Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Власов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 7. Писемні па’мятки та їх дослідження

Міркуємо

Роздивіться ілюстрації. Поміркуйте, що потрібно знати історикові, аби прочитати тексти цих пам’яток. Поділіться припущеннями, як можна перевірити справжність документа?

Хрещення князя Володимира Святославовича. Сторінка з літопису

Сторінка з листа, який написав гетьман Богдан Хмельницький у 1648 р.

Універсал (так називали офіційні документи за козацької доби) гетьмана Івана Мазепи. Початок XVIII ст

Читаємо

Обміркуйте текст і дайте відповіді на три «чому?».

Серед історичних джерел неабияку цінність мають писемні пам’ятки. Адже тільки з появою писемності люди змогли докладно розповідати про те, що, де, коли і як відбувалося. Писемні джерела - це тексти (рукописні або друковані) на папері чи інших матеріалах. Їх вивчає археографія. Рукописні книжки досліджують фахівці з палеографії, а написи, вирізьблені на твердих матеріалах, - епіграфіка. Тексти законів, договори, літописи та хроніки, листи, щоденники подорожніх, спогади, а за пізніших часів газети безпосередньо свідчать про те, яким було життя в часи, коли їх створено. Щоправда, аби відтворити справжній перебіг подій, історики мають виокремити з багатьох текстів важливу інформацію, порівняти її з відомостями з інших джерел, довести справжність пам’яток, визначити час їх створення тощо. Ця праця не з легких, вона потребує різнобічних знань.

Складність відтворення минулого за писемними джерелами полягає ще й у тому, що в будь-якому тексті завжди відбивається особистість автора. Уявіть, наприклад, якими будуть розповіді про кінофільм двох різних глядачів, причому якщо одному фільм сподобався, а іншому - ні. Розповіді про реальні події так само залежать від того, якою була участь у них людини-очевидця. Та й чи на власні очі ця людина бачила те, про що пише! Тож не дивно, що про ту саму подію різні джерела можуть свідчити по-різному, а часом їхні свідчення суперечать одне одному. Завдання історика - пояснити суперечності джерел і відтворити вірогідний перебіг подій.

Робота в парах

Чому писемні історичні джерела є надзвичайно важливими для пізнання минулого? • Чому в дослідженні писемних джерел історики спираються на дослідження мовознавців? • Чому свідчення писемних джерел часто бувають суперечливими?

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Письмо, яким користувалися наші предки, засвідчене графіті з Софійського собору, називають літерно-звуковим, або абетковим. У такому письмі кожен звук мови позначають за допомогою окремого знака - літери. Систему літер називають алфавітом, або абеткою. Першу абетку винайшли фінікійці. На її основі створено абетки сучасних європейських мов.

Творцями слов’янської абетки, що лежить в основі сучасної української, є просвітителі Кирило і Мефодій. Від імені Кирила цю абетку називають кирилицею, а літери - кириличними.

Абетка, виявлена на стіні Софійського собору в Києві. XI ст. Вона становила 27 літер. Її основу складали грецькі букви, та були й чотири слов’янські - Б, Ж, Ш, Щ.

Окрім літерно-звукового письма, існують й інші. Наприклад, у Японії та Китаї користуються ієрогліфічним письмом. Ієрогліф - схематичні зображення предметів та понять. Це дуже давній тип письма, яким користувалися, наприклад, у Давньому Єгипті.

А найдавнішим письмом учені вважають піктографічне, або малюнкове, де за допомогою малюнків-піктограм, передавали загальний зміст висловлення.

Робота в парах

Що довідалися про історію письма? • Як історія письма пов’язана з дослідженням минулого за писемними пам’ятками? • Чому українські літери називають кириличними?

Досліджуємо

Роздивіться графіті (зі стін Софійського собору в Києві) - так учені називають написи та малюнки, видряпані на стінах та архітектурних деталях давніх будівель, посудинах та інших предметах, які знаходять під час археологічних розкопок. Один з написів належить князеві - Володимирові Мономаху, інший - князівському урядовцю Ставру Городятичу (1118 р.). Третій запис залишив пересічний киянин, який повідомив про смерть київського князя Ярослава Мудрого і вказавши дату цієї сумної події. Про що свідчить той факт, що авторами графіті були князь, боярин та простолюдин? Чи можна графіті вважати писемним джерелом, адже написи зроблені на твердому матеріалі?

Графіті зі стін Софійського собору в Києві

ПІЗНАЙКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/SYpoTe1 або кодом, довідайтеся про історію книжок. Поділіться новою інформацією в загальному колі.

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПИСЕМНИМ ІСТОРИЧНИМ ДЖЕРЕЛОМ

• Спочатку треба з’ясувати, про що йдеться в поданому уривку та коли відбулися описані події.

• Потім з’ясовуємо, ким був автор документа, та визначаємо, як він ставиться до подій або історичних діячів, про які розповідає. Важливо свій висновок підтвердити словами з джерела.

• Важливе завдання під час аналізу історичного документа - з’ясувати, що саме хотів повідомити автор розповіді і навіщо він узявся свідчити про події чи людей.

• Наступний крок - узагальнити, наскільки джерело збагатило ваші уявлення про ті часи, коли його було створено, яку нову інформацію ви почерпнули з нього, у чому цінність джерела особисто для вас.

• Насамкінець висловте своє ставлення до описаних подій або діячів.

Робота в групах

Скористайтеся пам’яткою та проаналізуйте поданий літописний уривок (усно).

Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, - бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм на своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, - то було [між них] три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра їх - Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив - на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні. (Повість минулих літ // Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. Київ, 1989. С. 4-5).

ЧИТАЙЛИКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/cYo8XEt або кодом, прочитайте оповідання. Поділіться в загальному колі міркуваннями про те, у чому відмінність між історичною писемною пам’яткою та художнім текстом, створеним на її основі.

ІСТОРИЧНА ГРА

Проведіть відому гру в слова «Складаночка», яка стала можливою з появою абеткового письма - адже з невеликої кількості літер складаються всі слова! Для цього запишіть довге «історичне» слово, наприклад піктографічний. Нижче записуйте всі слова, які зможете скласти з літер цього слова: пік, кіт, граф, графік тощо. Перемагає той чи та з вас, чия добірка слів виявиться найдовшою.

Рефлексія

Що в матеріалах уроку було відомим з попередніх занять, а що - зовсім новим? Передайте зміст уроку одним реченням, розпочавши словами: Сьогоднішній урок присвячено...

Оцініть себе

Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку. • Чи всі часи історії людства засвідчені писемними пам’ятками? • Які писемні джерела досліджувати найскладніше? Чому? • Що мусить знати історик, аби визначити достовірність писемного джерела?

Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/dUBHiRa або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.

Домашнє завдання

Спробуйте записати за допомогою малюнка-піктограми невеличке повідомлення за текстом параграфа, і запропонуйте своїм однокласникам та однокласницям прочитати його. Чи легко вони збагнули зміст написаного? У чому недосконалість піктографічного письма?