Історія України. З поглибленим вивченням історії. 8 клас. Власов

§ 33. Конституція Пилипа Орлика. Практичне заняття

Прочитайте текст джерела 1 і дайте відповіді на запитання. 1. Яким чином відбувалися вибори гетьмана П. Орлика? 2. Кому гетьман висловлює вдячність за обрання? Про що це свідчить? 3. До яких суспільних верств звертається П. Орлик у промові? З чим пов’язане таке звернення?

1. «Я, Пилип Орлик, новобраний Запорозького війська гетьман, присягаю Господові Богу, славленому в святій Тройці, на тому, що будучи обраний, оголошений та виведений на знаменитий уряд гетьманський вільними голосами, за давніми правами та звичаями військовими, за волевиявленням найяснішої королівської величності шведської, протектора нашого... по всіх пунктах незмінно виконувати, милість, вірність і старатливе дбання до Вітчизни, матері нашої, про добро її посполитим, про публічну цілість, про розширення прав та вольностей військових, скільки сили, розуму та способів стане... А всередині Вітчизни не допускати пошкодження правам та вольностям військовим, шкідливі генеральній старшині, полковникам. Обіцяю і повинність беру зберігати до ... всього старшого і меншого товариства...»

Присяга гетьмана П. Орлика. Бендери. 5 квітня 1710 р.

Під час козацької ради 5 квітня 1710 р. було схвалено документ «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (згодом цей документ назвали Конституцією Пилипа Орлика, Бендерською Конституцією). Основу документа становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов’язки. Це й відрізняло ухвалений документ від традиційних гетьманських статей, що базувалися на угодах між гетьманом і монархом-протектором. Уперше новообраний гетьман укладав офіційну угоду зі своїми виборцями, чітко зазначаючи умови, за яких він отримував владу. Крім того, було обґрунтовано державний лад України. Саме тому цей документ вважають першою українською конституцією.

Конституція Пилипа Орлика складалася зі вступу й 16 статей. Збереглися латиномовна та україномовна копії документа. У вступі було подано стислий виклад історії України, публічно оголошено про причини відмови від політичного союзу з Московським царством та вказано на мотиви переходу під протекторат Шведського королівства. Насамперед проголошувалося, що Україна «обох боків Дніпра має бути на вічні часи вільною від чужого панування». В одному документі було об’єднано окремі узаконені на той час норми й норми звичаєвого права, що мали б надалі регулювати діяльність козацької влади, економічний, правовий, судовий та церковний устрій звільненої країни.

СЛОВНИК

Конституція - письмовий документ, що запроваджує або узаконює систему правління. Зазвичай ґрунтується на звичаях та принципах, що обмежують владу певними рамками.

ЗАУВАЖТЕ

Повна назва ухваленого у Бендерах документа звучить так: «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним Паном Пилипом Орликом, новообраним Гетьманом Війська Запорозького, і між Генеральними старшиною, Полковниками, а також названим Військом Запорозьким, прийняті публічною ухвалою обох сторін і підтверджені на вільних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом, року Божого 1710, квітня 5, при Бендерах».

Остання сторінка україномовного оригіналу Конституції Пилипа Орлика, що зберігається у Москві, з особистим підписом П. Орлика та печаткою Війська Запорозького

Прочитайте текст джерела 2 й дайте відповіді на запитання. 1. Поміркуйте, чому перший пункт Конституції присвячений православній вірі. 2. Пригадайте, які заходи щодо зміцнення православ’я в Україні здійснювали попередники П. Орлика.

2. «1. Оскільки серед трьох доброчеснот богословських віра є найпершою, то і перший пункт про віру святу православну східного сповідання належить розпочати, про віру, якою народ звитяжний козацький, ще за володарювання каганів козарських, від столиці Апостольської Константинопольської, просвічений був, так і нині, непорушно в ній перебуваючи, жодним іновір’ям ніколи не спокушався. Не є таємницею, що славної пам’яті гетьман Богдан Хмельницький з Військом Запорозьким повстав і розпочав праведну війну проти Речі Посполитої Польської за права та вольності військові, але насамперед за віру святу православну, яка різними тягарями влади польської силувана була до унії з костелом римським. А після викорінення іновір’я з Вітчизни нашої з Військом Запорозьким і народом малоросійським добровільно піддався і перейшов під захист Московської держави з єдиною метою - тільки заради єдиновір’я православного».

