Літературознавчий словник

Автор - творець художнього тексту. У творі він утілює власне світосприйняття, виражає ставлення до зображуваних персонажів і подій.

Антитеза - різке протиставлення героїв, ситуацій, характерів, душевних або природних станів тощо.

Внутрішній світ героя - його переживання, почуття, думки, мрії, сподівання, уявлення тощо.

Гіпербола - це художній прийом, що ґрунтується на перебільшенні певних властивостей зображуваного предмета чи явища.

Гумор - зображення смішного в життєвих явищах, людських характерах, учинках, стосунках. У гуморі сміх завжди доброзичливий, зовнішнє кепкування поєднується з внутрішньою симпатією до висміюваного.

Друкований текст - текст, відтворений засобами друку на папері.

Епітет - яскраве образне означення, що підкреслює певну рису зображуваного й надає йому емоційного забарвлення. Постійні епітети - це розповсюджені означення, які «закріплено» за зображуваними предметами. Постійні епітети характерні для фольклору, наприклад «чорноброва дівчина», «чарівне яйце», «червона калина», «брехлива коза», «сизий орел» тощо).

Загадка - інакомовний опис одного предмета за допомогою опису іншого на основі їхньої подібності, яка і є підказкою для правильної відповіді.

Зарубіжна література - це сукупність національних літератур, що розвиваються поза межами певної країни й написані мовами, відмінними від мови її національної літератури.

Ідея - основна думка художнього твору.

Літературна (авторська) казка - авторський художній твір з вигаданим сюжетом, у якому наявні чарівні, фантастичні елементи. Літературні казки тісно пов’язані з народними й мають з ними чимало спільного. Проте, на відміну від фолькорних, їх створюють конкретні письменники, вони існують в одному незмінному варіанті, якого до публікації не було в усній народній творчості, і мають низку особливостей.

Літературний герой (літературний персонаж) - дійова особа художнього твору. Літературний герой характеризується через зовнішність, душевні якості, учинки й взаємини з іншими персонажами. Літературними героями можуть бути не лише люди, а й тварини, фантастичні істоти, рослини чи речі.

Літературознавство - наука, яка вивчає художню літературу.

Мандрівні казкові сюжети - усталені сюжети, які повторюються в казках різних народів, дещо змінюючись залежно від місцевих умов.

Метафора - образний вислів, який уживається в переносному значенні й ґрунтується на уподібненні одного предмета чи явища іншому. Метафору також можна схарактеризувати як приховане порівняння, у якому упущено притаманні порівнянню слова «як», «мов», «немов», «наче», «ніби», «неначе» тощо.

Народна (фольклорна) казка - усний оповідний художній твір, у якому зображуються вигадані чарівні, пригодницькі або побутові події. В основу казкової оповіді покладено вигадку, яка розважає і захоплює, але водночас має повчально-виховний характер. Характерна риса казки - перемога добра над злом.

Народна (фольклорна) пісня - один з найдавніших різновидів усної народної творчості, у якому поєднано елементи словесного й музичного мистецтв. Народні пісні відображають побут, традиції, звичаї, важливі події з історії народу, а також його духовний світ.

Національна література - сукупність літературних творів певного народу, створених його рідною мовою. Наприклад, національна література французького народу - французька література, австрійського - австрійська, чеського - чеська тощо.

Обрамлення - прийом, за якого твір уміщено в розповідь, немов у рамку, яка не має безпосереднього зв’язку з його сюжетом.

Оповідання - невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зазвичай описано один епізод із життя героя.

Оригінал - це авторський твір.

Пейзаж - опис природи в художньому творі.

Пейзажна лірика - віршовані твори, присвячені зображенню природи. Зазвичай такі вірші увиразнюють ставлення автора до природи або його внутрішній світ, що відображається в картинах природи.

Переклад - це відтворення тексту іншою мовою.

Повість - прозовий твір, який має більший, ніж оповідання, обсяг. У повісті зазвичай змальовано низку подій із життя головного героя й детально зображено пов’язаних з ним другорядних персонажів.

Порівняння - відкрите уподібнення одного предмета чи явища іншому, яке виражається за допомогою слів «мов», «немов», «неначе», «ніби» тощо.

Портрет - опис зовнішності героя художнього твору.

Пригодницька література - твори із захопливим сюжетом про різноманітні пригоди, мандрівки, відкриття та складні випробовування, через які проходять герої. Характерна особливість такої літератури - швидкий та несподіваний розвиток подій.

Приказка - образний вислів, який дає яскраву оцінку певному явищу. Приказка побудована як незакінчена думка, що містить натяк на висновок.

Прислів’я - стислий влучний народний вислів повчального змісту, побудований як завершене судження.

Рима - співзвучність закінчень віршових рядків.

Ритм - упорядковане чергування наголошених і ненаголошених складів у віршовому рядку.

Роман - великий за обсягом прозовий твір, у якому на тлі суспільних подій зображено значну частину життя головного героя або його долю загалом. У романі діє багато персонажів, і не всі вони пов’язані з головним героєм.

Світова література - сукупність творів художньої літератури всіх країн світу від давнини до наших днів.

Сюжет - послідовність подій у художньому творі.

Тема - те, про що йдеться в художньому творі.

Фантастика - різновид художньої літератури, у якому зображуються незвичайні, неправдоподібні явища і створюється вигаданий, нереальний, сповнений чудес світ.

Фольклор - усна народна творчість.