Історія України. 8 клас. Власов

Як працювати з підручником

Цього року ви докладно вивчатимете ранньомодерну історію України - від кінця XV ст. до кінця XVIII ст. Подорожуючи минулим, довідаєтесь, як складалася доля українського народу, за яких умов сформувалося українське козацтво та як йому вдалося створити українську національну державу. Дізнаєтеся, як події української історії відображають загальноєвропейські процеси того періоду та яким чином вони впливають на наше сьогодення. Помічником для вас буде цей підручник. Кожен параграф відповідає одному або двом урокам. Матеріал кожного уроку поділено на пункти з назвами та на пізнавальні рубрики.

Основні історичні відомості викладено в пунктах параграфів. Зрозуміти, як саме переживали події, про які довідуєтеся на уроці, тогочасні люди, що жили в Україні, вам допоможе робота з джерелами, що збереглися від згаданої доби (уривки з літописів, подорожні нотатки, листи). Крім цього, ви познайомитеся з оцінками вчених, які досліджували ті події. Ви вже знаєте, що робота з історичним джерелом потребує спеціальних умінь і навичок, які ви вдосконалюватимете й цього разу. Цьому сприятимуть запитання та завдання до документів, а також схема роботи з історичними джерелами, яку ми для вас підготували.

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

1. Визначте, ким був автор документа;

- зрозумійте, про що йдеться в запропонованому уривку;

- установіть, коли відбулися описані події.

2. З’ясуйте, як автор розповіді ставиться до подій або історичних діячів, що їх описано;

- поміркуйте, навіщо він свідчить про події;

- окресліть значення подій та явищ, про які йдеться у джерелі.

3. Поясніть, у чому полягає цінність джерела особисто для вас;

- стисло висловіть власне ставлення до описаних подій і діячів.

У підручнику є завдання, які потребують уміння складати портрет історичної особи. Є й такі, за якими слід підготувати повідомлення про певну історичну подію.

Щоб ви краще впоралися з такими завданнями, ми підготували схеми їх виконання.

ЯК СКЛАСТИ ПОВІДОМЛЕННЯ

1. Прочитайте в підручнику матеріал, до якого складаєте повідомлення.

2. Знайдіть літературу / інформацію в інтернеті, що допоможе вам його підготувати.

3. Складіть план розповіді.

4. За планом напишіть зміст повідомлення.

5. Доберіть ілюстрації, які доцільно використати в повідомленні.

ЯК СКЛАСТИ ПОРТРЕТ ІСТОРИЧНОЇ ОСОБИ

1. Як відбувалося становлення особистості історичної особи.

Назвіть ім’я та прізвище. Де і коли ця людина народилася? Де і в яких умовах жила, зростала, виховувалася? Як формувалися її погляди?

2. Персональні якості й риси характеру.

Як персональні якості історичної особи впливали на її діяльність? Які з персональних якостей вам подобаються, а які - ні?

3. Життєвий шлях історичної особи.

Схарактеризуйте основні справи життя цієї людини. Які успіхи й невдачі траплялися у справах? Які верстви населення підтримували діяльність історичної особи, а які - ні? Чому? Хто був друзями, а хто - противниками (суперниками)? Чому? Якими були наслідки діяльності? Завдяки чому людство пам’ятає цю людину?

4. Ваше ставлення до історичної особи.

Як ви сприймаєте історичну особу? Які почуття викликає у вас її діяльність? Як ви ставитеся до засобів і методів діяльності історичної особи? Обґрунтуйте свою позицію.

Звертаємо увагу, що не обов’язково виконувати всі запропоновані в матеріалах уроку завдання. Що саме опрацьовувати, обирайте, порадившись із учителькою / учителем.

Працюючи над текстом підручника, звертайте увагу на тлумачення нових для вас слів і термінів, поданих у рубриці «Словник». Ці слова вам необхідно вміти пояснювати та вживати під час відповіді. Рубрика підручника «Історична постать» надасть вам візуальну та стислу довідкову інформацію про важливих політичних діячів та діячок або духовних сподвижників доби. У підручнику є рубрика «Зауважте», яка містить історичні цікавинки для найдопитливіших учнів / учениць. Наприкінці кожного параграфа ви знайдете стислі узагальнення викладеного в параграфі матеріалу, щодо яких запропоновано висловити власну думку. Перевірити, чи добре засвоїли матеріал, вам допоможуть запитання рубрики «Перевірте себе». Кожен розділ завершують завдання - рубрика «Перевірте, чого навчилися». Їх виконання сприятиме систематизації знань з вивченого у розділі матеріалу.

