Silentium¹

1 Мовчи, і крийся, і таї

Думки і почуття свої.

Хай у душевній глибині

І сходять, і зайдуть вони,

Мов зорі ясні уночі.

Милуйся ними і мовчи!

7 Як серцю виказать себе?

Як іншим зрозуміть тебе?

Ти думку висловиш - і вмить

Уже неправда в ній дзвенить.

О, не мути джерел ясних;

Мовчи, мовчи, живись од них!

13 В собі самому жити вмій.

Є цілий світ в душі твоїй

Таємно-чарівничих дум;

Їх заглушить базарний шум,

Їх промінь денний осліпить;

Хай серце слухає й мовчить.

Переклад Юрія Клена

¹ Тиша (лат.).

Запитання та завдання до твору

1. Які проблеми духовного життя порушує в цьому творі поет?
2. Як осмислюється у вірші тема самотності? Чи можна говорити про її трагічне забарвлення?
3. Чому, за Тютчевим, глибоке порозуміння між людьми є неможливим?

Поглиблений філологічний аналіз

1. Де у творі внутрішній світ уподібнюється космічному?
2. Знайдіть у вірші відлуння фундаментальної у художньому світі Ф. Тютчева антитези «дня й ночі».

Дискусійне обговорення

1. Як ви тлумачите смисл рядків 7-8?
2. Що має на увазі ліричний герой, стверджуючи: «Ти думку висловиш - і вмить // Уже неправда в ній дзвенить»? Чи згодні ви з цією думкою?
3. Яким ви уявляєте життя «в собі самому», до якого закликає ліричний герой?
4. Як ви вважаєте, до кого звертається ліричний герой - до самого себе чи до читача?
5. Чи погоджуєтеся ви з тютчевською концепцією «мовчання»? Обґрунтуйте свою точку зору.