Конституція П. Орлика передбачала заходи, які обмежували б владу гетьмана та запобігали утвердженню монархічної форми правління. Владні повноваження було розподілено між різними урядами.

Прочитайте текст джерела 3 й дайте відповіді на запитання. 1. Від якої небезпеки в управлінні державою застерігає Конституція? Поміркуйте, політика якого/яких гетьманів могла стати причиною появи такого застереження. 2. Хто та яким чином обмежував владу гетьмана? Чи можна назвати такий спосіб управління державою демократичним? 3. Які повноваження визначала Конституція для старшинської ради (генеральної старшини, полковників та найзаслуженіших козаків від кожного полку)?

3. «6. У самодержавних державах зберігається такий хвалений і суспільно корисний лад, за якого завжди, і під час війни, і в мирний час, приватно та публічно проводяться ради щодо загального добра Вітчизни, на яких самі самодержці, присутні на них, не забороняють свої рішення міністрам та радникам піддавати обговоренню та ухваленню. У Війську Запорозькому при гетьманах відповідно до давніх прав та вольностей він неодмінно зберігався, але деякі гетьмани Війська Запорозького, привласнивши собі несправедливо та протиправно владу самодержавну, самовладно узаконили таке право - “як хочу, так і велю”. Через таке самодержавство, непритаманне гетьманському уряду, у Вітчизні та у Війську Запорозькому значно зросли порушення прав та вольностей, розорення, народний тягар, насильні та підкупні урядами військовими розпорядження, а відтак зростала зневага до генеральної старшини, полковників та значного товариства.

Тому ми, Генеральна Старшина, кошовий отаман та все Військо Запорозьке, домовились і постановили з Ясновельможним гетьманом при елекції його вельможності таке право, яке має бути вічно у Війську Запорозькому збережено: у Вітчизні нашій першість серед радників належить Генеральній Старшині ... після них ідуть городові полковники, які будуть пошановані за громадських радників. Крім того, до загальної ради треба вибрати по одній визначній, розсудливій та заслуженій особі від кожного полку. Генеральні радники обираються за згодою гетьмана. З усіма цими генеральними особами, полковниками та генеральними радниками теперішній Ясновельможний гетьман та його наступники повинні будуть радитися про цілісність Вітчизни, її добробут та про всі справи публічні і нічого без їхньої волі своєю владою не розпочинати, не встановлювати і рішень не приймати.

Якщо у діях Ясновельможного гетьмана буде помічено щось несумісне з правами та вольностями, шкідливе та некорисне для Вітчизни, тоді Генеральна Старшина, полковники і генеральні радники будуть уповноважені вільними голосами чи приватно або, якщо виникне така необхідність, й публічно на раді висловити Його Вельможності докір щодо порушення прав та вольностей без осудження та найменшої образи високої честі. На ті докори Ясновельможний гетьман не має ображатися та мститися, а навпаки, намагатися виправити недоладності.

Особливо ж генеральні радники, кожен у своєму полку, в якому буде обраний, владні будуть разом з городовим полковником стежити за порядком, а інші мають загальною радою управляти, заступаючись за кривди людські. Як Генеральна Старшина, полковники та генеральні радники мають поважати Ясновельможного гетьмана, виявляти йому належні почесті та вірний послух, так і Ясновельможний гетьман має взаємно шанувати їх за товариство, а не за слуг та робочих помічників і не змушувати навмисно для приниження їхньої гідності вистоювати перед собою, крім випадків, коли в тому буде потреба».

Пам’ятник П. Орлику у Києві. Скульптор А. Кущ, архітектор О. Стулаков. 2011 р.

Прочитайте текст джерела 4 й дайте відповіді на запитання. 1. Як здійснювалося судочинство за Конституцією? Порівняйте його з судочинством за литовськими статутами (с. 54-58). 2. Чи можна вважати наведені положення запровадженням принципу рівності перед законом? Відповідь обґрунтуйте.