Є в підручнику і практичні заняття, під час яких ви не просто опановуватимете новий матеріал, а навчатиметеся самостійно «видобувати» історичні факти із запропонованих джерел.

Цікавого вам навчання й високих результатів!

Розділ 1. Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI - перша половина XVII ст.)

§ 1. Українські землі у складі Польщі, Литви та інших держав на початку XVI ст.

1. Галичина, Західне Поділля та Белзька земля у складі Королівства Польського

Як ви пам’ятаєте з курсу історії України 7 класу, 1349 р. за землі Галичини розгорілася справжня війна. Польський король Казимир ІІІ за підтримки племінника, угорського короля Людовика, захопив Галичину й частину Волині та приєднав їх до Польської держави. Казимир ІІІ не мав спадкоємця, тому після його смерті польську корону, а разом із нею і українські землі отримав угорський король Людовик. У 1387 р. польський король Ягайло, зять Людовика Угорського, вигнав угорців з Галичини і приєднав ці землі до Польщі.

У першій половині XV ст. унаслідок міжкнязівських війн за українські землі Ягайлові вдалося приєднати до Корони Польської Західне Поділля та Західну Волинь (Белзька земля).

У Королівстві Польському найбільшими адміністративно-територіальними одиницями були воєводства. Приєднавши Галичину, Західне Поділля й частину Волині до Польщі, король Ягайло у 1434 р. перетворив Галицьке князівство на Руське воєводство з центром у Львові. На Західному Поділлі постало Подільське воєводство з центром у Кам’янці, а згодом - Белзьке з центром у Белзі. Заміна традиційного адміністративно-територіального поділу польським сприяла поширенню польського й німецького права на українські терени.

Прочитайте текст історичного джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Як гадаєте, що мала на меті польська влада, сприяючи шлюбам між представниками української та польської шляхти? 2. Які наслідки це мало для українських земель?

«Як траплялося, що була панна-одиначка з маєтністю, або багата вдова, то королі посилали на Русь [тобто українські землі у складі Польщі] своїх поляків-шляхтичів, допомагали їм своїми впливами, тож отак, часто женячись, наповнили вони Русь і запровадили правовірну католицьку римську віру...»

Львівський архієпископ Я. Порохницький

2. Українські землі у складі Великого князівства Литовського

Першою під владою литовської династії опинилася Волинь, яка після смерті Юрія ІІ Болеслава увійшла до володінь Любарта Гедиміновича. Більшість українських земель було приєднано до Великого князівства Литовського за Ольгерда Гедиміновича. Унаслідок перемоги литовсько-українського війська над ординцями у битві на Синіх Водах (нині річка Синюха, ліва притока Південного Бугу) у 1362 р. Київщина з Переяславщиною, Чернігово-Сіверщина й Східне Поділля увійшли до складу Литви.

У тогочасних джерелах політика литовської влади щодо українських земель характеризувалася фразою:

«Старого не порушуємо, а нового не впроваджуємо». Пригадайте з матеріалу 7-го класу, що означав цей принцип.

Одруження Ядвіги та Ягайла. Художник Я. Матейко. 1888 р.

Зміни в становищі українських земель у складі Великого князівства Литовського почалися з приходом до влади Ягайла Ольгердовича.

Щоб убезпечити себе від загрози загарбання Тевтонським орденом, Литва і Польща в 1385 р. в м. Крево (нині територія Білорусі) уклали державно-політичний союз. Ця угода відома в історії під назвою Кревської унії.

