Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Власов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 3. Джерела історичної інформації

Міркуємо

Роздивіться фотографії. Опишіть за світлинами, у яких умовах жили зображені на них діти. Що на фотографіях указує на час їх створення? У чому цінність цих фотографій для історика? Поділіться припущеннями, як історики довідуються про життя людей за часів, коли не було фотографій.

Діти вибивають соняхи в колгоспі. Донеччина. 1934 р.

Молоді гірники з інструкторами виходять із вибою. Донеччина. 1933 р.

Діти збирають у полі колоски. Донеччина. 1934 р.

Читаємо

Виконайте завдання до тексту.

Про події минулого свідчать різноманітні вироби людських рук, сказане чи написане слово. Такі джерела інформації називають історичними джерелами. Історичні джерела - свідки минулого, за якими вчені з’ясовують, як жили люди в попередні часи. Серед історичних джерел вирізняють речові, писемні, зображальні та усні.

До речових джерел належать давні монети, господарче знаряддя, залишки хатнього начиння, залишки посуду, одяг, прикраси тощо. Хоч якими цінними вони є для історії, проте відтворення минулого тільки за ними не було б повним, бо вік речових пам’яток нетривалий. Тому історики послуговуються ще й словесними джерелами - писемними й усними. Завдяки вченим починають «промовляти» написи на каменях, кістках, металі, стають зрозумілими давні книги (розповіді про життя в давніх державах, хроніки, літописи, подорожні нотатки тощо), різноманітні документи, листи, щоденники, перетворюючись на писемні джерела історії.

Рештки минулого, за якими вивчають життя в попередні часи, називають історичними джерелами, або історичними пам’ятками.

Подані на початку уроку ілюстрації - це фотографії. Історики називають їх фотодокументами, бо вони є важливими джерелами знань про минулі часи.

В історії кожного народу була дописемна доба, коли всі знання передавалися з уст в уста. Отже, давні легенди, міфи, перекази, казки та обрядові пісні - то не лише витвір народної фантазії, а й скарбниця досвіду попередніх поколінь і тому - безцінне джерело для історика.

Наукову дисципліну, яка вивчає історичні джерела, називають джерелознавством. Оскільки історичні джерела об’єднують дуже різні з погляду походження матеріали, їх класифікують за різними ознаками. Серед історичних джерел виокремлюють матеріальні (речові, писемні та зображальні пам’ятки) та нематеріальні (уснопоетичні твори, аудіоматеріали тощо).

Історичні пам’ятки є первинним джерелом інформації для науковців, саме тому їх називають первинними джерелами (або першоджерелами). Наприклад, первинним джерелом щодо історії держави з центром у Києві є літописи. Вторинне джерело інформації (або спеціальна література) - це праці дослідників, які вивчали літописні тексти, коментували й пояснювали їх. Підручники, довідкові видання - це теж вторинні джерела інформації.

Робота в парах

Сформулюйте за текстом шість запитань, поставте їх однокласникам та однокласницям за сусідньою партою та вислухайте відповіді.

Робота в групах

Визначте, до якого різновиду історичних джерел належать зображені пам’ятки. У чому цінність для істориків кожного різновиду джерел? Чи потрібно перевіряти справжність джерела? Як це зробити?

ЧИТАЙЛИКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/SInqTac або кодом, прочитайте статтю та оповідання. Поділіться з однокласниками та однокласницями враженнями про цікаві історичні факти, які відкрилися історикам на підставі знахідок поблизу села Мізина на Чернігівщині. Як історичні джерела «оживлюють» минуле?

ПІЗНАЙКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/xYo8A8I або кодом, прочитайте статтю про унікальну знахідку дайверів. Що дізналися історики на підставі давніх скарбів? Чому історичні джерела часто відкривають унаслідок випадкової знахідки?

Досліджуємо

Проаналізуйте таблицю. Що спільного мають свідчення минулого, зображені для прикладу в кожній групі? Наведіть свої приклади історичних джерел кожного типу. Поміркуйте, чому в таблиці не наведено відео- та аудіоматеріали, які теж належать до історичних джерел.

ІСТОРИЧНА ГРА

Проведіть гру «Раніше - пізніше». Для цього оберіть двоє історичних джерел і запропонуйте в загальному колі відповісти, яку з пам’яток створено раніше, а яку пізніше. Грати буде цікавіше, якщо матеріалом для гри слугуватимуть ваші короткі презентації (після того як усі охочі дадуть відповідь на запитання гри, ви зможете поділитися цікавою інформацією про кожну зі знахідок).

Рефлексія

Що нового довідалися під час уроку? Як нова інформація пов’язана з тим, про що йшлося раніше?

Оцініть себе

Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку. • Доберіть 5-7 понять, які відбивають зміст уроку. • Сформулюйте за змістом уроку одне запитання, яке починається словом Чому? і одне запитання зі словом Навіщо?

Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/SUBF6vr або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.

Домашнє завдання

Дослідники минулого часто стають героями фантастичних літературних та кінематографічних творів. Митці наділяють їх здатністю бачити крізь мури або чути гомін минулих віків. Уявіть, про що могла б розповісти історикові найдавніша пам’ятка населеного пункту, де ви мешкаєте (Складіть про це казку або оповідання).