Будди привернув чоловік на ім’я Кандата, що разом з іншими грішниками, яких аж кишіло, мучився в пеклі. Той Кандата, великий лиходій, за життя вбивав людей, підпалював їхні оселі й учинив чимало інших злочинів. А добро зробив лише один раз. Якось, мандруючи густим лісом, він побачив, як через стежку повзе павучок. Кандата підняв був уже ногу, готуючись його роздушити, та враз передумав: «Ні, не треба. Хоч воно й мале, але теж, напевне, хоче жити. Тож шкода безпричинно вкорочувати йому віку».

1 Стереоскоп — оптичний прилад для перегляду «об’ємних» фотографій.

2 Сандзунокава — у буддійській релігії річка, через яку переправляються в потойбічний світ душі померлих.

Споглядаючи пекло, Будда згадав, як Кандата врятував життя павукові, і вирішив віддячити йому за добро — при нагоді помогти вибратися з пекла. На щастя, поблизу над зеленим, як малахіт, листям лотоса райський павук плів свою чарівну сріблясту нитку. Будда взяв павутинку й мимо сніжно-білих, як перлина, квітів швидко спустив її далеко-далеко вниз, до самого пекла.

Ілюстрація Т. Ікеди

Там, на дні пекла, у Кривавому озері борсався Кандата. Хоч куди глянь, усюди тьма кромішня, і тільки коли-не-коли в тій темряві зблисне вістря Шпилястої гори. Чи може бути щось страхітливіше? Навколо тихо, як у могилі, лише іноді чути тихі зітхання грішників — виснажені пекельними муками, вони навіть не можуть плакати вголос. Тож і Кандата, задихаючись у Кривавому озері, звивався, корчився, як жаба перед смертю.

Та якось ненароком він звів очі вгору: з далекого неба над Кривавим озером у пітьмі, немов боячись людського ока, повисла блискуча сріблиста павутинка. Уздрівши над головою павутинку, Кандата на радощах аж сплеснув у долоні: учепившись за неї, напевне, можна далеко полізти, навіть з пекла вибратися. Якщо все піде на лад, то й в раю можна опинитися. А тоді вже не доведеться страждати на Шпилястій горі й потопати в Кривавому озері.

Отак розмірковуючи, Кандата мерщій учепився обома руками за павутинку й відчайдушно почав дертися вгору. Ясна річ, такому лиходієві, як Кандата, до цього не треба було звикати. Та хоч як він силкувався, а догори піднятися було не легко: рай і пекло відділяла не одна тисяча рі1. Зіп’явшись трохи, Кандата втомився і навіть не міг був рукою ворухнути. Що ж тут удієш? Вирішивши перепочити, Кандата повис на павутинці й зиркнув униз.

1 Pi — японська міра довжини, що дорівнює 3,9 км.

А все-таки його зусилля не пропали марно: Криваве озеро, що в ньому він потопав, за такий короткий час зникло в пітьмі, а страшна своїм тьмяним блиском Шпиляста гора вже опинилася під ногами. Якщо так і далі, то скоро й з пекла, напевне, видобудеться. Обхопивши руками павутинку, Кандата зраділим, як ніколи, голосом прокричав: «Наша взяла! Наша взяла!» Та нараз він схаменувся: слідом за ним, як мурашня, по павутинці вгору п’ялася сила-силенна грішників. Спостерігши таке видовище, Кандата, зляканий чи, може, приголомшений, на якусь хвилю розгублено роззявив рота й кліпав очима. Тонка павутинка, що ледве витримувала його одного, напевне увірветься під тягарем такої безлічі людей. Якщо вона десь посередині обірветься, то марно він дряпався вгору — однаково полетить сторчака назад у пекло. О, це жахливо! А тим часом тисячі й тисячі грішників видиралися з темряви над Кривавим озером і один за одним піднімалися блискучою павутинкою вгору. Треба негайно щось придумати, інакше павутинка увірветься. І Кандата щосили закричав: «Гей, грішники! Це моя павутинка. Хто вам дозволив чіплятися за неї? Ану, спускайтеся вниз!»