Втілити до кінця Кревську унію, аби «навік приєднати всі свої землі, литовські та руські, до Корони Польської», Ягайло не зміг. Йому на заваді став двоюрідний брат Вітовт Кейстутович. За Острівською угодою 1392 р. Ягайло визнав Вітовта пожиттєвим правителем Великого князівства Литовського. Натомість Вітовт визнав себе васалом польського короля. За правління Вітовта чимало литовських князів, які мали уділи в Русі-Україні, втратили володіння, а найбільші українські удільні князівства було ліквідовано. Авторитет Вітовта помітно зріс після Грюнвальдської битви 1410 р., у якій польсько-литовсько-руське військо завдало нищівної поразки лицарям Тевтонського ордену.

СЛОВНИК

Уніфікація - зведення чого-небудь до єдиної форми, системи, єдиних нормативів.

1413 р. на спільному польсько-литовському сеймі Ягайло та Вітовт уклали чергову унію - Городельську. Вітовта було визнано довічним володарем Литви під зверхністю польського короля. Унія також передбачала уніфікацію адміністративно-територіального устрою Великого князівства Литовського на взірець Королівства Польського. Спеціальні статті унії передбачали призначення на найвищі посади в Литві тільки литовців-католиків.

Свидригайло Ольгердович. Гравюра з книги О. Гваньїні «Хроніка європейської Сарматії». 1578 р.

Після смерті Вітовта (1430) великим князем литовським проголосили князя Свидригайла Ольгердовича. Його політика була спрямована на розрив унії з Польщею і здобуття Великим князівством Литовським незалежності. Це викликало невдоволення литовців, і за підтримки Польщі великим князем литовським 1432 р. було проголошено брата Вітовта - Сигізмунда.

Свидригайлові не вдалося повернути великокнязівський стіл, проте литовські можновладці ненадовго відновили удільні Київське й Волинське князівства.

Ліквідація Київського удільного князівства викликала акцію протесту. Йдеться про так звану змову руських князів 1481 р., очолювану Михайлом Олельковичем та Федором Бєльським. Змовники нібито виношували задум запросити на весілля Бєльського великого князя Казимира, вбити його й посадити на престол Михайла. Проте замах не вдався, змовників було страчено.

Використавши додаткові ресурси, знайдіть і порівняйте умови Кревської та Городельської уній. Який із документів, на вашу думку, був вигідніший для: а) поляків; б) литовців; в) українців? Результати роботи обговоріть у парі.

3. Претензії Московії на українські землі. Повстання Михайла Глинського

Війни між Московією та Великим князівством Литовським розпочалися у 80-х роках XV ст. Московське князівство під приводом збирання «руської спадщини» почало претендувати на українські й білоруські землі.

На початку XVI ст. кілька удільних князів Чернігово-Сіверщини добровільно перейшли під владу Московії. Під час кампанії 1514 р. московське військо захопило Смоленськ і рушило під Оршу - важливий стратегічний пункт на перетині торговельних шляхів між Києвом, Мінськом, Вільно і Москвою. Українсько-білорусько-литовським військом командував князь Костянтин Острозький. Йому вдалося розгромити 80-тисячне московське військо і здобути блискучу перемогу. Проте до 1537 р. Велике князівство Литовське поступово втратило майже третину території, зокрема Чернігово-Сіверщину й Смоленськ.

На тлі московсько-литовського протистояння розгорнулося повстання Михайла Глинського, який перебував при дворі великого князя Олександра Казимировича та отримав значні маєтності на українських теренах. Наступник Олександра - Сигізмунд І позбавив його посад і земель. Упродовж кількох місяців 1508 р. Глинський за допомогою московських військ спробував збройно зайняти Слуцьк, Оршу, Житомир, Овруч, однак його дії не підтримали місцеві українські князі, незважаючи на гасло заколоту «за захист руської віри». Князь К. Острозький придушив залишки повстання. М. Глинський емігрував до Московії разом із групою князів та бояр.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Михайло і Олена Глинські у в’язниці. Польська літографія 1901 р.

Михайло Глинський (1467-1534) - литовсько-руський князь. Походив із татарського роду Мамайовичів - нащадків великого темника, а згодом хана Золотої Орди. За службу у Вітовта його предки отримали землі у Литві й осіли там, іменуючи себе князями Глинськими. У 1508 р. за підтримки Московії підняв повстання в українських землях Великого князівства Литовського з метою закріпити українські землі за своїм родом. Був дядьком Олени Глинської - дружини московського князя Василія ІІІ, матері Івана IV Грозного.

