Історія України. Повторне видання. 7 клас. Власов

§ 6. Зовнішня політика Руси

Роздивіться ілюстрацію. Що повинен був знати митець першої половини XI ст., щоб створити картину? Поміркуйте, чому саме такий сюжет було обрано для однієї з фресок Софійського собору.

Княгиня Ольга на прийомі в Константина Багрянородного. Реконструкція С. Висоцького фрески Софійського собору в Києві. Імператора зображено ліворуч. Він сидить на троні в парадному одязі. Поруч — два охоронці, озброєні списами й щитами. Праворуч від вікна зображено княгиню Ольгу, поруч з нею — жінки її почту.

1. Що передбачали зовнішньополітичні заходи Ігоря та Ольги?

Зміцнюючи князівську владу та впорядковуючи внутрішньодержавне життя, перші князі докладали також зусиль для піднесення авторитету Руси серед сусідніх країн. Ви вже знаєте, що за часів становлення Руської держави важливе значення мали її відносини з імперією ромеїв. Власне, укладення угод з Візантією за часів Олега, які гарантували руським купцям безмитну торгівлю на її території та інші вигоди, стало підтвердженням міжнародного визнання Руси.

Однак зі смертю Олега Візантія почала порушувати домовленості, що й спонукало його наступника їх поновити. Князь Ігор здійснив два воєнні походи проти Візантії. Перший, 941 р., був невдалим. Човни русів наразилися на «грецький вогонь» (легкозаймисту горючу суміш зі смоли, сірки, селітри, нафти та ін., яка горіла й на воді) візантійців і, зазнавши втрат, були змушені відступити. Другий похід відбувся 944 р. й закінчився укладенням мирного договору, який визначав правила торгівлі та розв’язання суперечок.

Візантія лишалася найважливішим партнером Руси й за часів Ольги. Княгиня, на відміну від Олега та Ігоря, віддавала перевагу дипломатії. Про це свідчить візит київської княгині до Константинополя. Історики вважають, що це відбулося 957 р., хоч літописець називає інший рік. Визначили дату подорожі на підставі свідчень візантійського імператора, учасника події, Константина Багрянородного, який залишив спогади про два прийоми руської княгині, вказуючи не лише дати кожного, а й дні тижня, на які ті випали. На думку вчених, вирушаючи до Константинополя, княгиня Ольга прагнула поновити договори між Руссю та Візантією, укладені за її попередників. Та, очевидно, не всіх домовленостей було досягнуто. У літописі розповідається, що під час цієї поїздки княгиня стала християнкою.

Княгиня Ольга з дарами на прийомі у візантійського імператора. Мініатюра з літопису

Бесіда княгині Ольги з візантійським імператором та її хрещення. Мініатюра з літопису

Деяке погіршення відносин з Візантією підштовхнуло Ольгу шукати іншого сильного союзника. У західноєвропейських джерелах збереглася згадка про посольство княгині Ольги, надіслане 959 р. до німецького імператора Оттона І. На прохання княгині цей володар 961 р. надіслав до Києва кількох священників на чолі з єпископом Адальбертом. Щоправда, розгорнути діяльність із поширення християнства в руських землях вони не змогли, ймовірно, через слабкість на той час позицій Ольги в Києві та спротив новій вірі, зокрема й князя Святослава. Утративши реальну владу, Ольга цілком присвятила себе церковним справам. «Молилась вона за сина і за людей, — читаємо в літописі, — у всі дні і ночі». Наполегливість Ольги у справі поширення християнства була оцінена нащадками: за кілька століть (на думку істориків, не пізніше XIII ст.) Ольгу почали вшановувати як святу.

Порівняйте зовнішню політику князів Олега та Ігоря. Чим спричинені їхні походи на Візантію? У чому полягає значення підписаних ними договорів? Якою була мета подорожі Ольги до столиці Візантійської імперії? Виберіть слова та словосполучення, які стосуються цієї події: імператор Константин Багрянородний, уроки та погости, деревлянський князь Мал, хрещення Ольги, імператор Оттон І, єпископ Адальберт, вигідний договір, затока Золотий Ріг. Розповідаючи про княгиню Ольгу, літописець порівнює її з вранішньою зорею, яка передвіщає схід сонця. Спробуйте пояснити цю метафору.

Прочитайте замітку. Працюючи в групах, доберіть кілька аргументів на користь одного з міркувань, викладених у ній. Чому княгиню Ольгу літописець назвав наймудрішою серед усіх людей? Які факти, пов’язані з володарюванням Ольги, справили на вас найбільше враження? Поділіться думками з приводу обговорюваних питань у невеликому есе, скориставшись порадами з написання на с. 38.

Дослідники дискутують про те, чому княгиня Ольга, ревна християнка, не змогла прилучити до Христового вчення свого сина Святослава. Дехто в цьому факті вбачає непримиренне язичництво князя-воїна, інші — слабкість Ольжиної влади. Має прихильників також думка, що князь Святослав не став християнином не тому, що був упертим язичником, а тому, що язичником хотіли бачити його впливові можновладці, дружинники, на яких він спирався під час свого володарювання.

2. Якою була зовнішня політика князя Святослава?