Але тої ж миті павутинка зненацька розірвалася саме над Кандатою, і він, закрутившись дзиґою, швидко зник у темряві. В імлистому просторі, виблискуючи, лише висіла тоненька райська павутинка.

Стоячи на березі озера Лотосів, Будда від початку до кінця стежив за цією сценою. А як Кандата каменем упав у Криваве озеро, обличчя Будди посмутніло й він пустився йти далі. Мабуть, жалюгідним здався йому Кандата, який намагався тільки сам вилізти з пекла, але був заслужено покараний за своє черстве серце й знову опинився в безодні.

А лотосу до всього байдуже. Його білий, як перлина, цвіт похитував вінчиками коло ніг Будди, а золотисті тичинки сповнювали повітря невимовно приємними пахощами. У раю бралося до полудня.

Переклад І. Дзюба

Запитання і завдання до прочитаного

1. Чому твір отримав назву «Павутинка»? На що вона спрямовує читача?

2. Яким Кандата був за життя? Як його покарано після смерті?

3. Чому Будда вирішив допомогти грішникові?

4. Як змінювалися думки й почуття Кандати, коли він піднімався по павутинці?

5. Чому павутинка обірвалася? Як до невдачі Кандати поставився Будда? Чим ви пояснюєте таку реакцію?

6. Розкрийте основну думку прочитаної новели. Визначте метафору, на якій побудовано твір. Поясніть її зміст.

7. Подискутуймо! Чи заслужено Кандата знову опинився в пеклі? Обґрунтуйте свою відповідь.

8. Філологічний майстер-клас. Знайдіть антитези, на яких побудовано новелу «Павутинка». Як вони допомагають розкрити зміст твору?

9. Творча лабораторія. Використовуючи образи й символи новели «Павутинка», складіть однойменне хайку.

У СВІТІ МИСТЕЦТВА

Режисерські прочитання літературної класики

Відтворити своєрідність новели як літературного жанру в кінематографі досить непросто. Для цього потрібні майстерна акторська гра, оригінальні режисерські рішення та особливий, захопливий сценарій. Яскравим прикладом такого поєднання стала стрічка «Ділові люди» (1963), яку зняв за творами О. Генрі відомий комедійний режисер Леонід Гайдай. Фільм складається з трьох не пов’язаних за сюжетом новел, заснованих на творах американського письменника: «Дороги, які ми обираємо», «Споріднені душі» та «Вождь червоношкірих». Зворушливі, іноді смішні, а часом сумні історії блискуче втілили в стрічці талановиті актори Георгій Віцин, Юрій Нікулін, Ростислав Плятт, Олексій Смирнов та ін. Гумористичні висловлювання із цієї екранізації вже давно стали крилатими, перетворившись на приказки для всіх життєвих випадків.

Кадр із кінофільму «Ділові люди» (режисер Л. Гайдай, 1963 р.)

«Дари волхвів» теж лягли в основу низки кіноісторій, зокрема однойменних робіт американця Генрі Кінґа (1952 р.), польки Валентини Марушевської (1972 р.), американки Лізи Мулкагі (2010 р.).

Світового успіху зажила стрічка «Рашьомон»1 (1950), яку створив уславлений кіномитець Акіра Куросава за мотивами двох новел Акутаґави. Цей фільм про пошук істини, яка завжди поряд, став справжнім відкриттям для глядачів. Європейцям він засвідчив сам факт існування японського кіно, а в масштабі світового кінематографа — започаткував нову форму кінооповіді, що відтворює різні погляди на одну й ту саму подію. Сюжет фільму побудовано навколо злочину, скоєного в лісі за стародавніх часів. Є чотири свідки й, відповідно, чотири версії подій...

1 Рашьомон — замкові ворота в південних кінцях основних міських проспектів у давніх японських столицях. На північних кінцях проспектів стояли ворота Судзаку — парадний в’їзд в імператорську резиденцію.

Фантастичний світ Велза ще з перших кроків кінематографа привернув до себе увагу багатьох режисерів. Відтоді за творами письменника знято понад шістдесят стрічок. Один з найпопулярніших серед кіномитців — роман «Машина часу». Упродовж XX ст. вийшло чимало фільмів за його мотивами. А у 2002 р. до цього літературного сюжету звернувся правнук письменника Саймон Велз. В однойменному кінотворі режисер переосмислив соціальні й філософські ідеї роману з позиції людини XXI ст.