4. Українські землі у складі Кримського ханства

До середини XV ст. зі складу Золотої Орди вийшов кримський улус на чолі з Хаджі Гіреєм, який став засновником Кримського ханства. У Кримському ханстві сформувався державний апарат на чолі з ханом, при якому діяв дорадчий орган - Диван. Столицею Кримського ханства стало спочатку м. Солхат, а згодом - м. Бахчисарай.

Виникнення Кримського ханства не завадило існуванню генуезьких (італійських) торговельних колоній на півдні півострова. Торговельну конкуренцію генуезцям складали мешканці князівства Феодоро, що існувало у південно-західній частині гірського Криму.

Після завоювання турками Константинополя (1453) і постання на колишніх землях Візантії Османської імперії турки заявили про прагнення підкорити усю Європу. Війська османів у 1475 р. напали на Кримський півострів, захопили генуезькі колонії і ліквідували державу Феодоро. Крім їхньої важливості як торговельних осередків, захоплені міста цікавили турецький уряд як цінні військові об’єкти, адже кожне місто було потужною фортецею. Зваживши на військову міць турецького султана, кримський хан Менглі Гірей 1478 р. визнав за краще бути його васалом. Залежність виявлялася в тому, що хан мусив брати участь у воєнних кампаніях султана, а останній мав право усувати й призначати ханів за власним бажанням.

Васальна залежність від османів не гарантувала безпеку Криму від Великої Орди. У пошуках союзників у цій боротьбі хан Менглі Гірей зблизився з Москвою. В обмін на підтримку Іван ІІІ поставив ханові вимогу здійснити похід на польсько-литовські володіння. Перший великий похід в Україну Менглі Гірей здійснив 1482 р. Тоді було спалено Київ, а його церкви пограбовано. У полон потрапило безліч люду, не зміг урятуватися й сам київський воєвода з родиною. До середини 30-х років XVI ст. татарські походи відбувалися майже щороку. Орди кримського хана спустошували Поділля, Київщину, Волинь, Холмщину й Галичину.

Малюнок з угорської хроніки XV ст. з умовною назвою «Ординці ведуть полонених»

Прочитайте текст джерела, роздивіться малюнок і дайте відповіді на запитання. 1. Порівняйте зміст народної пісні з малюнком із тогочасної хроніки. Яким реаліям життя українців кінця XV ст. присвячено обидва твори? Які почуття вони у вас викликають? 2. Які слова іншомовного походження, що стосуються цих подій та явищ, знаєте? 3. Якими рядками з народної пісні можна прокоментувати малюнок «Ординці ведуть полонених»?

«За річкою вогні горять.

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили.

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть:

Коло шиї аркан в’ється

І на ногах ланцюг б’ється,

А я, бідний, з діточками

Піду лісом стежечками, -

Нехай йому із водою...

Ось-ось чайка надо мною».

5. Становище Закарпаття, Північної Буковини та Південної Бессарабії у XIV - першій половині XVII ст.

Замок Паланок у Мукачеві. Сучасне фото

Прикордонне розташування Закарпаття вплинуло на його долю: воно в різний час побувало в складі кількох країн. Наприкінці XIV ст. до закарпатських земель виявляли інтерес литовські князі, однак верховна влада над ними належала угорському королю. Один із онуків Гедиміна Федір Коріатович, який володарював на Поділлі, під тиском Вітовта передав свої права угорському королеві, за що отримав землі в Мукачівському краї. За князя відбулося будівництво мурованого замку в Мукачевому на місці старого дерев’яного. У 1526 р., після поразки угорського війська від турків у битві під Могачем, Закарпаття поділили між собою князівство Трансильванія (васал Османської імперії) і Священна Римська імперія, у якій правили імператори з австрійської династії Габсбургів.

