Історія України. Повторне видання. 7 клас. Власов

§ 2. Велике розселення слов’ян. Господарство та суспільство слов’ян

Роздивіться ілюстрації. Про які особливості життя давніх слов’ян свідчать збережені до сьогодні слов’янські традиції? Як можете пояснити той факт, що традиції давніх слов’ян увійшли до української обрядовості? Пригадайте з уроків історії в 6-му класі, хто такі слов’яни та коли вони постали на історичній арені.

Солом’яний дідух — давній слов’янський оберіг, символ урожаю, добробуту, багатства

Купальське деревце — гільце — оздоблюють квітами й стрічками, навколо нього співають купальських пісень

Купальський вінок — обов’язковий атрибут святкування Івана Купайла

Жайворонки — традиційна українська випічка, пов’язана з обрядами зустрічі весни

1. На які землі розселилися внаслідок Великого переселення народів слов’янські племінні союзи — предки українців?

У 6-му класі ви дізналися, що серед племен, захоплених виром Великого переселення народів, були і слов’яни. Їхні поселення займали широку смугу на межі лісу та лісостепу Південно-Східної Європи на територіях сучасної України та Центральної і Північної Польщі. Саме звідти в середині V ст. слов’яни рушили на землі Східної Римської імперії. Так почалося Велике розселення слов’ян, про яке автор історії готів Йордан (VI ст.) сповіщав: «Тепер вони (слов’яни) бушують повсюди...».

Слов’яни жили із землеробства та скотарства. Вирощували просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес, льон і коноплі. З тварин розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней, волів і коней. З-поміж ремесел досягли успіхів у ливарній справі та ковальстві. Слов’яни були язичниками: обожнювали сили природи, вірили в духів і богів — покровителів худоби, родючості й добробуту.

Велике розселення слов’ян започаткувало поділ їх на етнічні групи, з яких згодом постали сучасні слов’янські народи. Усіх слов’ян поділяють на три гілки: західну, східну й південну. Українці належать до східної гілки слов’янських народів.

Віддавна живучи племенами, слов’яни час від часу об’єднувалися в більші спілки — племінні об’єднання, або союзи племен.

Велике розселення слов’ян відбувалося в Європі в другій половині V — VII ст. під час Великого переселення народів, коли слов’янські племена з’явилися в Подунав’ї, на півдні — у глибинних районах Балканського півострова; на заході дійшли до Ельби та Балтійського узбережжя; на північному сході заселили верхів’я Дону й Волги.

Назви східнослов’янських племінних союзів зберіг літопис «Повість минулих літ». Зокрема, на території України у VIIIIX ст., коли розселення слов’ян завершилося, існувало сім племінних об’єднань: поляни, деревляни, дуліби (волиняни, бужани), хорвати, уличі, тиверці та сіверяни.

Як свідчить літописець, поляни мешкали в Середньому Подніпров’ї «у лісах на горах понад річкою Дніпром». На захід від полян жили деревляни. Їхні землі лежали між Случчю та Дніпром, Прип’яттю та Тетеревом. Іще далі на захід, аж до Західного Бугу, були землі дулібів. На північний схід від полян, «на Десні, і по Сейму, і по Сулі», мешкали сіверяни. Тиверці обіймали землі між Дністром і Карпатами, уличі — між Дніпром та Південним Бугом. У Прикарпатті та частині Закарпаття жили хорвати.

Ковальське приладдя VII-VIII ст.

Доповнивши свідчення літопису археологічними знахідками, учені дійшли висновку, що племінні союзи дулібів, деревлян, полян, сіверян, карпатських хорватів, уличів і тиверців віддавна мали тісні відносини. Вони були подібними за мовою, звичаями, мали спільне походження й відрізнялися за цими ознаками від сусідніх північно-західних та північно-східних східнослов’янських племен. Саме тому ці сім племінних об’єднань уважають безпосередніми предками українців.

Пригадайте, на підставі чого археологи роблять висновок про спорідненість племен, від яких не залишилося писемних свідчень. У межах яких археологічних культур виявляють слов’янські пам’ятки?

Прочитайте уривки з праці сучасного українського мовознавця. 1. Чому в питаннях походження української мови вчені спираються на дослідження археологів та істориків? 2. Які явища побутування української мови, що про них довідалися на уроках мови в 5-му класі, сягають часів Великого розселення слов’ян? 3. Яка роль у вивченні історії української мови належить Агатангелу Кримському? Які факти свідчать, що дослідницька праця вченого сприяла спростуванню міфів про єдину давньоруську мову? 4. У чому важливість знань про витоки українського народу та української мови для сьогодення?

1. Розглянутий історично-археологічний та лінгвістичний матеріал показує, що два діалектно-етнографічні масиви — північний поліський і південно-західний лісостеповий, з якими в основному збігаються нинішні північне й південно-західне наріччя української мови, — започаткувалися ще в перших століттях нашої ери й були зумовлені поділом східних слов’ян на дві споріднені, але все-таки відмінні групи, які можна співвіднести з історичними назвами «анти» і «склавини».

2. У вивченні діалектного поділу південних руських (протоукраїнських) говорів помітне місце займають дослідження Агатангела Кримського. Використавши величезний фактичний матеріал, він уперше глибоко і всебічно розглянув цілу низку фонетичних процесів у південних давньоруських говірках ХІ-ХІІІ ст. і більш-менш вірогідно визначив їхню хронологію.

На підставі цих фонетичних рис Кримський категорично твердив, що «усією сукупністю двох ознак жива мова півдня XI віку стоїть посеред східного слов’янства цілком уже відокремлена.

Мова Наддніпрянщини та Червоної Руси XI віку — це цілком рельєфна, певно означена, ярко-індивідуальна одиниця, і в ній аж надто легко й виразно можна пізнати прямого предка сьогочасної малоруської (так у Російській імперії тоді називали українську — авт.) мови, бо ж вона має вже в собі величезну частину сьогочасних малоруських особливостей» (Півторак Г. «Українці: звідки ми і наша мова»).

Попрацюйте з історичною картою на с. 13. 1. Покажіть на ній напрямки та території розселення слов’ян під час Великого переселення народів. Назвіть східні, західні та південні слов’янські племінні союзи. 2. Покажіть території, заселені східнослов’янськими племінними союзами — предками українців. 3. Назвіть східнослов’янські племінні союзи, які жили на північному сході від полян, біля лівих приток Дніпра; на південь від полян; на захід від полян; між Дністром і Прутом. 4. Пригадавши відомості про давніх слов’ян, які дізналися торік на уроках історії, зробіть висновок про вплив географічного положення та природних умов на їхнє життя.

Скориставшись картою, заповніть таблицю.

Розселення східнослов’янських племінних союзів на території України
Назва	Територія розселення

2. Що визначало суспільне життя східних слов’ян на теренах України у VIII—IX ст.?

Розповідаючи про племінні утворення східних слов’ян, які очолювали військові вожді — князі, літописець послуговувався словом «княжіння». «А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян. А в деревлян було княжіння своє...» — читаємо на сторінках «Повісті минулих літ».

За умов постійних нападів зі Степу вплив князів посилювався, натомість значення народних зборів (віч) поступово зменшувалося. Слов’янські князі мали віддане оточення — воїнів-дружинників, які становили основу війська. Їхнім основним заняттям була військова служба, за що вони отримували щедру винагороду. Князі та їхні дружинники оселялися у великих племінних центрах — городищах — укріплених поселеннях-фортецях. Так у VIII-IX ст. поступово формувалася племінна верхівка — військова знать (князі, дружинники), яка тримала владу. Князі передавали владу своїм нащадкам, створюючи місцеві династії.

Слов’янські племена в VI-VIII ст.

У VII-VIII ст. найвпливовішими серед південної групи східних слов’ян були дуліби. У VII ст. вони створили міжплемінний союз, об’єднавши полян, деревлян, хорватів, уличів, тиверців — мешканців Дніпровського Правобережжя. Центром дулібського союзу було, як припускають учені, Зимненське городище, знайдене археологами неподалік Володимира на Волині.

Згуртувавшись, племена намагалися захиститися від нападів кочовиків. Літописець розповідає про дулібів у зв’язку з походами на слов’янські землі кочовиків аварів. Проте дулібському об’єднанню не судилося стати державою. Коли воно розпалося, центр державотворення з Волині перемістився в Середнє Подніпров’я.

Пригадайте, що таке держава. Поміркуйте, чому є підстави твердити, що східні слов’яни на теренах України у VIII-IX ст. були близькі до створення держави.

Прочитайте уривок з джерела. Чому увагу античного автора привернули саме такі особливості побуту слов’ян? Які приклади житейської хитрості він наводить? Як вигадливість давніх слов’ян пов’язана з природними умовами, у яких вони жили?

У лісах і на болотах, посеред рік і стоячих озер живуть вони, неприступні стороннім; у житлах своїх улаштовують вони багато виходів, щоб можна було врятуватись у разі небезпеки, а небезпека, як це й природно, їм звідусіль загрожує. Усе необхідне їм для життя закопують вони в землю, у потайних місцях, ховаючи від очей усе, що тільки здобувають, і життя ведуть прямо розбійницьке.

Ворогів люблять вони підстерегти в лісовій гущавині, в ущелинах і на кручах; користуються в достатній мірі засідками, нападами зненацька і хитрощами, і вночі і вдень винаходячи всякі способи боротьби. Краще за будь-кого вміють вони переправлятися через ріки і можуть довго залишатись у воді.

У разі небезпеки вони покидають свої житла і поринають у глибінь води, тримаючи в роті довгі, порожнисті всередині стебла очерету, приготовлені саме для цієї мети; лежачи навзнак у глибині річки, вони виставляють кінці очеретини назовні й дихають крізь них. У такому положенні вони багато годин можуть залишатися у воді, так що ніхто їх там і не помітить (Із книги Маврикія Стратега «Стратегікон»).

Що в матеріалах уроку вважаєте найцікавішим для себе? Чому від часів, про які йшлося, залишилося найменше свідчень? Чи важливо реконструювати переддержавний розвиток племен — предків українців? Чому?

• 1. Витлумачте поняття: Велике розселення слов’ян, східнослов’янські союзи племен, городище, князь, дружина.
• 2. Коли відбувалося Велике розселення слов’ян? Якого часу стосується утворення дулібського міжплемінного союзу?
• 3. Які східнослов’янські племінні союзи вважають предками українців? Що характерне для суспільного та господарського життя східних слов’ян на території України у VIII-IX ст.?
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/nwjM7lnF або кодом та виконайте завдання онлайн.