Кадр із кінофільму «Рашьомон» (режисер А. Куросава, 1950 р.)

Сучасна кінофантастика — жанр насамперед видовищний. Цій вимозі цілком відповідає робота відомого голлівудського режисера Стівена Спілберґа «Війна світів» (2005). Завдяки новітнім спецефектам фантастичні картини Велза отримали в ній нове життя.

1. Перегляньте комедію Л. Гайдая «Ділові люди» (1963). У чому полягає іронічність назви фільму? Які епізоди стрічки викликали у вас сміх, а які — змусили замислитися?

2. Які фільми за мотивами творів Г. Велза ви бачили? Стисло розкажіть про них. Як ви гадаєте, чому сюжети англійського фантаста й досі привертають увагу кінематографістів?

Підсумкові запитання і завдання

1. Дайте визначення новели. Назвіть новели О. Генрі.

2. Які моральні цінності утверджено в новелі «Дари волхвів»?

3. До якого різновиду новел належить «Чарівна крамниця»?

4. Визначте кульмінацію новели «Чарівна крамниця».

5. Визначте елементи фантастики в «Чарівній крамниці».

6. Поясніть, у чому полягає відмінність між образами оповідача («Чарівна крамниця» Г. Велза) і розповідача («Дари волхвів» О. Генрі). Схарактеризуйте ці образи в названих творах.

7. Назвіть автора новели «Павутинка».

8. З якими японськими традиціями пов’язана «Павутинка»?

9. Порівняйте зображення раю та пекла у творі японського письменника.

10. Складіть перелік моральних понять, про які йдеться в новелах О. Генрі, Велза, Акутаґави.

11. Виявіть культурні паралелі у творах цього розділу підручника.

12. Схарактеризуйте різновиди новел, які ви прочитали.

Теми творів

1. «Краса світу й людської душі (За новелами О. Генрі)».

2. «Куди зникає дитинство? (За новелою Г. Велза “Чарівна крамниця”)».

3. «Коли Бог безсилий допомогти людині? (За новелою Р. Акутаґави “Павутинка”)».

Клуб компетентних читачів

1. Порівняйте новелу О. Генрі «Дари волхвів» з «Різдвяною піснею в прозі...» Ч. Дікенса. Які традиції різдвяних оповідань продовжує твір О. Генрі?

2. Прочитайте новели О. Генрі «Останній листок» і «З любові до мистецтва». Визначте у творах мотиви, суголосні цим творам і новелі «Дари волхвів». Прокоментуйте вислів «Коли любиш Мистецтво, жодні жертви не здаються надто великими».

3. Подискутуймо! Робота в парах. Обговоріть одне із запитань. Готуючись до дискусії, стисло занотуйте основні міркування та докази на користь своєї позиції.

А. Кому з героїв новел, які ви прочитали, удалося доторкнутися до дива?

Б. Хто з героїв новел О. Генрі, Велза, Акутаґави зрозумів цінність вічного й незначущість минущого, а хто — ні?

4. Творча лабораторія. Напишіть новелу, обравши один із запропонованих початків:

1. Життя прекрасне ще и тому, що людина може...

2. Ми часто помиляємося, коли визначаємо цінності для себе...

3. Не хлібом єдиним живе людина...

5. Мандруємо інтернетом.

А. Доберіть за допомогою вебресурсів додаткові матеріали про життя та творчість О. Генрі, Г. Велза чи Р. Акутаґави (на вибір). На основі цієї інформації підготуйте виступ у класі.

Б. Знайдіть в інтернеті відомості про українських майстрів новели. Підготуйте мультимедійну презентацію одного з них. Зверніть увагу на місце митця у світовій літературі: чи знаний він за межами України, чи мав вплив на зарубіжну літературу та культуру загалом, як його вшановують іноземці, якими мовами перекладено творчість автора, чи існують екранізації тощо. Детально розкажіть про будь-який твір цього письменника та доведіть, що це саме новела. Доберіть до неї ілюстрації.