Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Власов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 8. Фольклор як історичне джерело

Міркуємо

Роздивіться фотографію та прочитайте коментар до неї. Кого зображено на світлині? Хто сидить у центрі? Яку історичну інформацію повідомляє цей фотодокумент?

Українські вояки, які в 1917-1921 рр. боролися за утвердження української незалежної держави, слухають кобзаря

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Аж поки не виникла писемність, люди зберігали пам’ять про минуле в усному слові: міфах, казках, переказах, легендах, піснях, загадках, прислів’ях та приказках. Усе це розмаїття уснорозмовних творів називають усною народною творчістю, або фольклором. Із фольклорних творів учені-етнографи довідуються про те, яким було буденне життя за давніх часів, у що вірили люди, чим займалися, якими були звичаї різних народів. Відгукувалися словом творці фольклору й на історичні події. Приміром, багатими на інформацію про життя за часів Руси-України та Галицько-Волинської держави є билини (старини), у яких ідеться про богатирів - оборонців рідної землі.

Слово фольклор походить від англійського folk-lore, що означає «народна мудрість», «народні знання».

Етнографія, або народознавство - історична наука, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження та розселення.

Чимало давніх легенд і переказів потрапили на сторінки літописів. Так, з літопису «Повість минулих літ» до нас дійшла легендарна оповідь про походження й час заснування нашої столиці - міста Києва, про що ви довідалися на попередньому уроці. Довгий час історики не вважали цей літописний переказ правдивим. Проте, зіставивши свідчення літописця з іншими тогочасними джерелами, учені дійшли висновку, що легенда має історичну основу, а Кий був реальною особою - полянським князем, який жив близько 1500 років тому. Підтверджують це й археологічні знахідки на Старокиївській горі: археологам пощастило розкопати рештки городища Кия, яке відносять до VI ст. Імена інших засновників Києва - його братів і сестри - зберігаються в назвах київських річок, гір, вулиць: річка Либідь, гори Щекавиця та Хоревиця.

Билина про Кирила Кожум’яку оповідає про поєдинок богатиря з печенігом, про що є згадки в «Повісті минулих літ» під 993 р. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV ст.

Робота в парах

Які уснопоетичні твори ви читали на уроках у початковій школі? Чому їх називають народними? Коли вони виникли? Як зберігалися? • З яких народних творів історики довідуються про життя за княжих часів?

ПІЗНАЙКАМ

Скориставшись інтернетом, перегляньте сучасний український мультфільм «Микита Кожум’яка» (2016 р.). Порівняйте пригоди Микити з історією Кожум’яки з української народної казки та поділіться враженнями в загальному колі.

Досліджуємо

Роздивіться ілюстрації із зображеннях героїв міфів різних народів. Оберіть одне з зображень і коротко поясніть, про які обставини життя в давні часи довідуємося на його підставі.

Мавка - героїня слов’янської міфології, яка мешкала в лісах (Художниця С. Караффа-Корбут)

Ра - бог Сонця в єгипетській міфології

Геракл - герой грецької міфології, відомий своїми героїчними подвигами

Зевс - головний бог грецької міфології, покровитель грому і блискавок

Міф, або Міт (від грецького оповідь, розповідь) - стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, героїв, уявних істот. Слово «міф» уживається ще в одному значенні: ним називають щось вигадане, неіснуюче, фантастичне або й умисно неправдиве.

Робота в групах

Оберіть одне з прислів’їв та коротко поясніть, що саме воно свідчить про обставини життя та цінності українців: Де байрак, там і козак; Козацькому роду нема переводу; До булави треба голови; Язик до Києва доведе; На городі бузина, а в Києві дядько; Чого Івась не вміє, того й Іван не навчиться; Хто дбає, той і має; На батозі далеко не заїдеш; Сказав пан «кожух дам», та й слово його тепле.

Читаємо

Виконайте завдання до тексту.

Найціннішим надбанням усної народної творчості козацької доби були історичні пісні та думи. Думами називають уснопоетичні героїчні твори про важливі події та видатних діячів української історії, що напівпроспівувались-напівпромовлялися під музичний супровід на бандурі, кобзі чи лірі мандрівними співцями-кобзарями.

Бандура

Ліра

Кобза

Більшість кобзарів - вихідці з козацтва. Багатьох із них віддавали в навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Опанувавши науку, вони, як і звичайні козаки, брали участь у морських і суходільних походах. Дехто брався до кобзи, підірвавши здоров’я, а найчастіше - втративши зір під час воєнних дій або в неволі.

Героєм однієї з дум є Самійло Кішка. Дума розповідає про відчайдушну спробу українських бранців звільнитися з турецького корабля - галери-каторги. Багато літ поневірявся на турецькій галері з козаками-побратимами Самійло. Нарешті дочекався слушної хвилини. У думі розповідається, як Алкану-паші, «трапезондському княжаті», наснився сон, що провіщав, ніби його галеру пограбовано, наглядачів порубано, а всіх невільників звільнено. Саме так усе й сталося. Потомлені, повернулися турки з бенкету. І все-таки, за наказом Алкана-паші, оглянули галеру, але нічого не помітили й заснули міцним сном. Кішка роздобув ключі, відімкнув кайдани і невільники повстали. Незабаром козацьке товариство вітало Кішку:

Здоров, - кажуть, - здоров, Кішко Самійле,

Гетьмане запорозький!

Не загинув єси в неволі,

Не загинеш і з нами, козаками, по волі!

На підставі повідомлень писемних джерел історики дійшли висновку, що дума відтворює справжні історичні події. У 80-х роках XX ст. було віднайдено документи, які підтвердили, що в одній із битв з турками (найповніше, у вересні 1620 р.) Самійло Кішка потрапив до турецької неволі. Протягом семи років поневірявся на галері, проте й на мить не полишав надії визволитися. Коли випала нагода, підняв повстання на галері та разом із товаришами повернувся додому.

Робота в парах

Складіть план розповіді про українські народні думи як історичне джерело.

ЧИТАЙЛИКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/VYo4b70 або кодом, прочитайте тексти про оспівані у фольклорних творах постаті козацької історії. Поділіться в загальному колі враженнями про їхні подвиги.

ІСТОРИЧНА ГРА

Проведіть гру «Правда - неправда». Для цього підготуйте по два запитання, які починаються словами «Чи правда, що...» і стосуються усних джерел історії. Умовою гри є те, що одне із запитань передбачає ствердну відповідь («Так, правда»), а інше - заперечну («Ні, неправда»). Обміняйтеся запитаннями в парах або позмагайтеся між рядами.

Рефлексія

Що в матеріалах уроку було новим, а про що вже доводилося читати? Яка інформація зацікавила найбільше? Сформулюйте за змістом уроку 2-3 запитання, на які хотіли б отримати відповідь.

Оцініть себе

Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку. • Скористайтеся словами з «хмарки» та узагальніть матеріал уроку трьома реченнями.

Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/5UBHzXT або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.

Домашнє завдання

Скориставшись інтернетом або завітавши до шкільної бібліотеки, знайдіть збірку українських народних пісень. Оберіть одну з них на козацьку тематику і вивчіть напам’ять. Підготуйте розповідь про те, яким подіям присвячено пісню, який вона передає настрій, яку думку утверджує.