Історія України. Повторне видання. 7 клас. Власов

Розділ 2. Русь наприкінці X — у першій половині XI ст.

§ 8. Русь за часів Володимира Великого

Роздивіться зображення золотої монети часів князя Володимира Святославовича — златника. Про що свідчить факт карбування князем власної монети? Крім золотих монет, за Володимира карбували й срібні (срібляники) — і на обох великого князя київського зображено так, як імператора на візантійських монетах. Як це характеризує політичні наміри Володимира? Який князівський знак помітили на монеті? Навіщо його було нанесено на цеглину Десятинної церкви — першого мурованого храму Руси, збудованого за часів князя Володимира?

Златник князя Володимира

Тризуб на цеглині Десятинної церкви

1. Якими були основні напрями внутрішньої політики князя Володимира?

Ви вже знаєте, що, вирушаючи 969 р. в другий похід на Балкани, князь Святослав призначив на київський престол свого старшого сина Ярополка, землю деревлян доручив Олегові, а новгородську — Володимиру. По смерті великого князя його сини почали боротьбу за владу, у якій переміг Володимир (980—1015), почавши «княжити в Києві один».

Основні зусилля Володимир Святославович спрямував на розширення кордонів Руси та зміцнення великокнязівської влади. Він, зокрема, приєднав до своїх володінь землі волинян з містами Червень і Перемишль, які на той час перебували під владою Польського князівства, поширив владу на хорватів, упокорив в’ятичів та радимичів. У великих містах на підвладних територіях князь замінював племінних князів на намісників — своїх синів і довірених бояр, які від його імені здійснювали управління, збирали податки та вершили суд. Це мало забезпечити територіальну єдність держави та зосередити владу в руках однієї династії. Підлеглі території втрачали племінні назви, натомість їх стали називати за головним містом: Київська земля, Чернігівська земля, Переяславська земля тощо.

Не слабнув інтерес Володимира й до південного напрямку, адже Візантійська імперія лишалася наймогутнішою державою, та й східні кочові племена були надто близько. Тож за князювання Володимира Святославовича сформувалася територія Руської держави, і всі наступники князя вважали своїм обов’язком обстоювати непорушність її кордонів.

Реформаторські заходи торкнулися і релігійного життя. На об’єднаних Володимиром землях мешкали різні племена й народи, які сповідували язичництво, тобто поклонялися божествам, пов’язаним із рільництвом і скотарством, вірили в духів та надприродні сили. Ви вже знаєте з попередніх уроків, що, укладаючи угоди з Візантією, руси присягали богом грому Перуном та покровителем худоби й родючості Велесом.

Проте багатобожжя стояло на заваді єдності Руси. Щоб зміцнити свою владу на підлеглих землях, Володимир запровадив єдиний для держави язичницький культ на чолі з Перуном, але це не принесло результату. Тоді князь вирішив спертися на авторитет спільної для всіх релігії — християнства. Упровадження нової віри літописець пов’язав із походом Володимира на м. Корсунь (Херсонес Таврійський) у Криму, що належало тоді до володінь Візантії. Там князь охрестився й одружився із сестрою візантійського імператора Василія ІІ Анною. Цікаво, що хресне ім’я Володимира — Василь — у перекладі з грецької мови означало «царський»; василевсами називали у Візантії імператорів.

Хрещення князя Володимира. Мініатюра з літопису

Приїзд принцеси Анни до Корсуня. Мініатюра з літопису

Запровадження християнства як державної релігії, за літописом, відбулося одразу після повернення Володимира з Корсуня — 988 р. Як свідчать джерела, князь привів із собою з Корсуня священників, привіз ікони, церковні книги й почав будувати храми в Києві. Ці заходи заклали підвалини церковної організації — Київської митрополії, підпорядкованої константинопольському патріархові. Запровадження християнства дало поштовх для розвитку староукраїнської писемності, освіти, архітектури та мистецтв. Із цією подією пов’язана поява найдавніших писемних пам’яток української мови.

Ікона — живописне або мозаїчне зображення бога чи святого, якому поклоняються віряни.

Уклавши перелік внутрішньополітичних заходів Володимира, сформулюйте, у чому князь убачав мету свого володарювання. Доведіть, що запровадження християнства стало важливим кроком для суспільного та культурного розвитку Руси.

Прочитайте уривок з «Повісті минулих літ». Що в розповіді вказує на рішучість намірів Володимира впровадити християнство? Обговоріть у загальному колі факти, що підтверджують думку про закономірний характер запровадження в Русі християнства всупереч повідомленню літописця про вагання Володимира в питанні «вибору віри». Яку роль релігія відігравала в житті давніх імперій? Хто з римських імператорів вирішив скористатися популярністю християнства та авторитетом церкви для зміцнення своєї влади? До яких заходів у зв’язку з цим удався той діяч? Чим подібні заходи Володимира, а чим відрізняються? Чому справа утвердження християнства на наших землях розтяглася на століття?

Повелів Володимир поскидати кумирів — тих порубати, а інших вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити його палицями... І, приволікши його, вкинули в Дніпро.

Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли».

А назавтра вийшов Володимир зі священниками цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священники, стоячи, молитви творили.

Попрацюйте з історичною картою. 1. Землі яких східнослов’янських племінних союзів приєднано до Руси за князя Володимира? 2. Якими річками проходили кордони держави за часів Володимира на заході та на сході, до яких озер простяглися володіння на півночі, якого моря сягнули на півдні?

Русь за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого

2. Якою була зовнішня політика Володимира Святославовича?

Важливим напрямом зовнішньої політики князя Володимира були відносини з Візантією. Запровадження в Русі християнства хоча й мало передумови, утім, було угодою, за якою візантійський імператор Василій ІІ погоджувався видати свою сестру Анну заміж за київського князя, а той у замін обіцяв надати імператорові військову допомогу в придушенні заколоту в Малій Азії. Ось як про цю подію пише арабський історик: «І примусила його (Василія ІІ) потреба послати до царя русів — а вони його вороги — просити їхньої допомоги в такому його становищі. І пристав той на це. І погодилися вони бути ріднею, і одружився цар русів із сестрою Василія після того, як той висунув вимогу, щоб він (Володимир) хрестився і весь народ його країни». Наслідки цього політичного заходу в міждержавному житті виявилися у встановленні рівноправних відносин з християнськими країнами, передусім із Візантією, зміцненні авторитету Руси на міжнародній арені, у зростанні ваги дипломатії.

Крім Візантії, до партнерів Руси тоді належали Чехія, Угорщина, Польща. «І жив він із князями навколишніми в мирі — з Болеславом лядським (польським), і з Стефаном угорським, і з Ондроником чеським, і був мир межи ними і дружба» — так схарактеризував літописець дипломатичний хист князя Володимира. Відомо, що союз із Польщею був закріплений шлюбом між сином князя Володимира Святополком та дочкою польського князя Болеслава І.

Особливе місце в зовнішньополітичній діяльності Володимира належало відносинам із печенігами. Проте були вони далеко не мирними. Княжі дружини не завжди встигали на допомогу мешканцям прикордонних територій, постійна небезпека зі Степу загрожувала й Києву. Усе це переконувало київського князя в потребі створити систему оборони від нападів кочовиків. За задумом Володимира, ця система мала складатися з потужних дерево-земляних укріплень і низки фортець на південно-східному кордоні Руської держави. «І став він, — читаємо в літописі, — городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні».

Сформулюйте три твердження про мету зовнішньої політики князя Володимира.

Роздивіться ілюстрацію на с. 46 та прочитайте замітку. Покажіть на макеті «міста Володимира» князівські палаци, Десятинну церкву, в’їзні ворота, Бабин торжок. Де відносно київського дитинця розташовувався Поділ? Які природно-географічні особливості мали дитинець та Поділ?

Макет «міста Володимира»

«Могутня Руська держава, прилучена до Христового вчення, за задумом Володимира, мусила мати й відповідну столицю, тому розгорнув він у Києві небачене будівництво. Київський дитинець, центральна укріплена частина міста, зріс у кілька разів. Його захищали потужні стіни, вал і рів. До «міста Володимира» — так називають дитинець, розбудований князем, — можна було потрапити через в’їзні ворота. Їх було кілька, проте парадними вважалися Софійські (таку назву вони отримали згодом), розташовані з південного боку. Археологам пощастило дослідити залишки Софійських воріт: довжина їхніх стін дорівнювала 10 м, ширина проїзної частини — 4 м; над стінами здіймалася бойова вежа. Ворота були захищені високим валом і глибоким ровом, через який було перекинуто міст.

Ще більше враження справляло «місто Володимира» ізсередини. Його окрасою була мурована церква Богородиці, будівництво якої тривало впродовж семи років від 989 р. На утримання церкви князь Володимир наказав віддавати десяту частину своїх прибутків. Ось чому, свідчив літописець, її називали Десятинною.

Поряд із церквою Богородиці розташовувалися розкішні князівські палаци — саме тут Володимир справляв гучні бенкети. На дитинці мешкали й київські можновладці. «Місто Володимира» мало кілька вулиць, які пролягали від воріт до центральної площі — Бабиного торжка. Вирувало життя й на київському Подолі. Мешкали там купці та майстровий люд — гончарі, кожум’яки, майстри-золотарі тощо. Велику частину Подолу займало київське торговище, де з усіх усюд сходилися гості, тобто купці. Саме на Подолі швартувалися їхні кораблі, бо тут була київська гавань.

Чи має історичні підстави образ Володимира як будівничого? Чи погоджуєтеся ви із такою метафоричною характеристикою князя? Що найбільше вразило в діяльності Володимира? Чи заслуговує він імення Великий, яким його пошановують?

  • 1. Визначте межі Володимирових володінь за часів його найбільшої могутності.
  • 2. До яких заходів удався Володимир для розбудови Руси? Як вони пов’язані із запровадженням християнства?
  • 3. Скільки років тому відбулося запровадження християнства як державної релігії? На якому році свого правління князь Володимир охрестився?
  • 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/Gwj1anbM або кодом та виконайте завдання онлайн.