На попередньому уроці ви дізналися, що визначальною рисою князювання Святослава стали воєнні походи. У 964 р. він підкорив в’ятичів, які мешкали в басейні Оки, завдав поразки волзько-камським болгарам. Близько 965 р. розгромив Хозарський каганат, зруйнував його столицю Ітиль у пониззі Волги, а також міста-фортеці Семендер і Саркел. Та гучні перемоги Святослава мали негативні наслідки. Хозарський каганат був своєрідним щитом, що стримував набіги східних кочовиків, з-поміж яких від часів князя Ігоря дедалі небезпечнішими ставали печеніги. Ці тюркомовні кочові племена мешкали в міжріччі Волги та Яїка (Урал) і на межі ІХ-Х ст. переселилися в Північне Причорномор’я.

Похід князя Святослава на хозар. Мініатюра з літопису

Князівський знак Святослава

Тож із занепадом Хозарії кочові орди посунули на Русь і територіальні надбання Святослава опинилися під загрозою.

Не менш масштабною була кампанія Святослава на Балканах. Розпочата 967 р., вона тривала кілька років і складалася з двох походів. Перший похід Святослава, до якого його спонукав візантійський імператор Никифор ІІ Фока, звернувшись по допомогу у війні проти Болгарського царства, закінчився підкоренням чималої частини території Болгарії. Навіть столицю своєї держави князь мав намір перенести до Переяславця на Дунаї. Улітку 968 р. йому надійшла звістка про смертельну небезпеку, яка загрожувала Києву: столицю оточили орди печенігів. Святослав змушений був перервати похід і якомога швидше повертатися.

Вирушивши в другий похід 969 р., Святослав підкорив майже всю Болгарію, захопив і її столицю м. Преслав. На той час Візантія, де після вбивства Никифора ІІ Фоки трон посів Іоанн І Цимісхій, перетворилася із союзника на противника, адже не бажала поступатися підвладними територіями. У битві під Аркадіополем князь зазнав поразки, відступивши до Доростола. Після тривалої оборони Святослав 971 р. підписав з Візантією мирний договір, за яким відмовився від придунайських земель. Навесні 972 р., повертаючись до Києва, дружина Святослава потрапила в засідку, організовану біля Дніпрових порогів печенігами, яких підмовили візантійці. У бою загинуло багато русів. Наклав головою і великий князь київський.

Які наслідки для руських земель мав похід Святослава проти Хозарського каганату? Як відбувалися походи Святослава на Балкани? Які наслідки вони мали? Чому в оцінці діяльності князя Святослава історики висловлюють протилежні думки? А як ставитеся до постаті Святослава ви?

Попрацюйте з історичною картою на с. 24. 1. Землі яких східнослов’янських племінних союзів та неслов’янських народів охоплювала Русь за часів Ігоря? 2. Території яких східнослов’янських племінних союзів були приєднані за князя Святослава? 3. Де був розташований Хозарський каганат? 4. Якими землями просувався Святослав під час походу проти Хозарії? 5. Які хозарські міста зруйнувало військо Святослава? Визначте місце розташування цих міст.

Роздивіться ілюстрації та перегляньте відео, перейшовши за посиланням https://cutt.ly/vwnnbw7X або кодом. Які факти справили на вас найбільше враження? Що пам’ятаєте про розвиток військової справи у стародавньому світі? Які держави вели перед у військових винаходах та розбудові армій? Чим це було зумовлено? Зробіть висновок про розвиток військової справи в Русі, обміркувавши в загальному колі питання: 1. Що спонукало русів удосконалювати зброю? 2. Як на їхній військовій майстерності позначався обмін досвідом між народами?

Використання «грецького вогню». Малюнок з мадридського рукопису «Хроніки Іоанна Скіліци» — твору візантійського історика другої половини XI — початку XII ст.

Припускають, що «грецький вогонь» винайшли візантійці, проте відомо, що й воїни Олега вправно користувалися цим засобом ураження ворога.

«Меч Святослава» — експонат музею Національного заповідника «Хортиця».

У Дніпрі біля Хортиці у 2011 р. мешканець Запоріжжя знайшов меча, виготовленого в Західній Європі (про що свідчить напис) у середині Х ст. Інкрустоване сріблом та іншими кольоровими металами руків’я дає підстави припускати, що меч належав комусь із найближчого оточення князя.

Поділіться припущеннями, у якій країні міг бути виготовлений «меч Святослава». Які факти дають підстави дослідникам припускати, що знахідки поблизу Хортиці пов’язані з останнім походом Святослава?

Зовнішню політику кого з перших князів уважаєте найбільш вдалою? Відповідь обґрунтуйте кількома аргументами.

  • 1. Які події під час правління Ігоря, Ольги, Святослава сприяли зростанню міжнародного авторитету Руської держави?
  • 2. Визначте причини та наслідки вказаних подій: походи проти Візантії князя Ігоря; подорож до Константинополя княгині Ольги; посольство княгині Ольги до Оттона І; походи князя Святослава проти Хозарії.
  • 3. Схарактеризуйте історію відносин руських князів із печенігами за планом: 1) звідки й коли прийшли ці кочовики; 2) за чийого князювання відбулися перші воєнні сутички з ними; 3) внаслідок яких подій вони перетворилися на небезпечну загрозу для Руси; 4) яка їхня роль у долі Святослава.
  • 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/6wj1q7DQ або кодом та виконайте завдання онлайн.