4. «7. Якщо б хтось із генеральних осіб, полковників, генеральних радників, значного товариства чи інших військових урядників, особливо з черні, образив гетьманську честь чи в чомусь іншому провинився, то Ясновельможний гетьман не має права сам покарати їх, а повинен буде подати до генерального військового суду кримінальну чи некримінальну справу. І яким би лицемірним чи облудним не здавався вирок, кожен, хто винен, повинен прийняти його».

Прочитайте текст джерела 5 і дайте відповіді на запитання. 1. Які права Конституція гарантувала козацьким жінкам? З якою метою вони були вписані до Конституції? 2. Які соціально важливі положення закріпила Конституція? Про що це свідчить?

5. «11. Козачі вдови й осиротілі діти козацькі, вдови козацькі й жінки в час відсутності козаків, які перебувають в походах або на якійсь іншій військовій службі, щоб до всяких громадських повинностей не притягалися і сплатою податків не обтяжувалися - так погоджено і ухвалено.

14. Найбільшим тягарем для простих людей в Україні було утримування проїжджих та надання їм підвід, для козаків - їх супроводження. Це доводило деяких людей просто до зубожіння. Тож тепер надання підвід та супроводження проїжджих мають бути повністю відмінені і ніхто з проїжджих не має права ніде вимагати жодної підводи, харчів, напоїв, хіба що хтось у справах громадських з поїздкою буде.

16. Часто люди бідні скаржаться на численні здирства з боку збирачів державних податків та податкових чиновників, а також ярмаркових об’їждчиків. Бідній людині взагалі неможливо на ярмарку продати будь-яку річ для полегшення своєї бідності та купити щось для власних потреб без ярмаркової плати. А не дай Боже, хоч чимось завинити, то будеш обідраним ярмарковими об’їждчиками з ніг до голови. Тому нехай збирачі податків та податкові чиновники збирають до державної скарбниці тільки те мито і тільки з тих товарів, які будуть виражені у майнових угодах, нічого зайвого від купців не вимагаючи і людям бідним здирства не чинячи».

Конституція П. Орлика не лише проголошувала незалежну Українську державу, а й закріплювала найпрогресивніші для того часу ідеї державного життя. До таких, зокрема, належали обмеження прав гетьмана та створення представницького органу - Генеральної ради. У козацькій державі вони ставали законодавчим, контрольним та розпорядчим вищими владними органами. А запроваджена Конституцією виборність посад і нині залишається принциповою ознакою розвитку демократичних держав.

Пам’ятний знак Конституції П. Орлика. Швеція, м. Крістіанстад. 2011 р.

Ознайомтеся з уривком із праці сучасного українського історика Т. Чухліба (джерело 6) і дайте відповіді на запитання. 1. Життя яких соціальних верств тогочасного суспільства стосувалася Конституція? Про що це свідчить? 2. Чи погоджуєтеся ви з твердженням науковця, що Конституція могла «унормувати життя» тогочасного українського суспільства.

6. «Акт 1710 року відображав світоглядні цінності вітчизняної інтелектуальної та військової еліти на переломі XVII-XVIII століть. Його укладення засвідчило прагнення українців унормувати життя за власними звичаями, традиціями і законами. Разом з тим він врахував інтереси не лише козацтва (гетьман, старшина - генеральна, полкова та сотен на; генеральні “радники”; реєстрові низові та прості козаки; козацькі дружини, вдови та “осиротілі сім’ї”; сердюки та компанійці; дворові гетьманські та старшинські “слуги”) як провідної верстви Українського Гетьманату, а й регламентував життєдіяльність інших його станів - духовенства, міщанства, купецтва, селянства. Усі ці категорії населення тогочасної України творцями документа об’єднувалися у поняття “народ”».

Т. Чухліб. «Ідеальна держава в Україні? Козацький проект 1710 року».

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Український історик права М. Василенко писав: «“Пакти і Конституції” були свого роду українською конституцією, що свідчила про направленість політичної думки ... ідеї, висвітлені у ній, не могли родитися відразу, раптово...». Поміркуйте, які документи української історії покладено в основу Конституції П. Орлика.

2. Від імені одного зі станів тогочасного суспільства запропонуйте власні положення, які варто було б включити до Конституції.

3. Висловіть власне судження, чому Конституція, яка фактично так і не була втілена у життя, мала величезний вплив на подальший розвиток української державності?