Хотинська фортеця. Сучасне фото

Після занепаду Галицько-Волинської держави та з утворенням у 1359 р. князівства Молдова Буковина й Бессарабія потрапили під владу молдовських господарів. Наприкінці XIV - в першій половині XV ст. територію Північної Буковини (тоді її називали Шипинською землею) було поділено на кілька волостей (повітів). Волості очолювали старости, які спочатку належали до українського, певно, місцевого боярства. Центром однієї з волостей князівства Молдова був Хотин (у Північній Бессарабії), який став важливим торговельним пунктом на кордоні Молдови. Саме там, на правому березі Дністра, розбудували замок-фортецю, що за господаря Штефана III Великого (14571504) набула грандіозного вигляду.

У 1538 р. князівство Молдова, а разом із ним і українські землі, потрапило у васальну залежність від Османської імперії.

Роздивіться сучасні фото Мукачівського замку, замку Паланок та Хотинської фортеці, дайте відповіді на запитання й виконайте завдання. 1. Виділіть спільні і відмінні риси зовнішнього вигляду цих твердинь. 2. Обговоріть у групі, чим була зумовлена поява архітектурних споруд такого типу. Які функції вони виконували? 3. Чи впливав ландшафт краю на місце спорудження замків / фортець? Відповідь обґрунтуйте. 4. Знайдіть в інтернеті інформацію про один із замків / фортець цієї доби, розташованих на території України та Європи. Підготуйте стислу довідку про історію їх спорудження.

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ

  • Унаслідок розпаду Галицько-Волинської держави, а також боротьби литовських князів проти Золотої Орди в середині XIV ст. українські землі було включено до складу Великого князівства Литовського, Польського та Угорського королівств і князівства Молдова.
  • На українських теренах, що увійшли до складу Польщі, було впроваджено польський адміністративно-територіальний устрій, тимчасом як на українських землях Литви деякий час існували удільні князівства, діяло руське законодавство, а людність сповідувала православ’я.
  • У середині XV ст. у південноукраїнських степах та у Криму виникла держава - Кримське ханство, яке з 1478 р. стало васалом Османської імперії. З кінця XV ст. розпочалися активні грабіжницькі набіги кримських татар і турків на українські землі.
  • У другій половині XV ст. претензії на українські землі висловило Московське князівство. Унаслідок воєнних дій та частих внутрішніх міжусобиць у Великому князівстві Литовському Московії вдалося загарбати землі Чернігово-Сіверщини.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Частина сучасних українських дослідників, поділяючи думку істориків М. Грушевського та І. Крип’якевича, вважають, що «політика Литви щодо України була загарбницькою, у результаті якої остання втратила свою незалежність і перетворилась на литовську провінцію. Державна влада в литовсько-руській державі сконцентрувалась у великого князя литовського і була необмеженою. Починаючи з Ольгерда відбувалося усунення удільних князів і їхня заміна родичами великого князя чи намісниками». Визначте, чи має слушність думка дослідників.

2. Установіть хронологічну послідовність подій.

► Остаточна ліквідація Київського удільного князівства ► повстання М. Глинського ► битва під Могачем ► битва під Оршею.

3. Установіть відповідність між назвами українських земель та держав, у складі яких вони перебували у першій половині XVI ст.

  • Галичина
  • Західна Волинь (Белзька земля)
  • Київщина
  • Західне Поділля
  • Східна Волинь
  • Східне Поділля (Брацлавщина)
  • Чернігово-Сіверщина
  • Північна Буковина
  • Західне Закарпаття
  • Східне Закарпаття
  • Південна Бессарабія
  • Кримський півострів
  • Велике князівство Литовське
  • Королівство Польське
  • князівство Трансильванія
  • Священна Римська імперія
  • князівство Молдова
  • Московське князівство

4. Дайте визначення поняттям.

Уніфікація; диван.

5. Дайте відповіді на запитання.

► У чому полягали особливості перебування руських земель у складі Великого князівства Литовського? ► Які події спричинили Кревську унію? Що вона передбачала? ► Чим спричинений виступ М. Глинського? Що мала на меті Московія, підтримуючи заколотника? ► За яких обставин відбулося підкорення Османською імперією Кримського ханства? ► Якою була історична доля Буковини та Закарпаття?

6. Порівняйте розвиток українських земель у складі Королівства Польського та Великого князівства Литовського у XVI—XVII ст. Визначте спільні та відмінні риси.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст