Історія України. Повторне видання. 7 клас. Власов

§ 11. Господарське та повсякденне життя в Русі

Роздивіться ілюстрацію. Яке призначення зображених виробів? Зразками яких ремесел вони є? Поділіться припущеннями про розвиток галузей господарства та повсякденне життя русів.

1. Що визначало розвиток господарства в Русі за доби розквіту?

Провідним заняттям населення Руси за доби розквіту було сільське господарство. Чільне місце, як і раніше, посідало землеробство. Проте відбулися зміни як у застосуванні техніки, так і в доборі та способах вирощування рослин. Руси навчилися використовувати плуг, що неабияк поліпшило якість оранки, дало змогу ефективніше боротися з бур’янами й відновлювати родючість ґрунту.

Якщо спершу на наших землях вирощували менш вибагливі зернові культури (ячмінь, овес), то згодом почали віддавати перевагу пшениці, житу. Розвивалося й городництво. Селяни за тих часів вирощували різноманітні овочі: капусту, ріпу, огірки, гарбузи, часник, моркву, буряки, цибулю. Плекали наші предки й сади, які засаджували яблунями, грушами, сливами, вишнями.

Важливою галуззю сільського господарства було тваринництво: руси розводили велику рогату худобу, свиней, овець, коней. Коні були тягловою силою. Поширення набули й промисли: мисливство, рибальство та бортництво (бджільництво).

За підрахунками дослідників, у Русі ремісники знали близько 70 спеціальностей. Одним з найрозвиненіших ремесел було ковальство. На підставі археологічних знахідок учені дійшли висновку, що ковалі виготовляли із заліза 150 різних виробів — знаряддя праці, ремісничі інструменти, зброю, предмети хатнього начиння. Майстри ковальської справи досконало володіли такими способами оброблення заліза, як кування, зварювання, обточування, полірування тощо.

Поширеним було художнє литво. За тих часів майстри відливали безліч предметів — від малесеньких ґудзиків до церковних дзвонів. Удосконалювалося кування та карбування міді, срібла й золота. Вироби золотарів оздоблювали інкрустацією золотом і сріблом, черню, сканню, позолотою. З-поміж прикрас найпопулярнішими були браслети, колти (скроневі підвіски), персні.

Поважною справою було й гончарство. Місцеві гончарі виробляли з кераміки безліч речей, навіть дитячі іграшки. А від XXI ст. навчилися виготовляти кераміку, вкриту поливою. Розвивалися й інші ремесла: обробка кістки, дерева й каменю, виготовлення цегли й вапна, ткацтво, кравецтво (пошиття одягу), шевство (шиття та лагодження взуття), вичинка шкур тощо.

За доби розквіту активнішою стала торгівля. Розвиткові зовнішньої торгівлі сприяло пожвавлення міждержавних відносин Руси, а також її розташування на перетині важливих міжнародних торговельних шляхів. Це і відомий вам шлях «із варягів у греки», або Грецький. Сухопутний шлях — Залозний — пролягав через приазовські степи до Каспійського моря й далі до країн Закавказзя та Сходу. На початку XI ст. виник суходільний шлях з Києва до верхньодунайських міст, який пролягав землями півдня Руси, Польщі, Моравії, Богемії.

Вироби кістяні

Спершу в обігу в руських землях були карбовані гроші інших держав, здебільшого арабські срібні монети дирхеми. Першим почав карбувати златники й срібляники Володимир Великий. Відомі монети й інших князів, проте всі вони не відіграли особливої ролі в господарському житті Руси. До нашого часу дійшло кількасот давньоруських срібних та золотих монет, тоді як арабських дирхемів на наших землях знайдено десятки тисяч.

Арабський дирхем

Срібляник Володимира Великого

Чернігівська та київська гривні

Від середини XI ст. набули поширення гроші у вигляді зливків срібла усталеної маси та форми — гривні. На наших теренах користувалися гривнями двох різновидів — київськими шестикутними та чернігівськими плескатими. Використовували також вагове срібло.

Які зміни відбулися в землеробстві? Що вирощували руси та яку худобу розводили? Які галузі ремесла були поширеними за часів розквіту Руси? Чим торгували руси, які гроші використовували?

Роздивіться мініатюру з літопису. Зробіть висновок про зміни в розвитку господарства від часів Великого розселення слов’ян до періоду розквіту Руси, використовуючи опорні слова: зберігалися традиції; удосконалювалися; набули нових умінь; виникли; почали застосовувати.

Сівба й оранка. Мініатюра з літопису

2. Які особливості мало буденне життя в містах та селах?

Терени Руси IX-X ст. у скандинавських джерелах названо «країною градів» — так багато виникло тоді укріплених поселень-фортець. Найдавніші східнослов’янські міста свою історію починають від кінця VIII-IX ст. Виникали вони здебільшого на основі племінних центрів — городищ. За сприятливих політичних та господарських умов укріплені поселення — центри державної влади — набували значення осередків ремесла й торгівлі, ставали центрами релігійного життя та місцем оборони від нападників, тобто перетворювалися на власне міста. У IX — на початку XI ст. в Русі налічувалося вже близько 30 великих міських центрів з укріпленнями-фортецями.

Фортеця — своєрідний зародок міста. Великі міста складалися зазвичай із трьох частин. Перша — це дитинець, найстаріша частина міста, фортеця, укріплена стінами, валами й ровами. На дитинці будували князівські та боярські двори. Від часів хрещення Руси саме тут споруджали найважливіші церкви та собори. Нижче дитинця простягався поділ, де мешкали ремісники й купці, розташовувався торговий майдан, церкви та монастирі. Поза міськими укріпленнями лежали передмістя — сторони, або кінці. Їх заселяли ремісники певної спеціальності: кожум’яки селилися біля води, гончарі — біля виходу глин тощо.

Дитинець міста-фортеці Родень біля впадіння р. Рось у Дніпро (реконструкція). У літописі є згадка про місто під 980 р.

У великих містах мешкали князівська родина, бояри, дружинники, служителі церкви. У князівських палацах, боярських хоромах завжди було гамірно. Тут чатували дружинники, метушилися слуги, юрмилася челядь. Звідси віддавалися накази, тут судили й урядували, сюди звозили данину. У просторих гридницях — великих залах, де збиралися гриді — дружинники-охоронці князя, часто відбувалися бенкети.

Більшість тогочасного населення Руси мешкала в селах. Так називали неукріплені поселення, згадки про які є вже в перших угодах русів із візантійцями. Буденне життя мешканців села було пов’язане із землеробством, скотарством, промислами та ремеслами.

Витлумачте поняття: дитинець, поділ, кінці (сторони). Чим відрізнялося життя мешканців у різних частинах тогочасного міста?

Прочитайте уривок з «Повісті минулих літ» про події 993 р. Про виникнення якого міста йдеться? Хто за літописним переказом був його засновником? Якими легендарними подробицями сповнена розповідь літописця? Які деталі оповіді маємо підстави вважати історичним фактом? Як пояснено причину розбудови міста? На підставі тексту складіть коментар до уривка про появу поселень-фортець на південних кордонах Руси.

Пішов Володимир на Хорватів. А коли вернувся він із війни хорватської, то тут печеніги прийшли по тій стороні Дніпра од Сули. Володимир тоді пішов супроти них і встрів їх на Трубежі коло броду, де нині Переяславль. І став Володимир на сій стороні ріки, а печеніги на тій. І не наважувалися ці перейти на ту сторону, а ті — на сю сторону.

І приїхав князь печенізький Куря до ріки, і викликав Володимира, і сказав йому: «Ти випусти свого мужа, а я — свого. Нехай обидва борються. І якщо твій муж ударить моїм об землю, то не будем воювати три роки, якщо ж наш муж ударить вашим, то будем воювати три роки»...

І став тужити Володимир, посилаючи биричів (князівських урядників у судових справах) по всьому війську своєму. І прийшов один старий муж до нього, і сказав йому: «Княже, єсть у мене один син удома, менший. ...Від самого дитинства його ніхто не вдарив ним. Одного ж разу, коли я сварив його, а він м’яв шкуру, він розгнівався на мене і роздер шкуру руками».

Князь же, це почувши і зрадівши, послав по нього гінця зараз же...

А назавтра прибули печеніги і стали гукати: «Чи нема вашого мужа? Наш ось готов!». ...і випустили печеніги мужа свого, і був він превеликий вельми і страшний. Виступив також муж Володимирів, і, побачивши його, печеніжин посміявся, бо був він середній тілом. І, розмірявши відстань між обома військами, пустили їх одного до одного. І взялися вони оба, ...і вдарив печеніжином об землю. І вигукнули руси, а печеніги побігли... Володимир же, рад бувши, заклав город на броду тому і назвав його Переяславлем, бо тут перейняв славу отрок той.

Поєдинок Кирила Кожум’яки з печенігом. Мініатюра з літопису

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/KwE4xTS5 або кодом, перегляньте відео про гроші за часів Руси. Які історичні факти слугують авторам ролика підставою для твердження, що історія грошей відображає історію нашої держави та її символів? Що з експонатів музею, про які йдеться у відео, зацікавило найбільше? Звідки походить назва сучасної української грошової одиниці? Чим відрізняються гривня і гривна?

Уявіть, що, здійснюючи подорож у минуле, ви потрапили в часи Руси.

Трьома реченнями поділіться своїми враженнями від побаченого. Що відрізняло міста на наших землях від тогочасних західноєвропейських, а що було подібним?

  • 1. Наведіть три-чотири історичні факти, пов’язані з господарським та повсякденним життям, що свідчать про розквіт Руси за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
  • 2. Назвіть міста, про які довідалися на цьому та попередніх уроках. Що сприяло їх розвиткові та піднесенню?
  • 3. Визначте особливості буденного життя представників різних груп населення Руси. Що спільного було в їхньому житті, а що відрізнялося? Про життя якої групи залишилося найменше свідчень? Чому?
  • 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/7wj1f0f9 або кодом та виконайте завдання онлайн.